Музичне мистецтво

Тема. Подорож країнами світу разом із музикою

Вступ. Культурні пам’ятки Франції

Сьогодні ми знову подорожуватимемо.

Спочатку завітаємо до Франції, а пізніше – до Австрії.

Пам’ятки культури, освітні і культурні центри прославили Францію на весь світ. Далеко за її межами відомі собор Паризької богоматері, університет Сорбонна, Тріумфальна арка, головна вулиця столиці (Єлисейські Поля), найбільший музей світу – Лувр, Ейфелева вежа та безліч інших.

Мистецтво Франції представляють багато видатних особистостей. Серед них – уже відомий нам французький композитор Жорж Бізе, автор опери «Кармен».

Слухання музики

Професійного мистецтва не існувало б, якби не було народної музики. Спробуйте за ритмічно-мелодійним малюнком першого музичного речення визначити відому вам французьку народну пісню.

(Звучить французька народна пісня «Пастух»)

А я впізнав! Це – французька народна пісня «Пастух»

Дійсно! Пригадаймо її. При повторенні зверніть увагу на точний спів початкової інтонації, доспівування до кінця половинних тривалостей і збереження наспівності в рухливому темпі.

Повторення французької народної пісні «Пастух»

Слухання музики

Натко, ми почуємо сьогодні якусь нову мелодію?

Навіть не сумнівайся. Прослухайте музичний твір і спробуйте почути знайомі інтонації.

Вони нагадають нам уже знайомий твір?

Так. І вам потрібно сказати, який саме.

Звучить: В. А. Моцарт

Варіації на тему французької народної пісні

Аналіз прослуханого твору

У прослуханому творі ми почули знайомі інтонації французької народної пісні «Пастух».

Правильно. Ви, напевне, помітили відмінність мелодії нового твору від мелодії народної пісні, а також те, що вона прозвучала декілька разів і варіативно змінювалась.

Видатний австрійський композитор Вольфганг Амадей Моцарт створив Варіації на тему французької пісні, в основі якої лежить мелодія пісні «Пастух». Музика Моцарта збагатила знайому нам мелодію, вона стала незвичайна витонченою та барвистою.

Згадаймо, що Варіації – це форма музики, яка складається з теми та її видозмінених повторень (варіацій). До речі, тема у варіаціях піддається як мелодичним, так і ритмічним, динамічним і темповим змінам.

Відомості про творчість В. А. Моцарта

Творчість Вольфганга Амадея Моцарта багатогранна, спроможна викликати яскраві враження та глибокі почуття. Напевне, немає людини, яка б не знала про нього чи не чула його музики. Хто ж він такий? В історії музики час від часу, ніби яскраві зірки на небосхилі, з’являлися надзвичайні музиканти. Зовсім ще маленькими дітьми, вони давали сольні концерти та вражали слухачів силою свого музичного таланту. Називали таких маленьких музикантів чудо-дітьми (вундеркіндами).

Таким вундеркіндом був і Моцарт. Разом зі своєю старшою сестрою Наннерль він об’їздив із концертами всю Європу.

Сучасники називали Моцарта «богом музики». На жаль, прожив він дуже мало, однак фантастично багато встиг створити цей геній за тридцять шести років. Його творчу спадщину складають понад шістсот творів.

Відомості про І частину Симфонії соль мінор В. А. Моцарта

Одним із найвідоміших останніх творів Моцарта була Симфонія соль мінор. Своє визнання вона отримала завдяки надзвичайно щирій музиці (адже композитор торкається внутрішнього світу людини), а також зрозумілості його музичної мови широкому колу слухачів.

Для глибшого проникнення в емоційний зміст твору, ми познайомимося з головною темою І частини цієї симфонії, в якій відчутна чітка ритмічна інтонація.

Прослухайте фрагмент першої частини симфонії соль мінор. Зверніть увагу на лірично-схвильований характер музики, на яскраві динамічні контрасти в ній, на виразне значення вже знайомої вам ритмоінтонації, з якої «виростає» схвильовано-трепетна мелодія першої частини.

Слухання. В. А. Моцарт. Симфонія соль мінор, І частина (фрагмент)

(Звучить: В.Моцарт Симфонія соль мінор, І частина (фрагмент)

Підсумки уроку

Разом із творами Вольфганга Амадея Моцарта ми потрапили до Франції та Австрії, співали та слухали музику, відому за межами цих держав, адже музична мова зрозуміла всім народам.

Повторення вивченого матеріалу.

Тема. Кобзар – невмирущий народний співець

Вступ

На минулому уроці ми познайомилися з жанром української пісенної творчості, який характерний тільки українському народові.

Це – думи. Вони оспівують ратні подвиги українського народу, проповідують суспільну та сімейну мораль. Думи відрізняються від пісень імпровізаційно-речитативним оповідним характером мелодики.

Виконавцями дум були кобзарі, бандуристи, лірники.

Розповідь про кобзарів на Запорізькій Січі

На Запорізькій Січі існувало кілька шкіл, серед них – і кобзарська. Є історична згадка, що там навіть формували кобзарську сотню зі співців, що під час бою вміли застосувати шаблю та пістоль.

Якось у лютій битві між козаками та яничарами ніхто не міг здобути перемогу. Тоді гетьман дав наказ кобзарській сотні підтримати вояків.

Як заграли кобзарі «Метелицю», з гиком, свистом під градом стріл і куль, так неначе хто підмінив смертельно втомлених козаків. Де й сили взялися для атаки! Турки не витримали навального удару і в паніці кинулися навтьоки.

Кобзарі ніколи не корилися ворогам. За правду, яку вони розповідали, за підтримку бойового духу українського народу їх грізно карали.

У кожній бандурі – коштовна перлина :

Душа кобзаря – співця України.

Бо пісня про волю навік зостанеться,

Із серця у серце вогнем переллється.

А струни бандури сумують і плачуть.

В них наше минуле озветься неначе.

І ділиться болем, і душу лікує.

Хто серцем багатий, той спів цей почує.

Відомими кобзарями, що уславили свої імена відданим служінням музі та народу, були

Остап Вересай, Гнат Гончаренко, Федір Кушнерик, Іван Кравченко-Крюковський, Євген Адамцевич.

Пізніше, коли Січ було зруйновано, саме кобзарі повертали сучасників до минулого, нагадуючи, хто вони, чиї діти, ким закуті у ланцюги кріпацтва.

Тарас Шевченко назвав книгу своїх віршів «Кобзар» і утвердив цим невмирущість народних співців.

Образ кобзаря у вірші Т. Шевченка «Перебендя» та в образотворчому мистецтві

Послухайте уривок із вірша Тараса Шевченка

І поміркуйте, чия доля описана в ньому.

Перебендя старий, сліпий, -

Хто його не знає?

Він усюди вештаєшся

Та на кобзі грає.

А хто грає, того знають

І дякують люди:

Він їм тугу розганяє,

Хоть сам світом нудить.

Попідтинню сіромаха

І днює й ночує;

Нема йому в світі хати;

Недоля жартує

Над старою головою,

А йому байдуже;

Сяде собі, заспіває:

«Ой не шуми, луже!»

Заспіває та й згадає,

Що він сиротина,

Пожуриться, посумує,

Сидячи під тином.

Отакий-то перебендя,

Старий та химерний!..

Заспіває, засміється,

А на сльози зверне…

У вірші розповідається про долю старого кобзаря – перебенді, про його мандрівне життя, сповнене труднощів і випробувань.

Коли ви слухали вірш і розглядали репродукції картин, то напевне звернули увагу на те, що образ кобзаря створювали і поети, і художники.

Репродукції картин доповнили вірш Тараса Шевченка, хоч і написані вони різними авторами та в різний час.

Слухання. «Дума про козака Голоту»

Сьогодні у виконанні кобзаря ми послухаємо думу, в якій головним героєм є козак Голота.

Звучить «Дума про козака Голоту»

Підсумки уроку

Сьогодні ми побачили, як життєві образи невмирущих народних співців (кобзарів) втілені в літературі та образотворчому мистецтві.

Тема. Вокальна й інструментальна музика

Вступ

Ми дізналися, що українську музику можна класифікувати на різні групи: наприклад, професійні і народні, а також за жанровими особливостями, наприклад, жартівливі, колискові тощо…

Існує ще один поділ: на вокальні та інструментальні твори.

Вокальну музику виконують голосом, а інструментальну –музичним інструментом або групою музичних інструментів.

Прикладом вокальних творів є пісня „Рідна мова”. Послухайте її і поміркуйте, які засоби музичної виразності сприяють створенню саме такого характеру музики.

Демонстрація пісні „Рідна мова”

Звучить пісня «Рідна мова» https://www.youtube.com/watch?v=Y4wlmp-YFJU

Розучування пісні „Рідна мова”

У пісні „Рідна мова” оспівана краса і могутність української мови, адже там, де звучить рідна мова, живе український народ.

Цей твір водночас і величний, і ліричний; йому характерні наспівність і мелодійність.

Отож, розучіть пісню на слова і музику Михайла Катричка „Рідна мова”.

Караоке. Пісня „Рідна мова” https://www.youtube.com/watch?v=at8yVdoCmvY

1. Як сонця безсмертного коло,

Що креслить у небо путі,

Любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті.

Нехай в твоїм серці любові

Не згасне священний огонь.

Як вперше промовлене слово

На мові народу свого.

Приспів:

Вивчайте, любіть свою мову

Як світлу Вітчизну любіть!

Як рідні поля і діброви,

Як чистого неба блакить.

2. Ми з нею відомі усюди,

Усе в ній, що треба нам є,

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона — як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

Приспів

Слухання музики. Завдання

Пісня „Рідна мова” – приклад вокальної професійної музики, адже її автором є Михайло Катричко.

Твір, який ми прослухаємо зараз, є прикладом вокальної народної музики. Прослухайте його і пригадайте, як він називається.

(Звучить Укр. нар. п. «Верховино, світку ти наш») https://www.youtube.com/watch?v=lAgTn6lxcW8

Аналіз прослуханого твору

Прозвучала відома нам українська народна пісня «Верховино, світку ти наш».

У ній висловлена безмежна любов до карпатського краю, оспівана неповторна краса природи.

Пісня складається з широкого протяжного заспіву і швидкої коломийки.

Як ви вже знаєте, коломийка – це українська народна гуцульська пісня типу частівки.

Слухання. Г. Майборода. «Гуцульська рапсодія»

Видатний композитор Георгій Майборода перетворив мелодію української народної пісні «Верховино, світку ти наш” в основу для інструментального твору „Гуцульська рапсодія”. Тепер ця мелодія зазвучала більш насичено, глибоко у виконанні різних інструментів симфонічного оркестру. До речі, рапсодія – це п’єса на теми народних пісень і танців.

Прослухайте твір, спробуйте відмітити нові якості знайомої мелодії.

Звучить «Гуцульська рапсодія» Г.Майбороди https://www.youtube.com/watch?v=D1yrdFnU0a4

Аналіз прослуханого твору.

Вокальна музика – основа для інструментальної

В інструментальному творі „Гуцульська рапсодія” у вільному розвитку кількох контрастних тем композитор розгортає картини життя і природи Карпатського краю.

Слухаючи цю музику, ми звернули увагу

- на невеликий вступ, який нагадує награвання на трембіті, що ніби відлунює в горах, відтворюючи панораму Карпат,

- на контрастну радісно променисту головну тему, що втілює картину народного свята,

- а також на ліричну тему народної пісні «Верховино, світку ти наш», що сприймається наче спогад про минуле, як вираження почуття любові до рідного краю.

Відома нам тема розвивається від сумної самотньої мелодії до урочистого і переможного звучання.

Цей твір є прикладом того, що вокальна музика може бути основою для інструментальної.

Слухання музики. Завдання

Ми звикли, що пісні потрібно співати, однак інколи зустрічаються інструментальні твори пісенного плану, тобто в них мелодія ллється як у пісні.

Послухайте наступний твір і спробуйте дати йому свою назву.

(Звучить М.Лисенко «Елегія») https://www.youtube.com/watch?v=xJrZPoGCbWg

Видатний український композитор Микола Лисенко назвав свій фортепіанний твір, який ми щойно прослухали, «Елегія».

Елегіями називають твори журливо-задумливого характеру.

В „Елегії” ряд широких мелодичних хвиль приводить до кульмінації – драматичного спалаху. Ці нагнітання, як і наступні хвилі – спади, виростають з однієї дуже виразної мелодичної фрази.

Підсумки уроку

Сьогодні ми дізналися про ще одну класифікаційну групу української музики: вокальну та інструментальну.