9-Б клас
13.05.2020р. 9-Б клас. Українська література.
Тема. Марко Вовчок. «Інститутка». Образи персонажів- людей із народу та панночки. Авторська позиція у творі
Перебіг уроку
І. Актуалізація опорних знань.
- Запитання для самоперевірки.
1. Як звучить тема повісті «Інститутка»? (Підручник, с.308.)
2. Розкажіть про композицію та сюжет повісті (підручник, 308).
3. Визначте головну думку повісті. (Засудження жорстокості панів-кріпосників; уславлення волелюбних прагнень поневоленого народу; протест проти негуманності й бездуховності.)
ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.
Вступ.
Повість «Інститутка» Марка Вовчок була першим зразком соціальної повісті в українській літературі. Письменниця виступила як прогресивний талановитий митець-новатор, відкрила нові обрії і творчі можливості критичного реалізму.
У творчості Марка Вовчка створена нова для української прози після шевченківського періоду концепція людини. Вона пов’язана з розвитком національної та класової свідомості й виявляється в гострішому та глибшому самоусвідомленні особистості, більш високому ступені суспільної визначеності характерів. Письменниця проникає в глибини народної душі, соціального бутття народу, викладає трагічні «біографії» селян-кріпаків. Пізнаючи їх, важливо аналізувати причини, що зроджують зло чи примножують добро у суспільстві, і виробляти внутрішню потребу протистояти першому і захищати друге.
У повісті «Інститутка» Марко Вовчок обирає форму оповіді від першої особи, що дало змогу письменниці крізь призму світосприйняття Устини подати зримі портрети й психологічні характеристики персонажів твору. Ще однією стильовою особливістю творує прийом зіставлення (антитези), використаний задля яскравішого показу непримиренної боротьби між двома протилежними соціальними групами. За цим принципом авторка згрупувала образи повісті: стара пані, інститутка та пан-ліберал, з одного боку, і кріпаки – Устина, Катря, Прокіп, Назар, бабуся-кріпачка – з другого.
· Робота з підручником. Опрацюйте літературно-критичний матеріал до повісті (підручник, с.309-311).
· Складіть порівняльну характеристику Устини й панночки (запишіть у робочий зошит).
Орієнтовна відповідь.
Спільне: сироти, молоді дівчата, розумні, здатні кохати.
Відмінне .
Устина: неграмотна, весела, життєрадісна, працьовита, добра, привітна, з повагою ставиться до людей, над усе цінує волю, покірно сприймає негаразди, навіть знущання; спостережлива й кмітлива.
Панночка: освічена, жорстока, груба, лицемірка, з погордою ставиться до простих людей, жадібна, примхлива,; любить чоловіка, але по-дивному.
Якщо взяти в цілому, то образ панночки можна вважати негативним, а образ кріпачки Устини – позитивним.
· Дайте відповідь на запитання (усно).
- Спробуйте визначити, а чи є щось позитивне в панночки, а негативне – в Устини. (Панночка розумна, кмітлива, хазяйновита; Устина дуже покірна, несмілива.)
- Чому дівчина –кріпачка має ім’я, а панночка – ні?
- Хто, враховуючи назву твору, є головним персонажем повісті – Устина чи інститутка?
- Чому панночка захотіла одружитися з небагатим полковим лікарем, хоча до неї залицялися, напевно, й багатші паничі?
· Виконайте тестові завдання.
1. У якому журналі Марко Вовчок вперше опублікувала повість «Інститутка»?
А «Основа»
Б «Русалка Дністрова»
В «Колокол»
2. Яку першу назву мала повість «Інститутка»?
А «Устина»
Б «Панночка»
В «Кріпачка»
3. Кому Марко Вовчок присвятила повість «Інститутка»?
А Г. Сковороді
Б Т. Шевченку
В І. Тургенєву
4.Яка з указаних подій є зав’язкою твору “Інститутка»?
А Сцена, у якій панночка побила стару кріпачку
Б Приїзд панночки й обрання Устини покоївкою
В Одруження панночки
5.Кому з персонажів твору «Інститутка» належать слова: « І тим, що учать, - нуда, і тим , що вчать, - біда. Багацько часу пропало марно!»
А старій пані
Б панночці
В Устині
6.Укажіть, що викриває і засуджує Марко Вовчок в образі чоловіка панночки, полкового лікаря, «доброго» пана.
А невміння відстоювати свою думку
Б залежність від дружини-деспота, покірність, які перетворюють чоловіка на
байдужого спостерігача насильства й жорстокості
В непрофесійність лікаря
7. Укажіть тему твору «Інститутка».
А показ життя головної героїні
Б показ нестерпного становища селян, наростання стихійного протесту про-
ти панів
В зображення життя міщан
8. Від чийого імені ведеться оповідь у повісті «Інститутка»?
А Катрі
Б кріпачки Устини
В інститутки
9.Кому з персонажів повісті належить цитата:
« - Моя дитино, нацокотали тії верхоумки скосирні, а ти віри пойняла…
Велике диво – полковий лікар! Се злидні, бідота! Що тобі з такими захо- дити?»
А Устині
Б старій пані
В панночці
10. Куму з персонажів повісті «Інститутка» належить цитата: «- Не суши себе слізьми, серденько!... Я вернуся…сподіваюся. Сподівайся й ти. Дожидай мене!»
А Назар
Б Прокіп
В полковий лікар
ІІІ. Домашнє завдання.
1. Повторити літературно-критичний матеріал до повісти (підручник, с.308-312).
2. Прочитати оповідання «Козачка» зі збірки Марко Вовчок «Народні оповідання».
3. Виписати цитати до характеристики Прокопа, Катрі, Назара (за бажанням).
Відповіді до тестових завдань запишіть на окремому аркуші паперу. Обов’язково вкажіть клас, прізвище та ім’я. Сфотографуйте і скиньте мені, будь ласка, на сторінку Viber (0669175194) до 21:00 15.05.2020р.
06.05.2020р. 9–Б клас. Українська література
Тема. Марко Вовчок. «Інститутка». Антилюдяна суть кріпосництва та солдатчини. Образи персонажів – людей із народу та панночки.
І. Актуалізація опорних знань.
* «Доміно» (скласти словесний портрет, письмово) – «Хто ж вона, Марко Вовчок?»
Орієнтовна відповідь.
Марко Вовчок – письменниця – фольклорист – журналіст – перекладач – борець за права жінок - …
· Запитання для самоперевірки.
1. Що таке повість?
2. Озвучте основні ознаки повісті.
3. Доведіть, що твір «Інститутка» за жанром повість.
4. Що таке реалізм?
ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.
· Робота над твором Марка Вовчка «Інститутка».
· Опрацюйте літературно-критичний матеріал до повісті (підручник, с.308).
· Складіть літературний паспорт повісті «Інститутка» (письмово).
ІІІ. Домашнє завдання.
1.Підготувати розгорнуту відповідь на запитання (підручник, с.313-314).
2.Виписати цитати до характеристики кріпачки Устини, панночки.
04.05.2020 9 – Б клас Українська література
Тема. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська). Життя і творча діяльність. «Інститутка». ТЛ: реалізм.
Зміст уроку
І. Робота з підручником.
1. Опрацювати критичну статтю за підручником с. 293 -295.
2. Словникова робота. Теорія літератури (літературознавчі терміни записати в робочий зошит; с. 311 – 312).
ІІ. Домашнє завдання.
1. Теорію літератури вивчити напам’ять (с. 311-3112).
2. Прочитати повість «Інститутка».
06.05.2020р. 9–Б клас. Українська література
Тема. Марко Вовчок. «Інститутка». Антилюдяна суть кріпосництва та солдатчини. Образи персонажів – людей із народу та панночки.
І. Актуалізація опорних знань.
* «Доміно» (скласти словесний портрет, письмово) – «Хто ж вона, Марко Вовчок?»
Орієнтовна відповідь.
Марко Вовчок – письменниця – фольклорист – журналіст – перекладач – борець за права жінок - …
· Запитання для самоперевірки.
1. Що таке повість?
2. Озвучте основні ознаки повісті.
3. Доведіть, що твір «Інститутка» за жанром повість.
4. Що таке реалізм?
ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.
· Робота над твором Марка Вовчка «Інститутка».
· Опрацюйте літературно-критичний матеріал до повісті (підручник, с.308).
· Складіть літературний паспорт повісті «Інститутка» (письмово).
ІІІ. Домашнє завдання.
1.Підготувати розгорнуту відповідь на запитання (підручник, с.313-314).
2.Виписати цитати до характеристики кріпачки Устини, панночки.
29.04.2020 9 – Б клас Українська література
Тема. Розвиток мовлення. Усний твір-характеристика персонажа історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада».
Зміст уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1. Який твір називається історичним романом?
2. Озвучте тему роману.
3. Назвіть символічні образи в романі.
ІІ. Сприймання навчального матеріалу.
1. Робота з підручником (с. 290 – 291).
2. Скориставшись цитатним матеріалом, схарактеризуйте героїв роману П. Куліша «Чорна рада» (на вибір).
ІІІ. Домашнє завдання.
Підготувати повідомлення про життєвий шлях Марко Вовчок (скласти ментальну картину або хронологічну таблицю).
До уваги учнів та батьків 9 – Б класу
Для того, щоб був зворотній зв’язок з учнями, я надсилаю свою адресу електронної пошти malinochevska66@gmail.com. Ви свої письмові роботи (число вказувати) скидайте, будь ласка, мені за електронною адресою.
Я перевірю і виставлю оцінки.
Обов’язково вкажіть клас, прізвище та ім’я.
Якщо виникнуть запитання телефонуйте за номером: 068-094-32-17.
Учитель української мови та літератури Малиношевська Г. Г.
27.04.2020 9 – Б клас Українська література
Тема. «Чорна рада». Загальнолюдські риси ініціативності, працьовитості, лицарства, благородства, вірності почуттю та обов’язку. Оцінка роману Тарасом Шевченком.
Зміст уроку
І. Тему та епіграф до уроку записати в робочий зошит.
Епіграф до уроку:
А в нас на усе – честь і слава, військова справа, щоб і сама
себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала… Слава ніколи
не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже.
«Чорна рада», слова Кирила Тура
ІІ. Актуалізація опорних знань.
«Мозковий штурм». Дати розгорнуту відповідь на запитання.
– Які проблеми П. Куліш порушив у творі? Через які образи автор розкрив ці проблеми?
Орієнтовна відповідь.
1. Проблема порятунку України перед загрозою втрати самостійності. (Сомко, Шрам, Кирило Тур).
2. Проблема героїзму, любові до рідного краю та патріотизму. (Сомко, Шрам, Кирило Тур, Петро).
3. Боротьба добра і зла. (Сомко, Брюховецький; Черевань, Гвинтовка).
4. Проблема батьків і дітей. (Шрам і Шраменко; Кирило Тур і його рідні; Черевань і Леся).
5. Проблема любові й сімейного щастя. (Леся, Петро, Кирило, Сомко).
6. Проблема справжньої дружби і взаємовиручки. (Кирило, Сомко, Іван Шрам).
– До якого з персонажів «Чорної ради» автор ставиться з повагою, до кого – із симпатією й гумором, кого ненавидить? Чому?
ІІІ. Сприйняття навчального матеріалу (записати в робочий зошит).
«Чорна рада» відразу ж після її виходу у світ здобула широке визнання. Захоплено ознайомився з першим українським романом Т. Шевченко, про що він повідомляв авторові у листі від 5 грудня 1857 р.: «Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за твої подарунки і, особливо, спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що подарував «Чорну раду» по-нашому. Я її прочитав і в «Руській бесіді», і там вона добра, але по-нашому лучче».
У романі П. Куліша «Чорна рада» широко й детально, в живих образах та виразних яскравих картинах змальовано доленосні для української нації часи Руїни. Складними були відносини між простим козацтвом, але серед запорожців П. Куліш зобразив і таких представників минулого, яких він возвеличив і з гордістю пишався ними. Один із них курінний отаман Кирило Тур. Козацькі честь і звичаї, козацька воля, запорозька рівність та незалежність – такі ідеали цього славного героя.
Зображено в повісті сліпого бандуриста, Божого чоловіка, що має повні кишені грошей, а сам ходить у латаній свитині й без чобіт, а на ті гроші викупляє з неволі козаків. Своїми піснями та молитвами він зцілює душі людей. Таким самим носієм і хранителем кращих людських якостей є і старий запорожець Пугач. Він береже честь і закони козацтва. Це своєрідний суддя, до якого звертаються і за порадою, і за справедливістю.
Сьогодні на уроці ми проаналізуємо образи претендентів на гетьманську булаву, визначимо історичну та художню правду у творі. З’ясуймо, яким же ж повинен бути справжній патріот, державний діяч України.
Переходячи до історичних образів Якима Сомка та Івана Брюховецького, слід розуміти, що саме ці люди у свій час вирішували питання підлеглості чи незалежності України, проблему національного відродження чи національного занепаду.
Час був дуже тяжкий. Яким Сомко прагнув зробити перепис, щоб утихомирити людей і визначити кожному місце в суспільстві: козаки мали захищати свій рідний край, а селяни – орати і сіяти.
Брюховецький кинув же безглузду утопічну ідею рівності, яку й не думав впроваджувати в життя, але яка була унікальною наживкою для черні, що могла забезпечити йому перемогу на виборах. Звичайно, переміг користолюбний Брюховецький, але і Яким Сомко був винен у тому, що не провів належної агітації, не згуртував своїх прибічників.
Після невдалих виборів настала похмура ніч великої Руїни, бездержавності, повного закабалення України Польщею та Росією.
– Які ж вони, історичні постаті Яким Сомко та Іван Брюховецький?
*Порівняйте образи Сомка і Брюховецького за опорною схемою:
1. Літературна біографія персонажу.
2. Вияв людського Я (особистісні якості, вчинки, моральність).
3. Вияв суспільного Я (любов до ближнього, чесність перед суспільством, життєві цінності).
4. Чим є Україна для персонажа?
Орієнтовне виконання.
1. Яким Сомко
Яким Сомко – наказний гетьман Лівобережної України, переяславський полковник.
В образі Сомка автор відобразив свій ідеал гетьмана – освіченого, талановитого, розумного, здатного сильною рукою об’єднати всі землі України в самостійну державу, рівну серед інших європейських держав. Для цього, на думку героя, потрібно було утвердити старшинське панування, тримати в покорі голоту, встановити міжкласовий мир, піднести культуру й освіту, відновити давню славу України.
Яким Сомко виступає проти поширення в Україні «шляхетських звичаїв», тобто впливу Польщі, й думає виступити проти Тетері – гетьмана Правобережної України, що знаходилася під протекторатом Польщі, з метою об'єднання всіх українських земель. Він вважає, що міг би розбити всіх своїх супротивників, претендентів на булаву, тільки «честь на собі кладе», не хоче братнього кровопролиття. Гетьман зневажає запорозький демократизм: «У них що ватажок, то й гетьман». Підтримує бунтарство міщан проти козаків, бо «козаки дуже вже розопсіли: "Ось ми – то люде, а то все грязь! Нехай годує нас поспільство, а наше козацьке діло – тілько по шинках вікна да пляшки бити"»
Сомко відмовився тікати з в’язниці. Зробив він це не лише тому, що не міг жертвувати заради цього життям товариша, а ще й через те, що не хотів міжусобиць, кровопролиття, які неминуче можуть повторитися в новій боротьбі за булаву. Його образ змальований у романтичному плані. Це виявляється і в зображенні його зовнішності «"Сомко був воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної" (пишуть у літописах); був високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий; голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи»), і у вдачі, поведінці, вчинках.
В образі Якима Сомка є й суперечливі, не зовсім привабливі риси, які можна зрозуміти лише в контексті традицій: зневажливо ставлячись до запорожців, він обожнював Кирила Тура за героїзм, відданість і мудрість; образив Лесю, коли в її присутності перевагу надав Кирилові Туру, дотримуючись козацької моралі; після поразки відмовляється від порятунку й подальшої боротьби, але робить це не лише заради друга, а й задля спокою в суспільстві. Загибель Сомка трактується в романі як трагедія всього українського народу.
2. Іван Брюховецький
Іван Брюховецький – запорозький кошовий отаман, проголошений січовиками гетьманом.
Характер Брюховецького як історичної особи, його способи досягнення своєї мети в романі відтворено правдиво. Це був політичний авантюрист без совісті й честі, владнолюбна, хижа, підступна людина. Своїм демагогічними обіцянками, фальшивим народолюбством він зумів привернути до себе всіх, на кого йому можна було опертися, щоб здобути гетьманство. Спочатку ми бачимо Брюховецького в Романовському Куті, де він стояв кошем, в оточенні запорожців, городових козаків, міщан, селян. Іванець (а це прізвисько говорить про його низьке походження) навмисне принижувався, підкреслював свою безкорисливість.
Зате на «чорній раді» Брюховецький з’явився пишно вбраним, із гетьманськими клейнодами: булавою, бунчуком і корогвою, «позирав гордо, по-гетьманськи, і тілько всміхався, узявшись у боки». Він був упевнений у перемозі, бо далекоглядно прихилив на свій бік московських бояр, князя Гагіна, який «взявшись до Іванця великі подарунки, його неситій злобі потурає». Він проголосив рівність, запросив на раду «бурмистрів од міщан» та «мужицьких виборних». Однак ті, хто добре знав Брюховецького, розуміли, що це лише гра в демократію.
Лицемірство Брюховецького виявилося ще й у тому, що перед обранням його гетьманом він погодився на покарання Кирила Тура, а після того заборонив судити за ще більшу провину Олексу Сенчила, висміяв старійшин-січовиків і прогнав їх.
Самолюбство й амбітність, підлість, уміння схилити на свій бік упливових осіб, байдужість до людського життя, нехтування мораллю Запорожжя, слабкодухість Брюховецького дорого коштували тогочасному українському суспільству, призвели до великих усобиць та кровопролиття.
Висновок
В образі Якима Сомка автор висловив власне розуміння й оцінку подій минулого, політичні симпатії й антипатії. І хоч з історії відомо, що був він далеко не безгрішний у політиці, в романі ж Сомко – кришталево чесна й порядна людина. Тож цей образ – скоріше літературний, а не історичний. А образ Брюховецького як історичної особи, людини підступної та непорядної, в романі відтворено правдиво.
ІV. Домашнє завдання.
1. Опрацювати записи в зошиті.
2. Прочитати критичну статтю за підручником (с. 288- 291).
3. Виписати цитати до характеристики Івана Шрама або скласти сенкан до одного з героїв роману (на вибір).