Бесіда 1. Допомога утопаючому. Рятувальні прийоми та засоби надання першої долікарняної допомоги потерпілому
Володіння прийомами і засобами надання допомоги людині, яка тоне, - винятково важлива спеціальна навичка. Особливо важливо це вміти робити без використання рятувальних засобів (човнів, катерів тощо). У цьому випадку потрібно вміти добре плавати, володіти прийомами надання домедичної допомоги постраждалим, діяти швидко і рішуче. Якщо ви добираєтесь до потопаючого вплав, треба максимально враховувати плин води, вітер, відстань до берега та інше. Наближаючись, намагайтеся заспокоїти і підбадьорити плавця, який втратив сили. Якщо це вдалося і він може контролювати свої дії, плавець повинен триматися за плечі рятувальника. Деякі інструкції рекомендують навіть оглушити потопаючого, щоб врятувати його і своє життя.
Техніка рятування потопаючого:
Підпливши до потопаючого, треба пірнути під нього і одним з прийомів захоплення (класичний - узявши за волосся), транспортувати до берега. У випадку, якщо потопаючому вдалося схопити вас за руки, ноги або шию - звільняйтесь і негайно пірнайте: інстинкт самозбереження змусить потопаючого вас відпустити. Якщо ж він уже занурився під воду, не припиняйте спроб знайти його на глибині, а потім повернути до життя. Це можна зробити навіть у тому випадку, якщо потопельник перебував у воді близько 6 хвилин.
Коли потерпілого дістали з води, основну увагу слід звернути на колір шкіри, дихання, серцеву діяльність, рефлекси очей, ширину зіниць. Допомога надається залежно від його стану.
По можливості, необхідно відразу викликати «швидку медичну допомогу» за номером «103», а до її прибуття не припиняти спроб відновити дихання людини.
Витягнувши потерпілого із води, необхідно:
швидко очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей, для чого, ставши на праве коліно, покласти потерпілого вниз обличчям його черевом на своє ліве стегно, лівим передпліччям натиснути на спину, щоб вивільнити від води та інших предметів дихальні шляхи, одночасно пальцями правої руки очистити порожнину рота;
одночасно з очищенням ротової порожнини подразнювати корінь язика та глотку пальцями, щоб викликати блювання, яке прискорить відновлення життєвих функцій;
покласти потерпілого на спину, щоб голова була відкинута назад, для розправлення дихальних шляхів, для цього можна використати валик з одягу, дитячий рятувальний круг тощо;
визначте наявність дихання протягом 5 секунд;
якщо воно відсутнє, почати робити штучну вентиляцію легень потерпілого способом «з рота в рот»;
визначте наявність пульсу на сонній артерії протягом 10 секунд;
за його відсутності водночас із штучним диханням виконується непрямий масаж серця (на одне вдування робиться 5 масажних поштовхів, або на 3 вдування – 15 поштовхів, на грудну клітину (на груднину між ребрами в районі серця), і цей цикл повторюється знову;
разом із штучним диханням здійснюється нагрівання тіла розтиранням.
Якщо «швидку медичну допомогу» дочекатись не вдалось, а стан потерпілого не покращується, то необхідно якнайшвидше, не припиняючи надання домедичної допомоги, доставити його до найближчої лікувальної установи.
Пам’ятайте: за будь-якої ситуації паніка - перший ворог безпеки!
Бесіда 2. Шляхи передачі ВІЛ. Як запобігти ВІЛ-інфікуванню?
Вірус передається:
статевим шляхом (при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою);
парентеральним шляхом (через кров, насамперед, через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин; через забруднений кров’ю, нестерильний медичний інструмент);
від ВІЛ-інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів чи годування грудним молоком).
ВІЛ-інфекція не передається:
через піт, сечу, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок в цих рідинах надзвичайно мала для зараження;
побутовим шляхом: через повітря (при чханні, кашлі), при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану людину, не страшні й дружні поцілунки;
при спільному відвідуванні місць громадського користування (бані, сауни, басейну, туалету). ВІЛ-інфекцією не можна заразитись в громадському транспорті;
через укуси комарів чи інших комах, адже в організмі комахи вірус не здатен розмножуватись
спільне з ВІЛ-інфікованим користування верхнім одягом;
рукостискання;
спільне користування “фонтанчиком” для питної води;
посуд, їжу;
домашніх тварин;
туалети (унітази);
чхання та кашель;
контакти в громадському транспорті (наприклад, у години “пік”);
обійми;
монети та паперові гроші;
постільну та натільну білизну, рушники, мило, мочалку;
укуси комарів та інших комах;
плавання в басейні;
дверні ручки та спортивні снаряди;
дружні поцілунки.