Колір є одним із найважливіших елементів мистецтва. Він впливає на емоційний стан, створює гармонію та передає зміст. Символіка кольорів відіграє ключову роль у культурних традиціях, починаючи з первісних часів і до сьогодення. Художники та дизайнери використовують колір як засіб візуальної комунікації.
Історичний розвиток теорії кольору
Ідеї щодо кольору почали формуватися ще за часів античності. Найперші теорії кольору виникли в Стародавньому Єгипті та Індії, де кольори мали ритуальне й символічне значення. Люди з незапам’ятних часів надавали особливе значення читанню «мови фарб», що знайшло віддзеркалення в стародавніх міфах, народних переказах, казках, релігійних і містичних ученнях. У Стародавньому Єгипті кольорова система вже налічувала шість основних кольорів - червоний, жовтий, зелений, синій, білий, чорний.
Також особливе значення мав культ Осиріса, кольором якого був зелений. У Стародавній Індії були дві кольорові системи: 1) архаїчна або тріскова - кольори червоний, білий чорний; 2) ведична (система заснована на Ведах) - кольори червоний (східні промені сонця), білий (південні промені), чорний (західні промені, дуже чорний (північні промені), невидимий (центр). Традиційні основні кольори в Давній Індії - білий, червоний, чорний, жовтий і синій. Найточніше їх передає картина М. Реріха «Пісня про шамбалу».
Відомі мислителі, зокрема Арістотель, Платон, Ньютон, Гете та інші, досліджували природу кольору, його властивості та символіку. В епоху Відродження Леонардо да Вінчі підкреслював важливість світла та тіні для передачі простору. У кінці XVII століття І. Гете запропонував новий спосіб класифікації кольорів за фізіологічним принципом. Він розглядав не тільки фізичні явища, пов’язані з кольором, а й розрізняв їхній вплив на людину та її внутрішній світ. У його праці «Вчення про колір» (1810) головне місце займає «емоційно-моральна» дія кольору. Його кольорове коло складається з трьох контрастних барв - жовтої, синьої, червоної. Жовтий та синій він вважав первинними кольорами, що виникли з протилежності «світлий - темний», червоний - посиленням жовтого, фіолетовий - синього, зелений - суміш синього та жовтого. Зіставлення протилежних у колі кольорів І. Гете називав гармонійним. Використовують кольорове коло із 12 частин. Контрастні кольори перебувають на одному діаметрі (через 5 кольорів). Гармонійне поєднання з трьох кольорів визначається їх розміщенням через три кольори один від одного. Поєднання з чотирьох кольорів визначається їх розміщенням через два кольори. Гармонійному поєднанню сприяє урівноваженість теплих і холодних кольорів. Коли виникає потреба у спокійному поєднанні кольорів, тоді користуються білим близьким за спектральним кругом поєднанням та поєднанням з однієї гами кольорів. Найважливіше завдання художника, використовуючи колір, знайти найбільш ефективні гармонійні кольорові поєднання.
Символіка кольорів
У різних культурах кольори набувають особливого значення. Червоний символізує енергію, пристрасть, але також агресію. Чорний асоціюється із трагічністю, таємничістю. Білий означає чистоту, святість. Синій вважається кольором спокою і мудрості. Жовтий уособлює сонце, радість, але інколи й заздрість.
У християнській традиції білий і синій символізують духовність і божественність. У японській культурі білий має ритуальне значення, пов'язане зі смертю.
Колірне коло. Колірне коло є візуальним інструментом для організації гармонійних комбінацій кольорів. Василь Кандинський розробив власну систему кольорового кола, яка базувалася на синестетичному сприйнятті кольору. Він вважав, що кольори можуть викликати емоції подібно до музичних тонів. У його кольоровому колі жовтий асоціюється з енергією, синій - зі спокоєм, а червоний - із силою та пристрастю. Це коло використовують для створення гармонійних композицій і передачі глибоких символічних змістів.
Колір у мистецтві. Для художників колір є засобом вираження емоцій, створення гармонії та акцентування деталей. Відомий живописець Василь Кандинський порівнював колір з музичним елементом і вважав, що він так само може викликати у глядачів різні емоції. М. Реріх використовував яскраві контрастні кольори, передаючи духовні ідеї через образи природи.
«Небесний бій» Микола Реріх
У ХХ столітті художники активно експериментували з колористикою. Наприклад, імпресіоністи досліджували вплив світла на колір, а кубісти акцентували увагу на формах і текстурах.
Клод Моне і світло імпресіонізму - місто Бургхаузен
Практичне значення кольору. Сучасні дизайнери використовують кольори для формування брендів і маркетингових рішень, створення емоційного настрою в архітектурі, організації гармонійного середовища.
Майбутнім художникам важливо знати і вміти правильно використовувати символіку кольору; визначати основні і додаткові кольори, їх залежність і взаємовплив, гармонізувати кольорові і тонові відношення різних об’єктів у навколишньому середовищі.
Колір у мистецтві має багатогранне значення: він не лише збагачує візуальний досвід, але й несе глибокий символічний зміст. Його правильне використання допомагає створювати гармонійні композиції, передавати емоції та ідеї. У навчальному процесі важливо формувати цілісне уявлення про колір як інструмент художньої виразності.
Усенко Арсеній, 10Бі