Біологія

Уважно прочитайте!

Навчання – це процес передачі і засвоєння знань, умінь і навичок.

Людина починає навчатися вже з моменту свого народження. З віком навчання стає складнішим, оскільки починається час засвоєння великого обсягу досвіду і знань, накопичених досвідом. У процесі навчання відбувається не тільки вдосконалення навчальних умінь і навичок, але й розвиток мислення, пам’ять, творчих здібностей.

Розрізняють такі види навчання:

· Імпринтинг, або закарбовування,-властивість новонароджених фіксувати в пам`яті образи батьків,…в подальшому ця набута форма поведінки перетворюється на умовнорефлекторну діяльність.

· Звикання-відсутність реакції на певний стимул.(за відсутності підкріплення покаранням або заохоченням).

· Навчання шляхом «спроб та помилок» (описав видатний американський психолог Е.Торндайк) використання інтернет-ресурсів

· Приховане, або латентне навчання - спрямоване на задоволення безпосередньо,наприклад у додаткових заняттях (гурткова робота-другорядна інформація може стати життєво важливою).

· Осяяння(Інсайт)- вища форма навчання,основою якого є здогадка,дає змогу осмислено розв`язувати проблему.

.Перегляньте презентацію!

Домашнє завдання!

Прочитайте &49.

16.04.20.

Добрий день!

ТЕМА: Інстинкти.

Уважно прочитайте!

Інстинктом називається спадковий комплекс реакцій на певні дії, на певні зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовища, однаковий у всіх особин виду. Інстинкти - прояви поведінкових актів, обумовлює закріпленими еволюцією складними зв'язками структур і процесів організму.

Реалізація інстинкту є задоволення біологічних потреб.

Біологічна потреба - специфічна сила живих організмів, що забезпечує їхній зв'язок з навколишнім середовищем для самозбереження і саморозвитку, джерело активності живих систем.

Потреба інакше називається "спонукання", "мотивація", "драйв". Потреба виявляється і посилюється при відчутті нестачі в чим-небудь, набуває домінантний характер, викликає дія, спрямована на її задоволення. Задоволення потреби і відновлення біологічних констант називається "підкріплення".

Види інстинктів.

Відповідно до потреб розрізняють такі види інстинктів:

вітальні (спрямовані на виживання особини; незадоволення потреби веде до загибелі особини; реалізація потреби не вимагає участі іншої особини);

рольові (спрямовані на виживання виду, ефективне існування групи - "що добре увазі, то добре і тобі");

саморозвитку (звернені в майбутнє, спрямовані на самовдосконалення розумової діяльності).

Вітальні інстинкти - харчової, питної, оборонний (активний і пасивний), регулювання циклу "сон - неспання", економії енергії (сил).

Рольові інстинкти - статеві (вибір партнера), батьківські (розподіл ролей батька і матері), територіальні (охорона зони існування для збереження ресурсів життєзабезпечення), емоційний резонанс (прискорення соціалізації - шлях виникнення співпереживання, співчуття, зрештою - свідомості ), групова ієрархія (альтруїстичний егоїзм).

Інстинкти саморозвитку - дослідний, новизни, свободи, імітаційний (наслідувальний), ігровий.

У процесі індивідуального розвитку oрганізму інстинкти формуються і зникають. Згасають у зв'язку з розвитком нервової системи, мозку і гормональної системи. Рушійною силою інстинкту є потреба. Змінюються з віком. Вимагають навчання.

Перегляньте презентацію.

Домашнє завдання

Прочитайте уважно конспект,виконайте завдання №6, стор 53.

09.04.20.

Добрий день!

ТЕМА: Поняття про вищу нервову діяльність і її основні типи.

Уважно прочитайте!

Серед багатьох проблем пов’язаних із вивченням біології людини, проблема розкриття фізіологічних механізмів психічної діяльності найскладніша.

Вже кілька тисячоліть філософи та учені намагаються розгадати цю загадку. Відомий з часів Стародавньої Греції девіз «Пізнай самого себе» зберіг своє значення і до сьогодні. Даний девіз ми приурочимо до нашого уроку. Одже ми спробуємо зробити ще один крок до пізнання суті людської.

Основними нервовими процесами, які координують вищу нервову діяльність людини, є збудження та гальмування.

Збудження проявляється у підвищенні активності нейронів. Розпочинається воно у нервових центрах та поширюється у вигляді нервових імпульсів.

Гальмування – активний процес, який пригнічує збудження або запобігає йому. Ці процеси є індивідуальними для кожної людини.

Засновниками вчення про вищу нервову діяльність є Іван Михайлович Сєченов та Павлов Іван Петрович. Саме вони довели, що ВНД є нерозривною єдністю вроджених і набутих форм пристосованості, тобто безумовних та умовних рефлекторних реакцій

Типи вищої нервової діяльності

Тип вищої нервової діяльності – сукупність вроджених особливостей нервових процесів, що характеризують ВНД людини.

Як вже було зазначено, основними процесами ВНР є гальмування та збудження. В свою чергу основними властивостями процесів гальмування та збудження є сила збудження, врівноваженість та рухливість нервових процесів.

СИЛА - ЗДАТНІСТЬ НЕРВОВИХ КЛІТИН РЕАГУВАТИ НА ПОДРАЗНЕННЯ БЕЗ РОЗВИТКУ ГАЛЬМУВАННЯ

УРІВНОВАЖЕНІСТЬ - ЗБАЛАНСОВАНІСТЬ ПРОЦЕСІВ ЗБУДЖЕННЯ ТА ГАЛЬМУВАННЯ

РУХЛИВІСТЬ – ШВИДКІСТЬ ПЕРЕХОДУ НЕЙРОНІВ ВІД ЗБУДЖЕННЯ ДО ГАЛЬМУВАННЯ

Перегляньте презентацію!

Домашнє завдання

Прочитайте & 47,стор.52(1,2-завдання виконайте)

24.03.20.

ТЕМА: Слухова сенсорна система. Вухо.

Як часто у жартах, примовках, анекдотах, художніх творах, театрі, кіно ми весело сміємося над такими фізичними недоліками,як глухота.

Називаємо таких людей глуха тетеря, ведмідь на вухо наступив… і не задумуємося над тим, що слух дуже тісно пов’язаний з мовою. Глухі з народження не чують мови, тому вони часто німі. Слуховий аналізатор важливий для розвитку мови: «Він опора й посередник мови й співбесід», - говорив професор О.О.Ухтомський.

Дослід1: закрийте рот і ніс. Спробуйте сильно видихнути повітря. Що ви відчули?

Чи стикалися ви з таким явищем у своєму житті?

Вивчення нового матеріалу

Зовнішнє вухо

- Бабусю, навіщо тобі такі великі вуха?

- Це, щоб тебе краще чути, дитя моє.

Кожному з дитинства знайомий цей діалог зі старої казки. А навіщо ж усе-таки нам вуха? Точніше не вуха, а вушні раковини, які мала на увазі у своєму питанні цікава Червона Шапочка. У чомусь Вовк був близький до істини, відповівши: «Щоб тебе краще чути». Дійсно, завдяки воронкоподібній формі раковини здатні вловлювати й концентрувати звукові хвилі. Старі люди зі зниженим слухом, прислухаючись до чого-небудь, приставляють до нього складену рупором долоню, ніби збільшуючи вухо. Але це далеко не єдина функція вушних раковин.Існує й косметична функція зовнішнього вуха. За всіх часів люди намагалися прикрасити вушну раковину, розуміючи, що вона відіграє важливу роль у створенні зовнішнього вигляду. Згадаймо чудові сережки й підвіски зі скіфських курганів, різнобарвні кліпси, на які полюють сучасні модниці… У деяких африканських племенах відтягують мочки вух – це також данина моді.І, здавалося б, невелика проблема – проколоти собі мочку вуха й всунути сережку. Справа, однак, не така вже й проста. На мочці вуха знаходиться 11 точок, пов’язаних з очима, зубами, язиком, м’язами обличчя. Невдалий прокол може зачепити певну точку й спричинити подразнення пов’язаного з нею органа. А якщо дужка сережки зроблена не з благородного металу або спаяна з іншим металом, подразнення може виявитися тривалим.

За вушною раковиною йде слуховий прохід – це трубка завдовжки 2,5см. Діаметр слухового проходу ззовні у 2,5 рази більше, ніж біля барабанної перетинки. Це сприяє посиленню звуку. У Новгородському історико-археологічному музеї-заповіднику на вітринах – знайдені під час розкопок ножі, сокири, наконечники стріл і якісь дивні палички «коповухочки». У давньому Новгороді кожна поважна людина повинна була мати й спеціальну паличку для туалету слухових проходів. Людину, яка надмірно захоплювалася чищенням своїх вух, забувши про всі інші справи, називали копухою.Звідки береться сірка у слухових проходах і що це таке? Сірчані залози, що виробляють особливий секрет світло-коричневого кольору, який поступово загустіває й набуває темнішого відтінку, - це трансформовані сальні залози шкіри. Розташовані вони біля переддвер’я слухових проходів і поряд зі зростаючими тут у великій кількості волосками необхідні для захисту слухових проходів від потрапляння туди сторонніх пилових частинок. Секрет цей має й сильну антибактеріальну дію.Так чи потрібно постійно чистити слухові проходи паличками? Сучасна гігієна відповідає на це питання негативно. Достатньо періодично промивати милом і теплою водою. На межі між зовнішнім та середнім вухом розташована барабанна перетинка, яка є сполучнотканинною пластинкою товщиною 0,1мм. Звукові хвилі спричиняють коливання цієї туго натягнутої, як шкіра барабана, перетинки. У той же час вона є надійною перешкодою проти потрапляння у середнє вухо пилових частинок, води, мікроорганізмів. (заповнення таблиці)

Перегляньте презентацію та відео:

Середнє вухо

Середнє вухо являє собою замкнуту порожнину об’ємом 1см3 товщі скроневої кістки і заповнену повітрям. Барабанна порожнина містить три маленькі кісточки: молоточок, коваделко, стремінце, загальна маса яких становить 0,05г. Рукоятка молоточка вплетена в барабанну перетинку, голівка його з’єднується з коваделком, а довгий відросток коваделка – зі стремінцем. До цих кісточок приєднуються два маленькі м’язи, менше яких важко знайти в організмі. Ми прислухаємося, м’язи напружуються, і ми розрізняємо звуки, не чутні раніше. Іноді, навіть, говорять: він напружив слух. Але далеко не завжди треба «напружувати слух». На концертах сучасних рок-ансамблів це зовсім зайве. Навіть навпаки, хочеться закрити вуха, сховатися від надмірно голосних звуків. І отут знову приходять на допомогу м’язи: вони сильно-сильно скорочуються й кісточки перестають коливатися зовсім. порожнину й по обидва боки барабанної перетинки створюється однаковий тиск. Внутрішнє вухо

Внутрішнє вухо міститься у глибині скроневої кістки і складається із системи порожнин і звивистих каналів, заповнених рідиною. Функцію слуху в цьому складному лабіринті виконує завитка – спірально закручений канал, що утворює 2,5 оберти. У середній частині каналу є основна мембрана, яка складається з 24тис. поперечно натягнутих, наче струни, тоненьких волоконець, що закінчуються волосковими клітинами. Волоски стикаються з покривною мембраною, яка нависає над ними. Обидві мембрани і волоскові клітини складають звукосприймальний апарат – кортіїв орган. (заповнення таблиці)

VII. Домашнє завданняОпрацювати §44,терміни вивчіть,

Заповніть друкований зошит ст. 48-49.

Цікаві факти про слух.

1. Чи знаєте ви, що свій власний голос ми чуємо через призму повітря і води? Саме тому, для інших наш голос сприймається інакше, так як вони його чують “чистим”. А також чи знаєте ви, що дами сприймають тихі, ледве чутні звуки краще, ніж чоловіки. 2. Цікаво знати, що солдати до кінця свого перебування в армії, чують набагато гірше, ніж до того, як в неї вступили. А все через те, що постріли зі зброї мають занадто високу частотність для нашого вуха, тому, слух від такої сталості і порушується.

3. Цікаво знати, чим більш мелодійна мова, яку людина вживає в звичайному житті, тим більш розвинений його музичний слух. Так, наприклад, італійська мова посідає друге місце по музичності. Недивно тепер, звідки стільки прекрасних співаків саме в Італії....

4. Чи знаєте ви, що вуха ростуть все життя? І, до речі, два вуха однієї людини, абсолютно різні, як зовні, так і внутрішньо.

5. Цікавий факт, коли нам потрібно щось розчути, ми “просуваємо” ближче саме праве вухо. З 100% так роблять майже 75%. Це показник стабільності і, між іншим, “експлуатація” правого вуха більше лівого.

6. Цікаво відзначити і той факт, що у світі тварин є свої особливості слуху. Так, наприклад, коники і цвіркуни отримують інформацію з зовні завдяки переднім лапам. Саме в цьому місці у них розташована слухова мембрана, як би на перший погляд це не було б дивно.

7. Дельфіни мають більше простору для сприйняття слуху, ніж люди.

8. А ось слони, крім використання вух для розпізнавання звуків, так само користуються ногами і хоботом. Завдяки їм, вони можуть чути свіх одноплемінників, вчасно піти від бою або ж почути стадо інших тварин...

31.03.2020.

Всім добрий день!

ТЕМА: Сенсорні системи смаку, нюху, рівноваги, руху.

Уважно прочитайте текст!

Смакова і нюхова сенсорні системи.

Сенсорними стимулами смакового й нюхового аналізаторів є молекули багатьох речовин, а хеморецептори, що їх уловлюють, беруть участь у перетворенні сенсорних сигналів на нервові імпульси. Унаслідок обробки цієї інформації в центральних відділах нюхового та смакового аналізаторів виникають відчуття запаху і смаку.

Хеморецептори нюху розташовані в слизовій оболонці верхньої частини носової порожнини. Це нейрони, волоски яких спрямовані в носову порожнину і вкриті слизом. У ньому розчиняються леткі речовини, що досягають волосків. Якщо в носовій порожнині сухо, запахів ви не відчуєте: вологість є умовою їх виникнення. Унаслідок дії молекул речовин, які є в повітрі, на волоски рецепторів виникає нервовий імпульс. Нюховим нервом він надходить до головного мозку.

Сенсорна система смаку. Смакові хеморецептори розташовані у верхньому шарі епітелію ротової порожнини, насамперед язика. Це чутливі волоскові клітини, оточені опорними клітинами й зібрані в групи — смакові цибулини, які вбудовані в так звані сосочки язика. Впливати на рецептори можуть лише речовини, розчинені у воді. Суха їжа сприймається нами як така, що позбавлена смаку.

Хеморецептори, розташовані на різних ділянках язика, відрізняються за чутливістю. Хеморецептори на кінчику і краях язика чутливі до солодкого й солоного, на бічних поверхнях — до кислого, а біля кореня — до гіркого. Сигнали про дію подразників у вигляді нервового імпульсу потрапляють до головного мозку. Центральний відділ смакового аналізатора представлений ядрами стовбура, таламуса, смаковими зонами кори головного мозку. Смакові зони кори взаємодіють з асоціативною корою, формуючи образ об’єкта з певними смаковими властивостями.

Орган рівноваги. Сенсорну систему, яка бере участь у підтриманні рівноваги й постачає регуляторним системам інформацію про положення тіла в просторі, називають вестибулярною. Вестибулярна система реагує на прискорення, що виникає під час рухів тіла й голови. Рецептори вестибулярної системи розміщуються у спеціальному органі — вестибулярному апараті . Він розташований поряд із завиткою в порожнині скроневої кістки черепа (кістковому лабіринті) і складається з двох мішечків і трьох півколових каналів, утворених зі сполучної тканини.

Орган дотику. Відчуття дотику виникає внаслідок роботи механорецепторів шкіри. Вони розташовані в шкірі нерівномірно: найбільше їх на ділянках, важливих для детального розпізнавання об’єктів — на кінчиках пальців, губах, язиці. Менше — на плечах, стегнах, спині. У дермі шкіри й у волосяних фолікулах розміщуються рецептори дотику. Нижче розташовані рецептори тиску. Ще глибше, у підшкірній жировій клітковині, містяться рецептори, що сприймають вібрації. Зазвичай під час механічних дій на шкіру збуджуються одразу кілька типів рецепторів. Рецептори шкіри сприймають лише зовнішні стимули й здатні адаптуватися до їхньої дії.

Перегляньте презентації до уроку !!!

Домашнє завдання

Прочитайте &45.