10 -А клас

27 квітня 2020 року

Тема. Леся Українка «Лісова пісня». Природа і людина у творі. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями особистості, дійсністю і мрією. Художні особливості драми-феєрії

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

«Лісова пісня» – це високохудожній твір, високодуховний, який закликає також берегти не лише духовні скарби душі, а і дорогоцінний скарб – природу, розуміти її одухотвореність, шукати себе у ній, а її – у собі.

Пригадайте:

- Драматична поема – це…

- Драматичній поемі властиві такі ознаки…

- В основу «Лісової пісні» лягли спогади…

- Твір складається з…

- До світу міфологічних істот належать…

- До світу людей – …

Хто це з героїв драми «Лісова пісня»?

1. .…не дав зрубати дуба, хоч за нього купці «давали гроші» немалі?

а) Лукаш; б) Лісовик; в) дядько Лев.

2. . «…чудовим співом ніжної сопілки пробуджує від сну красуню дивну – Мавку?

а) Весна; б) Лісовик; в) Перелесник; г) Лукаш.

3. …не має волі «своїм життям до себе дорівнятись»?

а) Килина; б) Лукаш; в) Перелесник; г).Куц.

4. …царівна лісова з багатою душею і серцем, сповненим надії і любові?

а) Польова Русалка; б) Лісовик; в) Мавка; г) Килина.

5. …поранила серпом навмисне руку, щоб не губить краси Русалки Польової?

а) Килина; б) мати Лукаша; в) Мавка.

6. …лукава, ніби видра, і «хижа, наче рись».

а) Килина; б) мати Лукаша; в) Мавка.

7. …для збільшення господарських достатків нехтує почуттям сина, що палко покохав лісову царівну?

а) Килина; б) мати Лукаша; в) Русалка.

8. …прагне усе живе і вільне ввести в «твердиню тьми й спокою»?

а) Водяник; б) Лісовик; в) Перелесник; г) Той, що в скалі сидить.

Перевірте себе: 1 в; 2 г; 3 б; 4 в; 5 в; 6 а; 7 б; 8 г.

СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Теорія літератури (законспектуйте)

Неодмінними ознаками художнього образу є:

- те, що він дає художнє пізнання життя;

- те, що він справляє емоційний вплив на людей;

- те, що він, творчо відображаючи дійсність, містить у собі художнє узагальнення.

Засоби творення образів і прийоми типізації:

- зображення вчинків, дії образів-персонажів;

- портретне зображення;

- мова персонажів;

- пряма авторська характеристика;

- виділення провідної риси характеру;

- перебільшення.

Як через образ Мавки письменниця розкрила мрію про ідеальну людину, утвердила думку, що людина – творець краси?

Центральним образом драми-феєрії є образ Мавки. Вона втілює ідеали гармонійної людини, вічного людського хисту, краси, несе людству оте Лесине, що «не вмирає».

Мавку розбудила гра на сопілці Лукаша, хоча спочатку вона думала, що то весна. Мавка захотіла побачити хлопця. Лісовик її застерігає:

…Минай людські стежки, дитино,

Бо там не ходить воля, – там жура

Тягар свій носить. Обминай їх, доню:

Раз тільки ступиш – і пропала воля!

Але для Мавки це дивно. Для неї воля, природа, життя – нероздільні:

Ну як-таки, щоб воля – та пропала?

Се так колись і вітер пропаде!

У серці Мавки зароджується кохання до Лукаша. Прекрасними й дивними здаються їй люди, що «так ніжно… кохаються», уміють творити щось вічне і величне і залишити по собі красу. Тому майбутнє їй мріється лише з коханим, з яким багато спільного. Лукаша теж вразила краса лісової чарівниці, дивний вираз очей, її незвичайна поетична мова.

Коли Мавка опиняється серед людей, виявляється, що вона представляє тих, хто не зазнав впливу суспільства. Навіть дядько Лев не знає таких слів, які б допомогли їй стати суспільною людиною, збагнути людські клопоти.

Мавка перебуває в повній гармонії з природою. Для неї робота не повинність раба, а потреба душі, нерозділена з красою. Тому, коли вона пасе корів, вони більше дають «набілу», нивка родить гарно, а квітки біля хати ряхтять розмаїттям.

Зіткнувшись зі злом, грубістю, вона ніжністю, добротою хоче захистити кохання, «цвіт душі», своє і його щастя. Тому вона на грубощі відповідає терпляче, лагідно. І хоча іде на деякий час в забуття, та воскресає для боротьби за кохання, красу, життя. Ця думка підсилюється фразеологізмами: «Не зневажай душі своєї цвіту», «… смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись», «Що ж, хіба крові не варта краса?», «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає».

Безсмертна лісова царівна виходить переможницею в боротьбі за «цвіт душі», спалахує надновою красою.

Які проблеми порушує поетеса через образ Лукаша?

У портреті Лукаша – щирість, хлопець має мистецький хист. Зустріч з Мавкою його окрилила, він зачаровується і її мовою, і красою. Лицемірство, корисливість уже проникли у його душу, тому він соромиться її питань:

– Чи ж гарна я тобі?

– Хіба ти сам собі не знайдеш пари?

Мова хлопця пересипана просторічними словами, діалектизмами. Покохавши Мавку, він розкриває перед нею свою поетичну душу. Спочатку він намагається захистити від матері і себе, і Мавку, але робота і краса – несумісні. Невістка в сім’ї гірше наймички, цінують її за придане і навіть за почуття любові треба платити, «їм така невістка не до мислі». Чужу все до роботи заставляти не випадає. Як іржа врізається буденщина в душу Лукаша, витравлюючи красу, любов до природи. Тому торжеством приватновласницького світу стає його одруження на ледачій, обмеженій, грубій Килині, розрив з Мавкою. Та в останній сцені, коли він звертається до своєї долі, його мова перейнята смутком, каяттям та вірою у високе призначення людини, силу людського хисту, розуму, волі.

У творі звучить осуд, зокрема в образах Мавки і Лукаша, суспільних порядків, за яких гинуть найкращі якості людської вдачі.

Як письменниця розкриває в образах матері Лукаша, Лукаша й Килини духовне зубожіння, дисгармонію з природою?

Мати Лукаша – рідна сестра дядька Лева, вдова. Хоче сину щастя та стає рабою думки, що власність приносить лише щастя. Тому Килина – авторитет і для неї. Може, Килина розгубила скарби душі у гонитві за хліб насущний. І для того, щоб раби збагнули своє становище й відчули, настільки воля прекрасна, порівняно з рабством, Леся Українка «посилає» до людей Мавку.

Як у творі розкривається проблема людини й природи?

Дядько Лев – приклад єднання людини з природою. Піклується про ліс, зберігає мудрий мир і злагоду з лісовими жителями, і вони його цінують.

Лукаш розуміє мову ясена і дикої рожі, що в лісі немає нічого мертвого.

Для матері Лукаша й Килини природа – засіб споживацтва.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Неоромантична драма-феєрія «Лісова пісня» наснажена визвольним пафосом. Їй притаманні гострота конфлікту між добром і злом, правдою і кривдою, оптимістична віра. У творі розкриваються духовно-естетичні сутності людини, утверджується боротьба за творчі можливості, звучить заклик до гармонійного єднання природи і людини тощо.

Створення асоціативного ряду (письмово)

МАВКА → міфологічна істота → лісова царівна → добра → красива душею → красива зовні → неповторна → чудова → має світлу, чисту душу → здатна на самопожертву → милосердна → працьовита → тонко відчуває навколишній світ → гармонійно поєднується з природою…

ЛУКАШ → хлопець → поет в душі → добрий → романтичний → несміливий → вродливий → приземлений → має приватновласницькі інтереси → здатен до покори → користолюбний → має талант до музики → творчий → ставиться недбало до свого таланту → безвольний → страждалець…

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до контрольного письмового твору за творчістю Лесі Українки.

30 квітня 2020 року

Тема. Контрольна робота №6. Контрольний твір

Написати контрольний твір на тему «Трагедія високої душі, що заблудилась серед болота буденності» (за драмою-феєрією Лесі Українки «Лісова пісня»).

УВАГА! Фото контрольного письмового твору необхідно надіслати на Viber (номер 0961987608) або на електронну адресу ivanchenko25071988@gmail.com до 20.00 07 травня. Не забудьте на подвійному аркуші на полях зазначити, чия це робота. Якщо будуть запитання, зв'яжіться зі мною за номером 0979068827.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Скласти опорний конспект про життєвий і творчий шлях Миколи Вороного (с.229-235).

2. Прочитати поезію М.Вороного «Блакитна панна».

04 травня 2020 року

Тема. Микола Вороний Коротко про життя і творчість. Ідеолог модернізації української літератури. Естетична програма митця, націленість на модерністські течії в новій літературі. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму. Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби в поезії («Блакитна Панна»)

СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Історія української літератури поповнюється іменами письменників, творчість яких протягом тривалого часу була недоступною широкому колу читачів.

Більшовицька тоталітарна система перервала життя Миколи Вороного, так само вбили його сина Марка, також поета, намагаючись вбити під корінь український рід, знищити цвіт нації. Вони є жертвами сталінського геноциду, який знищував національно свідому інтелігенцію, аби поставити Україну на коліна. Багато років радянська влада замовчувала або перекручувала правдиві факти про творчість митця. Нам випала чудова нагода ознайомитися з життям і творчістю цього поета. Недарма його називають співцем краси, а її він бачить усюди: у чарах природи, у людях, у словах...

Дитинство, роки навчання

Микола Кіндратович Вороний (псевдоніми Арлекін, Віщий Олег, Кіндратович, Микольчик) – український поет, письменник, перекладач, режисер, актор, театрознавець, громадсько-політичний діяч, історик і публіцист.

Народився 6 грудня 1871 року на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська обл.) у родині ремісника, де зберігалися давні українські традиції. Мати прищепила малому Миколці палку любов до українських пісень, казок, легенд і звичаїв.

Батько Кіндрат Вороний походив з кріпаків, мати – Одарка Колачинська – з роду освітнього діяча XVII-XVIII ст., ректора Київської академії П.Колачинського. Коли малому було півроку, сім’я переїхала до Харкова.

Там навчався спочатку в початковій школі, потім у Харківському реальному училищі, пізніше – в Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв’язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів. Пізніше продовжує навчатися у Віденському і Львівському університетах.

У період навчання у Львівському університеті знайомиться з Франком. Допомагав йому у виданні газет «Громадський голос» і «Радикал».

Літературна та театральна діяльність

Працює бібліотекарем і коректором Наукового товариства «Руська бесіда», у редакції журналу «Житє і слово». З 1897 року – актор труп М.Кропивницького, П. Саксанського та інших. Сцену залишає 1901 року і працює в установах Єкатеринограда, Харкова, Одеси, Чернігова. З 1910 р. оселяється в Києві, працює в театрі М. Садовського, викладає в театральній школі. Восени 1917 р. стає директором Українського національного театру. 1920 року емігрує до Варшави і видає збірку «За Україну» (1921 р). 1926 року повертається до України та веде педагогічну і театральну діяльність. Перший вірш «Не журися, дівчино» був надрукований 1893 року, але поетичні твори писав ще навчаючись у Харківському реальному училищі.

Останні роки життя

На початку 30-х років митця засудили, вирок – трирічне заслання до Казахстану. Вирок було замінено забороною проживати в Україні. Син Марко прагнув добитися помилування, але його звинуватили в націоналізмі, заарештували й відправили на Соловки.

Вивчення архівів КДБ дозволило документально точно визначити, що Микола Вороний проходив по груповій справі з традиційним для того часу формуванням «за участь у контрреволюційній військово-повстанській організації» Репресований у 1934 р. Розстріляний 7 червня 1938 року. Архів Вороного зберігається в інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України. Реабілітовано посмертно у 1957 р.

Основні мотиви лірики Миколи Вороного

1. Роль поета і поезії в суспільному житті («Іванові Франкові», «До моря», «Пам’яті М. Лисенка» «Івану Котляревському»).

2. Патріотичні мотиви, Любов до України («За Україну», «Краю мій рідний», «Євшан-зілля», «Україно! Мамо люба!..», «Молодий патріот», «О рідна земле, люба моя нене!»).

3. Віра в український народ, сподівання на краще майбутнє («Коли ти любиш рідний край...», «Гей, хто має міць» та інші).

4. Інтимна лірика («На скелі», «Ні, не забув», «Нічого, нічого», «Нехай і так», «Ти не любиш мене...», «Чи зумієш?», «Ти не моя...», «Зрада», та інші).

5. Пейзажна лірика («Блакитна панна», «На озері», «Краса», «Зоряне небо», «До моря» та інші).

6. Урбаністичні мотиви («Співи старого міста»).

Робота над твором «Блакитна панна»

Під впливом Європейського символізму розвинулася модерна українська поезія початку XX ст. елементи й впливи символізму помітні й у творчості М. Вороного. Творчість М. Вороного – це перша декларація ідей і форм українського символізму Іван Лучук: «Перший правдивий модерніст української поезії... Мав сміливість понад усе цінувати красу, прагнув облагороднювати марудну дійсність. Володів екстраординарним відчуттям слова...» Він одним з перших в українській літературі звернувся до складного явища європейського модернізму та французького символізму. «Блакитна панна» (1912) – зразок поезії символізму, який відкриває цикл поезій «Гротеск».

Ідейно-художній зміст твору (законспектувати):

Тема: гармонія природи і мистецтва.

Ідея: неоромантичне возвеличення краси природи.

Основна думка: роздуми над узагальненим ідеалізованим образом жінки.

Епітети: «весна запашна», «прозорих шатах», «вродою святою», «неземною чистотою», «променистою росою».

Порівняння: «а вона, як мрія сна чарівна».

Алітератція: «має крилами Весна запашна».

Метафора: «сміючись на пелюстках, на квітках».

Риторичні оклики: «ось вона, Блакитна панна!; Їй виспівує «Осанна!»

Ø До якої лірики належить ця подія? (Пейзажної)

Ø Що символічного в поезії? (Образ Блакитної панни)

Ø Як ви вважаєте, хто є ліричним героєм у поезії?

Ø Який настрій ви отримали від прочитаного вірша?

Словникова робота.

Арабески – складний орнамент з геометричних фігур і рослинних мотивів.

Фрески – живопис на вологій штукатурці, одна з технік настінного малярства.

Гротеск – художня образність, яка ґрунтується на поєднанні фантастичного і реального, трагічного і комічного, прекрасного і потворного.

Осанна – святковий молитовний вигук.

Блават – волошка.

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Тестування (усно)

1. В якому році була написана поезія «Блакитна панна»?

А 1912;

Б 1917;

В 1920;

Г 1924.

2. Твір Вороного «Блакитна панна» належить до лірики:

А патріотичної;

Б філософської;

В пейзажної

Г інтимної.

3. За жанровою ознакою поезія «Блакитна панна» – це … твір:

А ліричний;

Б ліро-епічний;

В епічний;

Г драматичний.

4. Перший друкований вірш М. Вороного:

А «Блакитна панна»;

Б «Інфанта»;

В «Не журись, дівчино»;

Г «Арфами».

5. Яким віршем відкривається цикл «Гротески»?

А «Іванові Франку»;

Б «Інфанта»;

В «За Україну»;

Г «Блакитна панна».

6. Блакитна панна символізує...

А річку;

Б весну;

В наречену;

Г небо.

Складання сенкану (письмово)

Наприклад:

Блакитна панна

Запашна, довгождана

Має, лине, майорить

Сяє вродою святою, неземною

Весна

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Вивчити напам’ять вірш «Блакитна панна».

2. Прочитати поезію «Інфанта» М.Вороного.

07 травня 2020 року

Тема. Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр символістського твору. Мотив самотності людини. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень («Інфанта»)

Її я славлю і хвалю, і кожну їй хвилину

Готов оддать я без жалю!

Мій друже, я красу люблю –

як рідну Україну!

М. Вороний

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Один із найвидатніших українських літературознавців С. Єфремов писав:

«Поетичні твори Вороного справді часто бездоганні: легкий, чистий, музикальний вірш служить окрасою навіть іноді банальному змістові. Автор– співець ідеалізмів, тих недосяжних високостей, яких прагне душа людська, і разом співець серця, розбитого коханням, у якому він бачить теж один із ідеалів людини; він живе здебільшого мріями і справді може показати, що не журиться тим, коли життя розбиває їх.

Більшість поезій Вороного присвячено коханню, і в розробці мотивів кохання поет справді виявляє тонке розуміння гарного, художній смак і багато щирого безпосереднього почуття...»

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Поезія М. Вороного – зразок високої естетики, заклик до формування цілісної особистості, яка відповідає критеріям Краси і Правди, є аристократом духу. І. Франко називав цей стиль символізмом, стверджуючи: «Символізмом в поезії може бути все, не йдеться про алегорію, про підганяння дійсності до якихось заздалегідь прийнятих ідей. Йдеться лише про те, щоб поет, зображуючи певне явище, умів порушувати при цьому в нашій душі цілі акорди почуттів і уявлень, які б поривали нашу фантазію у якийсь далекий, безмежний простір, відкривали перед нами далекі горизонти думки і мрії, щоб... кожний вірш був неначе тісним віконцем в безкінечність».

Багато знавців доходять думки, що символізм – це не тільки поетична школа, якій притаманна певна сума виражальних засобів, а й світобачення. Традиційно символізм асоціюється з іменами Рембо, Малларме, Верхарна, Рільке, Блока, Бєлого у світовій поезії, а в українській літературі – з іменами М. Вороного, О.Олеся, Г.Чупринки, П. Карманського, В. Пачовського. На відміну від європейського і російського символізму, в українському менше містицизму, більше відгуків на життя, помітне небайдуже ставлення до ідеї національного визволення.

Крім символізму, в поезії М. Вороного можна також знайти відчутні риси неоромантизму і реалізму.

Вірш «Інфанта» увійшов до поетичного циклу «Лілеї й рубін» (1907- 1922). У центрі твору – узагальнено-ідеалізований жіночий образ. Мотив захоплення красою жінки – наскрізний.

Словникова робота

Інфанта – дитина, принцеса королівського роду в Іспанії та Португалії.

У центрі поезії «Інфанта» – узагальнено-ідеалізований жіночий образ, який є сюжетним стрижнем твору. Згадка про революцію в даному випадку – це данина естетиці доби соціальних перетворень, ускладнена метафора.

Вірш «Інфанта» – зразок інтимної лірики поета. У ньому М. Вороний розмірковує над враженням, яке справила на нього старовинна картина під такою ж назвою. Твір починається романтичною пейзажною картиною, у якій багато авторських неологізмів, створених його поетичною уявою («проміннострунними», «мрійнотканому», «вогнелунними»). З чуттям «побожної хвали» ліричний герой оспівує, жіночу красу, що, виринувши із глибини століть, залишилася вічною й нетлінною.

А світ продовжує жити, у ньому є завжди «два мечі» – добро та зло, і це слід сприймати як належне. Червоний колір полотна нагадав поетові червоні заграви революції.

Образи-символи – Революція, червона заграва, меч – повернення до реалій часу, передчуття біди.

Складання літературного паспорту твору «Інфанта» (додається)

УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Особливості поетичного стилю М. Вороного (законспектувати):

1. Найхарактерніша риса поезій – музикальність.

2. Звернення до різноманітних віршових розмірів.

3. Різноманітна строфічна будова (двовірш, терцети, п′яти-шестирядкова строфа).

4. Багатство, краса, чистота мови.

5. Використання образів-символів.

«Гронування»: скласти гроно «Поезія М. Вороного»

Модерніст – новатор – символізм – неоромантизм – тонкий лірик – співець краси – закоханий поет.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти опорний конспект про життя і творчість Олександра Олеся.

14 травня 2020 року

Тема. Олександр Олесь (О. Кандиба). Життя і творчість, світоглядні переконання у творчості. («З журбою радість обнялась...»). «Чари ночі» – перлина інтимної лірики української поезії. Мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про гармонію людини і природи. Музичність, звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні настрою, емоцій

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В обіймах з радістю журба.

Одна летить, друга спиня…

І йде між ними боротьба,

І дужчий хто – не знаю я…

Мабуть, саме ці рядки можна вважати ключовими у розумінні творчості Олександра Олеся. Журба і радість – ці два стани людських почуттів, переживань і настроїв – переплелися не лише в першій збірці поета, а й стали основою всієї лірики митця. У літературний процес він увійшов і утвердився як тонкий лірик, співець краси й сили кохання, природи й долі рідного краю, поет надії та віри. Читачів буквально зачаровували поетичні рядки митця, а його щире, проникнуте співчуттям до знедоленого народу слово викликало співпереживання й довіру. Спробуємо й ми перейнятися чаром поетичного слова Олександра Олеся.

https://www.youtube.com/watch?time_continue=7&v=j-Mmhi07Lvw&feature=emb_logo

СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Перша поетична збірка Олександра Олеся «З журбою радість обнялась…» вийшла у Петербурзі 1907 року. Це видання одразу привернуло увагу , зокрема Леся Українка належним чином оцінила талант поета. Климентій Квітка, чоловік поетеси, згадує про це так: «По виході першого тому віршів Олеся вона сказала, що він випередив її яко ліричний поет, і при тім не зажурилася і сказала тільки, що їй вже писати ліричні вірші не варто».

Робота зі схемою «Мотиви лірики Олександра Олеся»

Поет вніс в українську літературу нові образи та ритми. Відсутність повчального тону в його поезіях сприймалася сучасниками як розрив із попередньою народницькою традицією. Поряд з романтичними мотивами поет уживав символічну систему образів, прагнучи за допомогою символів та алегорій осягнути приховану сутність життя («Айстри», «Лебідь»). Більшості пейзажних та інтимних поезій Олеся притаманні мінливість настрою ліричного героя, мотиви глибоких душевних борінь, контрасти життя, для яких поет знайшов точну формулу: «з журбою радість обнялась». У той же час громадянська лірика поета наснажена закличними інтонаціями і полум’яним оптимізмом: ліричному героєві хочеться вірити, що неволя загинула навіки. Також в доробку письменника багато віршів про роль і місце поета в житті суспільства (збірка «Будь мечем моїм!»).

Робота з опорним конспектом «Риси символізму»

Аналіз поетичних творів

«З журбою радість обнялась…»

З журбою радість обнялась…

В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.

І з дивним ранком ніч злилась

І як мені розняти їх?!

В обіймах з радістю журба.

Одна летить, друга спиня…

І йде між ними боротьба,

І дужчий хто = не знаю я…

- Про що йдеться в поезії «З журбою радість обнялась…»? (Про життя, в якому постійно присутні світлі й темні сторони).

- Яким настроєм перейнятий вірш?

- Назвіть контрасти, поняття, що протиставляються в поезії. (Журба – радість, сльози – сміх, ранок – ніч, летить – спиня, одна – друга).

- Які ще художні прийоми і засоби використано у творі? (Порівняння «як в жемчугах», ускладнена метафора «з журбою радість обнялась…», риторичні запитання).

- Про що свідчить «економність» у використанні художніх засобів? (Про майстерність автора)

- Визначте віршований розмір поезії, рими. (Чотиристопний ямб, перехресна чоловіча рима).

Образ журби з радістю в обіймах наводить на думку, що не буває радості без журби, так, як і журби без радості. Напевно, життя – це химерне сплетіння болю, туги з любов’ю і щастям. Хіба б могла людина відчути радість, якби не знала, що таке печаль? У мистецтві, як і в житті, немає «білого» і «чорного». Від того, як складається життя митця, залежить настроєва тональність його творчості. Звичайно, журба з радістю в обіймах – це образ самого життя. Автор висловив думку, що він і сам не знає, хто дужчий – радість чи журба. Вони однаково дорогі поетовому серцеві, бо наснажують і живлять його творчість.

«Чари ночі»

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її, -

Знов молодість не буде!

Ти не дивись, що буде там,

Чи забуття, чи зрада:

Весна іде назустріч вам,

Весна в цей час вам рада.

На мент єдиний залиши

Свій сум, думки і горе –

І струмінь власної душі

Улий в шумлячи море.

Лови летючу мить життя!

Чаруйсь, хмілій, впивайся

І серед мрій і забуття

В розкошах закохайся.

Поглянь, уся земля тремтить

В палких обіймах ночі,

Лист квітці рвійно шелестить,

Траві струмок воркоче.

Відбились зорі у воді,

Летять до хмар тумани…

Тут ллються пахощі густі,

Там гнуться верби п’яні.

Як іскра ще в тобі горить

І згаснути не вспіла, -

Гори! Життя – єдина мить,

Для смерті ж – вічність ціла.

Чому ж стоїш без руху ти,

Коли весь світ співає?

Налагодь струни золоті:

Бенкет весна справляє.

І сміло йди під дзвін чарок

З вогнем, з піснями в гості

На свято радісне квіток,

Кохання, спів і млості.

Загине все без вороття:

Що візьме час, що люде,

Погасне в серці багаття,

І захолонуть груди.

І схочеш ти вернуть собі,

Як Фауст, дні минулі…

Та знай: над нас – боги скупі,

Над нас – глухі й нечулі…»

……………………………..

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її, -

Знов молодість не буде!

Прослуховування аудіозапису https://www.youtube.com/watch?v=DRXZelejdpQ

Олександр Олесь – співець кохання, радості життя. Літературознавець В.Яременко так пише про цей вірш: «Сміються, плачуть солов’ї» – це поезія, красу якої можна порівняти з красою квітів: є квіти, до яких не можна доторкнутись навіть люблячою рукою – від дотику вони в’януть. Такі інтимні поезії Олександра Олеся. Настрій більшості з них не можна передати словами – при спробі перекласти його на мову прози він в’яне і зникає…»

Визначте асоціації: «Чари ночі» – це

v гімн життю, коханню

v солов’їна пісня, єднання з природою

v філософське осмислення скороминущості життя

v магія весняної ночі, любові

Випишіть афористичні вислови із твору.

v Лови летючу мить життя!

v Гори! Життя – єдина мить, Для смерті ж – вічність ціла.

v Загине все без вороття: Що візьме час, що люде…

v Знов молодість не буде.

Цей вірш – не повчання, а вибух найвищої сили емоцій, народжених у душі ліричного героя полум’ям кохання. Поезія сприймається як гімн юності, пісня коханню, як уславлення єдності людини й природи. Розквіт світлого почуття людини й чарівна краса весняної ночі доповнюють одне одного, передають гармонійність буття. У творі змодельовано образ весни як найчарівнішої пори року, коли природа пробуджується від зимового сну. Люди, зачаровані красою оновленої природи, прагнуть співати, любити й жити. Використавши прийом обрамлення, поет підкреслює, що навіть природа хоче допомогти закоханим. Солов’ї попереджують, що молодість у людини буває лише раз, так само, як і раз буває справжнє кохання, тому треба ловити кожну мить, насолоджуватися хвилинами щастя.

УЗАГАЛЬНЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Перегляд презентації за посиланням https://drive.google.com/file/d/1-Yp05KWEp8w3FaOOdyya3h_cm9a8gtLu/view?usp=sharing

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Вивчити напам’ять поезію Олександра Олеся «Чари ночі».

2. Підготуватися до написання есе за творчістю Олександра Олеся (це обов’язковий вид контролю, який потрібно буде надсилати).