6 клас

12.05.2020

Тема. Павло Глазовий. Іронічно-пародійна, викривальна спрямованість гумористичних і сатиричних творів. «Найважча роль»

Тема: Павло Глазовий. «Еволюція», «Найважча роль». Іронічно-пародійна, викривальна спрямованість гумористичних і сатиричних творів

1. Повторити поняття

Гумор — співчутливе, доброзичливе висміювання негативних явищ життя або вад людського характеру.

Сатира — різке висміювання суспільних вад.

Іронія — уживання слів у негативному сенсі, прямо протилежному буквальному.

Гумореска — невеликий за обсягом художній твір з гумористичним сюжетом.

Алегорія — наділення тварин і рослин рисами людського характеру (лисиця — хитрість, осел — упертість, вовк — хижацтво).

2. Ознайомитися з біографією Павла Глазового с. 250 та за посиланням https://drive.google.com/file/d/1HHrDNkrrUnjiEpw7rQk1VGrYPDfmxeG9/view?usp=sharing

Прочитати виразно гуморески «Еволюція», «Найважча роль».

3. Подивитися відео https://www.youtube.com/watch?v=YTg4QWRoCqU

4. Опрацювати матеріал презентації за посиланням https://drive.google.com/file/d/1Gnr4RTHMQ-TZDTHd4aE9y2-mpSJov8j-/view?usp=sharing

5. Відповідати на питання 4-7 (усно) с.253.


08.05.2020

Тема. «Запорожці у короля». Висміювання моральних вад, негативних рис характеру, авторська симпатія до простої людини, до її розуму, кмітливості, почуття гумору

  1. Опрацювати статтю підручника с. 247-248.

  2. Виразно прочитати співомовку " Запорожці у короля" с. 246.

  3. Переглянути презентацію за посиланням https://drive.google.com/file/d/1OaTPxzJrfwpev2lD7K5lCuEB8dMtQ6H8/view?usp=sharing

  4. Записати у зошит тему, ідею, основну думку співомовки (7 слайд).

  5. Виконати письмово творче завдання ( 8 слайд)

05.05.2020

Тема. Степан Руданський. Співомовки С. Руданського – унікальне явище у світовому письменстві. «Добре торгувалось». Вияв народної мудрості в гуморесці, головна думка твору. ТЛ: гумореска, співомовка

  1. Опрацювати матеріал за посиланням https://drive.google.com/file/d/1D1SsoHYg3XmjsOO3Tm3RGbHDLBb3UasQ/view?usp=sharing

28.04.2020

Тема. Леонід Глібов. «Муха і Бджола», «Жаба і Віл». Головна думка кожної байки та алегоричні образи

  1. Опрацювати матеріал за посиланням https://drive.google.com/file/d/1_aPAgzVhqTOC9pEiAlf_hfESW4nGfaLa/view?usp=sharing

  2. Виконати письмово творче завдання презентації, подане на 7 слайді

  3. Письмові роботи мені здають такі учні: Бабело Павло, Іваницький Костянтин, Кравченко Кирило, Любива Аліна, Рядченко Артур, Страфун Марія.

24.04.2020

Тема. Леонід Глібов. Визначний український байкар, поет. Викривальна і навчальна спрямованість байок письменника. Побудова байки. «Щука».

ТЛ: гумор, сатира байка, алегорія, мораль.

1. Лексична хвилинка

Діти, а яке слово ми часто вживаємо як синонім до слова усмішка? Так, посмішка

У тлумачному словнику:

Усмішка – 1. Особливий порух м'язами обличчя (губ, очей), що виражає схильність до сміху або виражає привітність, задоволення тощо.

Посмішка – 1. Особливий вираз обличчя (губ, очей), що виражає глузування, іронічне ставлення до когось, чогось тощо.

У Словнику української мови Павла Білецького-Носенка слово "посміх", що є синонімом до слова "посмішка", перекладено тільки словами "насмешка", "шутка".

Слово посмішка в основному пов'язане з поняттям глузування чи кепкування; до нього пасують епітети іронічна, скептична, глузлива посмішка. Наприклад: «Скептична посмішка гуляє у дядька під вусами». За лексичними нормами української мови з словами-прикметниками м'яка, ласкава, приємна, при­вітна вживаємо слово усмішка. Наприклад: «Усмішка щастя розлилась по обличчю матері»; або ж пригадаємо із поезії Андрія Малишка «І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка».

У мене є епітети, але я не можу розібратися, до яких вони слів пасують: до усмішки чи посмішки?

Тож, говорімо українською правильно!

2. Теорія літератури.

Погодьтеся: сміятися можна по-різному – легко, доброзичливо, жорстоко, гостро; можна гостро вказувати на предмет висміювання, можна – з прихованою метою, зі злістю. Тому серед комічного виокремлюють жанрові різновиди – гумор (анекдот, усмішка, гумореска, співомовка), сатира (байка).

- Назвіть різновиди комічного (гумор, сатира)

- Що таке гумор? (Відображення смішного в характерах людей або в їхньому житті)

- Що таке сатира? (Нищівне висміювання вад окремої людини або всього суспільства)

- Які ви знаєте жанри гумористичних творів? (Анекдот, усмішка, гумореска, співомовка)

- А сатиричних творів? (Байка) А як називається людина, яка пише байки? (байкар)

3. Опрацювати статтю підручника с. 233, 236.

Байки були відомі ще в Стародавній Греції. Батьком літературної байки називають Езопа. Тому про алегоричну мову часто говорять «езопова». У пізніші часи байкар Федр надав байкам Езопа віршованої форми.

У ХVІІ ст. відомий французький байкар Жан де Лафонтен розвинув жанр байки, його підтримав найвідоміший російський байкар Іван Крилов. В Україні жанр байки має давню і багату традицію. Ф.Прокопович, Г.Кониський були авторами повчальних байок в підручниках з риторики. Видатний філософ і просвітитель Г.Сковорода написав цикл «Байки Харьковскія». Нове слово було мовлене і байкарями П.Гулаком-Артемовським, Л.Боровиковським, Є.Гребінкою та Л.Глібовим.

Народився Леонід Глібов у селі Веселий Поділ на Полтавщині.

-- Батько, Іван Назарович, працював управителем маєтку поміщиків Родзянків.

Вони поважали його за розум, завжди радились з ним у всіх господарських

справах. Мати, Орина Гаврилівна, була освіченою і культурною жінкою, тому вона стала першою вчителькою Глібова.

У дитинстві Льолик, як усі його звали, був веселим і жвавим хлопчиком. Йому

подобалося все красиве, але найбільше він любив доглядати за квітами. Його

називали «королем квітів». Знайомі й родичі, вітаючись з ним, говорили: «Здоров будь, Льолику - квітчастий королику!»

-- Леонід Глібов полюбляв проводити час з бабою Одаркою. Вона читала йому

казки про тварин. Хлопчик настільки виразно уявляв собі риси та звички звірів, що йому, навіть, здавалося, нібито тварини насправді думають і говорять, що серед них теж є добрі і злі, бідні та багаті.

- В 13 років Леонід поступив до гімназії. Він дуже сумував за своїми рідними.

Всю тугу вилив у своєму першому вірші «Сон». Друзям-гімназистам вірш

сподобався. Учитель похвалив його і ще більше заохотив до написання віршів. Та через хворобу Леоніду прийшлося повернутися додому.

Глібов дуже любив дітей. Він певний час працював учителем історії та географії,ставився до своїх учнів з повагою. Для них писав твори під псевдонімом «Дідусь Кенир». Діти з нетерпінням чекали нових творів вчителя.

--Хвороба серця й астма підірвали здоровя Леоніда Івановича. Утративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою.

-- - Після себе Глібов залишив: байки, вірші, пісенно-ліричні твори, вірші-загадки, акровірші. Вони принесли йому славу. Видатного байкаря знають і люблять не тільки в Україні, а в багатьох країнах світу.

4. Вивчити теорію літератури. Підручник с. 236

- Що таке байка?

- Які її особливості? (невеликий розмір, віршована форма, алегоричність, повчальний зміст, будова: оповідь(фабула), мораль)

- Що таке алегорія? (художній прийом іносказання, зображення людських рис і характерів за допомогою образів тварин, предметів, рослин, явищ природи)

5. Встанови відповідність.

Виходячи з того, що основна ознака байки – алегоричність, знайдіть господаря вад людського характеру.

Осел нерозумність

Шкапа немічність

Цапи упевненість

Мавпа непосидючість

Заєць боягузтво

Лисиця хитрість

Щука хижість

6. Ми познайомимося з байкою «Щука». А яка ж насправді ця риба в природі?

Слово «щука» — праслов’янське. Утворене від «щуп» — худющий. У діалектному мовленні є слово «щуплий» — у значенні «тендітний». Через те, що ця риба довга, у воді вона здається худою, тонкою. Щуки досягають завдовжки до 1,5 м, а вагою до 35 кг. Живуть вони аж до двохсот років. Ця риба-хижак живиться іншими, меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже швидко.

Отже, який ми можемо зробити висновок? Що уособлює образ Щуки?

В и с н о в о к у ч и т е л я. Як бачимо, щука може уособлювати хижість, зажерливість.

7. Словникова робота

Читаючи байку, нам будуть траплятися незрозумілі слова. Зверніть увагу на дошку.

Бомага – папір.

Буцімби – нібито

Шаплик – посудина з ручками для носіння рідини.

Нікчемна - ні на що не здатний.

Стряпчий – захисник обвинуваченого в суді.

Завсіди – зазвичай.

Щупачок – самець щуки.

Річ держать – промовляти, говорити.

8. Робота з текстом. Прочитайте байку підручника с.239-240

Стисло сюжет твору.

На хижу Щуку до суду подано звинувачення. Вона настільки завинила («того заїла в смерть, другого обідрала»), що її злочин уже не можна буде прикрити — «кінців не можна поховать» і «як не мудруй, а правди ніде діти». І все ж Лисиця, як адвокат, щоб допомогти хижакові, запропонувала суддям «вражу Щуку утопити». Прихильність Лисиці визначена не тільки становою солідарністю:

А чутка у гаю була така,

Що ніби щука та частенько,

Як тільки зробиться темненько,

Лисиці й шле — то щупачка,

То сотеньку карасиків живеньких

Або линів гарненьких.

Судді прислухалися до пропозиції Лисиці і винесли відповідний вирок.

Герої твору: судді — два Осли, Шкапа, два Цапи; Щука, Лисичка, автор.

9. Обговорення змісту байки за питаннями:

1.Визначте дійових осіб байки. (два Осли, Шкапа, два Цапа, Щука, Лисиця).

2.Чи бачили ви в природному середовищі їх? Що характерно для цих істот?

Осел – впертий, Цап – вискочка, Щука – зажерлива, хижа Лисиця – хитра.

3.Чому в заголовку та змісті байки назви цих тварин пишуться з великої букви? (бо це дійові особи).

4.Яку шкоду заподіяла Щука мешканцям ставка? Як про це сказано у байці? («Того заїла в смерть, другого обідрала»).

5.Яких зусиль було докладено, щоб спіймати Щуку? (Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали…)

6.Зачитайте опис суддів. Про що це свідчить? (що склад суду був легковажний і безглуздий).

7.Що вам відомо про суд як законодавчий орган влади?

(Суд — орган, що здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення цивільних, кримінальних,господарських, адміністративних і інших категорій справ у встановленому законом конкретної держави процесуальному порядку.) Судді, прокурор, адвокат.

8.Ким виступала Лисиця в судді? (адвокат)

9.Що присудили судді Щуці? (повісити).

10.Які зв’язки між Лисицею та Щукою?

(Лисиці й шле — то щупачка,

То сотеньку карасиків живеньких

Або линів гарненьких)

10.Чому судді послухали Лисицю? (тому, що не діяли відповідно до закону)

11. А над ким би ви здійснили суд у творі? Свою думку вмотивуйте.

12. Отже, тема та ідея байки.

Тема: зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів) над Щукою, яка чинила різноманітну шкоду в ставку його мешканцям і отримала вирок —повернутися знову до річки.

Ідея: засудження дій судочинства, їх легковажність, безглуздість, а через образ Лисиці — підступності, хитрості, хабарництва.

Основна думка: «Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать…».

13. Чого нас учить ця байка? Чим вона актуальна на сьогодні?

Очевидно, що судді під впливом хитрої Лисиці (стряпчого) прийняли абсурдне рішення. Слова з байки Глібова «І Щуку кинули у річку…» стали крилатими. Якщо хочуть сказати, що когось замість покарання винагородили, вживають саме цей в’їдливий вислів.

Несправедливий той суд, який виправдовує жорстоких злочинців — злодіїв та вбивць. У ньому існує кругова порука представників влади, які постійно порушують закони. Страшно жити в суспільстві, у якому немає справедливості.

— А яку будову має байка? (оповідь та мораль)

— Якої важливої ознаки байки тут немає? (моралі)

Отже, на основі оповідної частини читач сам доходить висновку.

У деяких байках може і не бути чітко визначеної моралі, вона сама випливає з усіх подій та вчинків персонажів.

10. Робота на уважність виконати письмово у зошит — «Порушена послідовність» Перед вами цитатний план, ваше завдання відновити порушену послідовність;

План

1. «Дозвольте і мені, панове, річ держать…»

2. «На той раз суддями були якіїсь два Осли…»

3. «На Щуку хтось бумагу в суд подав…»

4. «Піймали Щуку молодці та в шаплиці…»

5. «Послухали Лисичку і Щуку кинули у річку».

6. «Чи справді то було, чи, може, хто збрехав…»

7. «За стряпчого, як завсігди годиться, була приставлена Лисиця».

8. «І Щуку на вербі повісити звеліли».

9. «А чутка у гаю була така…»

Письмову роботу мені повинні здати такі учні: Больба Тарас, Зєнченко Вячеслав, Козлов Святослав, Куліш Вікторія, Романенко Софія, Сергієнко Анна, Яценко Євгенія.