ЯК УНИКНУТИ ПОГІРШЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

В Україні триває карантин через попередження поширення COVID-19, у зв’язку з цим багато людей залишаються вдома на самоізоляції.

Як зазначили на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України, через карантин населення починає відчувати паніку, що є страшнішим за коронавірусну інфекцію. Радять піклуватися не лише про фізичне здоров’я, але й про психологічний стан.

Як уникнути погіршення психологічного стану

Проблема: У вас з’явився страх спілкування з оточуючими, ви стали більш замкнутими

Вихід:

• Кооперуйтеся у невеликі групи і проводьте час разом онлайн

• книжкові клуби

• чемпіонати з настільних ігор

• кіноперегляди

Проблема: У вас депресія через недостатню активність на карантині

Вихід:

• спорт у домашніх умовах

• нове хобі

• самовдосконалення

Проблема: Ви постійно гуглите будь-які симптоми COVID-19 та приміряєте їх на себе

Вихід:

• не займайтесь самолікуванням

• цікавтеся інформацією у фахівців

• дотримуйтесь правил особистої гігієни

• самоізолюйтеся

• вивчіть статистику й оцініть усі реальні ризики і варіанти розвитку подій

Проблема: Ви скуповуєте велику кількість продуктів та засобів гігієни

Вихід:

Товарного дефіциту не буде. Це спекуляція свідомістю людей, тому ставтеся до всього критично. Багато хто з нас стикався і з більш небезпечними вірусами та з успіхом їх перемагав.

Піклуйтеся про своє психічне і фізичне здоров’я, будьте критичними до інформації у ЗМІ.

БУЛІНГ

Булінг – (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

Види булінґу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

Основною ознакою булінгу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням. Основні ознаки булінга і так званого мобінга (менш радикальних образ) це:

• Нерівність сил агресора і жертви;

• Повторюваність насильства;

• Гостра емоційна реакція жертви.

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінґу є:

• словесні образи, глузування, обзивання, погрози;

• образливі жести або дії, наприклад, плювки;

• залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;

• ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;

• вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.

• фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);

• псування особистих речей та ін.;

• приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

• переслідувач (булі);

• жертва;

• спостерігач

Жертвою цькування може стати абсолютно будь-яка дитина, не дивлячись на те, якою б сильною або здібною вона не була б. Проте найчастіше жертвами стають ті, хто найбільше виділяється (дивно одягнений, дивно поводиться, неохайний). Також потенційними жертвами можуть стати ті, хто швидко втрачає самоконтроль, легко піддається емоціям.

Булерами ж найчастіше стають ті, хто ростуть без заборон та авторитету батьків, але в той же час їм не вистачає уваги і поваги дорослих.

Вчені ВООЗ вказують на медичні наслідки впливу булінгу. Знущання над дітьми призводить до:

• соматичних наслідків – таких як головний біль, біль у спині та животі;

• психологічних розладів (депресія, поганий настрій, нервозність, почуття самотності й думки про суїцид);

• психологічної дезадаптації – неспроможність сформуватись повноцінному індивіду, який би відповідав вимогам суспільства;

• розвитку стійких моделей асоціальної поведінки, серед яких – агресія, насильство;

• поширення алкоголізму та наркоманії через замовчування випадків насилля.

ЩО РОБИТИ?

Дітям не варто намагатися вирішити ситуацію самотужки, адже з булером не завжди можна порозумітися. Краще звернутися до батьків, вчителів, або старших, яким дитина довіряє.

У разі, якщо над вашою дитиною знущаються, ви, як батьки, повинні уважно вислуховувати скарги дитини і ставитися до цього серйозно, а не просто відмахуватися словами Дай здачі. Завдяки підтримці батьків, дітям легше переживати проблеми в школі. Також варто звернутися до шкільних вчителів та звернути їхню увагу на цю проблему. У найкритичнішій ситуації варто залучити поліцейських і навіть подумати про зміну місця навчання.

Вчителям же потрібно не показувати свою фізичну перевагу, а поговорити з ним. Крім того, за витівками булера не можна спостерігати, адже йому потрібні глядачі для того, щоб максимально проявити демонстративну поведінку. При витівках на уроці можна спробувати відволіктися від заняття і зосередити увагу на булері, спробувати залучити його до навчального процесу.

Однак варто пам’ятати, що не можна закривати очі навіть на найменший прояв цькування, адже розібратися з ситуацією можна лише спільними зусиллями і тільки, якщо вчасно звернути на неї увагу.

ДИТИНІ ВАЖКО ВПОРАТИСЯ З БУЛІНГОМ САМОТУЖКИ. ПОГОВОРІТЬ З НЕЮ!