23 березня.

Тема: Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики

Робота з темою «Лексика за вживанням».

Слова, що особливо часто використовуються в мовленні, називають найістотніші для суспільства реалії, поняття, ситуації.

Наприклад, земля, хліб, голова, йти,, білий, вгору, тут, він, п’ять, другий тощо.

Слова з обмеженим уживанням, що позначають рідкісні реалії, предмети, терміни, власні імена, що вийшли з ужитку. Цеісторизми – слова, що позначають предмети, поняття, які зникли у зв’язку із соціально-побутовими та суспільно-політичними змінами (кольчуга, кріпак. смерд); архаїзми – старі назви, які в сучасній мові замінені іншими (уста – губи, ректи - говорити);неологізми – нові слова, що поділяються на загальномовні(менеджер, дисплей) і авторські (громовиця – Леся Українка, яблунево-цвітно – П.Тичина).

1. Робота з мовним матеріалом.

/Прослухати прислів’я. Вказати застарілі слова, пояснити їх значення./

Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень. Ліпше живий хорунжий, як мертвий сотник. Хоч і надів жупан, не цурайся свитки. Порожня миска не вабить писка. В нього і сволок молоко дає.

2. Творче завдання.

/До поданих застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова./

Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.

Для довідок:

Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.

3. Пояснювальна робота.

/Пояснити значення кожного з неологізмів. 2-3 з них увести до самостійно складених речень (усно)./

Дискета, компакт-диск, дискотека, біоробот, кіборг, трилер.

4. Самостійна робота.

/Скласти речення з поданими авторськими неологізмами./

Жовтожарий (день), незламнокрила (весна), барвоспад, довгоденний (похід), світло-зеленасте (море).

Дом. завдання.

/Записати речення. Вказати історизми, архаїзми, неологізми, пояснити їхнє значення./

Дівча біжить босоніж в бір, його тут схоплять у ясир. Глянь, Богдане, квітка в’яне, дай-но січі, дай-но грому! Хвилюється море, хвилиниться день. Ніби в люстро, я дивлюсь в минуле… Мої слова, мов гнівні гайдамаки, ідуть на смерть за правди корогов. А в шибки заглядала сусідкою осінь, у китайку закручена під молодицю. Мов Дніпро, запінений в бурунах, кіш гуля чортам наперекір. Не забуваються слова: лікнеп, і комнезам, і змичка, ні, це не просто давня звичка, - епоха в слові ожива.

24 березня

Тема уроку. Розвиток мовлення. Есе "Улюблена книжка моєї бабусі"

Завдання . Написати в робочих зошитах твір- есе. Обсяг - більше 100 слів.

30 березня.

Тема уроку: Стилістичне забарвлення фразеологізмів

1 завдання. Опрацювати п.40

2.завдання. Звертайте увагу на ст.181- 182 приклади.

3 завдання. Вправа 402

31 березня.

Тема уроку: Виражальні можливості фразеологізмів

1 завдання. Повторити п.40.с 181

2 завдання. вправа 404 (усно), 405 (письмово)

06 квітня

Тема уроку : Стилістичні особливості засобів словотвору

1 завдання: Опрацювати п.41, с. 185-186

2 завдання .Вправа 412 9письмово), 414 - (усно)

07 квітня

Тема:Стилістичні особливості частин мови

1завдання .Опрацювати п.42, с.188-189.

2 завдання Вправа 419, а 418(усно)

3 завдання . Перегляньте відео, що внизу.

13 квітня

Тема уроку: Підсумковий урок. Фразеологія.

Завдання. Пройти тест, що внизу. До 21:00

14 квітня.

Тема уроку:Морфологія. Правопис частин мови

Завдання: завдання виконати письмово у зошиті, сфотографувати, переслати мені у вайбер - 0637219690 (завдання є обов'язковим)

1. Погрупувати у колонки або ряди за частинами мови слова.

2. Слова деякі записано неправильно, треба відредагувати(записати правильно).

Най більше, українский, смієся, біла Церква, казна де, світло синій, де-неде, Верховна рада України, переїджали, збіжжя, вишче, св'ященик, по підтиню, далеко- глядний, четвертий, предорожна, сотня, семеро, ніхті, контрасний, десятка, согодня.

(Чекаю до 18:00)

21 квітня

Тема уроку: Диктант з коригуванням.

Завдання: Списати текст, виправивши в ньому помилки. відреагований текст надіслати мені у вайбер для оцінюванн

Диктант

Ліна Костенко

Ліна Костенко одна з чільних постаттей у плеяді українського шісдесятництва. Народилася вона на Київщині, у 1956 році закінчила літературний інститут імені

М. Горького у Москві. Але після виходу трох перших збірок поетеса була заборонена на шіснадцять років. Поверниня в літературу відбулося 1977 року коли світ побачила збірка Над берегами вічної ріки.

Творчість поетеси має що най ширший спектр: тут і монументальні твори і мінімалістичні форми, тут трагізм, та іскрометна іронія, тут зануриння в глибини історії та гостре і парадоксальне баченя сучасності. Принцепово перибуваючи за межами будь яких шкіл, Ліна Костенко зумовила радикальну, філософську, стилістичну та мовну трансформацію української літератури. Також вона периклала багатьох полських, а також чеських єврейських, грузинських поетів. Твори Ліни Костенко також перекладенні різними мовами, а саме, англійською, француською, німецькою, іспанською, усіма мовами сходу Європи, тощо.

Упродовш тривалого періоду поетеса вивчала зону біля Чорнобиля в складі історико-культурної експидиції. Результат цієї праці : сценарій фільму «Чорнобиль. Тризна».

Ліна Костенко – почесний професор національного університету «Києво Могилянська академія». У 1987 році вона стала Лауреатом Національної Премії України імені Тараса Шевченка.

27 квітня

Тема уроку: Контрольна робота .Частини мови

1 .Морфологія – це ...

а) розділ граматики ,що вивчає частини мови;

б) розділ граматики ,що вивчає лексичний склад мови;

в) розділ граматики ,що вивчає будову слова;

г) розділ граматики ,що вивчає звуковий склад мови;

2. За значенням і функціями розрізняють частини мови:

а) самостійні і службові;

б) самостійні, службові і вигук; .

в) змінні і незмінні;

г) самостійні і змінні.

3.Скільки є самостійних частин мови ?

а) 6;

б) 10;

в) 4;

г) 8.

4.У котрому рядку правильно названо самостійні частини мови?

а) іменник, сполучник,дієслово,займенник, прикметник,числівник;

б) іменник, прикметник,числівник, дієслово,частка, займенник;

в) іменник, займенник, числівник, дієслово,прикметник,прислівник;

г) іменник, прикметник, сполучник, частка, прийменник, вигук .

5. У котрому рядку всі слова є іменниками ?

а) читанка, відмінник, гнів, біль;

б) дошка, крейда,співати, радість;

в) глядач, циркач, копати, вісім;

г) вимова, левада, літити, зима.

6. У словах якого рядка всі іменники чоловічого роду?

а) біль, кір, насип,Сибір;

б) кір, грип, метро, степ;

в) кафе, розпродаж, розпач, щирість;

г) соловей, шофер, день,рослина.

7. У словах якого рядка всі іменники жіночого роду?

а) купіль, піаніно, гуаш, турист;

б) синь, радість, серце,поні ;

в) жирафа, путь, морозиво, золото;

г) філія, любов, клавіша, жовч.

8. Прикметники змінюються:

а.числами і відмінками;

б.за родами і відмінками;

в. за числами, за родами і відмінками

г. тільки за родами.

9. Дієслово – це частина мови , яка:

а. вказує на назву предмета;

б. вказує на кількість предметів;

в. вказує на дію предмета;

г. вказує на ознаку предмета.

10. Установіть відповідність між словами та частинами мови, до яких вони належать.

а. Там, попідвіконню, добре, навесні. 1. Іменники.

б. Семеро, троє, вісім, мільйон. 2. Прислівники.

в. Четвірка, трійка, отара, зграя. 3. Займенники.

г. Дводенний, зелений, тризначний, 4. Прикметники.

десятирічний. 5. Числівники.

11. Вкажіть рядок,у якому всі числівники кількісні :

а. сто, два, тисяча, сорок;

б. третій, три, десять, десятеро;

в. одна друга,п’ятнадцять, вісьмий;

г.восьмеро, вісімдесят, другий, шість .

12. У якому рядку всі слова є особовими займенниками?

а. Його, нею, нас, тобою.

б. Ваш, їхній, весь, всякий.

в. Сьомий, оцей, мамин, батьків.

г. Себе, хто, що, чий.

13. У якому рядку всі прислівники пи­шуться разом?

а. З/ранку, в/осени, в/літку, с/тиха.

б. По/нашому, ген/ген, на/світанку, у/зимку.

в. Далеко/далеко, з/відусіль, з/низу, на/право.

г. З/вечора, до/дому, на/щастя, по/літньому.

14. У котрому рядку всі числівники порядкові ?

а.першого, двадцятий, третьому,двадцять другому;

б. дев’ятьома,сімнадцятим, четвертого,чотирьох;

в. шістдесят, тисячний, п’ятий,шестеро;

г. двоє,кільканадцять, сотий,чотирнадцятий.

15. Позначте рядок, у якому всі прикметники є присвійними.

а. зозулин, сестрин, хліборобів, ковалів;

б. шевченківський, молочний братів, заячий;

в. доччин, Маріїн, чоловіків, інститутський

г. Миколин, бригадирів, дівчачий, бадьорий

16. У якому рядку всі дієслова з не пишу­ться разом?

а. Не/виконати, не/написати, не/бути, не/вміти.

б. Не/хотіти, не/дивитися, не/додивитися, не/знати.

в. Не/зрозуміти, не/забути, не/спитати, не/вка­зати.

г. Не/навидіти, не/хтувати, не/добачати, не/до­їдати.

17.Займенниками є слова:

а. мені, ти, ви, вас, тобі;

б. і, а, але, й ,до;

в. на, у, в, під, через;

г. для, біля, мені,ти.

18. Прислівник – це :

а. службова частина мови;

б. самостійна частина мови;

в. самостійна незмінна частина мови;

г. змінна частина мови.

19. Запишіть , як ви розумієте вислів:

Прикусити язика-....

а. замовкнути;

б. зробити собі боляче;

в. розмовляти;

г. набрати в рот води.

20Знайдіть правильну відповідь. Котра година?

а. вісім годин ранку;

б. восьма година;

в. сім годин шістдесят хвилин ;

г. двадцята година ранку.

21. Установіть відповідність між власни­ми назвами та тематичними

групами їх.

а. Закарпаття. 1. Власні імена людей.

б. Оксана. 2. Географічні назви.

в. Біблія. 3. Позначення предметів духовної культури.

г. "Антей" (літак). 4. Позначення предметів матеріальн к у ль тури.

5. Назви періодичних видань.

22.У якому рядку визначення прийменника правильне?

а) Прийменник — незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника та займенника від інших слів.

б) Прийменник — незмінна повнозначна частина мови, що вживається для зв'язку однорідних членів речення.

в) Прийменник — незмінна службова частина мови, що вживається для зв'язку частин складного речення.

г) Прийменник — незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

23.У якому варіанті всі слова узгоджуються з словом моє?

а) зошит, батько, небо, лікарня;

б) курча, пальто, дівча, життя;

в) поле, липа, джміль, край.

24. У якому варіанти всі іменники написані правильно?

а) Київ, Карпати, вулиця музична, Марія;

б) Мукачево, Чорне Море, Дніпро, Галина;

в) Тихий океан, Тиса, Кримські гори, собака Дружок.

25. У якому варіанті дієслова вжито тільки в дійсному способі?

а) жити, вчіть, встань, збудуй;

б) писав би, сядь, іде, сказав;

в) співає, танцює, зробить, пішов.

26.У якому варіанті всі дієслова доконаного виду?

а) пише, сказала, спить, написала, їсть, запитує, малював;

б) подивились, скопали, відпочили, записав, порадила, засміявся;

в) говорити, пішов, співає танцює, відповідав, допомогти.

27.Якщо дія відбувалася до того, як про неї повідомили, то який це час?

а) теперішній; б) минулий; в) майбутній.

28.В якому з поданих словосполучень виділене слово є прикметником?

а. Добре сказано. б. Довше їхати. в. Добре бажання.

29. До якої частини мови належать подані слова?

Гарно, добре, вранці, по-угорськи, додому, колись, сьогодні, вдень.

а.іменник,

б.прикметник,

в.прислівник,

г.займенник.

30.Спільнокореневими є іменники :

а. ручка,рукав,рукава;

б. риба,рибак,рибалка;

в. радість,радгосп,річка;

г. риба,рибі,рибою.

28 квітня

Тема уроку. Повторення.

завдання.(усно) -Запитання для самоперевірки. с.194

Підготовка до ЗНО. Пройти тести за 2015- 2016 рік, проаналізувати помилки. Вивчити цей матеріал, самостійно

04 травня

Тема уроку: Практична риторика.

Тропи. Метафора, метонімія, їх роль у мовленні.

1 завдання. Виписати по 4 речення з метафорами і метонімією,

підкреслити. Надіслати мені до 6 квітня. Виконайте завдання із Захисту Вітчизни. Надіслати можна теж мені або С.О.

05 травня

Тема уроку : Тропи. Антитеза . Порівняння

Антитеза – це протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом. Внаслідок подібного порівняння думка письменника набуває більшої гостроти й виразності. Загалом антитеза означає гостре протиставлення образів або суджень, протилежних по суті, але з’єднаних між собою загальним внутрішнім механізмом або змістом. У літературних творах антитеза – це узгодження контрастних або зовсім протилежних характеристик образів або понять, яке підсилює імпресію від прочитаного, робить текст яскравіше та цікавіше. Антитеза не обов’язково буде складатися з антонімів – це можуть бути образи, слова у переносному значенні, які у вірші створюватимуть враження протилежних явищ Приклади антитези: «Думав, доля зустрінеться — спіткалося горе» (Т. Шевченко). «Усі ми в золоті і голі» (Т. Шевченко). «У тій хатині, у раю, // Я бачив пекло…» («Якби ви знали, паничі»Т. Шевченко).

Порівнянням (лат. comparatio) називається словесний вираз, в якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим предметом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві. Наприклад, в уривку з вірша В. Стуса: „У цьому полі, синьому, як льон, // де тільки ти — і ні душі навколо, // уздрів і скляк — блукало серед поля // сто тіней. В полі, синьому, як льон” — уявлення про синій колір поля конкретизується шляхом зіставлення його з льоном, в якому ознака синяви виявлена в концентрованішій формі. Порівняння має тричленну будову:

1) те, що порівнюється, або „предмет” порівняння (лат.comparandum),

2) те, з чим порівнюється, „образ” (лат. comparatum),

3) те, на основі чого порівнюється одне з іншим, ознака, за якою відбувається зіставлення (лат. tertium comparationis).

Завдання: Виписати з літератури по 3 речення, підкреслити.

12 травня

Тема уроку: Інформаційні мовленнєві жанри( представлення, пояснення, інструкція, повідомлення)

1 завдання- опрацювати п.44

2 завдання- вправа 437.

ІІ завдання вправи - скласти інструкцію (на вибір), надіслати для оцінювання.

Діти, виконайте завдання із Захисту Вітчизни. До 17 .05.надіслати . Можна на мій вайбер.

18.05

Тема уроку: Контрольна робота №5.

Підсумкове повторення

1. Слова, в яких усі приголосні тверді, складають рядок

А) щогла, смуга, будинок, ковдра Б) сосна, огорожа, береза, пролісок

В) яблуко, дорога, вудка, рибина Г) черевик, вишня, листок, джерело

2. Рядок слів, кожне з яких має омонім

А) слати, мул, літній, олівець Б) вити, балка, ключ, тополя

В) ласка, луг, лебідка, річка Г) вал, захід, застава, зважуватися

3. Немає помилок в похідних словах рядка

А) Петербург → петербуржський, Сиваш → сивашський

Б) Прага → празький, Буг → бугський

В) Кременчук → кременчуцький, чех → чешський

Г) Кагарлик → кагарлицький, латиш → латиський

4. Не є застарілим слово

А) смолоскип Б) боярин В) духівник Г) тисяцький

5. У знахідному відмінку вжито іменник

А) у товаристві боярина Б) обняв тисяцького В) поїхати до князя Г) тайкома від киян

6. Не є прислівником слово

А) тихо Б) вранці В) довкола Г) через

Прочитайте текст і виконайте завдання 7–10.

(1) При світлі смолоскипів лаштувалася в дорогу кінна князівська дружина. (2) Князь стояв у товаристві боярина Федора та духівника Івана і тихо розмовляв з ними. (3) Михайло Всеволодович обняв тисяцького за плечі. (4) — Дмитре, я покликав тебе, щоб попрощатися і повідомити про свій від’їзд. (5) Вранці довкола Києва стануть татари, а в мене дружини — жменька одна. (6) Як із нею відстоювати столицю? (7) От я і вирішив поїхати у Володимир та в Галич до князя Данила просити підмогу. (8) Тайкома від киян, без почестей, без хвали чи хули залишив князь Михайло Київ. (За В. Маликом)

7. Приголосний, м’якість якого не позначається на письмі, є у слові

А) світлі Б) кінна В) вранці Г) стануть

8. У переносному значенні в тексті вжите слово

А) дружина (1) Б) жменька (5) В) столиця (6) Г) хвала (8)

9. Антоніми вжито в реченні

А) другому Б) четвертому В) шостому Г) восьмому

10. Два ряди однорідних членів є в реченні

А) першому Б) другому В) третьому Г) п’ятому

11. Всі іменники в орудному відмінку однини пишуться з подвоєними приголосними в рядку

А) емаль, далеч, жовч Б) акварель, тінь, мудрість

В) мазь, вісь, суміш Г) мить, суть, скатерть

Д) розповідь, папороть, область

12. Прикметники, вжиті у формі найвищого ступеня порівняння, складають рядок

А) найдрібніший, якнайкоротший, найменш прийнятний

Б) найбільш урожайний, абсолютно правильний, найлегший

В) найсолодший, зовсім темний, найбільш тривалий

Г) найбільш складний, дуже небезпечний, найвибагливіший

Д) якнайшвидший, надзвичайно важливий, найбільш популярний

13. Числівник ужито в реченні

А) Козацька сотня розтанула в пітьмі.

Б) У спартакіаді взяли участь сто учнів.

В) З-поміж альпіністів лише одиниці змогли подолати цей маршрут.

Г) Четвірка друзів вирушила в мандри.

Д) На майже голих гілках висіло з десяток останніх яблук.

14. Дієслова майбутнього часу першої особи множини складають рядок

А) запрошуватимемо, візьмете, зруйнуємо

Б) наспіваєте, розхитуємо, вирішимо

В) перенесемо, вигадаєте, подумаємо

Г) заморозимо, заслухаємось, виховуватимемо

Д ) звикатимемо, малюємо, увімкнемо

15. Усі дієприслівники пишуться з не окремо в рядку

А) (не)зчувшись, (не)звертаючись, (не)подякувавши

Б) (не)дочувши, (не)довиконуючи, (не)сказавши

В ) (не)обіцяючи, (не)вирішивши, (не)вгаваючи

Г) (не)визначивши, (не)змовляючись, (не)хтуючи

Д) (не)дослухавши, (не)руйнуючи, (не)знаючи

16. Головне слово стоїть перед залежним у групі словосполучень

А) запросив на концерт, гніздо лелеки, зовсім дорослий

Б) бажання жити, поставити кому, вільно дихається

В) зустрічають гостей, розмова наодинці, добре слово

Г) обладнали кабінет, сповнений гумору, виробництво ліків

Д) скосили жито, комусь із дорослих, надто яскравий

17. Односкладне речення

А) Щось незбагненне і потаємне є в чарах природи. (І. Цюпа)

Б) Стою по коліна в снігу зачарований. (І. Цюпа)

В) Не проїде тут ніхто, не пройде. (Б. Грінченко)

Г) Не раз у сні являється мені, о люба, образ твій, такий чудовий. (І. Франко)

Д) То була тиха ніч чарівниця. (Леся Українка)

18. Речення зі складеним іменним присудком

А) По всій Україні справжні коралі ще й тепер під назвою «доброго намиста» вважаються великою цінністю. (О. Воропай)

Б) Поруч з обробкою хутра в Україні вже з давніх-давен люди вміли виробляти тканини з льону. (О. Воропай)

В) Усе живе і мертве повинно зустріти Свят-вечір на своєму місці. (Р. Кобальчинська)

Г) А з рідної півночі вітер поганий зовсім перестав подихати. (Чайка Дністрова)

Д) Народжене й випромінюване розквітлим снігом сяйво можна порівняти з усмішкою.

19. Означено-особове речення

А ) Не страшні для мене вітри. (Леся Українка)

Б) При вузлі залізниці його зігнали з потяга. (В. Барка)

В) Умивай же біле личко дрібними сльозами. (Т. Шевченко)

Г) Ще з юних літ мені відкрилась правда. (Л. Костенко)

Д) Всі шляхи позамітало в полі. (Б. Грінченко)

20. Обставина, виражена інфінітивом, є в реченні

А) Обрій почала огортати все густіша й густіша темрява. (О. Кониський)

Б ) І, наче на її очах, узявся рости горох. (Ю. Яновський)

В) І зараз же довелося жінці порати подвір’я. (Ю. Яновський)

Г) Жайворонки сідали відпочити на спинах лелек. (Ю. Яновський)

Д) Василь Іванович боявся підвести зір на близький правий берег Дніпра. (Ю. Яновський)

21. Правильно виділено звертання в реченні

А) Пісне, моя ти, підстрелена пташко, мусиш замовкнуть і ти. (І. Франко)

Б) Мій брат Богдане, сповістив полковників, що ти живий і що чекаєш їх. (Л. Костенко)

В) Безмежнеє поле в сніжному завою, ох, дай мені обширу й волі! (І. Франко)

Г) Ще краще було б, пане Лесю під спів колядок сісти в темному куточку або грітися біля вогню в грубці і слухати казку. (О. Іваненко)

Д) А що старий, якби ти попрохав ще й худоби та птиці? (Нар. тв.)

22. Складне речення, одна із частин якого — неповне речення

А) Сонце вже сховалося, зі сходу наповзають тихі сутінки, рівно куриться димок на погоду.

Б) Перед ним відслонилося море, і було воно фосфорично осяяне, мерехке, повне німого руху й трепету. (В. Шевчук)

В) Там вогко, сіно пахне цвіллю. (Гр. Тютюнник)

Г) А довкіл, ні в лісі, ні на річці ані лялечки, тільки луна котиться. (Гр. Тютюнник)

Д) Шибки, мов у пропасниці, тремтять від ревиська моторів, і стіни так само вібрують.

23. Розділове складносурядне речення

А) А пісок дедалі сипучіший, і мотоцикл з льоту раз у раз шугає в нього. (О. Гончар)

Б) Скинеться зрідка у воді рибина, або нічний птах залопоче у темряві крилами.

В) Темніли стрілки щавлю, та смачно вабила конюшина. (В. Дрозд)

Г) І ввижається Олесеві маленька хата під кущем водяної папороті, а в тій хатинці — він сидить, рибку стереже. (Гр. Тютюнник)

Д ) Стовбур ледве помітно розгойдувало, а внизу під підошвами в Олеся ворушилось коріння. (Гр. Тютюнник)

24. Установіть відповідність між словами і способами їх творення

Спосіб словотвору Приклади

1 префіксальний А) освітлити

2 суфіксальний Б) опитати

3 префіксально-суфіксальний В) лісопарковий

4 складання основ Г) життєздатний

Д) опік

19 травня

Тема уроку: Діалогічні мовленнєві жанри( листування)

Завдання: Опрацювати п.46

Вправа 453 ,надіслати мені.

25 травня

Тема уроку :Етикетні жанри: привітання , вибачення.

Переглянути відео.

Написати листа товаришу

Доздайте

26 травня .Повторення .Підготовка до ЗНО

Відеоматеріал

Захист Вітчизни не здали 5 учнів - ОГО !!!