15.05.2020р. 10-Б клас. Українська література
Тема. «Чари ночі» - перлина інтимної лірики. Мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про гармонію людини і природи. Музичність, звукова виразність поезії. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів («О слово рідне! Орле скутий!..»)
Перебіг уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
Літературний диктант. (Записати в робочий зошит.)
1. Де народився Олександр Олесь?
2. Яке справжнє прізвище письменника?
3. Коли почав писати вірші?
4. У якому інституті навчався?
5. Як називається перша збірка поезій?
6. На яких музичних інструментах умів грати Олександр Олесь?
7. Кому належать слова: « Що я пережив – важко сказати! Знаю лиш одне: сидів я, говорив, слухав, сміявся з тими, творчість яких так само дорога й рідна мені, як колискова пісня матері!»
8. Чому поет емігрував?
9. Яка подія стала важким ударом для Олександра Олеся?
10. Де похований письменник?
11. Яка течія модернізму найбільше помітна у творчості Олександра Олеся?
(Відповіді на запитання (літературний диктант), будь ласка, скиньте мені на сторінку Viber до21:00 17.05.2020р. Обов’язково вкажіть клас, прізвище та ім’я.)
ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.
Вступ.
Поезія Олександра Олеся , яку ми зараз аналізуватимемо, пройнята настроями анакреонтизму. Це особливий жанр лірики, якому притаманні життєрадісні мотиви, світле світосприйняття, заклик насолоджуватися земним щастям. Проте поетові вдається вийти за рамки легковажного сприйняття життя як джерела насолоди: він наголошує на плинності кожної миті.
1. Робота з підручником.
· Опрацюйте матеріал про інтимну та громадянсько-патріотичну лірику Олександра Олеся (с.243-245).
· Виразно прочитайте вірш «Чари ночі».
Чари ночі
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її –
Знов молодість не буде!
Ти не дивись, що буде там –
Чи забуття, чи зрада:
Весна іде назустріч вам,
Весна в сей час вам рада.
На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе –
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.
Лови летючу мить життя!
Чаруйсь, хмелій, впивайся
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.
Поглянь, уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.
Відбились зорі у воді,
Летять до хмар тумани...
Тут ллються пахощі густі,
Там гнуться верби п'яні.
Як іскра ще в тобі горить
І згаснути не вспіла, -
Гори! – життя єдина мить,
Для смерті ж – вічність ціла.
Чому ж стоїш без руху ти ,
Коли ввесь світ співає?
Налагодь струни золоті:
Бенкет весна справляє.
І сміло йди під дзвін чарок
З вогнем, з піснями в гості,
На свято радісне квіток,
Кохання, снів і млості.
Загине все без вороття:
Що візьме час, що люди,
Погасне в серці багаття,
І захолонуть груди.
І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі...
Та знай: над нас – боги скупі,
Над нас – глухі й нечулі...»
...............................................
Сміються, плачуть солов'ї
І б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її –
Знов молодість не буде».
1904р.
· Прочитайте виразно вірш «О слово рідне! Орле скутий!..»
***
О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми без пам'ятно забутий.
О слово рідне! Шум дерев!
Музика зорь блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев…
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
1907р.
· Словникова робота (записати в робочий зошит).
- Образи-символи використані в поезії:
1. Орел – символ волі; скута воля.
2. Сонце – джерело життя, душа.
3. Меч – зброя, боротьба, сила слова.
4. Судні дощі – плата за гріх (за відмову від рідного слова).
· Заповніть літературний паспорт віршів: «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!» (письмово).
(Письмову роботу (літературний паспорт віршів) скиньте , будь ласка, мені на сторінку Viber до 21:00 17.05.2020р.. Обов’язково вкажіть клас, прізвище та ім’я.)
ІІІ. Домашня робота.
1. Вивчіть напам’ять поезію «Чари ночі».
2. Виконайте завдання 4 (підручник, с.245).
13.05.2020р. 10-Б клас Українська література
Тема.Олександр Олесь.(Олександр Кандиба).
Коротко про життя і творчість, світоглядні переконання митця.
Неоромантичні, символістські тенденції у творчості («З журбою радість обнялась…»
Перебіг уроку
І.Сприйняття нового матеріалу.
(Тему уроку записати в робочий зошит.)
* Коротка біографічна довідка.
Олександр Іванович Кандиба
1. Рік народження: 5 грудня 1878 року- м.Білопілля на Сумщині, селянська родина.
2. Початкова школа в Білопіллі, двокласне училище, Дергачівська хліборобська школа.
3. У 17 років друкує вірші російською та українською мовами в рукописному журналі «Комета».
4. Вільний слухач у Київському політехнічному інституті (не закінчив); Харківський ветеринарний інститут.
5. У період між двома революціями-«першорядний український поет».
6. Виїздить з України як аташе з питань культури посольства УНР в Угорщині.
7. З 1920 року проживав у Відні. Здоров’я підірвала звістка про загибель сина - Олега Ольжича.
8. Помер 22 липня 1944 року, був похований у Празі.У 2017 році Олеся було перепоховано в Україні.
*Робота з підручником.
1.Розглянте світлини й виконайте завдання( підручник с.240).
2.Робота над статтею підручника. Прочитайте життєпис Олександра Олеся й стисло перекажіть його( с.240-242).
* «Студія літературного критика».
Аналіз поезії «З журбою радість обнялась».
-Прочитайте виразно поезію « З журбою радість обнялась».
З журбою радість обнялась...
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня...
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто- не знаю я...
-Орієнтовний аналіз поезії ( запишіть в робочий зошит).
*.Вірш « З журбою радість обнялась» дав назву першій збірці поета.Прочитайте
виразно цю поезію.
* Визначте вид лірики.(Інтимна.)
*.Які особливості будови?( Два катрени, своєрідний монолог поета.)
*.Який провідний мотив? (Боротьба протилежних почуттів у душі митця.)
*.Визначте образи в поезії.(Образ ліричного героя, журба і радість.)
*.Які художні засоби використовує автор?
Орієнтовна відповідь.
Епітети: дивний (ранок).
Антитеза: радість – журба, летить – спиня.
Обірване речення: одна летить, друга спиня...
Порівняння: як в жемчугах.
Риторичне запитання: І як мені розняти їх?!
Персоніфікація, оксиморон: з журбою радість обнялась, в сльозах ... мій сміх.
Контраст: Із дивним ранком ніч злилась.
*Визначте рифмування. (Перехресне.)
*.Який віршовий розмір? (Ямб.)
*.Які почуття передає ліричний герой ? (Він радісно- розгублений. Поезія дуже світла за настроєм, хоча побудована на контрасті та антитезі.
*.Ознаки яких течій модернізму можна побачити у творі? (Неоромантизму та символізму.)
ІІ. Домашнє завдання.
1.Повторити основні факти з творчої біографії Олександра Олеся.
2.Опрацювати за підручником статтю «Поетична спадщина Олександра Олеся» (с.243).
3.Повторити ознаки символізму.
08.05.2020р. 10-Б клас. Українська література.
Тема. Мотив самотності людини. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень ( «Інфанта»)
Зміст уроку
І. Актуалізація опорних знань.
* Запитання для самоперевірки.
1. Що таке символізм? Назовіть ознаки символізму.
2. Хто такий М. Вороний?
3. Чим, окрім літературної діяльності, займався М. Вороний?
4. Як письменник сприйняв події 1917 року в Україні?
5. Чому М. Вороний емігрував?
6. Чому М. Вороного називають «першим правдивим модерністом»?
7. Які ознаки символізму можна віднайти в поезії «Блакитна Панна»?
8. Прочитайте виразно напам’ять поезію «Блакитна Панна».
ІІ. Сприйняття навчального матеріалу.
Епіграф уроку: ЇЇ я славлю і хвалю, і кожну їй хвилину
Готов оддають я без жалю!
Мій друже, я красу люблю –
як рідну Україну!
Микола Вороний.
- Поясніть, як ви розумієте епіграф уроку?
Вступ.
Микола Вороний був людиною, залюбленою в красу. Красу поезії, природи, життя, красу жінки. Сьогодні ми прочитаємо ще один вишуканий вірш цього поета і спробуємо визначити, як же авторові вдалося створювати такі оригінальні й зворушливі твори.
З’ясовуючи мотиви інтимної лірики Миколи Вороного зауважемо, що автор – співець розбитого кохання, у якому він бачить один з ідеалів людини. Символістська творчість – це ідеалізація позитивного, це своєрідне поетичне возвеличення засобами художнього слова ідеалу, доведеного до витонченої вишуканості. Так, у вірші «Інфанта» (1922р.) розкривається узагальнено-ідеалізований жіночий образ. За допомогою символізованої мови лірик вишукано поетизує любовне почуття до «величної інфанти», передає щирість почуттів, що «бриніли у серці домінантою чуття побожної хвали».
- Прочитайте виразно поезію «Інфанта».
- Словникова робота( записати в робочий зошит). Постановка проблемного питання.
1. Чи відоме вам значення слова «інфанта»?
Інфанта – це титул принцес у Португалії та Іспанії за часів монархії.
2. З якою країною пов’язана лексема?
Слово походить із латини, дослівно – «дитина». Так називали спадкоємців престолу в деяких країнах із монархічною формою правління.
- «Студія літературного критика»: аналіз поезії «Інфанта» (записати в робочий зошит).
* До якого виду лірики належить поезія?
(Інтимна, розкриваються почуття ліричного героя.)
- Який мотив твору?
(Оспівування краси коханої жінки.)
- Назвіть центральні образи.
(Ліричний герой, кохана, образ революції).
- Які художні засоби використовує автор?
Епітети: синя (далечінь), туманному (обрії).
Персоніфікація: дрімала далечінь, вітали вас...дух...,...сяйво і блакить.
Метафора: різьблю сон, стелився жаль, революція пливла.
Неологізми: проміннострунними, вогнелунними, яснозорими, мрійнотканому.
Порівняння: як сон, як міф.
Інверсія: ...І от на обрії туманному
Замиготіла ваша тінь.
Антитеза: добро і зло.
Кольоративна лексика: вогнелунні, синя, чорною, попелястий, рум'яне, червоній.
- Які особливості строфічної будови?
(Вісім катренів).
- Укажіть тип римування. ( Перехресне ).
- Визначте віршовий розмір. (Чотиристопний ямб із пирихієм).
- Який настрій передає поезія? ( Ліричний герой обожествляє жіночий образ. Настрій твору піднесений).
- Кого нагадує кохана ліричного героя? ( Прекрасну Даму, якій моляться. У вірші є згадка про мечі: «І я схилився упокорено, діткнутий лезом двох мечей». Це очі коханої. І водночас можлива алюзія на часи лицарства, коли посвята в лицарі відбувалася за допомогою меча).
- Чому автор в останніх двох рядках несподівано згадує про дійсніть: «А наді мною Революція / В червоній заграві пливла»?
( Поет не залишається осторонь доби перетворень. Образ коханої своєрідно асоціюється (зливається) у його сні з образом революції.)
Отже, жіночий образ у творах модерністів набуває особливої принадності.
Він естетично привабливий, вітаїстичний та повнокровний. Символіти наділяють його ідеєю вічного руху та красою самого життя. Водночас образ жінки стає символічним: це і кохана, і мати, і дружина, і Батьківщина, і навіть...Революція. Жінка сприймається як ідеал краси,, мети мистецтва, як антитеза всьому раціональному. Вона – природна, вільна, жива, нескута правилами, готова до змін.
Це зумовлено зміною соціальної ролі жінки на зламі століть, усвідомленням її значимості ( як і значимості чоловіка).
ІІІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати статтю підручника (237-238). образ у поезії М. Вороного.
2. «Вільне письмо»: Жіночий образ у поезії М. Вороного.
Опишіть, будь ласка, образ жінки, яку так поетично оспівав М. Вороний. Обсяг висловлення – сторінка.
Письмову роботу виконайте на окремому паперовому аркуші. Обов'язково вкажіть клас, прізвище та ім'я і скиньте на мою електронну пошту до 12. 05. 2020р.
06.05.2020 р. 10 – Б клас Українська література
Тема. Микола Вороний . коротко про життя і творчість, багатогранну діяльність
митця. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму.
ТЛ: символізм.
Образотворчі засоби в поезії «Блакитна Панна»
Зміст уроку
І.Актуалізація опорних знань
Запитання для самоперевірки
1.Що таке модернізм ?
2.Назвіть течії модернізму.
3.Що таке неоромантизм ?
(Неоромантизм – стильова течія модернізму, визначальною ознакою якої є подолання розриву між дійсністю та ідеалом).
4.Визначте основні ознаки неоромантизму в доробку Лесі Українки.
(підручник с.212).
ІІ.Сприйняття нового матеріалу.
* Робота з підручником.
1.Роздивіться ілюстрації й виконайте завдання (с.229).
2.Прочитайте життєпис М.Вороного й перекажіть найцікавіші факти
(229 -232).
3.Опрацюйте матеріал про творчий доробок Миколи Вороного (с.232-234).
- Теорія літератури
1.Законспектуйте відомості про символізм як течію модернізму (с.234).
2. «Студія літературного критика»: аналіз поезії «Блакитна Панна» (записати в робочий зошит) .
*Прочитайте виразно поезію.
*До якого літературного роду належить твір ? (Лірика.)
*Який це вид лірики ? (Пейзажна.)
*Визначте мотив твору , зачитайте рядки, у яких він окреслюється.(Оспівуван-
ня приходу весни; гармонія природи й мистецтва. «Має крилами весна /запашна,/Лине вся в прозорих шатах …».Гімн весні, звеличення краси природи як джерела творчої енергії.)
*Які образи є в поезії? ( Персоніфікований образ весни, образи природи та ліричного героя.)
Образи:
- людей: ліричний герой – митець;
- природи: Блакитна Панна-Весна; хмари, гори, гай, луги, поля, земля, пелюстки, роса, квітки;
- предметів і явищ: крила, шати, серпанки, блавати, усміх, блакить, мрія сну, врода, чистота душі, сяйво мрій, арабески, камеї, фрески, пісні , гротески.
Символічні образи:
- Блакитна Панна – символ життя, весни, божественної присутності, краси й гармоні; Блакитна Панна – це образ-символ Весни « у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя .
- Блакить – символ джерела духу.
- «Осанна!» - символ вітання Бога.
-
*Чи наявний у вірші символістський принцип відображення дійсності?
( У перших трьох строфах зображено розквіт природи, радість землі. У прикінцевій строфі розкрито основну думку – весна пробуджує не тільки «гори, гаї, луги, поля», а й сильні емоції в душі поета: « І уже в душі моїй в сяйві мрій
в’ються хмелем арабески, миготять камеї, фрески, гомонять-бринять пісні голосні і сплітаються в гротески».)
*За допомогою яких прийомів досягається музикальність вірша? ( М. Вороний застосовує алітерацію.)
*Що ви можете сказати про розміщення рядків у строфах вірша? ( Специфічним є розміщення рядків у строфах « Блакитної Панни»: вони ніби сходинки, по яких скрапує навесні талий сніг під грою сонячного проміння. Таке розміщення рядків поезії будить особливий темпоритм.)
*Визначте художні засоби.
( Епітети: запашна (весна), прозорих (шатах), попелястих (хмар).
Порівняння: як мрія сна.
Біблійна лексика: «Осанна!»
Персоніфікація: земля виспівує, пісні гомонять, весна сміється.
Інверсія: має крилами весна, гомонять-бринять пісні.
Метафора: успіхом примар, сяє вродою, сяйво мрій.
Окличні речення: …Ось вона – Блакитна Панна!
Алітерація: …сяє усміхом примар / З-поза хмар, / Попелястих, пелехатих.
Терміни з мистецтва: фрески, арабески.)
3. Словникова робота ( записати в робочий зошит ).
* Арабеска – вид орнаменту з геометричних фігур, стилізованого листя, квітів, що поширився в Європі під впливом арабського мистецтва.
* Блават – волошка; шовкова тканина блакитного кольору.
* Камея – виріб із каменю або черепашки, що має художнє рельєфне різьблення.
* Фреска – картина, написана водяними фарбами по свіжій вогкій штукатурці.
* Гротеск – тут ужито не на позначення одного із засобів творення сатири, а в значенні «художня образність, що відкрито та свідомо створює неприродній, химерний, дивний світ».
* Алітерація – зумисно надмірне повторення однакових приголосних звуків з метою створити звуковий образ зображуваного або посилити інтонаційну виразність мови.
*Асонанс – зумисно надмірне повторення однакових голосних звуків для посилення милозвучності мови.
- Як збагатив М. Вороний українську лірику?
Для символістів, як і для представників інших модерністських стилів, форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стільки що сказати, а як сказати. М. Вороний став , по суті, новатором у розширенні музикальних можливостей українського вірша. «Блакитна Панна» рясніє асонансами й алітерацією, як і сама Весна, що приходить до нас зі співом птахів і ручаїв. Сам автор зазначав: «Я писав не так од образу, як од звука. І дійсно, мелос, спершу примітивний, а далі технічно все більше ускладнений, був джерелом моєї пісні-вірша». Справді, джерелом поезії, її ритму й звучання, є мелодія. Звук для символістів – понад усе. У науці навіть відоме поняття «звукосимволізм». ( Підручник, с.236).
ІІІ. Домашнє завдання.
*Повторити основні етапи біографії М. Вороного ( за статтею підручника, с.229-237 ).
*Створити психологічний портрет до постатті М. Вороного ( Хто він? – Який він?).
*Вивчити напам’ять вірш «Блакитна Панна».
До уваги учнів та батьків 10 – Б класу!
Для того, щоб був зворотній зв’язок з учнями, я надсилаю свою адресу електронної пошти malinochevska66@gmail.com. Ви свої письмові роботи (число вказувати) скидайте, будь ласка, мені за електронною адресою.
Я перевірю і виставлю оцінки.
Обов’язково вкажіть клас, прізвище та ім’я.
Якщо виникнуть запитання, телефонуйте за номером: 068-094-32-17.
Учитель української мови та літератури Малиношевська Г. Г.
29.04.2020 10 – Б клас Українська література
Тема. Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини. Художні особливості драми-феєрії.
Епіграф: Кохати – це означає не
дивитись один на одного,
а дивитись разом в одному напрямку.
А. де Сент-Екзюпері
Зміст уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
Почуття щирої й жертовної любові змалювала у «Лісовій пісні» Леся Українка. Цей твір став ліричною одою коханню, яке не залежить ні від чогось, ні від когось, яке не пристосовується до умовностей цього світу. А щоб показати глибину цього почуття, поетеса обрала й незвичайний жанр твору. Саме художні особливості драми-феєрії допомогли розставити всі акценти в історії кохання Мавки й Лукаша.
Про це ми й говоритимемо сьогодні на уроці.
Любов дарує життя. Немає нічого більш природного, ніж наше прагнення до любові. Уже доведено, що в закоханої людини змінюється біохімічний склад крові, від чого вона молодшає, краще себе почуває, перебуває в піднесеному настрої. У стані закоханості хочеться співати й літати, робити добрі вчинки й різні дурниці тільки тому, що нам добре. Любов не дає нічого, крім себе самої, і не бере нічого, крім себе самої. А хіба потрібно більше, ніж любов?
Єдине, чого вимагає любов, це взаємність. Це той стан, коли ти відчуваєш, дихаєш і живеш в унісон з тим, хто для тебе є безмежним Всесвітом.
За словами А. де Сент-Екзюпері, це «означає не дивитись один на одного, а дивитись разом в одному напрямку».
-Чи погоджуєтеся ви з цією думкою?
ІІ. Сприйняття й усвідомлення нового иатеріалу.
– Художні особливості драми-феєрії «Лісова пісня» (записати в робочий зошит).
1. Звернення до фольклору.
Приклад.
Письменниця використовує образи та сюжети слов’янської міфології (Русалка, Водяник, потерчата, Перелесник, міф про світове дерево тощо).
2. Поєднання ознак проблемної та філософської драми.
Приклад.
У драмах такого типу розв’язують проблеми як філософські, загальнолюдські, так і сучасного життя.
3. Злиття лірики, епосу й драми; реальності, міфу і казки; глибини думки, простоти і водночас вишуканості стилю.
Приклад.
Леся Українка висловлює особисте ставлення до реального життя, проблем мистецтва, зображуючи зіткнення протилежних поглядів на сучасність та загальнолюдські проблеми.
4. Особлива роль ремарок у драмі-феєрії.
Приклад.
Ремарки в драмі – стислі й водночас поетичні замальовки поліського пейзажу, які дослідники називають поезіями в прозі.
5. Використання символічних образів.
Приклад.
«Той, що греблі рве», Перелесник уособлюють стихійні руйнівні сили.
Доля – совість, яка чинить суд над життям.
Дядько Лев – уособлення духовності, мудрості.
Мавка – уособлення духовності й невмирущої краси, символ прекрасної мрії.
6. Афористичність мови.
Приклад.
«Не зневажай душі своєї цвіту»; «У тебе голос чистий, як струмок, а очі непрозорі»; «Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає».
– Пізнай героя твору (відповіді записати в зошит і відправити на мою електронну пошту).
· «Дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка випущена… підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має, на голові бриль, на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку».
· «Уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки; убраний… у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня, коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широкому ремні».
· «Молода повновида молодиця, у червоній хустці з торочками, у бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій, так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та білими стяжками… намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан і від того кругла, заживна постать здається ще розкішною».
· «В ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами…».
· «Як дівчина… ба ні, хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька, і якось так убрана не по-наськи…».
· «Малий, бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці».
· «Гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима».
· «Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш з баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому – барви мулу, на голові корона із стулок черепашки. Голос глухий, але дужий».
· «Випливає і знадливо всміхається, радісно складаючи долоні. На ній два вінки – один більший, зелений, другий маленький, як коронка, перловий, з-під нього спадає серпанок».
· «Молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими золотистими іскрами».
· «Зелена одіж на їй просвічує де-не-де крізь плащ золотого волосся, що вкриває всю її невеличку постать; на голові синій вінок з волошок, у волоссі заплутались рожеві квітки, ромен, березка».
ІІІ. Домашнє завдання.
1. Вивчити напам’ять останній монолог Мавки (за бажанням).
2. Підготувати повідомлення про життя і творчість М. Вороного, багатогранну діяльність митця.