Він освітлює, годує, зігріває, захищає... Він - це вогонь-чарівник, винайдений первісними людьми. А за грецькою міфологією, Прометей викрав його з Олімпу і передав людям, за що був покараний.
З'явившись маленькою іскрою 60 - 70 тисяч років тому, вогонь продовжує палати яскравим полум'ям, вражаючи людство своєю загадковістю.
У Вифлеємському вогні нагадує про про мир, любов і єдність. Благодатний вогонь щороку сходить перед Великоднем в Єрусалимі. Смолоскип з олімпійським вогнем на змаганнях символізує боротьбу за перемогу, дружбу, терпимість і надію. Очищенням від усього злого служить купальське багаття. А яким яскравим видовищем є факельна хода на честь якоїсь події!
У чому ж загадковість і таємниця одного з найдавніших відкриттів людства? Їх розкриває хімія.
Хімія горіння
Горіння за сучасними уявленнями — складний фізико-хімічний процес на основі екзотермічних реакцій окиснення-відновлення, який відзначається значною швидкістю перебігу, виділенням великої кількості тепла і світла.
Для виникнення горіння необхідна одночасна наявність трьох чинників – горючої речовини, окисника та джерела запалювання. При цьому горюча речовина та окисник повинні знаходитися в необхідному співвідношенні одне до одного й утворювати таким чином горючу суміш, а джерело запалювання повинно мати певну енергію та температуру, достатню для початку реакції.
Горіння може початися зненацька внаслідок самозаймання або бути спонукане запалюванням. Окислювачами найчастіше можуть бути чистий кисень, кисень повітря (φ(О2) = 21%), оксигеновмісні сполуки, які розкладаються з виділенням кисню, галогени тощо.
Найбільш відомі окислювачі.
Бертолетова сіль ( KClO3 ).
Калійна селітра ( KNO3 ).
Натрієва селітра ( NaNO3 ).
Нітрат амонію ( NH4NO3 ).
Марганцево –кислий калій ( KMnO4 ).
Перхлорат амонію ( NH4ClO4 ).
Продукти горіння – це газоподібні, рідкі або тверді речовини, що утворюються в процесі горіння. Склад продуктів згоряння залежить від складу горючої речовини та від умов її горіння. Органічні і неорганічні горючі речовини складаються, головним чином, з вуглецю, кисню, водню, сірки, фосфору та азоту. З них вуглець, водень, сірка й фосфор здатні окислюватися при температурі горіння й утворювати продукти горіння: СО, СО2, SO2, P2O5. Азот при температурі горіння не окислюється та виділяється у вільному стані, а кисень витрачається на окислення горючих елементів речовини. Всі зазначені продукти згоряння (за винятком окису вуглецю СО) горіти в подальшому більше не здатні. Вони утворюються при повному згорянні, тобто при горінні, яке протікає при доступі достатньої кількості повітря й при високій температурі.
При горінні багатьох речовин виділяється дим – дисперсна система, що складається з найдрібніших твердих часток, що знаходяться в підвішеному стані в будь-якому газі.
Тверді частинки, що утворюються при горінні, швидко осідають у вигляді кіптяви й сажі. При горінні органічних речовин дим містить тверді частинки сажі, зважені в CO2, CO, N2, SO2 та інших газах. Залежно від складу й умов горіння речовини виходять різні за складом і за кольором дими. При горінні дерева, наприклад, утворюється сірувато-чорний дим, тканини – бурий, нафтопродуктів – чорний, фосфору – білий, паперу, соломи – білувато-жовтий дим.
Також під час горіння здебільшого утворюється полум'я.
Полум'я — газоподібне середовище, що містить (у ряді випадків) дисперговані конденсовані продукти та в якому відбуваються фізико-хімічні перетворення реагентів, що приводять до світіння, тепловиділення і саморозігріву. Газоподібне середовище полум'я містить заряджені частинки (іони, радикали), що обумовлює наявність електропровідності полум'я і його взаємодії з електромагнітними полями.
Звичайне полум'я, яке ми спостерігаємо під час горіння свічки, полум'я запальнички або сірника, являє собою потік розпечених газів, витягнутий вертикально внаслідок сили Архімеда (гарячі гази прагнуть підійматися вгору).
Температура полум'я залежить від природи горючої речовини та інтенсивності підводу окиснювача.
У полум'ї можна виділити 3 зони (оболонки). Всередині конуса полум'я є:
темна зона (300—350 ° C), де горіння не відбувається через нестачу окислювача;
зона, що світиться, де відбувається термічне розкладання пального та часткове його згоряння (500—800 ° C);
зона, що ледве світиться й характеризується остаточним згоранням продуктів розкладання пального та максимальною температурою (900—1500 ° C).
Різний вигляд полум'я залежить від притоку кисню. Зліва (1) багата паливом суміш без попереднього змішування з киснем горить жовтим і коптить, розсіяне полум'я праворуч (4) - бідна паливна суміш з додаванням кисню, яка не створює кіптяви, при цьому колір полум'я визначається домішками. Це використовується в аналітичній хімії для швидкої ідентифікації мінералів і гірських порід в польових умовах.
Залежність вигляду полум’я від притоку кисню
Забарвлення полум'я йонами металів
Колаборація