11-Б клас
14 .05.2020
Тема: Контрольна робота
Тест
1.Рядки Вергілій, бач, не нам був рівня, А видно, що начухав тім'я, Поки дрібненько описав є в
А бурлескно-травестійній поемі
Б сатиричній комедії
В ліричній драмі
Г драмі-феєрії
Д романі у віршах
2.Підзаголовок «Хроніка 1663 року» має твір
А Панаса Мирного
Б Тараса Шевченка
В Пантелеймона Куліша
Г Ольги Кобилянської
Д Михайла Коцюбинського
3. Казку про те, як дерева обирали собі короля, розповідає
А Боян
Б Мойсей
В Чугайстир
Г Еней
Д Лісовик
4. «Філософський роздум-декларація, у якому антигуманний світ виявився безсилим перед духом та етикою в’язня совісті», – сказано про твір
А «Ти знаєш, що ти – людина?»
Б «Страшні слова, коли вони мовчать»
В «Стилет чи стилос?»
Г «Як добре те, що смерті не боюсь я»
Д «Любіть Україну!»
5. Лозов’ягін – справжнє прізвище автора
А пригодницького роману
Б роману в новелах
В неокласичного сонета
Г кіноповісті
Д усмішки
6.Співвіднесіть жанр твору та уривок із нього.
Жанр твору
1 соціально- побутова драма
2 соціально- психологічний роман
3 історичний роман
4 соціально- побутова повість
Уривок із твору
А «Карпо й Лаврін купили й собі по коняці. А так як на одному коні далеко не заїдеш і багато не завезеш, то вони спрягались кіньми під одну хуру й ділились заробітками пополовині…»
Б «Максим хоч і хотів би мати зятем Сидора, ще такого молодого, а вже унтер-офіцера, та, пригадавши своє гірке московське життя, непосидяче та невільне, сам згоджувався з дочкою...»
В «У лісі щось загомоніло, струмок зашумував, забринів, і вкупі з його водами з лісу вибіг “Той, що греблі рве” – молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами…»
Г «Пішов Кирило Тур, похилившись, у своїй відлозі з горбом. Ніхто б не пізнав тепер його молодецької ходи, ні високою стану. Так собі, наче горбатий дід. Ось добирається він до Сомкової глибки…»
Д «Тепер, наживши кровавим потом копійку, спішив, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки; но вмісто багатого батька найшов мать і дочку в бідності і без помощі…»
7.Визначте, кому з митців належить наведене висловлювання. Письменник
1 Валер’ян Підмогильний
2 Микола Хвильовий
3 Михайло Коцюбинський
4 Леся Українка
Висловлювання
А «Дуже був занятий своїм оповіданням, але нарешті скінчив. Називається воно “Тіні забутих предків”… Не знаю, чи воно вдалося мені, але коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би задоволений…»
Б «Ім’я мого роману – “Сотник Шрамко і його сини” – картина того дивного й загадкового часу, який настав після смерті Богдана Хмельницького. На сцені будуть діяти Брюховецький і Сомко…»
В «... “Місто” я почав писати зовсім для себе несподівано – воно, за первісним задумом, мало бути кіносценарієм, і то комедією…»
Г «Се драма-казка, за термінологією Гауптмана (так він зве свій “Потоплений дзвін”), але я не знаю, як би се могло по-нашому зватись…» Д «Невже і герой новели був колись, як він говорить, “главковерхом чорного трибуналу комуни”? Нічого подібного! Це просто марення зарозумілого плутаника. У кращому разі він міг хіба що відступати з більшовиками!..»
8.До фольклорних належать обидва твори в рядку
А «Ой Морозе, Морозенку» та «Бджола та Шершень»
Б «Віють вітри» та «Ой летіла стріла»
В «Дума про Марусю Богуславку» та «Маруся Чурай»
Г «Чи не той то хміль…» та «Повість минулих літ»
Д «Засвіт встали козаченьки» та «Слово про похід Ігорів»
9. Чудесну зброю для Енея, яку «і куля не бере», викував
А Меркурій
Б Еол
В Плутон
Г Вулкан
Д Бахус
10.Звістка про загибель Якова де Бальмена, друга автора, стала поштовхом до написання твору А «Чорна рада»
Б «Кавказ»
В «Гайдамаки»
Г «Мойсей»
Д «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»
11. У «Лісовій пісні» слова Лукаша про солов’їв, що «вже не щебечуть, не тьохкають, як завжди, а співають: “Цілуй! Цілуй! Цілуй!”», перегукуються з рядками вірша
А «Чого являєшся мені у сні?..»
Б «Ви знаєте, як липа шелестить…»В «О панно Інно…» Г «Чари ночі»
12.У рядку Любові усміх квітне раз – ще й тлінно основним художнім засобом є
А метафора
Б порівняння
В тавтологія
Г паралелізм
Д гіпербола
13.«Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зінківських бандуристочка сліпий, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір несходиму, а чи впадуть од морозу…» – пише додому герой твору
А Олеся Гончара
Б Валер’яна Підмогильного
В Олександра Довженка
Г Григора Тютюнника
Д Юрія Яновського
14.Різдвяну містерію, де давні волхви перетворюються на сусідських дядьківлемків, які принесли до хати традиційну святкову хлібину, змалював
А Олександр Олесь
Б Микола Вороний
В Павло Тичина
Г Максим Рильський
Д Богдан-Ігор Антонич
15.Рядки Івана Андрусяка лузає сім’я плодить бацили ходить по колу лається ямбом я не приніс тобі славу і силу тільки маленьку жовту троянду передають хаос світовідчуття, емоційний стан сучасної людини, які характерні для літератури
А сентименталізму
Б імпресіонізму
В неоромантизму
Г неокласицизму
Д постмодернізму
16.Поєднайте епізоди одного твору
Епізод твору
1 Еол улаштовує шторм на морі
2 доньку-покритку виганяють з дому
3 лицарський поєдинок за Лесю Череванівну
4 брати обговорюють дівчат на виданні
Епізод твору
А пани Польські покріпачують Піски
Б вибори гетьмана в Ніжині
В гостювання героя в царя Латина
Г зустріч дівчини з офіцером-кривдником
Д невістка йде на прощу до Києва
17. З’ясуйте, кому з персонажів належать слова.
Персонаж
1 Омелько Кайдаш
2 Степан Боруля
3 Іван Брюховецький
4 виборний Макогоненко
Висловлювання
А «Та що його питати: він по гóроду ґав ловив та витрішки продавав... Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану возному та не поздоровиш його?..»
Б «Столоначальником буду, а потім, може, й секретарем, чин дадуть, женюся на багатій…»
В «Не знатимете під моєю булавою жодного козака або козацької старшини над собою паном: усі будемо рівні…»
Г «Чого ви лаєтесь? Чого ви сваритесь? Сьогодні свята п’ятниця, а вони тебе, неначе на злість, тільки до гріха доводять. Нащо тобі … те мотовило?..»
Д «Я не жадаю від вас ні крихітки землі! Держіться вашої землі, а я зроблю, що мені схочеться!..»
18.Переліком дійових осіб починається твір, який має присвяту
А Якову де Бальмену
Б любові всевишній
В «Цвітові яблуні»
Г своєму батькові Юліанові Я. Кобилянському
Д кононівським полям
19. З’ясуйте, кому з авторів належить уривок твору.
Уривок твору А «Усмішка твоя – єдина, / Мука твоя – єдина, Очі твої – одні». Б «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє». В «Поезія – це завжди неповторність, / якийсь безсмертний дотик до душі». Г «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи». Д «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає».
Автор
1 Ліна Костенко
2 Олександр Довженко
3 Іван Багряний
4 Василь Симоненко
Бажаю успіхів!!!
Роботи чекаю до 18.05.2020
Максимальна кількість балів за тест 12( завдання 1-5,8-15,18 оцінюється в 0,5б.,6-7,16-17 ,19 – у 1б.)
07.05.2020
Тема: Контрольна робота №6.Сучасна українська література
Тест (кожне питання оцінюється в 0,5 б.)
1.Рядки Івана Андрусяка лузає сім’я плодить бацили ходить по колу лається ямбом я не приніс тобі славу і силу тільки маленьку жовту троянду- передають хаос світовідчуття, емоційний стан сучасної людини, які характерні для літератури
А сентименталізму Б імпресіонізму В неоромантизму Г неокласицизму Д постмодернізму
2. Ознаки постмодернізму мають рядки
А «Для нас вона в світі єдина, одна / в просторів солодкому чарі... Вона у зірках, і у вербах вона, / і в кожному серця ударі…»
Б «О слово рідне! Орле скутий! / Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх…»
В «Народе мій, до тебе я ще верну, / як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям…»
Г «Німець каже: Ви слов’яне? – Слов’яне! Слов’яне! / Наше слово полум’яне / Повік не зов’яне!..»
3. Характерні риси постмодернізму відчутні в рядках
А «Там дивний ліс зітхає ароматом / І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць, / Співа трава, ніким ще не зім’ята, / І вабить сном солодких таємниць…»
Б «Дорога і дорога лежить за гарбузами. / І хтось до когось їде тим шляхом золотим. / Остання в світі казка сидить під образами…»
В «Ми, й невтямки нікому з нас, нікому, / Що зовсім не на білому коні, / І навіть не на іншому якому,– / На BMW або на БМП / Зима влетить по вимерзлій шосейці…»
Г «Красиве, засмагле сонце / В золотих переливах кучерів, / У червоній сорочці навипуск, / Що їхало на велосипеді, / Обминаючи хмари у небі…»
4. Ознакою постмодернізму є
А захоплення національною історією Б химерне переплетення різних стилів В типізація характерів персонажів залежно від умов життя Г домінування морально-етичних цінностей Д прагнення персонажа до ідеалу
5. Рядки Юрія Іздрика ніч така місячна зоряна ясная видно хоч голки збирай зоряні війни здаються невчасними вчасним здається рай ілюструють пародійну гру з чужими текстами, характерну для
А романтизму Б неоромантизму В імпресіонізму Г неокласицизму Д постмодернізму
6. Рядки З поетичних бомбосховищ Виліз рій нових страховищ: Небурак і Антрухович, Риммарук, Буряк, Малкович… є прикладом
А неоромантизму Б імпресіонізму В постмодернізму Г реалізму Д сентименталізму
7.Гра зі словом, образом, «чужим текстом», поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність – характерні риси
А експресіонізму Б постмодернізму В бароко Г романтизму Д імпресіонізму.
8. Поезію українського постмодернізму представляє
А Галина Пагутяк Б Василь Симоненко В Ліна Костенко Г Євген Маланюк Д Василь Стус
9. Представником постмодерного письменства в Україні є
А Юрій Андрухович Б Євген Маланюк В Василь Стус
Г Богдан-Ігор Антонич Д Василь Симоненко
10.Літературне угруповання "Пропала грамота" виникло в добу
Амодернізму
Бреалізму
Впостмодернізму
Гбароко
Дромантизму
11.Асоціацію українських письменників (АУП) створено в добу
А модернізму Б постмодернізму
В реалізму Г сентименталізму Д бароко
12.Наприкінці ХХ століття діяло літературне угруповання
А «Молода Муза» Б «Пропала грамота
В «Молодняк» Г«МАРС» Д «Ланка»
13.Помітним явищем української літератури кінця ХХ століття став
А романтизм Б постмодернізм
В експресіонізм Г неоромантизм Д імпресіонізм
14.Указати автора і назву твору, які не належать до сучасної літератури
А.І. Римарук."Обнови",С. Жадан."Музика, очерет…" Б.О. Забужко."Рядок з автобіографії"
В,О. Ірванець."До французького шансоньє" Г.В.Стус."Господи, гніву пречистого…" Д.В. Діброва."Андріївський узвіз", Я. Мельник."Далекий простір"
15. До якого угрупування належав Ю. Андрухович
А,Лу-Го-Сад Б.Бу-Ба-Бу
В.Червона фіра Г.Пропала грамота
16.Перу Юрія Андруховича належить твір
А."Рядок з автобіографії» Б."Читаючи історію" В."Астролог» Г. "Музика, очерет…"
17. Не належать до сучасної літератури угруповання
А."Бу-Ба-Бу", "Нова дегенерація", АУП Б."Нова генерація", ВАПЛІТЕ, "Аспанфут"
В."Пси святого Юра", "ЛуГоСад", "Західний вітер" Г."Пропала грамота", Творча асоціація "500",
18. Поезію українського постмодернізму представляє
А.Ігор Римарук Б. Василь Симоненко В. Ліна Костенко
Г.Євген Маланюк Д. Василь Стус
19. 13 квітня 1985 р у Львові об'єдналися троє обдарованих поетів, утворивши угруповання
А.Бу-Ба-Бу Б.Нова дегенерація В. ЛуГоСад Г. Пропала грамота
20.Назвіть автора віршів, рольовими ліричними героями яких є середньовічний астролог зі Львова та спудей, який складає вірші й читає їх вітрам і траві
А,Галина Пагутяк Б.Юрій Андрухович В Марія Матіос Г. Василь Герасим'юк Д.Юрій Іздрик
21.Ознаки постмодернізму помітні в рядках
А.Любіть українок, негайно любіть! Даруйте їм вірші і квіти…
Б.Усмішка твоя –єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні…
В.О панно Інно, панно Інно! Я — сам. Вікно. Сніги...
Г.О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись…
22.«Патріархом» літературного угруповання «Бу-Ба-Бу» називають
А Богдана-Ігоря Антонича Б Юрія Андруховича
В Ігоря Римарука Г Василя Стуса Д.Івана Драча
Тест надіслати до 11.05.2020
04.05.2020
Тема: «Андріївський узвіз» – роман-подорож сучасного українського письменника Володимира Діброви
Володимир Діброва, представник «задушеного покоління», той, чия молодість припала на період брежневського застою, той, хто, наспівуючи пісні «Бітлз», висміював комуністичну ідеологію й плекав замість совєтського колективізму індивідуалізм. Народився 11 серпня 1951, у місті Донецьку.
Вчився у Київському університеті імені Тараса Шевченка, на факультеті романо-германської філології, відділ перекладачів .
У 1985—1988 — аспірант Інституту літератури ім. Т.Шевченка АНУ.
Дебютувавши наприкінці «перестройки» двома книжками в офіційному друці («Тексти з назвами і без назв», 1990; «Пісні Бітлз», 1991), він одразу став одним із найпопулярніших українських прозаїків, перекладеним у Німеччині, Польщі, Угорщині, Шотландії, США, Канаді.
Нагороджений премією ім. Миколи Лукаша.
Від 1994 року живе й працює в США, викладає в Українському науковому інституті Гарвардського університету.
2007 року - роман «Андріївський узвіз» переміг на третьому конкурсі «Книга року Бі-Бі-Сі».
Роман «Андріївський узвіз» автор назвав «фантазією на тему однієї людини». А ще пояснив суть свого задуму: «Епіграфом до цього твору я взяв би слова данського філософа Сьорена К'єркегора, який сказав, що жити можна, лише якщо дивитись у майбутнє, а зрозуміти життя можна, тільки якщо рухатись у протилежному напрямку. Цим і займається герой твору». Відповідно до задуму й скомпоновано весь роман.
У «Андріївському узвозі» 54-річного чоловіка зі смаком і досвідом, чоловіка, який відчував при ходьбі кожен м’яз свого тіла, який дослужився до посади проректора, раптово хапає інсульт. Оскільки держава прирівняла науковців до держслужбовців, пенсія в чоловіка має бути не найгіршою. Проте це його чомусь не радує. У нього є донька, дружина, два зяті — колишній і актуальний – обидва талановиті поети.
У чоловіка намічається внук, якого назвуть на честь діда. І це найсвітліший момент роману. У чоловіка є друг-ректор, з яким він розсварився через кляту ректорку, і коханка, яка брутально кидає чоловіка, бо виходить заміж за іноземця. Через відкоша, отриманого від останньої коханки, у чоловіка й стався інсульт. На щастя, після лікування йому милостиво повернули всі досі паралізовані частини тіла. Після такого дива герой повернувся не тільки в лоно родини, а й у лоно церкви.
На святі міста, що традиційно відбувається на Андріївському узвозі, із чоловіком стався другий інсульт. У коматозному стані він мандрує в потойбіччя. У маренні герой роману прагне зрозуміти власне життя: перегорнути назад його сторінки й зупинитись на важливих, «пам'ятних» місцях.
Усього таких «зупинок» п'ять. На найближчій він — проректор одного з університетів, утомлений, переживає кризу в особистих стосунках. А ось він уже значно молодший, із головою занурений у роботу, намагається розібратись у собі. Третя зупинка нагадує про життя у двадцять шість років: ще молода дружина й маленька дочка. А далі й до студентських років: гітара, вірші, друзі й подруги, пошук себе. Нарешті, остання метаморфоза — повернення до себе п'ятилітнього. Тут дитинство, батьки, літній відпочинок у селі.
Роман має й епілог: вихід героя з коми після перенесеного інсульту. А поряд із ним дружина: «Жіноче обличчя, освітлене любов'ю».
Він розуміє — йому вибачили.
Герой книги проходить п’ять зупинок: Статечний вік – Зрілість – Молодість – Юність – Дитинство.
Заново переживаючи важливі етапи свого існування, герой осмислює земний шлях із позиції набутого досвіду з наміром відсіяти зайве й визначити те, що мало в його житті справжню вартість.
Події цієї подорожі охоплюють 1948 - 2002 роки й відбуваються на тлі Андріївського узвозу - вулиці, яка з´єднує низ міста з верхом, дитинство героя - зі зрілістю, скороминуще - із вічним.
Центральним є мотив любові. У «Андріївському узвозі» любов перетворюється на метафоричну линву, вхопившись за яку, чоловік подорожує в часі, здійснюючи п’ять зупинок, що символізують вузлові моменти його біографії.
Зверни увагуЛИ́НВА- це товста дуже міцна мотузка з волокон або дроту; канат
Саме на п’ятій зупинці, у дитинстві, герой розкриває читачеві свою таємницю. Дитиною він прагнув покататися на тарзанці, але дорослі категорично забороняли йому це робити. Маленький хлопчик зрозумів — дорослі нещасні, бо бояться розігнатися, схопитися за линву й відірватися від землі.
Людське життя надто коротке – лише п’ять зупинок, і ти вже сивий, розбитий інсультом, падаєш посеред вулиці й хтозна, чи піднімешся. Що лишається? Хіба що схопитися за линву минулого, щоб повернутися туди, де вже був. І з кожним кроком назад знімати з себе, немов лушпиння, дріб’язкові клопоти та інтриги, захоплення та невдачі, амбіції та проблеми, характерні певному вікові…
В. Діброва нагадує читачам: смерть — не найгірше, що може трапитися із нами в житті. Трагічною, на думку прозаїка, є відірваність української людини від християнської й національної традиції. Трагічною є родина без любові, дружба без довіри. За В. Дібровою, нещастя нерідко об’єднує родину значно ефективніше, ніж щастя, а співчуття є одним із різновидів любові, – можливо, найзворушливішим. Трагічним є й розчарування людини, коли талант виявляється підробним, а справа життя – пшиком. В. Діброва знає, що вартість людини вимірюється тим, наскільки гідно вона витримує удари долі, а також її здатністю залишатися на висоті за найскрутніших обставин.
Домашня робота: опрацювати конспект ,ознйомитися з романом В. Діброви «Андріївський узвіз".
30.04.2020
Тема: Сучасна література. Галина Пагутяк. ОПОВІДАННЯ «ПОТРАПИТИ В САД» — ПОШУК СПАСІННЯ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ В ЖОРСТОКОМУ СВІТІ
«Якщо письменник дуже комфортно почуває себе в суспільстві, значить, з ним щось негаразд. Він повинен бути альтернативою суспільству», — так пояснює Пагутяк призначення митця в сучасному світі. Дебютувала Галина Пагутяк у журналі «Дніпро» повістю «Діти», що, як зізнається сама авторка, була навіяна снами.
Першопочатки творчості Галини Пагутяк визначає В. Габар: «Вона ввійшла в літературу рано, двадцятирічною дівчиною, ввійшла стрімко і сміливо. Дебютувала великими творами, і в кожному була іншою. Згодом подивувала своїх прихильників філігранною малою прозою. У своїх новелах в декількох рядках, в одному абзаці, вона творить надзвичайної сили й яскравості образи».
Нині у творчому доробку Пагутяк понад 20 книжок прози, серед яких «Діти» (1982), «Господар» (1986), «Потрапити в сад» (1989), «Гірчичне зерно» (1990), «Записки Білого Пташка» (1999), «Захід сонця в Урожі» (1993), «Перевал» (1994), «Основа» (1995), «Книга снів і пробуджень» (1995), «Кур’єр Кривбасу» (1996), «Дукля» (1994), «Смітник Господа нашого» (1996), «Радісна пустеля» (1997), «Біограф Леонтовича» (2001), «Слуга з Добромиля» (2006), «Зачаровані музиканти» (2010), «Сни Юлії і Германа» (2011), есеї та поезії.
Для повістей та оповідань Пагутяк періоду 1980-х років характерний реалістичний або ж фантастичний стиль
Проза Галини Пагутяк перекладена англійською, німецькою, словацькою, хорватською, російською мовами. Її твори удостоєні багатьох літературних премій, зокрема й Шевченківської (2010).
ОПОВІДАННЯ «ПОТРАПИТИ В САД» — ПОШУК СПАСІННЯ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ В ЖОРСТОКОМУ СВІТІ
Сюжет і композиція. Оповідання «Потрапити в сад» не має чітко вираженого сюжету, що є характерною ознакою постмодерної літератури. Сюжет твору не насичений зовнішніми подіями, вирізняється лаконічністю письма. Перед читачем постає короткий опис яблуневого саду, що росте на території вокзалу за високою мурованою стіною й вічно зачиненими дверима.Головний герой — Грицько — людина без родини, без житла, хвора на невиліковну хворобу (епілепсію) мріє потрапити в цей сад. В один із днів Грицько провідує важко хворого товариша Микольцьо, у якого заночував. Його друг, розуміючи, що скоро помре, хоче залишити Грицькові свій спадок — хату та вірного собаку. Це — кульмінація твору. Однак ця пропозиція викликає в головного героя іронічну реакцію: «А мене в будинок престарілих візьмуть! — весело сказав Грицько. — У лікарні сказали. І зараз би прийняли, та роки поки що не вийшли. Або оженюся, га?». Фінал твору — відкритий: Грицько, слухаючи завивання нічної бурі, бідкається, аби вітер не поламав гілля в саду та не пошкодив хату.
Композиційною особливістю твору є його своєрідне обрамлення — образ саду на початку оповідання та наприкінці.
Сад як образ-архетип є традиційним у творчості українських письменників, зокрема Г. Сковороди «Сад божественних пісень», Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати...», М. Коцюбинського «Цвіт яблуні», Цей образ-символ саду є стрижневим і в оповіданні Галини Пагутяк «Потрапити в сад».
Традиційно сад — це образ ідеального Світу, Космічного порядку й гармонії, загубленого і віднайденого Раю. Цей символ зроджує позитивні емоції: відчуття спокою.
Ідейно-тематичний зміст. У творі піднімаються важливі питання сучасності. Письменниця презентує постмодерне осмислення сутності життя, прагне відобразити кризовий стан світу на межі століть.
Тема оповідання «Потрапити в сад» — самотність, безпритульність особистості в суспільстві, байдужому до долі людини.
Основна ідея — розкриття душевного багатства героя, його гідності й самоповаги, доброти й щирості у ставленні до людей та світу.
Проблематика — утвердження гуманістичних ідеалів, моральних чеснот.
Головні герої- Грицько, Микольцьо .
Домашня робота: опрацювати конспект, прочитати оповідання «ПОТРАПИТИ В САД»Галини Пагутяк на с.244-247
Готуємося до ЗНО за посиланням join.naurok.ua , набравши код доступу 578629 та вказавши своє прізвища та імя. Тест можна проходити один раз, самостійно. Бажано проходити з пристрою, який не відключається, тобто не входить в режим очікування . Тест необхідно пройти до 04.05.2020 до 20.00 год.Результат ви побачите після завершення тесту. Бажаю успіху!
Зверніть увагу! З мови тест пройти до 05.05.2020
27.04.2020
Тема: Юрій Андрухович. «Астролог». «Пісня мандрівного спудея»
“НА МІЙ ПОГЛЯД, НЕМАЄ ІНШИХ ЗАВДАНЬ ЛІТЕРАТУРИ, КРІМ ЯК ЛЮДСЬКОГО ПОРОЗУМІННЯ. МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО ЯКЩО МИ ДО НЬОГО ПРАГНЕМО, ТО, МАБУТЬ, ЦЕ ТА МАКСИМА, І ВОНА, НАПЕВНО, СЛУШНА.”
Ю.Андрухович
Ці слова належать поетові Юрію Андруховичу - сучасному прозаїку, перекладачу, есеїсту, творчість якого пов'язують з напрямком постмодернізму, що прийшов на зміну модернізму ще на початку 80-х років XX ст., й це має свою точку відліку - 1985 рік, коли Ю.Андрухович разом з В.Небораком та О.Ірванцем заснували поетичну групу «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада). Зміни в суспільному житті країни відбились й в розвитку літератури: почали з'являтися нові теми, змінився підхід до творчості.
Внесок митця в літературу високо оцінений у світі, він є лауреатом кількох міжнародних й вітчизняних премій. Творчість Андруховича має значний вплив на сучасний літературний процес. Його твори перекладено і бачено в багатьох країнах світу, тож Україна має сучасного письменника, творчість якого гідно презентує нашу країну у світовій спільноті.
Творчий доробок письменника можна умовно поділити на два напрямки: поетичний і прозовий.
Вірші Юрія Андруховича були покладені на музику такими гуртами, як «Мертвий півень», «Плач Єремії», «Sіґал Sпожив Sпілка», «Знову за старе», «Karbido» (Польща) тощо.
ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ
Агов, мої маленькі чортенята!
З-під свити я вас випущу на світ —
туди, де кров з любов'ю черленяться,
де пристрастей i пропастей сувій…
Я — ваш отець, тож будьте мені вірні!
(які невірні рими в голові!),
але коли до серця входять вірші —
прекрасні, наче крила голубів,
які тоді надії!..
З риторик і поетик академій —
гайда на площу, як на дно ріки!
Підслухані у вирі цілоденнім,
ті рими — вчителям наперекір
(у вчителів, здається, перекір) !
Або в поля, як на зелену прощу —
читати вірші травам і вітрам!..
І постарайтесь, я вас дуже прошу,
щоб явір тихі сльози витирав,
щоб небо, нахилившись, наслухало,
щоб завше був натхненний соловій…
Хвалу воздавши часові зухвалу,
звірят і пастухів благословіть!..
Отож, — на світ, за діло — чарувати!
Агов, мої маленькі чортенята!
Коментар
«Спудеї» — це студенти академій у давнину. Часто на канікулах вони мандрували містами й селами, співали пісень, розказували вірші , щоб прогодувати себе, а також показати свою поетичну вправність, У пісні — звернення спудея до своїх творів (пісень), які складалися з любов'ю, про любов, часто з добрим почуттям гумору. Вірші просяться на волю, і треба, щоб вони зворушували серця людей, щоб від них і «явір тихі сльози витирав», і небо слухало, і соловей співав.
Збірка: “Листи в Україну”
Жанр: медитативна лірика.
Тема твору: Звертання поета до своїх дітей-віршів.
Ідея: Творчість для поета – не тільки здатність самовиражатись, але й модливість продовжувати своє існування на землі.
Астролог
У нього палка потреба,
у нього жадання слізне:
окраєць нічного неба
піймати у фокус лінзи...
Бо він живе на горищі,
а там сутерени вищі:
у сутінках — мерехтіння
і сонце межує з тінню.
Він дивиться тільки вгору,
і небо лоскочуть вії,
коли в полудневу пору
від кухні смаженим віє.
Над містом літають птахи,
а поруч із ними „ахи”,
коли роззявлять на площі
голодні роти бідолахи.
Земля собі пілігримить,
кружляє собі й кружляє,
а хтось нові пелерини
на осінь собі замовляє —
а він живе на горищі
(там зимно, там вітер свище),
але насправді з горища
небесна ковбаня ближча.
У нього маєтків немає —
згори в декольте заглядає,
а в місті вічність минає
не так, як він загадає.
(Балконне крило ажурне
й сентиментальне, мов танґо,
обжив бароковий янгол —
створіння пухке й безжурне).
І взявши голову в руки,
він крикне собі з розпуки:
„Чого я марную роки?!
Візьму попід руку Юзьку,
піду в пивничку на Руську,
забуду святі мороки!
Забуду святі мороки...”
Коментар
Він живе у кімнатці на горищі, де дме вітер і холодно. Але для нього найвище щастя — „окраєць нічного неба піймати у фокус лінзи” й поолинути думкою до зірок, намагаючись вичитати в них людську долю. Інколи він сумнівається, впадає у розпач, вирішує жити „як усі”, не марити зірками. Та, мабуть, він не зрадить ні себе, ні свого неба в зірках — своєї мрії.
Тема поезії «Астролог» – неординарна особистість у навколишньому світі. Для героя цієї поезії бути астрологом – не просто якась робота чи заняття, а спосіб життя: «У нього палка потреба,/ У нього жадання слізне:/ окраєць нічного неба/ піймати у фокус лінзи…».
Ліричний герой поезії показаний як людина творча, мабуть, він дивак для довколишніх «Він дивиться тільки вгору,/ і небо лоскочуть вії», але він має внутрішню свободу, хоча земні спокуси йому видно з горища, «коли в полудневу пору/ від кухні смаженим віє».
Повторений двічі останній рядок – «Забуду святі мороки» – лише підтверджує думку, що бути творчою особистістю – це пережити злети й падіння, відчай і натхнення, та кожен обирає свій шлях, як це зробив ліричний герой: «…а він живе на горищі/ (там зимно, там вітер свище),/ але насправді з горища/ небесна ковбаня ближча».
Домашня робота : опрацювати конспект.