10 -А клас

10-А клас

Зарубіжна література

04. 05.2020

Тема: Ідея одухотворення життя й відновлення втрачених зв’язків у драмі-феєрії

М. Метерлінка «Синій птах». Особливості розвитку сюжету. Роль фантастики.

Символіка образів. Трактування фіналу.

Потрібно вірити в можливість щастя, щоби бути щасливим.

Л. М. Толстой

Хід уроку

1. Слово вчителя.

Ми знаємо, що Метерлінк- це письменник,творчість якого увібрала в себе всі типові риси символізму. Його концепція дійсності цілком містична: за світом явищ, які ми сприймаємо, ховається інший , істинний світ, щось невідоме, незрозуміле, невидиме. В художньо-естетичному плані творчий шлях Метерлінка пролягає від «драми- мовчання» до «театру надій», найвищим проявом якого стає його філософська п’єса- феєрія «Синій птах», написана у 1908 році. У цьому творі втілено нові погляди драматурга на життя взагалі і на творчість зокрема, автор порушує моральні проблеми.

Так, «Синій птах», одна з найвідоміших п’‎єс М. Метерлінка, належить до жанру феєрії. Ознаками цього жанру є химерно-казковий сюжет, фольклорні та міфологічні образи, умовність простору і часу, символізм ситуацій і образів, ліризм, узагальнений зміст, наявність яскравих сценічних ефектів. П’‎єса «Синій птах» цілком відповідає законам цього жанру.

2. Словникова робота (запис до зошитів)

Драма-феєрія — це п’‎єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами.

Феєрія — театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, у якій з метою вразити глядача використовують різноманітні сценічні ефекти.

Алегорія — зображення абстрактного поняття в конкретному образі.

3. Дослідницька робота за «Синім птахом» М. Метерлінка (результати записати до зошита)

* Дослідити за планом:

1. Сюжетно-композиційні особливості.

2. Реальне й фантастичнее.

3. Композиція

4. Умовність простору та часу.

Результати дослідження

1. В основі сюжету — казкова подорож дітей бідного дроворуба в пошуках Синього птаха, який принесе здоров’‎я і щастя хворій дівчинці — онучці сусідки Берленґо (феї Берилюни). Фольклорний мотив пошуків цілющого зілля дає авторові змогу провести своїх героїв — дівчинку Мітіль і хлопчика Тільтіля — через багато випробувань, що допоможуть їм відкрити вічні цінності і сенс життя, а саме: за Синім птахом (символом щастя) не потрібно ходити далеко, щастя поруч. Однак його потрібно побачити в реальному повсякденному житті — у батьківській любові, у турботі про ближніх, милосерді і безкорисливості.

Образ Синього птаха багатозначний він також символізує пошуки істини, пізнання таємниць природи. Це споконвічне прагнення людства вимагає мужності, оскільки природа не хоче віддавати свої таємниці, а істину не можна відкрити раз і назавжди — вона нескінченна. У такий спосіб фантастично-казковий сюжет, властивий жанру феєрії, наповнюється філософським змістом. Автор зображує блукання людської душі у Всесвіті в пошуках істини й гармонії, її зустріч із добром і злом.

2. Образи п’‎єси. У сюжеті п’‎єси переплетено два пласти — реальний і фантастичний. Реальне життя в сім’‎ї дроворуба, обстановка в його бідній, але не вбогій хатині, час, коли відбувається дія,— ніч напередодні Різдва - різдвяний мотив — чекання чуда і народження людини — так само дістає реального втілення. Діти після фантастичної подорожі уві сні прокинулися мудрими і щасливими, оскільки здійснилося диво народження в них душі. Згадаймо: на початку п’‎єси Тільтіль на запитання феї Берилюни, чому він не хоче розставатися зі своєю горлицею, відповідає: «Тому що вона — моя». Тепер, після довгих пошуків, випробувань, труднощів і поневірянь, що випали на їхню долю на цьому нелегкому шляху, він готовий відразу і безкорисливо її віддати. Милосердя і любов до ближнього — умова цього дива.

Фантастичний план сюжету, крім подорожі, задіює персонажів, які розділяють з дітьми їхнє повсякденне існування і враз оживають чи олюднюються. Це Хліб, Молоко, Вода, Кішка і Пес. Їхню казковість підкреслено традиційними характерами й описом костюмів однак і вони символізують сили добра і зла. Пес Тіло виступає в ролі вірного Санчо Панси. Хліб залежно від обставин допомагає або шкодить дітям. Кішка — втілення зрадництва і підступництва — уособлює ворожі людині демонічні сили, разом з Ніччю вона охороняє таємниці Буття. Скориставшись довірливістю дітей, Кішка приводить їх у ліс на вірну загибель від дерев і тварин, що страждають від «жорстокості і дивовижної несправедливості людини». У такій алегоричній формі автор стверджує, що природа неохоче відкриває таємниці Буття і людина може це зробити лише шляхом гармонійної взаємодії з нею.

3. Підпорядкована розкриттю її філософського змісту, п’‎єса поділяється на п’‎ять дій, дванадцять картин, що є досить самостійними епізодами. Ці картини об’‎єднані між собою авторською ідеєю і наскрізними персонажами, відбивають етапи духовного розвитку дітей — майбутнього людства. Зустрічі з алегоричними персонажами в символічних ситуаціях, кожний з яких несе свою мораль, збагачує досвід і виховує душу Тільтіля й Мітіль.

Так, у Країні Спогадів (дія II, картина 3) серед померлих родичів вони усвідомлюють благородну потребу поважати пам’‎ять предків.

У садах Блаженств (дія IV, картина 9) діти дізнаються про різні цінності в людському житті. Одні Блаженства уособлюють плотські насолоди, убогі радості — це «гладкі земні Блаженства» (бути багатим, віддаватися лінощам, надмірностям у їжі й питві, багато спати, бути пихатим і т. ін.). Їм протистоять інші Блаженства (тобто цінності). Порівняно з першими вони непомітні і навіть сірого кольору (наприклад, Блаженство любити батьків). Але саме Блаженство Чистих Радощів, Безневинних Думок, Зимового Вогнища, Блаженство милуватися красою природи і — найголовніше — відчувати Материнську Любов сповнюють життя людей високим змістом і духовністю. Зустріч дітей з Материнською Любов’‎ю є психологічною кульмінацією п’‎єси.

Отже, в алегоричних і символічних образах п’‎єси стверджуються моральні цінності: перевага добра над злом, духовності над ситою вульгарністю, чеснот над пороком. Ці істини відкриваються дітям і створюють духовний світ Тільтіля й Мітіль.

4. Царство Майбутньогозаключний етап у подорожі дітей. Його головна дійова особа — Час, бородатий старий з косою і пісковим годинником. Зовнішність персонажа, його характер і функція традиційні — він невблаганний, байдужий до сліз і умовлянь, строго дотримує порядку. У такий спосіб автор стверджує думку про покірність людини часу і долі, але поряд із цим він переконаний у високому покликанні людей: «На землю голіруч не пускати». Час у феєрії подано не тільки в алегоричному образі, а й в інших проявах: у його конкретному прояві (дія п’‎єси — вечір напередодні Різдва, одна ніч — час сну), а також у властивому цьому жанру умовному вимірі. Цей потік часу виходить за межі життєвого досвіду дітей. Так, подорож за Синім птахом відбувається уві сні. Час сну і сновидіння не збігається. Наприкінці п’‎єси на це вказано: минула і «тільки одна ніч», і цілий рік.

З драмою-феєрію М. Метерлінка можна порівняти п’‎єсу Лесі Українки «Лісова пісня».

4. Робота із композицією твору М. Метерлінка «Синій птах»

Композиція казки-феєрії М. Метерлінка «Синій птах»

Експозиція - діти бідного дроворуба Тільтіль і Мітіль мріють про те, щоб Санта Клаус щось приніс їм різдвяного вечора, та цього не сталося, і голодні діти дивляться у вікно на сусідній багатий будинок, куди потрапили всі подарунки.

Зав’‎язка - поява феї. Фея пропонує дітям вирушити на пошуки Синього птаха для її хворої внучки, яка хоче бути щасливою.

Розвиток дії - пов’‎язаний із розгортанням у наступних картинах її основного мотиву — всемогутності людини. Він вперше прозвучав у другій картині, коли Собака, вірний друг людини, проголосив, що «людина — це все».

У третій картині, дія якої відбувається у Країні Спогадів, де Тільтіль і Мітіль побачилися зі своїми дідусем і бабусею, братиками і сестричками, розроблено мотив пам’‎яті.

Четверта картина глибоко символічна. Дія її розгортається в палаці Ночі, де зберігаються сили зла — Війни, Хвороби, Жахи, Привиди.

У п’‎ятій картині («Ліс») письменник протиставляє людині природу.

Шоста картина виконує допоміжну роль: за наказом феї діти повинні йти на цвинтар.

У сьомій картині, дія якої відбувається вночі на сільському цвинтарі, розвивається мотив радості буття.

Восьма картина готує до перебування у Садах Блаженства. Гладкі Блаженства — це символ людських вад і спокус: розкошів, лінощів, пияцтва, розпусти.

Кульмінація - збагачені духовно у пошуках Синього птаха, Тільтіль і Мітіль потрапляють до Царства Майбутнього — щасливої країни дітей, які ще не народилися.

Розв’‎язка - Одинадцята картина — «Прощання».

У символічній формі письменник висловлює думку про те, що жодну істину не можна вважати абсолютною, а процес пізнання — завершеним. Зупинка — смерть пізнання. Синій птах у клітці — символ такої зупинки. А щастя можна досягти лише впродовж постійного пізнання світу, у невтомних пошуках істини.

Епілог - дванадцята картина. В останній картині п’‎єси драматург підкреслює зв’‎язок казкових ідеалів і повсякденного життя. Процес пізнання — нескінченний. Істину не можна пізнати раз і назавжди.

Висновки. Особливості композиції казки-феєрії — зустрічі з алегоричними персонажами в символічних ситуаціях, кожна з яких несе свою мораль, збагачує досвід і виховує душі Тільтіля та Мітіль

5. Робота з епіграфом до уроку.

- Як ви зрозуміли слова Л. М. Толстого, що є епіграфом до нашого уроку?

6. Аналіз тексту літературного твору

· Дайте розгорнуту характеристику образів Тільтіля та Мітіль. Яким є символічний зміст цих образів?

· Якою є позиція драматурга щодо здатності людини пізнавати світ?

· На чиєму боці драматург у конфлікті Людини та Природи?

· Сформулюйте у вигляді тез основні положення філософії Людини у творі М. Метерлінка.

· Який спосіб пізнання щастя обирає драматург?

· Що, на думку М. Метерлінка, не є щастям?

· Чому Синій птах постійно змінює колір?

· Як ви вважаєте, чому Синій птах у фіналі відлітає?

7. Експрес-опитування

· Опишіть фею, яка зайшла до дитячої в хатинці дроворуба. (Маленька бабуся «в зеленому і в червоній шапочці. Вона горбата, клишонога, одноока, ніс сходиться з підборіддям, і йде вона, зігнувшись на ціпок».)

· Ким, на думку дітей, була та вродлива й світозора дівчина, на якій було довге, прозоре, сліпучо-яскраве покривало? (Королевою.)

· Кого й чому було б найскладніше одягнути в Палаці феї Берилюни? (Душу світла, адже фея сказала, що Душа світла й так прекрасна.)

· Хто, на думку Кішки, був «єдиним володарем світу» до появи Людини? (Вода й Вогонь.) Як Кішка називає Людину? (Деспотом.)

· Що найбільше вразило, жахнуло Тільтіля у Палаці Ночі, коли він зазирнув за двері таємниць? (Створіння без очей.)

· Як добираються Блакитні Діти із Царства Майбутнього на Землю? (На кораблі Зорі.)

· Назвіть винаходи Дітей, що живуть у Царстві Майбутнього, які ви запам’‎ятали. (Тридцять три засоби продовження життя, величезні блакитні маргаритки та ін.)

· Як можна назвати зміни, що відбулися із Тільтілем й Мітіль? (Прозріння.)

· Що у п’‎єсі М. Метерлінка «Синій птах» символізує образ Душі Світла? (Моральну мету людства. Людське щастя)

- Чому саме синій? (Синій - колір життя: вода, де зародилося життя, чисте небо, голуба (синя) планета Земля).

- Чому птах? (Думки про щось високе, бажане, але далеке і недосяжне. Птаха, як і щастя, неймовірно важко піймати і ще важче втримати).

- Чому саме Тільтіль і Мітіль повинні знайти Синього Птаха? (Щирими, безпосередніми, добрими є тільки діти, вони чисті та безгрішні).

Для чого їм потрібен птах? (Допомогти хворій дівчинці).

- А що з нею? (Вона хоче бути щасливою).

- Які ще образи-символи є в п'єсі і що вони символізують?

(Пес - втілення відданості, готовності до самопожертви.

Кішка - втілення улесливості, підступності, зрадництва.

Хліб - слабкодухість, боягузтво.

Вогонь - бездумна відчайдушність.

Душа Світла - уособлює справедливість, символ пізнання нового).

- Чому Душа Світла не завжди може бути поруч, разом з дітьми? (Зовсім як у житті: бачити лише істини теж буває дуже важко).

- В який часовий простір потрапляють діти? (У минуле, майбутнє, теперішнє).

Про що це свідчить: три виміри часу? (Щастя - поняття вічне, до нього завжди прагнули люди і будуть шукати його завжди).

· За допомогою якого прийому Моріс Метерлінк у драмі «Синій птах» розкриває характери, почуття Тварин, Предметів, Рослин? (Олюднення.)

· Символом чого у п’‎єсі М. Метерлінка є зелена шапочка із чудодійним алмазом? (Вічного прагнення людства пізнати таємниці буття.)

· Які Блаженства відкривають дітям очі на розуміння сенсу Буття, розуміння світу? (Блаженство Бути Здоровим, Блаженство Дихати Повітрям, Блаженство сонячних Днів, блаженство Чистих Думок та ін.)

8. Практична робота.

Складіть таблицю «Символіка образів, що розкривають філософський зміст казки-феєрії М. Метерлінка «Синій птах»». Заповніть колонки: образ твору - що символізує образ.

Символіка образів, що розкривають філософський зміст казки-феєрії М. Метерлінка «Синій птах»

Чарівна зелена шапочка, яку вдягає Тільтіль - допомагає хлопцеві побачити душі речей: Хліба, Води, Вогню, Годинника. Наділяючи душами навколишній світ, автор доводить нам, що у дітей особливе сприйняття буденних предметів. І це відкриває чарівність життя, адже воно дарує щодня нові радощі.

Країна Спогадів, куди потрапляють маленькі мандрівники - це країна померлих. Там діти зустрічають Дідуся та Бабусю, які нагадують усім про необхідність пам’‎ятати про тих, хто пішов з життя: «Ми немало спимо, поки нас не розбудить думка когось із живих... Добре спати... але й прокидатися час від часу теж приємно».

Невідоме у Палаці Ночі: примари, війни, хвороби - шлях до щастя важкий, він нікому не дається легко. Треба перебороти свої страхи перед невідомим, зрозуміти самого себе, чинити опір Блаженству Бути Багатим, Блаженству Нічого Не Знати.

Справжні Радощі - Блаженство Бути Здоровим, Радість Бути Добрим, Радість Думати.

Горлиця - віддавши пташку хворій сусідці, хлопець робить дівчинку щасливою, і вона одужує. Цим Метерлінк стверджує, що щастя полягає в добрих справах, у допомозі іншим. Дівчина, яка була схожа на Душу Світла, не втримала птаха — він летить. П’‎єса закінчується символічно: діти не знайшли ще свого щастя, але вони зрозуміли прості істини любові й добра, відчули свою відповідальність за щастя інших. Вони разом з автором закликають нас продовжувати вічні пошуки.

9. Коментар вчителя.

Герої філософської п’‎єси-казки «Синій птах» — це образи-символи, які втілюють панівні на землі сили. Це людина, рослини, тварини, стихії Світла, Вогню й Води, Душі, Хліба, Молока, Годин — усе те, із чого утворено людський світ. Дуже часто людина живе на землі, не помічаючи довкола нікого і нічого, крім таких, як сама . Їй здається, що лише вона наділена душею і всі таємниці світу нею розгадані. Але це не так. За допомогою чарівного каменя, який відкриває істинний зір, Тільтіль і Мітіль, головні герої п’‎єси, бачать світ таким, яким він є насправді — одухотвореним, прекрасним (а інколи — страшним), сповненим таємниць, ще не звіданих людством. У цьому світі минуле, сучасне і майбутнє перебувають поряд і пронизують одне одного: Тільтіль і Мітіль зустрічають і своїх давно померлих рідних, і ще не народженого брата. Виявляється, людина відповідає не лише за себе, а й за всіх своїх предків і нащадків, тому що увесь її рід — єдине ціле, одна нескінченна лінія.

10. Інтерактивна вправа «Закінчи речення» (запис до зошитів)

- Доповніть речення, зважаючи на особливості драми-феєрії М. Метерлінка «Синій птах»:

• Синій птах — це символ... (щастя, істини, добра);

• сюжет твору — це... (пошуки героями загадкового птаха);

• конфлікт драми — це... (боротьба сил добра і зла, світла і пітьми, долання героями того, що стоїть на перешкоді досягненню мети).

11. Бесіда.

· Чи дає М. Метерлінк якесь позитивне визначення щастя? У чому воно полягає?

· Які людські цінності вчить поважати твір М. Метерлінка «Синій птах»? Обґрунтуйте свою думку цитатами з твору. · Дайте своє визначення щастя. Порівняйте його з метерлінківським.

12.. Завершальне слово вчителя

— Драма-феєрія М. Метерлінка «Синій птах» сповнена глибокого філософського змісту. Щастя, на думку автора,— це винагорода за життєвий шлях, де кожний пізнає добро, любов, співчуття. Потрібно лише «розплющити очі до найдальших глибин душі». У цих словах утілено гуманізм Метерлінка, письменника з ніжним серцем.

13. Домашнє завдання.

1. Повторити зміст твору М. Метерлінка «Синій птах».

2. Підбрати цитатний матеріал до образів Тільтіля та Метіль (усно).

3. Творча робота (письмово)

- Поясніть значення фразеологізмів казки-феєрії М. Метерлінка, зазначте, хто й кому (про кого) їх говорить:

• заробиш ти в мене на горіхи …

• вискочив, як Пилип з конопель…

• повішати на найвищому суку…

• попахує смаленим …

• ніжніша за тіло дитини…

• не він перший, не він останній...

• тремтять немов осикові листки…

• власної руки не впізнає…

Слова для довідок:

*(позбавити винагороди (смачного) через непослух; Пес каже Котові);

* (несподівано; Корова до Бика);

*(покарати; Дух Дуба про Людей);

*(біда, небезпека; Кішка);

* (ніжна, тендітна, приємна на дотик; Дух тополі про себе);

* (ще такі будуть; Блаженство про Тільтіля);

*(злякалися; Час до Дітей, які не народилися);

* (забув; Душа світла).

4. Підготуватися до КР за темою: «Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці Ш. Бодлера, П., Верлена, А. Рембо. Драматургія кінця ХІХ – початку ХХ ст. (М. Метерлінк)». Повторити підручник, с. 142-191


10-А клас

Зарубіжна література

27. 04.2020

Тема: Зміни в драматургії на межі XIXXX ст.

Моріс Метерлінк (1862 – 1949). «Синій птах».

М. Метерлінк як теоретик і практик «нової драми». Концепція символістського

театру.

Хід уроку

1. Літературний диктант за темою: «Перехід до модернізму. Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці» (відповіді надсилайте до 02 травня включно (субота) на адресу електронної пошти: kloknatalia1@gmail.com

Про результати перевірки та отриманий бал буде повідомлено 04 травня (понеділок). Укажіть: Прізвище, ім’я.

Завдання 1 – хлопці

Завдання 2 - дівчата

Завдання 1

1. Назвіть провідний художній метод 20 ст., розвитку якого сприяли новітні філософські системи й мистецькі концепції: …

2. Це одна із течій раннього модернізму, у якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, використовується художній символ, що є знаком мінливого «життя душі» і пошуку «вічної істини»: …

3. Це течія модернізму, що характеризується ушляхетненим, витонченим відтворенням особистісних вражень і спостережень, мінливих миттєвих відчуттів і переживань: …

4. Знак, за допомогою якого митці прагнуть якомога точніше передати певну важливу думку: …

5. Це слово-термін, жанрова специфіка літератури, що базується на нюансованій тональності, додаткових смислових натяках, передчуттях. Звернена до емоційної сфери, до підсвідомості, вона навіює читачеві думки й переживання письменника: …

6. Цього поета вважали невтомним шукачем пригод і сумним самітником, прихильником краси й істини та співрозмовником диявола: …

7. Назва вірша, який був написаний Бодлером у 1842 році під час поїздки на острів Маврикій, куди направив його вітчим, щоб по­вернути на путь істини. Поет, перебуваючи там 10 місяців на кораблі під наглядом капітана і спостерігаючи за птахами, роздумував над власною долею: …

8. Автор збірки «Сатуричні поезії», що стала його літературним дебютом; прихильник напряму символізму; виступав проти раціоналізму в поезії, проти штучності, риторики, вимагав від поета справжнього мистецтва, чистого подиху почуттів, тремтливого передавання вражень, закликав наблизити поезію до музики: …

9. Автор сонету «Голосівки», який приніс у поезію нову, несподівану образність, надзвичайно сміливі метафори і словосполучення; він одним із перших у сучасній французькій поезії почав писати верлібром: …

10. Назвіть автора та його збірку, яка складається із присвяти, вступу та 6 циклів - "Сплін та ідеал", "Паризькі картини", "Вино", "Квіти зла", "Бунт", "Смерть": …

11. Які з ліричних творів не належать Ш. Бодлеру: «Осіння пісня», «Голосівки», «Поетичне мистецтво», «Відповідності», «Вечорова гармонія», «Сплін та ідеал», «Моя циганерія», «П’яний корабель»: …

12. Скласти сенкан на тему: «Модернізм».

Завдання 2

1. Це загальна назва нових літературно-мистецьких течій 20ст. нереалістичного спрямування, що утворилися як заперечення традиційних форм та естетики минулого; виник у 60-70-х роках 19 ст. у Франції, поширився в Бельгії, Польщі, Росії, Австрії та інших країнах; став однією з визначальних прикмет літератури 20 ст.: …

2. Напрям модернізму, що сформувався в надрах декадансу, на становлення й розвиток якого значною мірою вплинула філософська концепція А. Шопенгауера: …

3. Це рання течія модернізму, визначальною ознакою якої є подолання розриву між ідеалом і дійсністю, характерною для романтизму, завдяки могутній силі особистості, здатної перетворити бажане на дійсне: …

4. Це поетичний троп, що ґрунтується на умовному означенні якогось явища чи поняття: …

5. Це один із найважливіших принципів символістської поезії, згідно з яким поезія лише навіювала певні думки, настрої і підказувала шляхи до світу вічних ідей: …

6. Цього поета вважали останнім романтиком і зачинателем модернізму в європейській літературі: …

7. Назва вірша, у якому Бодлер стверджує божественну силу мистецтва, яка з найбільшою пов­нотою втілена в постаті поета: …

8. Він є автором твору, віршованого маніфесту символізму «Поетичне мистецтво»; мелодику вірша він протиставив його смисловій чіткості, уважаючи лірику мистецтвом натяків і напівтонів; слово для нього – насамперед музика, а не зміст: …

9. Автор сонету «Моя циганерія»; розумів поезію як утілення поривань людського духу, а поета – як ясновидця; значну роль у його творах відіграють кольори, звуки та символи: …

10. Назвіть автора та його збірку, яку вважають перлиною світової лірики, у якій символісти знайшли свої головні принципи, імпресіоністи – мистецтво створення вражень, неоромантики – нового героя, що за допомогою своєї уяви змінює світ: …

11. Які з ліричних творів належать Ш. Бодлеру: «Вечорова гармонія», «Осіння пісня», «Голосівки», «Поетичне мистецтво», «Відповідності», «Сплін та ідеал», «Моя циганерія», «П’яний корабель»: …

12. Скласти сенкан на тему: «Символізм».

2. Звернення до епіграфу уроку.

Незнані людям задуми Творця

І неосяжність світу незбагнена.

Ми є усі акторами на сцені

Театру, що ім'я йому - "Життя".

- Ці слова черговий раз дають нам можливість згадати Вільяма Шекспіра. Адже він дуже влучно назвав нас акторами життя, бо кожен з нас грає свою роль. Протягом тривалого історичного розвитку, театр змінювався не один раз. Актори перестали ховати своє обличчя, ними ставали не тільки чоловіки, а й жінки, з`являлися нові декорації, нові сцени.

3. Слово вчителя.

- Що таке драматичний театр для нас, сучасних людей? Місце, де можна ознайомитися з драматургією, побачити цікаву виставу.

Для людей XIX ст. значення театру було набагато вагомішим і багатограннішим, особливо для вищих та середніх класів. Це і клуб для спілкування, і виставка моди, нагород і статків, і місце платонічних побачень, і традиція, і, урешті-решт, статус. Про драматургів і їхні п’єси говорили, сперечалися, їх сварили і хвалили; твори спонукали до роздумів, захоплювали ідеями, вели до подвигів і навіть до злочинів.

Сьогодні ми розпочинаємо ознайомлення з європейською драматургією, яка наприкінці XIX — початку XX ст. пережила своє оновлення, збагатилася новими творчими знахідками та здобутками.

3. Бесіда на повторення вивченого матеріалу.

- Ми з вами не раз працювали над поняттям «драма», «драматичний твір». Давайте пригадаємо ознаки драми.

1. Основною ознакою драматичного твору є призначення його для театрального спектаклю.

2. Текст драматичного твору складається з двох частин - мови героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів.

3. Події вдрамі відбуваються в теперішньому часі. На це вказують дієслова у формі теперішнього часу;

4. У драматичному творі майже немає описових елементів тексту, прямої мови, а про всі події читач дізнається з розмов дійових осіб;

5. Властива одна сюжетна лінія й головна подія, герої показані в критичний момент свого життя, а дії у творі стиснуті в часі;

6. Емоційно-чуттєва напруга.

7. Ведучі жанри драми: трагедія, комедія, драма (як жанр), трагікомедія, водевіль, мелодрама.

- Назвіть відомих вам драматургів, їх твори.

4. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.

У драматургії остання третина XIX століття позначена пошуком нових форм зображення дійсності засобами мистецтва. Цей процес приводить до появи «нової драми».

Безумовно, усі представники «нової драматургії»Г. Ібсен, Б. Шоу, А. Чехов, М. Метерлінк, Ю. А. Стріндберг, Г. Гауптман, Е. Золя, В. Винниченко та інші — йшли власними шляхами, їхні театральні естетика й поетика дуже різнилися. Але існувала ознака, яка об’єднувала: усі вони намагалися створити проблемний театр, мова, стилістика якого максимально наближали його до сучасного читача.

- У чому ж полягає різниця між «старою» драмою та «новою»?

5. Робота з додатковим матеріалом «Оновлення драматургії» (законспектувати до зошита)

http://svitliteraturu.com/_ld/8/884_jpg2pdf.pdf

6. Перегляд відео презентації «Нова драма»

https://www.youtube.com/watch?v=PnqT58DiF9E&feature=emb_logo

7. Робота з підручником, с 182-184.

- Прокоментуйте провідні ознаки «нової драми».

9. Висновок.

У центрі уваги «нової драми» кінця 19-початку 20 ст. постала особистість з її переживаннями й почуттями. Нові драматурги не ставили за мету точно зобразити певні події, їхні твори – відображення життя особистості та її внутрішнього світу.

Ознаки «нової драми»

1) у центрі уваги – душевні переживання людини, морально філософські проблеми доби. Показ трагедії життя;

2) Конфлікт – внутрішній – зіткнення персонажів із трагедією буття, зіткнення різних ідей, духовні суперечності героїв;

3) герой – особистість, «духовний симптом»доби;

4) відтворення загальної атмосфери часу, духовних пошуків доби, прагнення морального пробудження особистості й суспільства;

5) глядач упізнає себе, долучається до внутрішньої дії, переживає й мислить разом із героями;

6) умовність, узагальнений зміст;

7) усі персонажі важливі, усі вони позбавлені однозначних характеристик;

8) показ на сцені людей різних соціальних прошарків, демократизація мовлення;

9) зникнення чіткого поділу драматичних творів на комедію, трагедію та драму, поява трагікомедії;

10) відкритий фінал, що спонукає до роздумів, дискусій.

Таким чином, «нова драма» стала одним із найцікавіших загальноєвропейських явищ, яке зробило свій вагомий внесок у справу гуманізації суспільства.

- Назвіть риси «осучаснення» драми на зламі століть. (Герої — звичайні люди; конфлікт — внутрішній; мова — сучасна; фінал — незавершений; проблеми — актуальні.)

10. Робота зі словником літературознавчих термінів.

Дія — 1) акт драматичного твору; 2) перебіг подій у художньому творі, через які розкриваються конфлікт, сюжетні колізії, риси характеру певного персонажа, дійової особи чи ліричного героя (сценічна дія).

Дія зовнішня - вчинки, події, зіткнення персонажів.

Дія внутрішня - життя душі героїв, умонастрої, зіткнення ідей, позицій.

„Ібсенізм" - особливість художнього мислення, творчого методу, який полягає у розкритті трагізму життя через психологічні колізії, поєднання зовнішньої та внутрішньої дії, інтелектуально-аналітич­ному підході до подій та образів, філософському осягненні дійсності, широкому використанні підтексту, символіки тощо.

Інтрига - зав'язка, основна ситуація драми, навколо якої розвивається дія.

Конфлікт — (лат.соnflictus — зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення супереч­ностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, супроводжуваних складними колізіями.

Підтекст - прихований, внутрішній зміст висловлювання.

Символізм (грец. symbolon – знак, символ, ознака) – одна з течій раннього модернізму, у якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, застосовується художній символ, що є знаком мінливого «життя душі» і пошуку «вічної істини».

11. Слово вчителя.

— Поміж відомих новаторів у галузі драматургії відомі імена Б. Брехта, Г. Ібсена, Дж. Б. Шоу. Кожен з них зробив свій внесок у розвиток національного театру та драматургії. Моріс Полідор Марі Бернар Метерлінк також один із загальновизнаних експериментаторів. Цього найвидатнішого драматурга Бельгії, якого ще за життя називали бельгійським Шекспіром, вважають засновником символістського театру. Моріс Метерлінк — лауреат Нобелівської премії з літератури (1911). Найвидатніші твори М. Метерлінка, створені на зламі ХІХ-ХХ ст., досі правлять за взірець символістської драми.

12. Дослідження життєвого і творчого шляху Моріса Метерлінка. Визначення ключових фактів ( підручник, с. 185-186; додаток 1)

13. Бесіда.

· Яке враження справило на вас ознайомлення з біографією Моріса Метерлінка? · Які риси характеру письменника заслуговують на повагу? · Схарактеризуйте основні періоди творчості М. Метерлінка.

(https://scribble.su/zarub_ukr/zarub-lit-10-parashich/31.html)

14. Висновок.

Новаторським явищем у західноєвропейській драматургії межі століть була творчість бельгійця Моріса Метерлінка. Теоретик і творець символістської драми, Метерлінк у кращих своїх п’єсах створив особливий символістський «театр мовчання». За Метерлінком, душа драми – це врочистий і безупинний діалог людини та її долі, а це спілкування може відбуватися лише у мовчанні. Метерлінк відмовився від реалістичного зображення дійсності, від змалювання низки подій.

Символістська драма – це драма, у якій дійовими особами є символічні образи, що допомагають зобразити духовне життя людини.

15. Підсумок.

* Експрес урок: Моріс Метерлінк

https://www.youtube.com/watch?v=HTUbnRr4PlE

16. Домашнє завдання.

1) записати до зошита та вивчити поняття теорії літератури: «нова драма», дія (зовнішня і внутрішня), символ, символізм, підтекст;

2) повторити матеріал підручника, с. 181-186; додаток 1;

3) познайомитися із текстом повісті М. Метерлінка «Синій птах»;

Використати Інтернет-ресурси:

* Аудіо книга М. Метерлінк «Синій птах»

https://www.youtube.com/watch?v=HC0GHz_7cU8

· Художній фільм «Синій птах»

https://www.youtube.com/watch?v=lyBuVL2GMYI

Додаток 1

«Моріс Метерлінк — бельгійський Шекспір»

— Моріс Метерлінк — найбільший теоретик і драматург символізму, творець «театру мовчання», бельгійський Шекспір, як називали його сучасники.

Майбутній письменник народився в Ґенті, стародавньому місті Східної Фландрії, у родині нотаріуса. Початкову освіту здобув у єзуїтському колежі, що наклало помітний відбиток на його світогляд, вплинувши на формування «фламандського містицизму». Після закінчення коледжу Метерлінк вивчав право в Парижі, однак юриспруденція не цікавила юнака, адже він мріяв про літературну творчість. У цей час він багато читав, товаришував із Шарлем Лерберґом і Ґреґуаром Леруа, видатними письменниками Бельгії. Адвокатом працював недовго, оскільки потреба творити виявилася нездоланною.

1886 року Метерлінк вирушив до Парижа. Саме там розпочалося його письменницьке життя. Його перша збірка віршів «Теплиці» (1887) вразила читачів своєю незвичністю, дивовижним поєднанням образів і акцентуванням на невпізнаному, що було лейтмотивом усіх поезій. У «Теплицях» втілився настрій ранніх драм Метерлінка, які зараховували до «статичного театру», або «театру мовчання». Після цієї збірки поезій згодом з’‎явилося ще дві. З’‎явилася також книжка філософського характеру «Скарби смиренних» (1896), у якій автор обстоював поетичне, сповнене фантазії, загадковості, таємничої краси мистецтво. Він не сприймав копіювання сірої буденності на засадах натуралізму, відкидав спрощене й надто раціональне тлумачення життя в дусі філософії позитивізму.

Філософську основу художніх поглядів бельгійського драматурга становив ідеалізм, причому в його містичному варіанті метерлінк на місце католицького Бога поставив якесь безлике і фатальне. Невідоме, що керує світом і вороже людині. Перед особою всесильного Невідомого люди — це тільки слабкі й жалюгідні істоти, «тендітні й випадкові мерехтіння, що без явної мети віддані у владу подиху байдужної ночі». Людина ж, будучи осередком Невідомого, повинна жити «без справи, без думки, без світла». А головне — без слова, тому що неможливо виразити словами невимовне, таємницю: «істинне життя твориться в мовчанні».

Отже, «театр мовчання» Метерлінка став своєрідним художнім утіленням його філософії.

1908 року з’‎явилася п’‎єса-казка Метерлінка «Синій птах», яка стала найвідомішим його твором.

Драматургічна творчість митця була відзначена 1911 р. Нобелівською премією з літератури. Його захоплено називали найбільшим драматургом сучасності, стверджували, що він перевершив самого Шекспіра, сперечалися, чи він сумний песиміст, чи сонячний, лагідний оптиміст, щасливчик у житті й мистецтві.

Драматург важко переживав початок Першої світової війни. Жорстокість збройного протистояння, руйнацію всіх гуманістичних цінностей, озвіріння загарбників він зобразив у романтичній драмі «Бургомістр Стільмонда».

Помер М. Метерлінк 5 травня 1949 р. в Ніцці.