6 клас
14.05.2020 6 – Б клас Українська література
Тема: Павло Глазовий. «Еволюція», «Найважча роль». Іронічно-пародійна, викривальна спрямованість гумористичних і сатиричних творів
1. Повторити поняття
Гумор — співчутливе, доброзичливе висміювання негативних явищ життя або вад людського характеру.
Сатира — різке висміювання суспільних вад.
Іронія — уживання слів у негативному сенсі, прямо протилежному буквальному.
Гумореска — невеликий за обсягом художній твір з гумористичним сюжетом.
Алегорія — наділення тварин і рослин рисами людського характеру (лисиця — хитрість, осел — упертість, вовк — хижацтво).
2. Ознайомитися з біографією Павла Глазового с. 250 та за посиланням https://drive.google.com/file/d/1HHrDNkrrUnjiEpw7rQk1VGrYPDfmxeG9/view?usp=sharing
Прочитати виразно гуморески «Еволюція», «Найважча роль».
3. Подивитися відео https://www.youtube.com/watch?v=YTg4QWRoCqU
4. Опрацювати матеріал презентації за посиланням https://drive.google.com/file/d/1Gnr4RTHMQ-TZDTHd4aE9y2-mpSJov8j-/view?usp=sharing
5. Відповідати на питання 4-7 (усно) с.253.
06.05.2020р. 6-Б клас. Українська література.
Тема. Степан Руданський – унікальне явище у світовому письменстві.
Співомовки. «Добре торгувалось». ТЛ: гумореска, співомовка, інверсія
Зміст уроку
І. Актуалізація опорних знань.
Запитання для самоперевірки.
1. Що таке гумор?
2. Що таке байка?
3. Що таке алегорія? (с.236).
4. Що таке сатира? (с.236).
ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.
* Робота з підручником.
1.Прочитайте життєпис Степана Руданського (підручник, с.242-243).
2.Опрацюйте теорію літератури (підручник, с.247-248).
* Словникова робота (записати в робочий зошит).
Гумореска – це невеликий віршований або прозовий твір з гумористичним сюжетом.
Співомовка – це короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві, у якому описується якийсь один комічний випадок.
Анекдот – це короткий за обсягом гумористичний або сатиричний твір з дотепним фіналом.
Приказки й прислів’я – це короткі фрази, що влучно й дотепно висловлюють думку про певні життєві явища, людські риси та вчинки.
Інверсія – це порушення узвичаєного порядку слів з метою виділити певне слово в тексті, звернути на нього особливу увагу.
3.Виразно прочитайте співомовку «Добре торгувалось».
Словничок (записати в робочий зошит).
Мазниця –посуд для дьогтю.
Дьоготь – в’язка бура або чорна рідина з характерним запахом. Дьоготь отримують з берези.
Шельма – шахрай, ошуканець, пройдисвіт, негідник.
4.»Асоціативний ланцюжок». Схарактеризуйте і запишіть риси вдачі чумака і купців, які виявилися під час їхньої розмови.
Орієнтовне виконання.
Чумак: увічливий, беручкий, має почуття гумору, відвертий, дотепний, кмітливий, щирий.
Купці: зверхні, самовдоволені, гордовиті, зажерливі, незграбні, зневажають інших.
ІІІ. Домашнє завдання.
1. Теорію літератури вивчити напам'ять (із зошита).
2. Прочитати статтю «Співомовка. Гумореска. Інверсія» (підручник, с.247-248).
3. Написати міні-твір «Де сміються люди – там біди не буде» (за бажанням).
04.05.2020 6 – Б клас Українська література
Тема. Леонід Глібов. «Муха і Бджола», «Жаба і Віл». Головна думка кожної байки та алегоричні образи.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1. Що таке байка?
2. Із скількох частин складається байка? (с. 236)
3. Що таке мораль?
4. Що таке гумор?
5. Що таке сатира?
ІІ. Опрацювання нового матеріалу.
1. Робота з підручником (с. 234 – 235; с. 238).
2. Виразно прочитати байку «Муха і бджола», визначити головну думку твору (записати в робочий зошит).
3. Дати відповідь на запитання (підручник, с. 237).
4. Виразно прочитати байку «Жаба і Віл», визначити головну думку твору (записати в робочий зошит).
5. Дати відповіді на запитання (підручник, с. 240 – 241).
ІІІ. Домашнє завдання.
1. Навчитися виразно читати байки «Муха і Бджола», «Жаба і Віл».
2. Скласти байку, викриваючи надокучливих, ледачих людей, що живуть за рахунок інших (за бажанням).
3. Підготувати (записати в робочий зошит) розповідь «Життєвий шлях Степана Руданського» (за бажанням).
29.04.2020 6 – Б клас Українська література
Тема. Леонід Глібов. Визначний український байкар, поет. Викривальна і повчальна спрямованість байок письменника. Побудова байки. Байка «Щука», головна думка твору та алегоричні образи.
Епіграф:
Сміх – це сонце; воно проганяє зиму з людського обличчя.
Віктор Гюго
Зміст уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
Евристична бесіда.
- Чому і з чого сміється людина?
- Який буває сміх? (Доброзичливий і злий, в’їдливий).
- Хто такий Л. Глібов? Що вам відомо про цього видатного українського байкаря, поета?
- Які його твори ви вже знаєте?
- Назвіть відомих байкарів світової літератури. (Езоп, Іван Крилов, Жан де Лафонтен).
ІІ. Сприйняття й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.
Близько ста років тому в єдиному на той час в Україні дитячому журналі «Дзвіночок» почали друкувати «Згадки і жарти Дідуся Кенира». Дотепний автор сипав веселими віршами, байками, загадками, казками та жартами. За підписом «Дідусь Кенир» стояв талановитий ніжний поет-лірик, блискучий байкар, творець дитячих загадок, зокрема таких оригінальних за формою, як акровірш, улюбленець української дітвори Леонід Глібов.
Чому він назвав себе Дідусь Кенир? Кажуть, що його батько купив колись собі співучого кенира. Послухати його спів сходились усі сусіди. На запитання: «Куди йдете?» – вони відповідали: «До Івана Кенира» Так і прозвали батька – Кенир.
Леонід Глібов написав 170 байок, понад 50 загадок, 14 акровіршів. Деякі з них Микола Лисенко навіть поклав на музику, і вони стали народними піснями.
Сьогодні на уроці ми ознайомимося лише з одним аспектом творчої особистості Леоніда Глібова – його байки.
Народився Леонід Глібов у селі Веселий Поділ на Полтавщині. Батько його, Іван Назарович, працював управителем маєтку поміщиків Родзянків. Вони поважали його за ретельну службу, за розум, завжди з ним радились в усіх господарських справах. Мати, Орина Гаврилівна, виховувалася в родині пана Трощинського, в якого домашнім театром керував батько Миколи Гоголя. Орина Гаврилівна була освіченою і культурною жінкою, отож вона стала і першою вчителькою Глібова.
У дитинстві Льолик (так усі його звали) був веселим і жвавим. Любив усе красиве, а найбільше – доглядати за квітами. За це його прозвали «королем квітів». Вітаючись з ним, казали: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику». Мав Льолик і багату творчу уяву: коли слухав казки баби Одарки, перед ним виразно вимальовувались особливості характеру й звички вовків, левів, зайців, лисиць. Йому навіть здавалося, що тварини насправді думають і розмовляють, що серед них є добрі й злі, багаті й бідні. А як він захоплювався колядками й щедрівками! То був чарівний світ казки.
Коли настав час здобувати освіту в гімназії, тринадцятирічний хлопець так засумував за рідною домівкою, що всю тугу вилив у своєму першому вірші «Сон».
Л. Глібов любив дітей. Він якийсь час працював учителем історії і географії. Про нього залишилися спогади як про хорошого вчителя, котрий не бив учнів, як було заведено, не примушував зубрити уроки, ставився до дітей з повагою. Свої твори для них він підписував псевдонімом «Дідусь Кенир».
Хвороба серця й астма підірвали здоров’я Леоніда Івановича. Втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою. Залишив Глібов великий доробок: байки, пісенно-ліричні твори, вірші-загадки з відгадками, акровірші, які дуже подобаються дітям.
Помер письменник у Чернігові, де прожив основну частину свого творчого життя.
ІІІ. Байка як літературний жанр (записати в робочий зошит).
Перша ознака байки – алегорія (інакомислення). Це зображення людських рис і характерів за допомогою образів тварин, предметів, рослин. Якщо немає алегорії, байка перетворюється на казку чи оповідання.
Друга ознака: сюжетність – розповідь про події (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка).
Але навіть алегоричні та сюжетні твори ми не можемо назвати байками. Адже головною ознакою байки є її повчальність. Байка завжди складається із двох частин: розповіді та моралі.
1. Байка:
-сильна
-смілива
-актуальна
-правдива
-дієва
-викривальна
-сучасна
-життєва
2. Робота з підручником (с. 233).
ІV. Робота з підручником (с. 239).
Виразне читання байки «Щука».
Тема байки: зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів) над Щукою, яка чинила різноманітну шкоду в ставку його мешканцям і отримала вирок – повернутися знову до річки.
Головна думка: засудження дій судочинства, їх легковажність, безглуздість, а через образ Лисиці – підступності, хитрості, хабарництва.
V. Домашнє завдання.
1. Опрацювати за підручником с. 233, 236.
2. Вивчити напам’ять байку «Щука» с. 239 (за бажанням).
До уваги учнів та батьків 6 – Б класу
Для того, щоб був зворотній зв’язок з учнями, я надсилаю свою адресу електронної пошти malinochevska66@gmail.com. Ви свої письмові роботи (число вказувати) скидайте, будь ласка, мені за електронною адресою.
Я перевірю і виставлю оцінки.
Обов’язково вкажіть клас, прізвище та ім’я.
Якщо виникнуть запитання телефонуйте за номером: 068-094-32-17.
Учитель української мови та літератури Малиношевська Г. Г.
27.04.2020. 6 – Б клас Українська література
Тема. Гумористичні твори. Гумористичне й сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористичних творів. Роль гумору.
Зміст уроку
І. Засвоєння навчального матеріалу.
Промовляння скоромовок.
Ніс Сміхунчик сміху міх –
сміх розсипався на сніг.
***
Сидьма сом
Сам сидів.
Самого сома
Сум схопив.
Сім сусідів
Скликав сом:
Сміх і співи
За столом!
В. Лучук
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Асоціювання. Занотуйте свої асоціації до слова сміх.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу (записати в робочий зошит).
Здоровий веселий сміх допомагає людині завжди. Звісно, легше підкоритися життєвим обставинам і сумувати через прикрощі і проблеми. Утім поки людина вміє приймати негаразди з гумором, вона здатна щось змінювати у своєму житті. Мабуть, саме тому завжди популярними були й будуть різножанрові гумористичні й сатиричні твори, які допомагають людям поглянути на турботи по-новому. Багато відомих українських письменників зверталися до зображення дійсності в гумористичному ключі. Написані ними твори вражають своїм розмаїттям. Жанри гумору: анекдоти, усмішки, гуморески, співомовки, фейлетони, байки. Роботу над байками ми розпочинаємо на сьогоднішньому уроці.
Легендарним творцем «батьком байки» вважають Езопа ( VІ століття до нашої ери). Саме він знайшов найпоширенішу форму цього жанру: коротка повчальна алегорична оповідка з мораллю. Езопові приписують і більшість сюжетів, які згодом переспівували інші байкарі впродовж тисячоліть. Часто героями байок ставали не лише звірі чи люди, а й будь-який предмет або явище довкілля: чорнило й папір, мотика й плуг тощо. Спосіб «зашифрованої» передачі думки, який приписують Езопу, виявився таким плідним, що його почали використовувати для поширення певних ідей чи поглядів, особливо в умовах жорстокої цензури. Так з’явилося поняття «езопова мова» – замаскований спосіб викладу думок із натяками й недомовками, коли цензурі начебто не було до чого причепитися, а читачі все розуміли поміж рядків.
Римлянин Федр уперше надав байкам віршованої форми, і відтоді вони пишуться переважно віршами.
Жанр байки розвинули відомий французький байкар XVІІ століття Жан де Лафонтен і російський байкар Іван Крилов.
В Україні байку здавна вивчали в закладах освіти. Зокрема в Острозькій академії з нею почали грунтовно ознайомлюватися ще в XVІ столітті. А учні Києво-Могилянської академії мали знати особливості байки і вміти покладатися на неї у промовах. Утвердилася байка як жанр у творчості мудреця-філософа XVІІІ століття Григорія Сковороди. У його збірці «Байки харківські» вона була ще прозовою, але такою мудро-повчальною, що мораль за обсягом інколи перевищувала оповідь у кілька разів.
Жанр байки збагатили Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський, Євген Гребінка. Її ж розквіт в Україні пов’язують із творчістю Леоніда Глібова. Саме йому судилося стати класиком української байки.
У ХХ столітті до жанру байки зверталися Василь Еллан-Блакитний, Микита Годованець, Павло Глазовий.
ІV. Теорія літератури.
Жанри гумору: усмішка, анекдот, співомовка, гумореска, байка.
Літературний практикум (основні поняття учні записують у зошит).
1. Усмішка – різновид фейлетону та гуморески, який увів в українську літературу Остап Вишня.
2. Анекдот – коротке усне гумористичне або сатиричне оповідання про якусь подію, випадок.
3. Співомовка – короткий гумористичний твір, побудований на певному народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві, у якому описано комічний випадок.
4. Гумореска – невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом.
5. Байка – 1) невеликий алегоричний твір повчального змісту. 2) невеликий, здебільшого віршований твір повчального змісту, героями якого виступають звірі, люди, рослини чи предмети.
Провідна думка байки називається мораллю. Вона може бути як на початку, так і в кінці твору. Обов’язковим для байки є використання алегорії, сатири, гумору, іронії. Алегорія (з грец. – інакомовлення) – це такий художній прийом, який полягає в зображенні одних явищ чи образів через інших. Сатира – різке викриття явищ людського життя, поєднання з гострим висміюванням. Гумор – відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні. Іронія – прихована насмішка.
Байці притаманні стислість і повчальність. У ній здебільшого немає метафори. Мова байки проста, близька до розмовної. Метою байки є висміювання людських вад, недоліків суспільства з тим, щоб виправити чи викорінити їх.
Будова байки.
1. Композиція:
- оповідна частина (розповідь)
- повчальна частина (мораль)
2. Персонажі:
- люди
- птахи
- рослини
- звірі
- комахи
3. Художні засоби:
- алегорія
- сатира
- гумор
- іронія
V. Домашнє завдання.
1. Опрацювати записи в зошиті.
2. Вивчити теорію літератури напам’ять.
3. Прочитати за підручником с. 232.
4. Підготувати повідомлення на тему «Життя та творчість Леоніда Глібова» (за бажанням).