Літературне читання

23.03.2020 р.

Опрацювати текст "Тарас у наймах" (ст. 134 -135),

Переглянути презентацію до теми.

Відповідати на запитання до тексту.

Виконати завдання в зошиті для читання ст. 56

24.03.2020 р.

Тема. Вчитайся,вслухайся в Шевченкове слово.

Тарас Шевченко "Село! І серце одпочине ..."

Переглянути презентацію до уроку.

Навчитися виразно читати вірш на ст.135, відповісти на запитання.

У зошиті з читання опрацювати ст. 57 (1 завд.)

25.03.2020 р.

Тема. Тема. Вчитайся,вслухайся в Шевченкове слово.

Тарас Шевченко " Ідосі сниться: під горою ..."

Переглянути презентацію до уроку і виконати завдання

Навчитися виразно читати вірш на ст.136, відповісти на запитання на ст136 .

У зошиті з читання опрацювати ст. 57 (2 завд.)

Вірш вивчити напам'ять.

27.03.2020 р.

Тема. Пейзажна лірика.

Тарас Шевченко "Тече вода із-за гаю"

Переглянути 1-5 слайди презентації, виконати завдання.

Прочитати вірш у підручнику на ст. 137.

Опрацювати 6- 9 слайди презентації.

Повторно прочитати вірш у підручнику на ст. 137.

Опрацювати 10 - 15 слайди презентації.

Навчитися виразно читати вірш за допомогою пам'ятки на ст.138.

Відповісти на запитання підручника ст.137.

Робота в зошиті з читання ст. 57(3,4 завд.)

30.03.2020 р.

Тема. Урок позакласного читання "Шевченкове слово".

Переглянути презентацію, виконати посильні завдання.

Опрацювати ст.98 - 103 посібника "Позакласне читання"

Виконати практичні завдання на ст.103

31.03. 2020 р.

Тема. Головна думка. Василь Сухомлинський "Сонце заходить"

Переглянути презентацію ( слайд 1-7), виконати завдання.

Опрацювати текст на ст.138-139.

Переглянути презентацію до кінця.

Відповісти на запитання на ст.139.

У зошиті з читання ст.58.

01.04.2020 р.

Тема. Брати Якоб і Вільгельм Грімм " Шипшинка"

Переглянути презентацію ( слайд 1-5), виконати завдання.

Прочитати ст.141.

Прочитати статтю про письменників на ст. 142, переглянути слайди 6-9.

Прочитати І частину казки (ст.142- 143, закінчується перед останнім абзацом на ст.143 словами "... хто тільки гляне на неї."

Опрацювати тести (слайди 10 - 15).

У зошиті з читання ст. 59 - завд.1,2.

03.04.2020 р.

Тема. Брати Якоб і Вільгельм Грімм " Шипшинка"

Прочитати ІІ частину казки ст.143 (останній абзац) - 144 до слів " ... і вмирали лютою смертю".

Переглянути слайди 16-18 з попередньої презентації, відповісти на запитання.

Прочитати ІІІ частину казки (ст.144- 146) , переглянути слайди 19-20.

Проаналізувати зміст прочитаного (слайди 21 - 22).

У зошиті з читання ст. 59 - завд. 3.

06.04. 2020р.

Тема. Карло Коллоді "Пригоди Піннокіо"

Переглянути

презентацію (Слайд 2-5)

Прочитати

біографію Карло Коллоді ст. 146-147

Прочитати початок казки ст. 147, переглянути слайди 6-9.

Прочитати І частину тексту, ст. 147-149 до слів, виділених чорним жирним шрифтом.

Переглянути слайд 10-14, виконати завдання.

У зошиті з читання ст.60 завд.1,3,4.

07. 04. 2020 р.

Прочитай ІІ частину казки ст.149-151.

Переглянь слайди 15-20, 23 попередньої презентації, дай відповіді на запитання.

Опрацюй тести – слайд 24-31.

Якщо немає можливості переглянути презентацію, дайте відповіді на запитання на ст. 153.

У зошиті з читання ст. 60 завд. 2.

08.04.2020 р.

Тема. Астрід Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху»

Переглянути презентацію ( слайд 2-6), виконати завдання.

Прочитати інформацію про автора ст. 152.

Прочитати І частину казки ст.153- 154.

Виконати завдання (слайд 8-9).

У зошиті з читання опрацювати ст.61 (завд. 1).

Вивчити напам’ять ІІ абзац казки на ст.153.

10.04.2020 р.

Тема. Астрід Ліндгрен «Про Карлсона, що живе на даху»

Прочитати ІІ частину казки ст.155- 156.

Переглянути попередню презентацію ( слайд 11-16), дати відповідь на запитання.

Переглянути фотографії на ст.157. Герої яких казок на них зображені?

У зошиті з читання опрацювати ст.61 (завд. 2,3).

13.04.2020 р.

Тема. Урок позакласного читання на тему «Зі скарбниці казкарів світу»

Посібник «Позакласне читання» ст.104 – 111.

Прочитати казку Шарля Перро «Чарівниці», виконай завдання 2 на ст.111.

Прочитати одну з казок братів Грімм, переказати її, виконати завд. 1 на ст. 111

14.04.2020 р.

Тема. Урок узагальнення знань за розділом «Із скарбниці казкарів світу»

Переглянь презентацію.

Робота над скоромовкою – прочитати 5 раз з кожним разом скоріше (слайд 2)

Гра «Відгадай, хто це» за зразком: (слайд 3)

Цвірінь-цвірінь — ... (горобчик).

Читай весело. Запамятовуй! (слайд 4)

Гра «З’єднай назву казки та країну її народження» (слайд 5)

«Шипшинка» Італія

«Пригоди Піноккіо» Швеція

«Про Карлсона, що живе на даху» Німеччина

Гра «Відгадай героя, назви казку та його автора» (слайд 6-7)

Гра «Шифрувальники» (слайд 8 - 9)

— Прочитайте деформований текст. Відгадайте загадку.

Хто це ?

Робота в парах (слайд 10)

— Відновіть букви, які розкидав вітер. Відгадайте загадку.

Гра «Чи уважний ти читач?» (слайд 11-14)

Перевір свої досягнення (ст. 158)

Прочитай завдання, дай відповіді на запитання.

15.04. 2020 р.

Тема. Зустріч весни в Україні.

Робота над скоромовкою (слайд 2)

— Кожна пора року для нас особлива, бо кожній притаманні свої звичаї, обряди. Весна — пора пробудження, пора надій. Наші пращури зустрічали Новий рік 13 березня. Про звичаї, пов’язані з весною, ми дізнаємося зі статті Василя Скуратівського.

Біографічна довідка ( слайд 3-5)

Опрацювання статті Василя Скуратівського «Благослови, мати, весну зустрічати» (с. 160–161) ( слайд 6-9)

Повторне читання тексту учнями.

Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання (слайд 10-12)

Робота за малюнком (с. 161) ( слайд 13)

Робота над прислів’ям ( слайд 14)

У зошиті з читання ст. 62

17.04. 2020 р.

Тема. Казка живої природи. Тамара Коломієць «Березень»

Фонетична зарядка (слайд 2)

— Як капає дощ? (Кап-кап-кап)

— Як гуркоче грім? (Гр-гр-гр)

— Як гуде машина? (Гу-у-у)

— Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз)

— Дмухнімо на кульбабу.

Робота над скоромовкою (слайд 3-4)

— Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділяючи голосом дієслова.

Хом’ячок наш захворів —

Хтось холодним напоїв.

Хом’ячкові нудно в ліжку,

Ходить в гості сіра мишка.

— Відгадайте загадку. (слайд 5)

· Як його бурульки бачать,

Неодмінно гірко плачуть,

Бо не сам у гості ходить,

А весну до нас приводить. (Березень)

— Сьогоднішній урок ми присвячуємо першому місяцю весни — березню.

Цікаво знати! (слайд 6-7)

— Перший весняний місяць має кілька назв.

У березні починає рухатися сік — тож і кажуть: «місяць-соковик». «Березоль», бо на березах розпускаються бруньки. «Сухий» — де-не-де підсихає ґрунт. «Різнопогодник», бо березень примхливий: то дощ, то сніг, то мороз.

Прикмети (слайд 8-11)

· Якщо граки прилетіли прямо на гнізда — буде гарна весна.

· Довгі бруньки на деревах — спізниться літо.

· Гуси з вирію високо летять — води буде багато, а низько — мало.

· Побачив шпака — знай: весна біля порога.

· Хмари пливуть високо — буде гарна погода; коли ж надвечір ущільнюється й сильнішає вітер — на потепління.

· Перший грім при північному вітрі — бути холодній весні, східному — сухій, західному — мокрій.

· З берези багато соку — літо буде дощовим.

· Довгі бурульки — на довгу весну.

· Проліски й підсніжники розкривають пелюстки — на гарну погоду, закривають — на негоду.

· Черемха зацвітає перед останніми весняними приморозками.

· Коли дуб раніше від ясена розпустився — на сухе літо.

Прислів’я

· У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете.

· Сухий березень, теплий квітень, мокрий травень — буде хліба врожай.

· Березень у зими кожух купив, а на третій день продав.

· Березень березовим віником зиму вітає.

Опрацювання вірша Тамари Коломієць «Березень» (с. 162)(слайд 12-15)

Читання вірша учнями.

— Назвіть головних персонажів вірша.

Словникова робота.

Читання стовпчиків слів у парах

Алеї низькі сукні

з розбігу вітрила послать

всюдихід усміхнулася забриніли

припливла не забризкаєш недогляд

— Прочитайте іменники, дієслова. Прочитайте слова з м’якими приголосними.

Повторне виразне читання вірша учнями.

Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Коли і як припливла весна?

— Як зустрів її прихід березень?

— У яких рядках весна і березень змальовані, як живі істоти?

— Як ви зрозуміли виділені речення?

— З яким почуттям та інтонацією слід прочитати слова березня?

) Гра «Добери риму».

Кригу — розбігу; весла — весна; до неї — алеї;

не зміг — до ніг; сніги — луги; не свари — бери;

всюдихід — чобіт; схочеш — замочеш; весна — човна;

беріз — сліз.

6) Робота за ілюстрацією.

— Яким художник зобразив березень?

— Як він одягнений?

— Що у нього на голові?

— Який вираз обличчя?

21.04.2020 р.

Тема. Рідний край — земний рай. Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять»

Робота над скоромовкою ( слайд 2)

Зшив торбинку кенгуру

На маленьку дітвору.

У торбинці тій щодня

Носить він кенгуреня.

— Прочитайте скоромовку повільно, в нормальному темпі, пришвидшено, швидко.

Гра «Віднови слово»

— Читайте слова у стовпчиках, уявляючи на місці риски вказані букви. Вдруге читайте слова рядочками.

Ю Я Є Ї

ка-та р-сно при-мно по-зд

т-льпан с-йво за-ць по-хали

кр-чок ма-к літа- кра-на

мал-нок по-с співа- Укра-на

л-бити ба-н раді- Ки-в

кл-ч Над- воль-р - дальня

Л-да т-гне -вген -жак

-рта -блуко гра- по-здка

весно- пісн- ранн- Микола-в

— Відгадайте загадку. ( слайд 3)

· Білосніжні, гарні птиці

Дім будують на водиці,

Дуже схожі на гусей,

Обережні до людей!

Цікаво знати! ( слайд 4-6 )

Назва цього птаха означає «білий», що відповідає його символіці, як білого денного світла (сонячний птах). У багатьох народів лебідь — Божественний птах, символ богів; незаплямованої білизни; повноти задоволення бажань; відродження; краси, вірного кохання; вродливої дівчини; щасливого дитинства.

Лебідь у давніх русів — символ вірності, любові до рідної землі.

Стародавній слов’янський фольклор знає прекрасні образи дів-лебедів. Поширеними мотивами було перетворення лебідки-королівни у дівчину-красуню навпаки.

Давньоруський переказ знає могутню Білу лебідь, що володіла живою водою, молодильними яблуками. Проукраїнська легенда про заснування Києва, окрім Кия, Щека та Хорива, називає ще й сестру їхню, Либідь.

— Сьогодні ми прочитаємо оповідання Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

Біографічна довідка ( слайд 7-10)

— Михайло Панасович Стельмах народився 24 травня 1912 р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в родині незаможного хлібороба.

Перша збірка поезій «Добрий ранок» вийшла під редакцією А. Малишка 1941 р.

Перебуваючи у лавах Радянської Армії, М. Стельмах зустрів Велику Вітчизняну війну. У 1941 р. отримав важке поранення в голову і спину. Після тривалого лікування — знову на фронті. Списаний медкомісією зі служби в артилерійській частині, працює спеціальним кореспондентом газети «За честь Батьківщини» (Перший Український фронт). Залікувавши друге важке поранення (липень 1944 р.), він повертається до лав захисників Вітчизни і закінчує війну на німецькій землі.

Читання учнями біографічної довідки (с. 163) ( слайд 11)

— У якій сім’ї народився Михайло Стельмах?

— Що він перейняв від батьків?

— Як учився майбутній письменник?

— Що створив Михайло Панасович для дітей?

Опрацювання оповідання Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять» (с. 163–164)

( слайд 12- 18)

1) Гра «Передбачення».

— Прочитайте заголовок.

— Як ви вважаєте, про що цей твір?

— Щоб перевірити, хто найбільш точно передбачив зміст, самостійно прочитайте весь текст.

2) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями.

— Назвіть дійових осіб оповідання.

— Чи сподобалися вам дід з онуком? Чому?

3) Словникова робота.

Довідкове бюро

Брама — великі ворота.

Одгетькує — відсторонює.

Читання слів «буксиром» за вчителем

Розмерзнеться, відімкне, одгетькує, розчиняється, страхаюсь, майструвати, наближається.

— Що спільне в усіх цих словах? (Це дієслова.)

— Серед поданих слів найдіть синонім до слова лякаюсь. (Страхаюсь)

4) Робота в парах.

Учні в парах ще раз перечитують текст, відшукують слова діда Дем’яна, онука, автора. Переконуються, що внук — це автор, який пише про своє дитинство, відшукують у тексті слова, які визначають стан героїв (онук дивується, уважно слухає, страхається, заспокоюється; дід говорить до неба і землі, починає сміятись, урочисто каже). Учаться голосом передавати подив, страх хлопчика, розсудливість, мудрість дідуся.

5) Читання оповідання за особами.

— Чому дід сказав, що лебеді принесли весну і життя?

— Як ви зрозуміли вислови: сонце своїми ключами відімкне землю; місяць кивне головою, а сонце посміхнеться?

— Які образні вислови використовує письменник у тексті? (Хмари розпатлані, обвислі; прокинеться грім у хмарах, а сонце своїми ключами відімкне землю; лебеді принесли нам весну.)

У зошиті ст. 63-64

22.04.2020 р.

Тема. Прокинулись луки, ліси і поля. Валентина Ткаченко «Квітень»

Робота над скоромовкою ( слайд 2)

Галасливий горобець

Розгорнув собі рівець.

Розгортає грудочки,

Вигрібає черв’ячки.

Читай виразно, намагайся передати настрій твору! ( слайд 3-4)

Бджілка

Бджілка летіла,

Над вушком гуділа,

Сердито гуділа,

Ще й шепотіла:

«А хто медком ласував

І дякую не сказав?»

— Не я,— сказало Ведмежа.

— Не я,— відповіло Зайча.

І Мишеня, і Кошеня

Також відповіли: «Не я, не я!».

Лиш один Юрась мовчав.

Чому мовчав, хто відгадав?

К. Гнатенко

— Відгадайте загадку. ( слайд 5)

· Він барвінок біля хати

Зодяга в блакитні шати,

А кульбабки поруч грушки —

В нові жовті капелюшки. (Квітень)

Цікаво знати. ( слайд 6 - 8)

— Квітень носить свою назву з 16 століття. Саме в цей час земля починає квітувати. В ужитку були й інші народні назви: краснець, лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає «сонячний».

У народі є ще одна і не менш цікава накличка квітня — «лелечник». Мова йде про найшановнішого в нашого народу птаха — лелеку, який, долаючи далекі відстані, приносить на своїх крилах на Батьківщину теплу весну. Недарма в народі кажуть: «Прилетів лелека — весну приніс здалека».

Квітень — повноправний господар весни. У квітні все навколо зеленіє, на полях і узліссях з’являється молода травичка, появляються перші тендітні квіти, дерева «одягають» зелений «одяг».

Саме про цей весняний місяць ми сьогодні прочитаємо вірш Валентини Ткаченко.

Опрацювання вірша Валентини Ткаченко «Квітень» (с. 165) ( слайд 9-12)

Читання вірша учнями

— Які картини поставали у вашій уяві за кожною строфою вірша?

Словникова робота

Луки довше квітне

ручаї дрібні розтав

дощів безлиста вихлюпує

потік вільшина заквітчатись

— Що спільне в словах першого стовпчика? (Іменники) Третього? (Дієслова)

— Яке слово найдовше; найкоротше?

— Доберіть антонім до слова розтав. (Замерз)

Виразне читання вірша учнями за строфами

— Як ви розумієте вислів «День у квітні довше сонцем квітне»?

— Чому квітень-місяць — «справжній водолій»? Як про це сказано у вірші?

Гра «Добери прикметники» ( слайд 13)

— До іменників доберіть прикметники.

Ручаї... (блакитні);

пісок... (береговий);

верби... (кучеряві);

проліски... (дрібні);

ліщина... (безлиста).

Гра «Диктор телебачення»

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

Гра «Добери риму» ( слайд 14)

Землі — ... (кораблі);

зливи — ... (розливи);

кучеряві — ... (галяві);

заливні — ... (дрібні);

ліщина — ... (вільшина);

потік — ... (квітник).

Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Що вас найбільше вразило?

У зошиті з читання опрацювати ст. 65

24.04.2020 р.

Тема. Звуконаслідування. Андрій М’ястківський «Розмова з одудом»

Звуконаслідувальна вправа. Гра «Що як звучить?»

Жук літає угорі і дзижчить... (жу-жу-жу).

Вуж сховався у норі і шипить... (шу-шу-шу).

Шелестить трава... (ша-ша-ша).

Пилка дзенькає... (дза-дза-дза).

Краплі падають... (дзень-дзень-дзень).

Повний звуків день.

Робота над скоромовкою

Рак від берега задкує,

Рибка лин над ним кепкує:

— Рак забрів в очерети,

Річку думав перейти.

Прочитайте вірш.

Хто це тут, за осокою?

Одуд з дудкою лункою.

— Оду-ду, оду-ду

Сам я граю на дуду.

В. Гринько

— Про яку пташку в ньому йдеться?

— Що ви знаєте про цю пташку?

Цікаво знати!

Батьківщина одуда — спекотна Африка. Він і дотепер мешкає на широких територіях цього континенту. На території Центральної Африки зимують і одуди, що гніздують в межах помірного клімату. Одуди селяться на прогрітих сонцем, відкритих місцинах. Цього барвистого чубатого птаха можна зустріти на лісових галявинах, луках, пасовиськах, полях, виноградниках. Чим далі на південь, тим більше одуди надають перевагу саванам, сухим степам та оазисам, іноді — місцям поблизу господарських споруд. У північній частині ареалу, в тому числі в Україні, одуда можна побачити з середини квітня до вересня — за цей час він устигає вигодувати один виводок.

Голову одуда прикрашає характерний чубок з оранжевих пір’їн з чорно-білими вершинами. Довгий та тонкий дзьоб трохи загнутий донизу, це пристосування для витягування комах із землі. Очі порівняно великі та темні. Оперення тулуба вохристо-руде, на спині та крилах є поперечні чорно-білі смуги. Хвіст довгий, чорний з поперечною білою смугою. Лапи із гострими кігтями дозволяють одуду легко вилізати на стовбури дерев.

Одуд належить до числа тих пернатих, у яких одна частина популяції живе осіло, а інша — здійснює сезонні міграції. Птахи, що гніздяться на півночі свого географічного ареалу, проводять зиму в краях із теплим кліматом. Одуди-«європейці» відлітають зимувати в Африку, а жителі Азії відкочовують на південь рідного континенту. Для одуда характерний своєрідний хвилеподібний політ — чергування м’яких помахів крил з короткою фазою ширяння. Ця манера є досить незвичною і надає одуду в польоті схожість із великим барвистим метеликом. Незважаючи на яскраве забарвлення одуда, його досить непросто помітити на землі. Його головний засіб захисту — стоматоліз. Зляканий птах падає на землю, широко розкривши крила та хвіст, і буквально розчиняється в барвистій зелені. Мисливські угіддя одуда, як правило, розташовані по сусідству із гніздом. Полює він, ходячи по землі, підбирає кобилок, цвіркунів, личинок, павуків, жуків, гусінь, дощових червів та іншу дрібноту. Схопивши здобич, одуд витягає її із землі та вбиває точним ударом дзьоба, після чого підкидає вгору та ловить на льоту, щоб корм із дзьоба потрапив прямо в горло. Ця майстерність в одудів вроджена, і навіть юним птахам не потрібно навчань. Одуди перекликаються глухими окриками, «удуд-дуд», яким і зобов’язані своєю назвою. Наполохані птахи видають різкі крики, схожі на каркання.

— Сьогодні ми прочитаємо вірш Андрія М’ястківського «Розмова з одудом». Повчимося передавати голос пташки. Це називається звуконаслідуванням. Але спочатку відпочинемо і трішки потренуємося.

Опрацювання вірша Андрія М’ястківського «Розмова з одудом» (с. 166)

Гра «Бджілки».

Учні з батьками напівголосно читають вірш за особами.

— Про що запитує автор одуда?

— Де ночує одуд?

— Чому він не віддав ключі від саду?

Гра «Добери риму»

Ду-ду-ду — ... (у саду).

Чі-чі-чі — ... (вночі).

Чі-чі-чі — ... (ключі).

Ду-ду-ду — ... (не знайду).

Гра «Закінчи речення»

· Сьогодні на уроці я вчився...

· Я дізнався...

· Найбільше мені запам’яталося...

· Мене вразило...

27.04.2020 р.

Урок позакласного читання

Тема. Із весною вас вітаєм.

Ознайомитися з віршами на ст. 83- 85.

Повторно прочитати вірші.

Чим вони схожі і чим відрізняються.

Прочитати оповідання «Дятлова кузня» ст.85-86.

Опрацювати тлумачний словничок.

Чому оповідання має таку назву?

Що нового дізналися з оповідання?

Прочитати оповідання «Лелеченьки».

Опрацювати тлумачний словничок.

Стисло переказати оповідання.

Виконати завд. на ст. 90.

28.04.2020 р.

Тема. Весна вступає в свої права. Леся Українка «Уже весняне сонце припікає»

Розучування лічилки (слайд 2-3)

Зозуль, зозуль, зозулиця,

Порахуй, хто жмуриться.

Де літала, кому яйця підкидала.

Раз — вільшанці, два — очеретянці,

Три — плисці, чотири — горихвістці.

Ти літаєш, то й літай,

Хто жмуриться, угадай.

Гра «Шифрувальники» (слайд 4-5)

— Читайте, «вивертаючи» слова правильно.

амам, анар, ашак, атав, ялук, афаш, атад, апал, агав, акйам, акйаб, абраф, акшач, акйач, акпап, апмал, атрап, акрам, талас, талах, нажак, нараб, акшатп, акравс, йавмарт.

— Як називається тема, яку ми вивчаємо?

— Якій порі року присвячені твори цієї теми?

— Сьогодні ми прочитаємо вірш Лесі Українки «Уже весняне сонце припікає».

Опрацювання вірша Лесі Українки «Уже весняне сонце припікає» (с. 166) (слайд 6-9)

1) Читання вірша .

— Про яку весняну пору мовиться у вірші?

2) Словникова робота.

Плавають зозулька

припікає каченята

перецвітати черевички

одмірятиме пушинками

Читання стовпчиків слів на одному мовному видиху

— Якою частиною мови є слова першого стовпчика? другого?

— Які слова мають пестливе значення?

3) Повторне читання вірша .

— Чому тут кілька разів ужито слово вже?

— Що сказано про зозульку?

— Як вона одмірятиме літа?

— З чим порівнюються каченята?

— Що сказано про сон-траву?

Цікаво знати! (слайд 10- 14)

У світі є близько 130 видів зозуль. І живуть вони на всіх континентах, крім Антарктиди. Багато видів поїдають «волохатих» гусениць, яких за отруйність інші птахи оминають. Спостерігаючи за нашими українськими зозулями, вчені-орнітологи встановили, що вони є рекордсменами серед птахів помічників людини у боротьбі за високий урожай садів, за збереження зелених легенів нашої планети — лісів. У середньому одна зозуля за день, крім ста штук гусені шовкопряда, ще з’їдає 39 коників зелених, 45 червів капустяних, 5 личинок хруща, 4 павуків-хрестовиків, 3 лялечок метелика, 18 молодих ящірок, завдовжки 20 см. Траплялися випадки, коли при величезному скупченні волохатої гусені зозулі з’їдали їх по 10 штук на хвилину. Сама ж зозулька розміром трохи більша за шпака.

Та за таку величезну, санітарноважливу і корисну роботу нам треба молитися на зозуль, бо маємо екологічно чисті, без отруйних хімікатів сади і ліси. Вважаємо, що ці птахи вартують пам’ятника в Україні! І не гіршого, ніж горобці в американському Бостоні, голуби-поштарі — в Англії, гуси — в Римі!!!

Завдяки ретельним дослідженням орнітологів, ми тепер достеменно знаємо, чому зозулі не вигодовують власних малят. Адже волоски гусені — надто колючі й отруйні! Жодне маля від такої їжі не вижило б! Шлунок же дорослих зозуль час від часу очищається від колючих волосків гусені виверженням їх разом з кутикулою.

То ж не будемо тепер зозуль називати з іронічною посмішкою легковажними, безтурботними, бо таку долю на Землі їм Усевишній Творець досконалості подарував...

Зозулиних пташенят висиджують і вигодовують білі трясогузки, сірі славки, дроздові очеретянки, зорянки, вівчарики, кропив’янки, мухоловки, горихвістки, сорокопуди. Орнітологи стверджують, що зозулині яйця можна зустріти навіть у дуплах дятлів та на болотяних купинах, серед яєць кулика.

Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Які нові знання отримали?

— Що вас найбільше вразило?

— Який висновок зробили?

Навчіться виразно читати вірш.

У зошиті ст. 66

29.04.2020 р.

Тема. Травень квітами багатий. Микола Сингаївський «Вийшов травень з лісу»

Прочитай, поміркуй. Вислови своє ставлення до прочитаного! (слайд 2-3)

Бджілка

Чого це над квітками

Схилилась дітвора? —

Малим цікаво знати,

Як бджілка мед збира!

А бджілка все кружляє,

Неначе каже нам:

— Жу-жу, жу-жу, малята,

Я меду не віддам!

І забавляться з вами

Не маю я часу:

Солодку краплю меду

У вулик понесу!

Г. Бойко

Повідомлення теми уроку

- Якої пори року бджоли починають носити мед? Як називається останній місяць весни?

— Сьогодні ми прочитаємо вірш українського поета Миколи Сингаївського «Вийшов травень з лісу»

Біографічна довідка (слайд 4-8)

— Микола Федорович Сингаївський народився 12 листопада 1936 р., в родині хліборобів, на Поліссі у невеличкому селі Шатрище Коростенського району Житомирської області.

Навчаючись у Київському університеті, позаштатно працював у редакціях різних газет.

У 1958 р. побачила світ перша збірка для дітей «Жива криничка». Схвальним словом про неї відгукнувся Михайло Панасович Стельмах. Відтоді прийшло до читача понад сорок книжок — поетичних і прозових, з них — половина для дітей.

У 1968 році поетичні книги «З березнем по землі», «Архіпелаги» були відзначені премією імені О. Бойченка. За книги «Вогневиця» і «Поступ» Сингаївський удостоєний звання лауреата Республіканської комсомольської премії імені М. Островського.

Багато мелодій, написаних на вірші поета, стали «співучими» серед людей: «Чорнобривці», «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле» та інші. Одна зі збірок має назву «Я родом із пісні» — свідчення любові автора до цього жанру.

Прослухайте пісню «Чорнобривці» (муз. В. Верменича, сл. М. Сингаївського)

Опрацювання вірша Миколи Сингаївського «Вийшов травень з лісу» (с. 167) (слайд 10- 16)

1) Самостійне мовчазне читання вірша учнями

— В образі кого поет змальовує травень?

2) Словникова робота

Луг вчився

дощу роззувся

птиці озивались

хлопча прослались

— Прочитайте кожний стовпчик двічі: згори вниз і навпаки.

— У якому стовпчику подано лише дієслова?

— У якому слові є буква, що позначає два звуки?

3) Виразне читання вірша учнями.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Яким постає травень за рядками вірша?

— Скажи словами вірша, як змінювалися луг, ниви, трави, квіти, зустрічаючи травень?

— Які нові ознаки травня відкриває поет?

5) Гра «Знайди риму».

Вклонився — ... .

Усміхнувся — ... .

Прослались — ... .

Квіти — ... .

6) Гра «Диктор телебачення».

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

7) Гра «Доповни рядки».

Травень вклонився...

Травень усміхнувся...

Травень учився...

У зошиті ст.67 завд. 1,2.

Підсумок уроку

— Чим сподобався вам сьогоднішній урок?

— Що було найцікавішим?

— З яким настроєм завершуєте урок?

Домашнє завдання

Вивчити вірш напам’ять (с. 167).

04.05.2020 р.

Тема. Дощику, дощику, лий, поливай. Микола Сингаївський «На врожай»

Робота над скоромовкою (слайд 2-3)

Пішли рясні дощі.

Ловилися лящі,

А хлопці — мов хлющі,

Забули про плащі.

Та що їм ті дощі,

Коли такі лящі!

Хлющ — сильний дощ, злива.

Змокнути (стати), як хлющ — наскрізь, дуже сильно промокнути.

Робота над чистомовкою (слайд 4)

Ила-ила-ила — хмара сонечко закрила.

Ім-ім-ім — прокотився грім.

Ощ-ощ-ощ — і полився дощ.

Щу-щу-щу — раді люди всі дощу.

Ай-ай-ай — буде гарний урожай.

Повідомлення теми уроку (слайд 5-6)

— Відгадайте загадку.

· Коли падаю я з неба,

Люди кажуть: «Так і треба.

Восени тоді, вважай,

Буде добрий урожай!» (Дощ)

— Про дощ можна сказати по-різному: великий, сильний, теплий, бажаний, добрий, дрібний, грибний, глухий, сліпий.

— А які ознаки дощу наведете ви?

— Про дощ поети писали вірші.

Дощ

Дощ танцює гопака

І вщухать не хоче.

В нього спритність он яка!

Та ще й грім гуркоче,

Як ударний інструмент —

З музикою танці!

Зафіксуй оцей момент,

Бо не буде вранці.

Це ж буває не щодня

І не в кожну пору.

От вже й хмари навмання

Полетіли вгору.

Рештки вітер розігнав,

Хмари відступили.

Дощ своє відтанцював.

Сонце засвітило.

Н. Красоткіна

— Які образні вислови вживає поетеса в своєму вірші, змальовуючи дощ?

— Миколу Сингаївського теж не залишило байдужим це надзвичайне явище. Сьогодні ми будемо читати його вірш «На врожай».

Опрацювання вірша Миколи Сингаївського «На врожай» (с. 168) (слайд 9-13)

Гра «Передбачення»

— Прочитайте заголовок. Який зв’язок між словами врожай і дощ?

Читання вірша учнями

— Який настрій викликав у вас цей вірш?

Словникова робота

Читання стовпчиків слів згори вниз і знизу вгору

Дощ край сад

вітає щиру пора

врожай здаля струна

співуча зачастили синиця

— Прочитайте всі дієслова, іменники, прикметники.

Читання вірша учнями з батьками «ланцюжком» за строфами (стовпчиками)

Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

— У яку пору зачастили дощі?

— Які слова у вірші повторюються?

— Який настрій вони підкреслюють?

— Знайди спонукальне речення.

— До чого закликає нас поет?

Гра «Знайди риму»

Край — ... (врожай).

Струна — ... (весна).

Пора — ... (добра).

Здаля — ... (поля).

Зважай — ... (врожай).

Ознайомлення з творчістю Івана Андрусяка « У морі жаби не живуть»

Іван Андрусяк

Мені у твоєму віці дуже бракувало книжок. У шкільній бібліотеці перечитав усі. І навіть улюблена вчителька мені свої книжки приносила. А все було мало. Мешкав я в селі неподалік містечка, де було тоді аж дві книгарні. То я щодня намагався зекономити трохи грошей, які батьки давали на обід і «на булочку». Ото я раз на місяць вибирав день, коли в мене найменше уроків, ішов пішки п’ять кілометрів у райцентр. Так, що й батьки про це не знали. Швиденько навідувався в обидві книгарні й купував собі книжок на всі гроші. Лише трохи залишав на молочний коктейль.

У МОРІ ЖАБИ НЕ ЖИВУТЬ

У морі жаби не живуть.

Запам’ятайте, друзі:

хоч як не дивно це, мабуть,

та в морі жаби не живуть.

Там замість них — медузи.

А жив би в морі крокодил —

ото було б цікаво,

чи вибирався б він з води

бодай хоч іноді кудись

на булочку і каву?

Ось уявіть собі, що на

приморському бульварі

в кафе зустрінете слона,

що сирник з медом намина,

а поруч з ним — ома́ра*1...

Ото життя було б, мабуть,

корисне і цікаве.

Та жаби в морі не живуть,

а крокодили воду п’ють —

вони не люблять кави!

* Ома́р — великий морський рак.

Про яких тварин розповідається у вірші?

Якими автор їх уявляє?

Про незвичайну поведінку якої тварини розповів би ти?

Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Які нові знання здобули?

- З творчістю якого автора познайомились?

— Що вас найбільше зацікавило.

— З яким настроєм закінчуєте урок?

Домашнє завдання

Виразно читати вірш. Скласти розповідь за прислів’ями (с. 168).

У зошиті ст.67 ЗАВД.3,4

05.05.2020 р.

Тема. Марія Познанська «Співай, соловейку!»

Робота над скоромовкою

Індики іволзі белькочуть:

— Індики до зерна охочі.

І борода індику личить,

Ідем — Іванка їсти кличе.

Читай виразно!

Коники

За городами у лузі

Славні коники живуть.

Добре нам уже відомі,

Хоч нікого не везуть.

— Це тварина?

— Ні!

— Це птаха?

— Ні!

Така собі комаха.

О. Палійчук

Повідомлення теми і мети уроку

— Відгадайте загадку.

— Тьох-тьох-тьох,

Тіву-тів... —

Лине радісно з гаїв.

То співаночка чия?

Голосного... (солов’я).

— У народних піснях, авторських творах є натхненні рядки, присвячені соловейку. Це улюблена пташка українців. Її спів — символ радості, милування, ніжності. Чи доводилося вам чути соловейка? Коли він співає?

— Сьогодні ми прочитаємо вірш Марії Познанської «Співай, соловейку!» (с. 169).

Опрацювання вірша Марії Познанської «Співай, соловейку!» (с. 169)

Читання вірша учнями

— З яким почуттям поетеса пише про соловейка?

Словникова робота

Стрічає рясну щодень

витьохкує гарних взимку

сміється дзвінкого немовби

наслухатись маленький пильніш

Читання стовпчиків слів один одному в парі з батьками

— У якому стовпчику записані лише дієслова? іменники?

— Прочитайте слова зі знаком м’якшення.

— У якому слові буквосполучення позначає один звук?

Виразне читання вірша учнями

Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

— Як співає соловейко? Дайте відповідь словами з вірша.

— Про що він співає?

— У яких рядках поетеса передає почуття захоплення, здивування, вдячності співаку? Читаючи вголос, передайте ці почуття.

— За що ми вдячні соловейку? Про що його просимо?

Гра «Диктор телебачення»

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

Гра «Читає Незнайко»

— Які слова замінив Незнайко?

· «Погляньте уважніш у калину рясну:

Ото соловейко стрічає весну».

· «Такий же маленький, а як він співа,

Неначе до нас вимовляє слова».

· «Хоча вона взимку жила на чужині,

Та пісню принесла у чудовий свій край».

Гра «Знайди риму»

Дзвінкого — ... (нікого).

Рясну — ... (весну).

Сміється — ... (береться).

Співа — ... (слова).

Хмаринку — ... (барвінку).

Пісень — ... (щодень).

Пташині — ... (чужині).

Край — ... (співай).

Робота в зошиті ст.68 завд.1,2.

Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— З яким настроєм завершуєте урок?

Домашнє завдання

Читати виразно вірш. Дібрати прислів’я про солов’я (с. 169).

06.05. 2020 р.

Тема. Дивосвіт, дивосвіт... «Як співає соловейко?» (за Борисом Комаром). Любов Забашта «Дивосвіт, дивосвіт...»

Робота над чистомовкою

Ла-ла-ла — Алла дівчинка мала.

Ли-ли-ли — в гості ми до неї йшли.

Ло-ло-ло — в Алли тісто підійшло.

Ла-ла-ла — пирогів вона спекла.

Ллє-ллє-ллє — чаю Аллочка наллє.

Лі-лі-лі — ось лимони на столі.

Лю-лю-лю — дуже кисле не люблю.

Робота над скоромовкою

— Прочитайте скоромовку мовчки; хором повільно; весело, з почуттям гумору; в швидкому темпі, ніби ви біжите до автобуса, а автобус поїхав; виділіть голосом дієслова.

Сумно солов’ю у лісі,

Він сидить у нас на стрісі.

Так він солодко співає —

Весну й сонце прославляє!

Конкурс «Чи знаєш ти прислів’я про солов’я?»

— З’єднайте частини прислів’їв.

У кожного солов’я та його пісні удаленькі.

Не потрібна солов’ю золота клітка, зозулі.

Не прилетів соловей, як нап’ється води з березового листя.

Прирівняв солов’я до горобець співак.

При соловію і краща йому зеленая вітка.

Соловей співає, нехай же іволга за нього править.

Соловей тоді починає співати, пісня своя.

Хоч соловейко маленький, поки голос має.

Повідомлення теми уроку

— Сьогодні ми продовжимо ознайомлення з творами про солов’я, про неповторний світ, що нас оточує, про дива в природі.

— Годі й уявити собі травень без солов’я, його краси! І ночі ті наші весняні тихозорі утратили би весь свій чар, коли б світло їх тишини, скупаної в блідім сяєві місяця, не мережили дзвінкі тони солов’їної пісні. Та, мабуть, весна заключила вічнотривалий договір з маленьким артистом, бо ледве завітає вона до нас, ледве наповніть новим життям в пробуджену природу, а ось уже і соловей почав свою пісеньку.

Соловей заслуговує на сердечну опіку людей і як артист-співак, і як корисний птах, бо нищить шкідливих комах. Як непомітно прибув соловей до нас, так і тихцем одного літнього вечора покинув. В останні дні серпня пускається в подорож, летить самітно звичайно смерком, відпочиваючи часто, поки аж залине під погідне небо африканського підсоння.

Опрацювання тексту «Як співає соловейко?» за Борисом Комаром (с. 170)

1) Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.

— З яким почуттям автор описує солов’я? Які слова про це свідчать?

2) Словникова робота

Читання стовпчиків слів у парах

Очі гострий

тільце чорні

дзьобик крихітне

язичок тонкий

— До якої частини мови належать слова першого стовпчика? другого?

3) Повторне читання тексту учнями вголос.

4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

— Де сидів соловей? На кого він схожий?

— Як описано зовнішній вигляд солов’я?

— Як він змінювався під час співу? Прочитайте.

— Які порівняння вжито в тексті?

5) Попрацюйте разом!

— Порівняйте зміст вірша «Співай, соловейку!» та опис пташки. Чим вони схожі і чим відрізняються?

Опрацювання вірша Любові Забашти «Дивосвіт, дивосвіт...» (с. 170)

1) Читання вірша учнями.

— Які почуття передає поетеса у вірші?

— Передайте їх, читаючи вірш.

2) Виразне читання вірша учнями.

— Які речення за метою висловлювання переважають у цьому вірші?

— Де слід зробити найдовшу паузу?

Робота в зошиті ст. 68 завд.3,4.

Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Чи все вам удалося на уроці?

— Що викликало ускладнення?

— Як удалося подолати труднощі?

Домашнє завдання

Виразно читати оповідання, вірш (с. 170).

08.05. 2020 р.

Тема. Вступ до розділу «Візьму перо і спробую». Анатолій Костецький «Імена»

Робота над чистомовкою

Рі-рі-рі — що ти бачиш угорі?

Рю-рю-рю — бачу ясную зорю.

Рі-рі-рі — ще що бачиш угорі?

Ря-ря-ря — небо синє, як моря.

Рі-рі-рі — ще що бачиш угорі?

Ри-ри-ри — там літають комарі.

Ра-ра-ра — з комарами мошкара.

Ра-ра-ра — розбігаймось до утра!

Робота над скоромовкою

Соня смажила млинці,

Ось і тісто на руці.

Як з роботи прийде тато —

Хай він з’їсть млинців багато.

Прочитай і зрозумій!

Хто розплутає слова ?

За струмком дзюрчить село,

Небо

В сонечко зійшло,

У ставку сплеснувся шпак,

У садку співа щупак,

Вистрибнув на півня пліт,

Кукурікнув сірий кіт,

Сіла квітка

На бджолу,

Дуб старий

Спиляв пилу...

Хто ж

Розплутає слова?!

Ви

Не зможете бува?

В. Шаройко

— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ.

— Прочитайте вступну статтю до розділу (с. 172).

— Як ви гадаєте, чи легко писати вірші?

— Коли ви вивчали творчість поетів, на що звернули увагу?

— Якими були поети в дитинстві?

— Що потрібно для того, щоб розвити в собі творчі здібності?

— При вивченні нового розділу спробуйте створити свої маленькі твори. Хто зна, можливо це будуть перші творчі спроби майбутнього поета?

Опрацювання вірша Анатолія Костецького «Імена» (с. 173)

Читання вірша

— Про що мріє хлопчик?

Словникова робота

Читання слів : страшенно, любенята, голубникові, безіменних.

Виразне читання вірша

— Прочитайте вірш, виділяючи голосом придумані автором назви.

— З’єднайте слова з придуманими автором назвами.

Волошка лопотуля

хлоп’ята і дівчата голубинка

тополя любуся

бабуся любенята

— Поміркуйте, за якими ознаками автор волошку назвав голубинкою, дітей — любенятами, тополю — лопотулею, а бабусю — любусею?

— Які почуття він укладає в нові імена?

— За чим жалкує автор?

Гра «Добери риму»

Знати — ...

Любенята — ... .

Любуся — ... .

Очі — ... .

Лопотуля — ... .

Нема — ... .

— Які завдання вам було виконувати найлегше?

— При виконанні яких завдань виникли труднощі?

— Чи вдалося їх подолати? Як саме?

12. 05. 2020 р.

Контрольна робота . Навичка читання мовчки (письмово) (роль вчителя виконують батьки, виконати протягом 40 хвилин)

Перевірка навички читання мовчки здійснюється в письмовій формі фронтально за показниками: спосіб, темп, розуміння прочитаного. Учні мають прочитати текст мовчки і письмово виконати завдання. Спосіб читання мовчки оцінюється 1 балом за наявністю/відсутністю артикуляції під час читання. Темп читання максимально оцінюється 3 балами. Для цього вчитель пропонує їм узяти в руки олівці. Після слова вчителя «Старт», учні розпочинають читання тексту. Через 3 хвилини вчитель говорить «Фініш» і учні ставлять олівцем крапку над словом, на якому зупинились. Вчитель враховує обсяг тексту, який учень встиг прочитати за три хвилини: повністю (3 бали), не менше 2/3 (2 бали), не менше половини (1 бал), менше половини (жодного бала). Далі учні дочитують текст і виконують запропоновані завдання: 4 завдання закритого типу, які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей; 2 завдання відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей. Обсяг текстів у 3 класі – 250-310 слів.

Чому рипить сніжок?

А й справді, чому рипить сніжок? Не знаєте? То я вам розповім.

Якось ішов лісом Дід Мороз. Нечутно, по м’якому, наче вата, сніжку. Стомився. Присів на пеньок, а мішок з гостинцями поруч поклав. Довгу бороду гребінцем розчесав. Дивиться, аж під ялинкою зайчик сидить і плаче. Дідусеві жаль стало зайчика. Підійшов до нього та й питає: «Чому це ти, буханчику, плачеш?» а той, схлипуючи, відповідає: «Заблукав, додому ніяк не втраплю!»

Здивувався дідусь: отакої, заєць – і раптом заблукав у лісі. Як же те могло статися? Все ще схлипуючи, куцохвостий розповів старому свою пригоду.

Уранці він гуляв з братиками та сестричками на галявині. Їм було весело, так добре стрибати з розгону в снігові кучугури, що й незчулися, як мисливець підійшов. Пролунав постріл. Зайчата кинулися тікати. Найдалі, в лісову гущавину, забіг той зайчик, якого й зустрів Дід Мороз…

Добрий дідусь заспокоїв малюка, і вони разом швидко знайшли стежину до заячої хати. А там уже зібралися його братики і сестрички. Всі живі та здорові. Мама з татом уже ходили шукати свого найменшенького. Шукали, шукали та вже й зневірилися, що він живий. Ото радощів було, коли побачили свого синочка та ще й з Дідом Морозом!

Дідусь привітав усю заячу родину з Новим роком, гостинці роздав: кожному по великій соковитій морквині. А на прощання, погладжуючи довгу бороду, сказав: «Я зроблю так, що сніжок рипітиме. Щоб ви, зайці, чули, коли хтось буде до вас підкрадатися».

Як сказав, так і сталося: відтоді сніжок рипить, тобто попереджає зайців та інших беззахисних звірів про небезпеку. Ось так: рип-рип, хтось іде, пильнуй! (Василь Струтинський)

1. До якого жанру належить прочитаний твір?

А казка

Б вірш

В оповідання

2. Чому зайчик заблукав у лісі?

А хотів знайти Діда Мороза

Б втікав від мисливця

В шукав поживу

3. Хто повернув зайчика додому?

А лісник

Б мисливець

В Дід Мороз

4. Чому рипить сніжок?

А вітає звірів з приходом зими

Б попереджає звірів про небезпеку

В радує звірів красивим звуком

5. Запиши відповідь на запитання одним словом.

Що Дід Мороз ніс у мішку?____________________

Чому зайчик плакав під ялинкою?_______________

Коли зайченята гуляли на галявині?_____________

Які гостинці роздав Дід Мороз зайчикам?_________

6. Випиши з тексту 4 слова, якими автор замінює в тексті слово «зайчик».

13.05. 2020 р.

Тема. Урок позакласного читання на тему « У кожного є своя співуча пір’їнка»

Посібник «Позакласне читання» ст.119 – 124.

Прочитати вірші на ст.119 - 122

Прочитати оповідання на ст. 123

Виконати завдання на ст. 124

15.05.2020 р.

Тема. Мабуть, буде він поетом?! Анатолій Костецький «Дивна звичка»

Прочитай виразно!

Мати просить в Саші: «Син!

Ти сходи у магазин!

Купиш сир, ситро, сирок,

І яєць один лоток,

М’яса, сухарів, редиски,

Сині сливи і іриски,

Ще насіння, сіль, сирок,

І смородину, синок,

Трохи сала й ковбасу!»

«Мамо, я ж не донесу!»

Робота над скоромовкою

Моркву, перець і гарбуз

Посадив старий дідусь.

Пестив їх та поливав —

Гарний урожай зібрав.

— Прочитайте скоромовку мовчки повільно, захоплено, здивовано, швидко.

Опрацювання вірша Анатолія Костецького «Дивна звичка» (с. 174–175)

1) Гра «Передбачення».

— Як ви вважаєте, про що йтиметься у вірші з таким заголовком?

2) Читання вірша учнями.

— Яку дивну звичку мав хлопчик?

3) Повторне читання вірша учнями.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Від чийого імені ведеться розповідь?

— Як поводився хлопчик удома?

— А в школі?

— Куди мама відвела сина?

— Чи знайшов лікар у хлопчика якусь хворобу?

— Чому раптом злякався лікар?

— Який висновок зробив хлопчик?

— Який, на вашу думку, цей вірш — гумористичний чи повчальний?

— Що б ви порадили головному героєві?

4) Вправи на розвиток швидкості читання.

— Прочитайте рими, які добирав хлопчик. Які з них видалися вам смішними, несподіваними? Які б рими дібрали ви?

— Прочитайте питальні речення. Кому вони належать?

5) Читання вірша за особами з батьками

6) Гра «Добери рими».

Вчителів — ... .

Уроки — ... .

Поїв — ... .

До дошки — ... .

Вдома — ... .

Два — ... .

Сльози — ... .

Пробачте — ... .

Творчі завдання

— Спробуйте свої сили в поезії. Доберіть рими і закінчіть рядки вірша.

Правда ж, мамо, я великий?

Сам взуваю... ,

Зашнуровую... .

Сам вбираюся в... .

Сам лице і руки... ,

Сам зачісуватись... .

І не плачу я ... .

Скоро вже піду до... !

— Молодці! Ви правильно відгадали рими. Саме відгадали, бо цей вірш написала Марія Познанська.

— Хто краще складе свої віршовані рядочки?

... прийшла,

... принесла.

... прилітають,

... вітають.

У зошиті ст. 70

18.05.2020 р.

Тема. Чи легко стати поетом? Микола Носов «Як Незнайко складав вірші»

Як приємно, друзі, що у нашій мові є слова чудові:

Теплі і добренькі — різнокольорові.

Злі слова й холодні — темнокольорові.

Зростаймо, любі діти, серед добрих слів,

Серед шепоту дібров і рідних гаїв,

Щоб талант і щастя кожен з вас зустрів.

— Культурною і вихованою вважають людину, яка під час спілкування виявляє повагу до співрозмовника, у своєму мовленні вживає слова ввічливості. Гадаю, кожен із вас теж прагне бути таким. Це зовсім нескладно, а в житті всім завжди буде приносити тільки радість.

Складання чистомовки

— Доповніть чистомовку римованими рядками.

Рі-рі-рі — зростайте у ... (добрі).

Лі-лі-лі — діточки мої ... (малі).

Ші-ші-ші — не тамуйте зла в ... (душі).

Та-та-та — хай панує ... (доброта).

— Які слова ми добирали? (Як у вірші, як у пісні,— римовані.)

— Що таке рима? (Рима — це співзвучність закінчень слів у віршованих рядках.)

— Повправляємося у промовлянні скоромовки про лінькуватого Вовчика. Будьте уважні, один із рядків скоромовки потрібно буде доповнити словом-римою.

Вовчик лежить, лежебока,

З лежебокою морока.

Женя каже: — Не лежи!

Жито жати поможи!

Вовчик каже: — Дуже жалко,

Жалко, Женечко, лежанки.

Що ж, де будете ви жати?

В житі зможу я лежати.

Ну й дружок, одна морока!

Не дружок, а... (лежебока).

Треба нам його провчити,

Працювати слід навчити.

Став він відмовлятись,

Словами кидатись...

Не слова, а небилиці!

Хлопче, та невже отак годиться?

— Як ви вважаєте, чи можна своїх друзів так закидати небилицями?

— Це сталося в чудовому казковому містечку, про яке написав відомий російський письменник Микола Носов. У цьому містечку ми познайомимося з одним таким дружком, який складав небилиці про своїх друзів, та матимемо нагоду дізнатися, до чого призвела його творчість.

Читання анаграм

тикКві лькаПілю шайкоПоспі йкоЗна айкоНез

— Розгадавши анаграми, ви зможете дізнатися імена героїв казкового оповідання, уривок з якого ми будемо сьогодні читати. (Квітик, Пілюлька, Поспішайко, Знайко, Незнайко)

— Написав цю казку російський письменник Микола Носов. У дитинстві він мав багато мрій. Хотів стати музикантом — чудово грав на скрипці. Захоплювався хімією і плекав надію бути відомим хіміком. Та після закінчення школи вступив до художнього інституту і став актором. А потім здивував сам себе — подарував світові книгу з казковим містом, де назавжди поселилися малюки-коротульки: Знайко — найголовніший малюк, Пулька — відомий мисливець, Тюбик — художник, Пілюлька — лікар і багато інших. Та найкумедніший серед них — Незнайко.

Незнайко весь час брався за певні справи, але ніколи не доводив їх до кінця. І, звісно, через це у нього нічого не виходило. Сьогодні ми дізнаємося про те, як Незнайко вчився складати вірші. Ознайомимося із першою частиною казки «Як Незнайко складав вірші».

Опрацювання першої частини казки Миколи Носова «Як Незнайко складав вірші» (с. 175–177) (до слів «Головне — здібності мати»)

1) Первинне читання.

— У кого Незнайко вчився складати вірші?

2) Словникова робота.

— Потренуйтеся в читанні стовпчиків слів. Значення яких слів для вас є незрозумілим? Хто може їх пояснити?

Здібний підібрати

зробитися дивлячись

здивувався підборіддя

закінчуються по-справжньому

3) Повторне читання тексту.

4) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

— Ким раніше хотів стати Незнайко?

— Де жив поет Квітик?

— Як насправді звали Квітика?

— Як Квітик пояснив Незнайкові, що таке рима?

— Як зрозумів його Незнайко?

— А як би ви пояснили, що таке рима?

— Які незвичайні слова придумав Незнайко? Як він їх пояснив?

— Прочитайте уривок тексту, де описано, як «думав» Квітик.

— Що Квітик уважав головним у складанні віршів?

5) Робота над ілюстрацією (с. 176).

— Подивіться на малюнок. Якими зобразив художник коротульок?

— Чи можна за зовнішнім виглядом сказати щось про риси характеру Квітика і Незнайка?

6) Читання уривка за особами.

Гра «Продовж речення»

— Сьогодні на уроці я дізнався...

— Сьогодні на уроці я навчився...

— Сьогодні на уроці я намагався...

— Найкраще мені вдалося...

19. 05. 2020 р.

Тема. Чи легко стати поетом? Микола Носов «Як Незнайко складав вірші»

Опрацювання другої частини казки М. Носова «Як Незнайко складав вірші» (с. 177–179)

1) Первинне читання.

— Про кого Незнайко прочитав вірші?

2) Словникова робота.

— Швидко знайдіть і прочитайте слова по порядку за номерами.

5) Говориться. 6) Вигадуватимеш. 2) Бурмотів. 8) Проковтнув. 4) Перестрибнув. 3) Зацікавишся. 7) Нісенітниця. 1) Цілісінький. 9) Заспокоїтись. 10) Знущання.

3) Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте уривок, де описується, як Незнайко складав вірші. Що це

вам нагадує?

— Що Незнайко повідомив друзям?

— Як відреагували на його вірші Знайко, Поспішайко і Якосьбудько?

— Чому їм не сподобалися вірші?

— Що сказав Незнайко на своє виправдання?

— Зверніть увагу на імена героїв казки. Про які риси характеру вони свідчать?

— Чи мав рацію Квітик, що вірші складати просто: головне, щоб була думка й рима?

— Як ви гадаєте, що ще потрібно для складання віршів? (Відповіді дітей.)

4) Вправи на швидкість читання.

— Знайдіть і прочитайте абзаци, у яких є слова «Нарешті вірш був готовий», «Ніколи я холодної праски не ковтав», «Треба припинити це знущання!», «...не сердьтеся на мене».

5) Читання тексту за особами.

6) Творча робота в групах.

— Спробуйте скласти про героїв казки такі віршики, які їм сподобалися б.

7) Висновки з прочитаного.

— Чи зрозуміли ви, що потрібно для того, щоб складати вірші?

— Чого навчає цей твір?

— Який схожий твір ви читали в другому класі? Хто його автор? (П. Глазовий «Як Сергійко вчив клоуна Бобу складати вірші»)

8) Робота над прислів’ям (с. 180).

— Прочитайте прислів’я.

— Кого з героїв казки воно стосується?

Гра «Продовж речення»

— Сьогодні на уроці я дізнався...

— Сьогодні на уроці я навчився...

— Сьогодні на уроці я намагався...

— Найкраще мені вдалося...

Перегляньте презентацію до попереднього уроку (слайд 15 – 23)

У зошиті ст. 71

20.05.2020 р.

Тема. Чи легко бути поетом? Іван Світличний «Слухала Лисичка Солов’я»

Робота над чистомовкою

Ра-ра-ра — дуже рада дітвора.

Арк-арк-арк — ми поїдем в зоопарк.

Ро-ро-ро — доберемось на метро.

Ру-ру-ру — в зоопарку кенгуру.

Ру-ру-ру — риє кріт собі нору.

Ру-ру-ру — заєць обдира кору.

Ра-ра-ра — закінчилася в нас гра.

Робота над скоромовкою

Кукурудза на городі

Дивувалась своїй вроді:

Милувалась дуже-дуже,

Наче в дзеркало, в калюжу.

Білі зуби, коса довгенька,

Та сукня гарна, зелененька.

— Відгадайте загадки. Упізнайте героїв сьогоднішнього уроку.

· В мене є великий хист:

Я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди

Дуже люблять слухать люди.

Я — красуня рудохвоста,

До гусей ходжу у гості,

Зайчиків, мишей полюю,

Навіть мишами ласую

— Що ви знаєте про солов’я? лисичку?

— Поет Іван Світличний написав вірш «Слухала Лисичка Солов’я». Сьогодні ми будемо працювати над змістом цього вірша.

Гра «Передбачення»

— Як ви вважаєте, про що йтиметься у вірші з таким заголовком?

Опрацювання вірша Івана Світличного «Слухала Лисичка Солов’я» (с. 180)

1) Читання вірша .

— Назвіть головних персонажів вірша.

2) Словникова робота.

Читання стовпчиків слів

Нема німа

думала гірша

вбралася черевички

солов’я шовкові

— Прочитайте всі дієслова, іменники, прикметники.

— Які слова різняться однією буквою?

Виразне читання вірша учнями.

Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Кого слухала Лисичка?

— Про що вона думала?

— Якою ви уявляєте Лисичку?

— На кого з героїв Носова вона схожа?

— Прочитайте, що поет говорить про спів Лисички.

— Чи згодні ви з його думко?

Гра «Добери рими».

Слухала — ...

Солов’я — ...

Черевички — ...

Дарма — ...

Німа — ...

Опрацювання вірша Андрія М’ястківського «Біла хмарка, біла » (с. 180)

Читання вірша .

Про що розповідається у вірші?

Виразне читання вірша учнями.

Дайте відповіді на запитання після вірша.

Вправа на розвиток творчих здібностей

Гра «Добери риму»

Щедро ллє проміння сонце

У твоє й моє... ,

Щоб в теплі ми виростали,

Й світло людям... .

Й де б ми в світі не були,

Щоб завжди любов... ,

Щастя, радість і тепло,

Щоб чудово всім... .

В світ прийшли ми: я і ти —

Для любові й... !

Будь привітним і прихильним,

Добрим, лагідним і... .

Вчися правдою прожити,

Теплим словом вмій... .

Вчись завжди допомагати

І людині... .

Намагайся так прожити,

Щоб, як сонечко, ...!

І в душі завжди нести

Теплий промінь... .

У зошиті ст.72

22.05.2020 р.

Тема. Умій у звичайному побачити незвичайне. Тамара Коломієць «Чоловічки».

Леся Мовчун «Загадки-добавлянки»

Читай виразно і чітко!

ШКОДЛИВИЙ ЦАП

На городі цап, цап

Капусточку хап, хап,

Борідкою трусь, трусь,

Капусточку хрусь, хрусь,

Ратичками туп, туп,

Капусточка хруп, хруп,

А за цапом дід, дід

З батурою хтось, хтось.

Цап як скаче: брик, брик,

На все село крик, крик,

На синяки дме, дме,

Вигукує: «Ме! Ме!»

За ним Рябко: «Гав! Гав!

Оце тобі, щоб не крав!»

Робота над скоромовкою

Їде Зоя в зоопарк,

Ось її зупинка.

Вийшла Зоя із таксі,

Засміялась дзвінко.

«Зебра, заєць, зубр, змія —

Тут їх всіх побачу я!»

— Тема сьогоднішнього уроку читання — «Умій у звичайному побачити незвичайне».

— Як ви розумієте цей вислів? Що означає у звичайному побачити незвичайне?

Бесіда за картиною Олени Камінської «Моя сестричка» (с. 181)

— Чи є у вас захоплення, улюблена справа? Можливо, ви, як і ця дівчинка на картині, любите малювати?

— Чи подобаються вам її малюнки? Як ви гадаєте, дівчинка вже завершила свою роботу чи ні? Мабуть, ні. Бачите, вона глибоко замислилася, в руках у неї великий пензель. Про що вона думає і що збирається зробити?

— Доповніть побачене: як звуть дівчинку, песика, у якій родині живе юна художниця? Скільки їй років?

Опрацювання вірша Тамари Коломієць «Чоловічки» (с. 182)

1) Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями.

— Який цей вірш за настроєм?

2) Словникова робота.

Щічки зігнуть

поглянь підвіконня

білочубий чоловічки

хлопчисько порозставля

— Прочитайте кожний стовпчик двічі: згори вниз і навпаки.

— Прочитайте іменники.

— Яке слово складається з двох частин? (Білочубий)

Довідкове бюро

Химерний — тут: дивний, незвичайний.

3) Виразне читання вірша учнями.

— Назвіть головних персонажів вірша.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Із чого зроблені чоловічки?

— Знайдіть опис чоловічків.

— Куди вони збираються влізти?

— Кого будуть розважати чоловічки?

— Про що запитала їх дівчинка?

— Як ви вважаєте, хто цей химерний чоловік?

— Чому він утік?

5) Робота над змістом малюнка.

— Зістав малюнок з текстом вірша.

— Як виглядає дівчинка? А чоловічки?

— Чи вмієте ви робити таких чоловічків?

6) Гра «Добери риму».

Чоловічки — ....

Вмить — ... .

Ніжки — ... .

Порозставля — ....

Поробив — ... .

Чоловік — ....

Опрацювання загадок-добавлянок Лесі Мовчун (с. 182–183)

Гра «Веселі римики» (за віршиками Наталії Хаткіної) (с. 183)

25.05.2020 р.

Тема. Ознайомлення з творчістю Валентини Вздульської «Потяги».

Перегляньте презентацію.

Прочитайте оповідання Валентини Вздульської «Потяги».

"Щоб я погодилася з’їсти суп, коли була малою, мама мусила розповідати казку. Найулюбленішою була «Принцеса на горошині». Щоразу рідним доводилося вигадувати нове й нове продовження цієї казки й навіть малювати ілюстрації. Гадаю, я натренувала у своїй родині добрих казкарів. Не менш цікаво було ночувати в бабці. Перед сном вона на моє прохання неодмінно розповідала казку. Але швидко починала дрімати й крізь сон мурмотіла якісь нісенітниці. Врешті спала тільки бабця, а я тишком-нишком сміялася з «півнів у підштанках і ящиків, які встали й кудись побігли». (Валентина Вздульська)

Валентина Вздульська

ПОТЯГИ

Оповідання

Щодня по обіді ми з Матвієм стаємо потягами. Уже майже місяць, відколи тато від нас поїхав.

Починається все після уроків. Я забігаю до малого в клас. Вітаюся з Мариною Вадимівною й допомагаю братові зібрати речі.

Сьогодні виходить якось криво — усе сиплеться з рук.

Кольорові олівці викочуються з пеналу й падають на підлогу.

Ще й мимохіть стаю на точилку. Прозора оболонка, схожа на товстого жука, тріскає. На підлозі — розчавлений пластик і дерев’яна стружка. Але Марина Вадимівна нам не дорікає.

— Ти молодець, Дмитрику! — промовляє вона. — До понеділка, хлопці! Обережно дорогою!

Добре хоч по голові не гладить.

Нарешті ми виходимо зі школи. Повертаємо праворуч, чекаємо на зелене й переходимо вулицю. Йдемо каштановою алеєю. Малий збирає каштани й суне собі до кишень.

Рюкзак у нього на спині — як хатка равлика.

— Допомогти?

— Не треба! — бубонить він.

— Ну то давай швидше!

Ми повертаємо до вокзалу й простуємо до залізничного мосту. Перед коліями починається звична біганина. Люди метушаться між касами й кіосками, носять валізи, возять тачки з картатими сумками. Бабці торгують пиріжками й кавою з термоса. Диктор оголошує, які потяги прибувають, а які відходять. Смердить залізом і туалетом. Бігають собаки.

Голуби й горобці дзьобають лушпайки від насіння.

Колії розтинають наше містечко навпіл. Наш дім — на тому боці. Раніше тато забирав нас на авто. Ми діставалися додому швидко, хіба часом застрягали на переїзді — пропускали поїзди. Тепер ми з малим ходимо самі, через міст.

Матвій виривається вперед. Він біжить сходинками й рахує собі під носа.

— Один-два-три-чотири-п’ять-шість-сім-вісім-дев’ять-десять. Один-два...

Далі десяти він ще не вміє.

— Стій! — біжу за ним.

Але на середині мосту Матвій зупиняється.

Це наше звичне місце.

Матвій мовчить.

Я спльовую. Слина летить далеко вниз і губиться десь між кістяком із рейок, бурим щебенем і сміттям.

— Мама каже, плюватися не можна, — каже Матвій.

— Бе-бе-бе! — перебиваю. — Рахуватимеш?

— Ти перший, — мимрить брат.

Я заплющую очі й рахую до ста. Минає кілька хвилин, бо я спеціально розтягую слова.

— Обережно! На першій колії — швидкий потяг! — оголошує диктор.

Я всміхаюся.

— Вау! — шепоче Матвій. Примружившись, він вдивляється в горизонт.

Гул наростає.

Міст вібрує, голоси птахів губляться в металевому шумі залізниці. Під мостом, прогудівши, пролітає срібляста блискавка — в’юх!

— Інтерсіті! Ти — Інтерсіті! — із захватом шепоче Матвій.

— Єс! Єс! Єс! — підстрибую я.

Я — Інтерсіті!

Це було не дуже чесно, бо я знав розклад, а Матвій — ні.

Але він сам віддав мені перемогу. Я ж пропонував, щоб він рахував перший.

— Куди поїдеш? — питає захоплено брат.

Я замислююся. Сьогодні мені не хочеться до моря.

І в гори не хочу теж.

До тата, думаю я. Я поїду до тата і заберу його назад додому. Чого ж він так довго не повертається?! Невже він покинув нас?

Матвій мовчить. На мить він заплющує очі. А потім, повторюючи за мною, спльовує з мосту.

— Твоя черга! — кажу.

Брат киває. Я рахую до ста замість нього. Звично розтягую слова, роблю паузи. Хочу зловити якийсь справді крутий потяг для Матвія. Йому це сьогодні потрібно. Цілий місяць він якось тримався. А сьогодні от — зігнувся, мов равлик. Дійшло.

— Ну! Ну! — шепоче брат, вдивляючись в горизонт.

Нічого не їде. Навіть електричка на Козятин. Запізнюється.

— ...дев’яносто вісім... — тягну повільно, як можу. — Де в’яносто дев’ять. Дев’яносто дев’ять з половиною... Де в’я нос то дев’ять з четвертиною... Дев’яносто дев’ять на волосині...

Сто.

Нічогісінько.

Але Матвій стогне:

— Фу-у-у, ні!

Обертаюсь і бачу, як поповзом, із додаткової колії, виїджає старенький маневровий тепловоз*1 ЧМЕ3. Трохи схожий на коника-стрибунця, якому намалювали жовті й червоні смужки.

— Тепер я ЧМЕ! — ледь не плаче Матвій.

— Ну, це ж круто! Ти можеш... Ти можеш... маневрувати!

Тягати електровози, збирати вагони докупи...

Я й сам відчуваю, як жалюгідно це звучить. ЧМЕ3 не їздять ні в Одесу, ні в Мукачево. Вони взагалі не їздять, а повзають.

— Але ці тепловози нікуди не їздять! — озвучує мої думки Матвій. — Взагалі! Тільки на станціях! І в депо́*2 !

— Ну, — я розводжу руками. — Давай поміняємось?

Будеш Інтерсіті, а я...

— Не хочу! — розвертається він і біжить убік дому. Хатка равлика тисне його до землі, але брат не чує під собою ніг.

— Стій! — біжу за ним. — Куди ти?

Матвій з усієї сили врізається в якогось чоловіка.

Підводжу очі. Тато?

Наші погляди перетинаються. Тато пригортає Матвія, гладить по голові й дивиться на мене.

Поволі підходжу.

— Ти... повернувся? — копаю кросівком камінчик.

Тато плескає мене по плечу.

— Прийшов вас зустріти. Як ви? Дмитрику, Матвію? Скучили?

Обличчя в нього змарніле. Очі — більші.

— Та норм, — стенаю плечима, втупившись у бетон під ногами.

Матвій підводить голову і вдивляється в татове лице.

— То ви з мамою помирилися? — ляпає брат.

Тато на мить застигає.

— Та хтозна. Там буде видно, — махає рукою.

Брат зітхає.

— Але надія є, — підморгує нам тато. І ледь-ледь починає всміхатися. Самими кутиками.

Спина під равликовою хаткою випрямляється. Матвій засовує руки в кишені й торохкотить каштанами. Ми всі, як за командою, обертаємося й дивимося на колії. Під мостом, перетягуючи вагони з однієї колії на іншу, трюхикає тепловоз ЧМЕ3.

— А знаєте, хлопці, я — як той маневровий, — каже тато.

Матвій із відкритим ротом дивиться на тата.

— Маневровий? — кривиться він.

— Ага, — киває тато. — Не можу далеко від своєї станції.

*1 Маневрува́ти — рухатися, переміщуватися, оминаючи перешкоди. Маневровий тепловоз — вид транспорту, який перетягує вагони колями залізничної станції.

*2 Депо́ — підприємство, де обслуговують залізничний чи міський транспорт.

Дайте відповіді на запитання тесту.

У якому жанрі художньої літератури написаний твір В. Вздульської "Потяги"?

Казка

Оповідання

Вірш

Легенда

Оповідання - це

невеликий за обсягом прозовий твір, у якому зображувалась одна подія з життя одного, або двох сформованих персонажів.

народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, осіб, іноді за участю фантастичних сил.

один із різновидів ліро-епічного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту, з яскраво вираженою мораллю.

жанр фольклору і літератури, прозова малосюжетна оповідь міфологічного, апокрифічного чи історико-героїчного змісту з обов'язковою спрямованістю на вірогідність зображуваних подій та специфікою побудови сюжету на основі своєрідних композиційних прийомів.

Хто такі "потяги"?

Транспорт

Іграшки

Два брати

Домашні улюбленці

Яку проблему висвітлює автор у своєму творі "Потяги".

Поганий настрій, через погану оцінку

Пригнічення, через непорозуміння з однолітками

Дитячий смуток, через зламану іграшку

Туга дітей, через розлучення батьків

Головна думка твору В.Вздульської "Потяги".

Будь-якій дитині важливо мати друзів, які мають спільні інтереси та завжди підримають.

Будь-якій дитині важливо отримувати цінні подарунки від соїх рідних.

Будь-якій дитині важливо знати про те, що стосунки в різних родинах бувають різними, і про те, що посварені між собою батьки все одно люблять своїх дітей і дбають про них.

Будь-якій дитині важливо отримати освіту, бо вона даєможливістьрозвиватися далі.

Як варто проявляти свою любов доросли, по відношеню до власних дітей.

Проявляти словами, турботою, дотиками.

Робити разом уроки.

Подарунками та проведеним разом часом.

Виконувати спільну роботу.

Рюкзак, як...

Велика коробка.

Будиночок.

Хатка равлика

Валіза.

Прозора оболонка точилки схожа на...

Жука.

Крильця комахи.

Мураху.

Кульку.

Як звали братів.

Матвій і Денис

Матвій і Дмитрик

Дмитрик і Мирон

Дмитрик і Максим

Звідки поверталися брати.

Зі школи.

З вокзалу.

З прогулянки.

З тренування.

З яким потягом порівняв себе тато.

Швидкісний потяг.

Вантажний потяг

Маневровий потяг

Електричка.

26.05.2020 р.

Тема. Диво-квітка. Василь Сухомлинський «Сергійкова квітка»

Робота над скоромовкою

Сто кульбабенят

Бубоніла діду баба:

— Ой, не дмухай на кульбабу,

Бо з кульбаби полетять

Сто малих кульбабенят.

Вимовте:

— інтонація стверджувальна;

— інтонація оклична;

— питальна інтонація.

— Доберіть синоніми до слів бубоніла, дмухай.

Гра «Хто розплутає слова?»

— Хто швидше складе слова?

би-ку-ки ро-на-во ша-ми

ка-ляль луб-го рах-хов

жа-ме-вед ця-ли-гор па-мав

ник-ко ро-бець-го цюк-па

гу-дзик тел-дя ка-біл

ля-те ля-бу-ци тка-щі

Гра «Шифрувальники»

гаКни Придиро крирозєтьсява не мсів, а кильті мит, тхо жемо не кильті видисяти і хаслути, а мієв чибати і тичу, тхо пидовотли вглятьсяєда у твіс рівльоко і ківзву. роПрида вненапона союкра. баТре її лькиті тичибапо чувідти і зумізроти.

— На сьогоднішньому уроці ми відкриємо наступну сторінку Природи. Будемо вчитися розуміти справжню красу.

Опрацювання оповідання Василя Сухомлинського «Сергійкова квітка» (с. 183–185)

Гра «Передбачення»

— Прочитайте заголовок твору В. Сухомлинського «Сергійкова квітка» За заголовком оповідання спробуйте передбачити, про що йтиме мова в творі.

Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями

— Чи сподобалося вам оповідання? Назвіть його персонажів.

Словникова робота

— Прочитайте слова. Оберіть серед них малозрозумілі.

Колодочка гущавина

ліхтарик чагарник

вирізьблено акація

дивовижний тремтіли

Читаємо повільно, швидше, скоромовкою. Значення яких слів вам незрозуміло?

Довідкове бюро

Чагарник — зарості багаторічних дерев’янистих кущових рослин.

Повторне читання оповідання учнями .

Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

— Коли відбувалися описувані події?

— Де сиділи хлопці?

— Чим вони хвалилися?

— Який подарунок отримав Петро?

— Чим хвалився Максим?

— Чим здивував Гриць?

— А що показав друзям Сергійко?

— Яка була ця квітка?

— Як хлопці відгукнулись про ножик, ліхтарик, соловейка?

— А про квітку?

— Від кого отримали свої подарунки хлопці?

— А Сергійко?

— Прочитайте, що сказали друзі Сергійка про незвичайний подарунок.

Поміркуйте разом!

— Петро, Гриць і Максим одержали гарні подарунки від батьків, а Сергійко? Він сам зробив товаришам незвичайний подарунок — показав красу. Як це сталося? Чи зрозуміли це друзі Сергійка?

Вправа «Мікрофон»

— Уявіть, що ви також берете участь у розмові хлопчиків. Що б ви сказали?

Робота за малюнком (с. 184)

— Розгляньте малюнок. Хто із зображених на ньому хлопчиків — Сергійко? Доведіть свою думку.

Гра «Закінчи речення»

· Сьогодні я вчився...

· Найбільше мені сподобалося...

· Найважчим було...

У зошиті ст. 74

27.05.2020 р.

Тема. Сила уяви. Галина Кирпа «Чого я другу не сказав?».

— Чи доводилося вам придумувати казки?

— Які казки ви могли би почути від друзів?

— Сьогодні ми прочитаємо вірш Галини Кирпи «Чого я другу не сказав?».

Опрацювання вірша Галини Кирпи «Чого я другу не сказав?» (с. 185)

1) Читання вірша учнями.

— Який цей вірш за настроєм?

2) Словникова робота.

Довідкове бюро

У бувальцях був — тут: досвідчений, розумний.

Шукать мабуть

подалися залюбки

навчився написані

мандрує золоті

Читання слів уголос «луною» (за вчителем), потім — напівголосне в парі (одне одному).

— Прочитайте слова, які є близькими за значенням до слів подалися (пішли); подорожує (мандрує).

3) Читання вірша учнями

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Про що хотів розказати хлопчик своєму другові?

— Де він збирався шукати казки?

— Які рядки підтверджують, що вони обидва великі фантазери? Прочитай.

5) Гра «Диктор телебачення».

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

6) Гра «Добери риму».

Не сказав — ...

Піски — ...

Не чув — ...

Кит — ...

Не сказав — ...

В димарі — ...

Сам — ...

Залюбки — ...

Підсумок за розділом «Візьму перо і спробую» (с. 172–187)

— Яким твором починається розділ?

— Хто його автор?

— Як ти зрозумів назву розділу? Поясни, до чого вона тебе спонукає?

1) Гра «Знавці назв творів та їх авторів».

— Хто є автором вірша, герой якого все у світі хоче по-своєму назвати? (Анатолій Костецький)

— Хто з поетів написав:

· «Ти, Лисичко, хитра та дарма.

Вбралася ти гарно, а німа»? (Іван Світличний)

— Хто є автором вірша, який закінчується словами:

· «...і скажу вам по секрету:

Мабуть, буду я поетом»? (Анатолій Костецький)

2) Гра «Хто це сказав?».

· А хіба від цього вона стане гіршою? (Сергійко. Василь Сухомлинський «Сергійкова квітка»)

· Такий химерний чоловік —

Нас залишив, а сам утік! (Чоловічки. Тамара Коломієць «Чоловічки»)

· Треба, щоб слова були схожі, щоб виходило складно. Ось послухай: палка — галка, пічка — свічка, книжка — мишка. (Квітик. Микола Носов «Як Незнайко складав вірші»)

3) Гра «Упізнай героя».

— Хто слухав Солов’я? (Лисичка)

— Хто вчився складати вірші? (Незнайко)

— Кому батько подарував ліхтарик? (Максимкові)

4) Робота за картиною Марфи Тимченко «Я хотіла побачити місто!».

5) Доповнення вірша римованими словами.

· Пам’ятай, не забувай

Батьківську стежину.

Прикрашай, шануй, люби

Дім свій — ...

Варвара Гринько

· Красивий, щедрий,

Рідний край,

І мова наша солов’їна.

Усе, що зветься...

Ігор Січовик

29.05.2020 р.

Тема. Урок позакласного читання «Усвіті прози»

Опрацювати ст..112- 117

Виконати завд. на ст. 117 - 118