ТЕМА . Вогонь — друг, вогонь — ворог. Причини виникнення пожеж, їх наслідки
Причини виникнення пожеж
Пожежі завдають чималих матеріальних збитків державі та громадянам, а також створюють загрозу життю людей.
Щоб успішно запобігати пожежам, необхідно знати причини їх виникнення. Найбільше пожеж відбувається через недбалість, неправильне поводження з вогненебезпечними речовинами.
Головними причинами виникнення пожеж найчастіше є такі:
♦ необережне поводження з вогнем;
♦ необережність під час паління (у ліжку або інших місцях);
♦ дитячі забавки з вогнем;
♦ порушення правил пожежної безпеки під час обладнання та експлуатації електроустаткування й побутових електроприладів;
♦ порушення правил обладнання та експлуатації грубного опалення;
♦ порушення правил експлуатації газових приладів;
♦ розпалювання багать і спалювання сміття поблизу будівель;
♦ застосування для розпалення багаття легкозаймистих рідин (бензину, гасу, ацетону та ін.).
Необережне поводження з вогнем є найпоширенішою причиною виникнення пожеж. Нерідко необережність переходить у недбалість. Недбало кинутий сірник, чи то вдома, чи то в сараї, на лоджії або балконі, на горищі чи в коморі, у лісі або на торфовищі — усе це може обернутися великим лихом. Недарма кажуть, що з одного дерева можна зробити мільйон сірників, а одним сірником можна знищити мільйон дерев.
Необережне поводження дітей з вогнем не лише призводить до пожеж, але й нерідко має трагічні наслідки. Статистика свідчить про те, що зазвичай від 10 до 15% від загальної кількості пожеж відбувається в нашій країні саме з цієї причини.
Найпоширеніші в школярів ігри пов'язані з розпалюванням багать. їх небезпека полягає в тому, що діти часто самовільно розпалюють багаття поблизу будинків, хлібних масивів і в лісі. Захопившись грою, вони забувають загасити багаття, а іскри, роздмухувані вітром, можуть розлетітися на велику відстань.
Хоча про це багато говорять і пишуть, усе-таки щороку відбуваються трагедії, коли діти знаходять і кидають у багаття порох, патрони піротехнічних виробів, аерозольні балончики, бляшанки з-під фарби та інші, не відомі, предмети й залишаються інвалідами в результаті спалаху або вибуху.
Часто, наслідуючи дорослих, діти починають нишком палити, вибираючи для цього такі місця, де можна надійно сховатися від дорослих. З появою батьків або педагогів вони, прагнучи приховати свою провину, кидають непогашену цигарку абикуди, не думаючи, що через це може початися пожежа.
Нерідко пожежі виникають від невмілого поводження школярів з побутовими приладами. У жодному разі дітям молодшого шкільного віку не можна самостійно розтоплювати печі, включати газові плити, користуватися електроприладами. Старші діти повинні вивчити правила користування електроприладами та правила пожежної безпеки.
Ідучи з дому, необхідно вимкнути з розетки всі електричні прилади або дочекатися, коли прогорить опалювальна піч. Зачинити всі кватирки, балконні двері (особливо влітку) і двері в кімнатах, коридорі й на кухні. Якщо в будинку станеться пожежа, то завдяки відсутності доступу свіжого повітря (протягу) пожежа не набуде значного поширення.
Аналіз пожеж, що сталися через порушення правил користування електроприладами, показує, що вони відбуваються переважно з двох причин: через порушення правил користування електроприладами та приховану несправність цих приладів або електричних мереж.
Нерідко буває і так. Господарка квапиться зварити обід. Вона включила електроплитку. Спіраль при цьому нагрівається до температури 600-700 °С, а підставка плитки — до 250-300 °С. Унаслідок дії такої температури стіл, стілець або підлога можуть загорітися.
Здавалося б, такий прилад, як електричний чайник, не становить пожежної небезпеки, оскільки в ньому міститься вода. Але трапляються випадки, коли й він стає причиною пожежі. Якщо поставити включений електрочайник на стіл і залишити на тривалий час без спостереження, то вода википить, дно чайника розігріється до температури 300-500 °С, а цього достатньо, щоб почалася пожежа.
Водонагрівальні прилади вже через 15-20 хвилин після википання води спричиняють загоряння майже будь-якої опорної поверхні, що горить, а випробування електричних чайників з нагрівальними елементами потужністю 600 Вт показали, що загоряння підставки відбувається через 3 хвилини після википання води.
Несправність електропроводки або неправильна експлуатація електромережі нерідко призводять до пожеж. Це пояснюється тим, що під час проходження струму провідником завжди виділяється тепло. Але за звичайних умов воно розсіюється в навколишнє середовище швидше, ніж устигає нагрітися провідник. Для кожного електричного навантаження відповідно добирається провідник певного перерізу. Якщо переріз провідника менший за потрібне за розрахунками, то виділятиметься настільки багато тепла, що воно не встигатиме розсіюватися, і провідник нагріватиметься. Це може статися, якщо, наприклад, в одну розетку включити кілька побутових приладів одночасно. Виникає перевантаження, дроти можуть нагрітися, а ізоляція — загорітися.
Однією з причин пожеж, що виникають від електромереж, є короткі замикання. Вони трапляються тоді, коли два провідники без ізоляції з'єднуються між собою. Дроти миттєво нагріваються до такої температури, що металеві жили плавляться, спостерігається інтенсивне виділення іскор і великої кількості тепла. Якщо в місці короткого замикання виявляються горючі матеріали й конструкції, вони моментально загоряються.
Сильне нагрівання дротів відбувається також у місцях ослаблення контактів з'єднання дротів між собою. Нещільний контакт може також спричинити іскріння. У таких випадках зазвичай утворюються електричні дуги, що призводить до сильного розігріву контактних поверхонь і загоряння ізоляції дротів і кабелів. Через нещільний контакт вилок у гніздах штепсельної розетки відбувається сильний розігрів розетки, а це може спричинити самозапалювання дерев'яних підрозетників, легкозаймистих перегородок і стін, на яких змонтовано штепсельну розетку.
Пожежну небезпеку становлять також освітлювальні лампи розжарювання, оскільки відбувається сильне нагрівання поверхні скляної колби, температура якої може досягати 550 °С. Якщо електричний світильник обернути бавовняною тканиною й увімкнути в мережу напругою 220 В, то через 10 хв на поверхні лампи потужністю 75 Вт температура піднімається до 250 °С, а через 15 хв вона досягне 400 °С і бавовняна тканина загориться. Тому обгортання електричних ламп папером чи тканиною або виготовлення з них саморобних абажурів, що сполучаються з колбою лампи, може призвести до самозапалювання.
Небезпечні наслідки можуть настати від поганого контакту цоколя лампи з пружиною патрона. Руйнування колби лампи внаслідок механічних впливів також призводить до пожеж.
Інша причина пожеж, що виникають від електромереж, — перевантаження електропроводки. У побутових умовах воно відбувається за одночасного вмикання в електромережу кількох споживачів струму (ламп, плиток, прасок, радіоприймачів тощо). При цьому дроти через проходження по них струму величиною, яка перевищує припустиме для перерізу цих дротів навантаження, швидше нагріваються до високої температури, що створює небезпеку виникнення пожежі.
Часто люди забувають про ввімкнені в електромережу прилади й залишають їх без нагляду, що спричиняє сильне нагрівання приладу, а отже, пожежу.
Для запобігання перевантаженню електромережі й короткого замикання використовуються плавкі запобіжники (пробки), що спрацьовують у разі підвищення напруги струму вище від припустимого.
Пожежі від побутових газових приладів відбуваються нерідко через порушення правил пожежної безпеки. Головна причина цих пожеж — витік газу внаслідок порушення герметичності трубопроводів, сполучних вузлів або через пальники газових плит.
Хто винуватий?
Найчастіше в пожежі винуваті самі потерпілі, адже для виникнення пожежі необхідні лише дві головні умови — джерело й паливо, плюс щось третє, що належить до категорії «не судилося». Джерелом вогню у квартирі може бути іскра, сірник, що перегорів унаслідок електричного, хімічного або іншого нагрівання, і навіть розряд атмосферної електрики. З паливом у квартирі теж проблем немає. Газ, пил, захаращені комори, горюча побутова хімія і предмети інтер'єру, включаючи побутову техніку.
ПАМ'ЯТКА
«ЩО РОБИТИ, ЯКЩО У КВАРТИРІ ПОЖЕЖА»
ВАШІ ДІЇ
ª Повідомите про пожежу в пожежну охорону за телефоном «101».
ª Відправте на вулицю старих і дітей.
ª Якщо немає небезпеки ураження електрострумом, розпочинайте гасіння пожежі водою з крана на кухні, у ванній або внутрішніх пожежних кранів; використовуйте також цупку мокру тканину, мішковину, брезент тощо.
ª Струмінь води спрямовуйте на вогнища найсильнішого горіння. Подеколи змінюйте напрямок струменя, щоб запобігти поширенню вогню. Не слід лити воду на дим або верхню частину полум'я.
ª У разі небезпеки ураження електроенергією вимкніть автомат у щитку вашої квартири, який знаходиться на сходовому майданчику.
ª Для гасіння меблів, що горять, розподіляйте воду по якомога більшій поверхні, охопленій вогнем. Фіранки, гардини, штори, що горять, зірвіть і гасіть на підлозі. Також на підлозі гасіть одяг, який загорівся.
ª Горючі рідини гасити водою не можна. Гасіть землею, а якщо її немає — накрийте палаючу пляму змоченою у воді цупкою важкою тканиною.
ª Електропроводку під струмом, що загорілася, закидайте сухим піском або гасіть вуглекислотним вогнегасником.
ª Під час пожежі в жодному разі не відчиняйте вікна і двері, оскільки потік повітря сприяє поширенню вогню.
ª Якщо вам не вдається самотужки ліквідувати пожежу, вийдіть із квартири, зачинивши за собою двері. Негайно повідомте про обстановку сусідам і мешканцям квартир, що розташовані вище й нижче від вашого поверху.
ª Обов'язково зустріньте пожежників і проведіть їх до місця пожежі.
ª Якщо через високу температуру неможливо вийти з квартири через сходовий майданчик, спробуйте подолати шлях до дверей поповзом: температура біля підлоги значно нижча, ніж у всій квартирі. У разі невдачі намагайтеся залишити квартиру, використовуючи балконні пожежні сходи, а за їх відсутності вийдіть на балкон або лоджію, зачинивши за собою двері, і кличте на допомогу.