літературне читання

Тема. Повість-казка. Льюїс Керролл. Аліса в країні чудес (частина і. У кролячій норі)

Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором.

Накрапає дощ (тихо).

Дощ пускається сильніше (голосніше).

Злива (голосно).

Дощ слабшає (тихіше).

Дощ припинився (читання припиняється).

Бабуся в кіоску забула авоську,

А внучка Ганнуся відразу гайнула,

Забуту авоську бабусі вернула.

Робота над чистомовкою

— Перш ніж ми почнемо працювати, згадаймо вимоги до нашого усного мовлення.

Правильне!

Грамотне!

Чітке!

Зрозуміле!

— Налаштуймо свої голоси і думки на роботу. Для цього прочитаємо чисто­мовку.

Ок-ок-ок — у нас цікавий урок.

Ень-ень-ень — ясний весняний день.

Иті-иті-иті — учні працьовиті.

Уть-уть-уть — вирушаємо в путь.

— Сьогодні ми ознайомимося з повістю-казкою англійського письменника Льюїса Керролла.

Біографічна довідка

— Англійський письменник Чарлз Латвідж Доджсон (це справжнє ім’я Керролла) народився у невеличкому селі Дарсбері у графстві Чешир. Він був найстаршим сином скромного парафіяльного священика Чарлза Доджсона та Френсіс Джейн Латвідж. При хрещенні, як нерідко траплялося у ті часи, йому дали два імені: перше — на честь батька, друге, Латвідж,— на честь ма­тері. Він виховувався у великій родині: семеро сестер і троє братів. Діти отри­мали домашнє виховання.

Батько не лише не пригнічував у дітях прагнення до найрізноманітніших ігор і веселих витівок, а й усіляко їм сприяв. Найбільшим вигадником тут не­змінно був Чарлз. З допомогою сільського столяра Чарлз змайстрував театр ма­ріонеток; він писав для нього п’єси, які сам і розігрував. Нерідко, перевдягнув­шись факіром, він показував схвильованій аудиторії дивовижні фокуси. Для своїх молодших братів і сестер він видавав рукописні журнали.

Він ставав надзвичайно веселим і цікавим співбесідником, варто було йому лише з’явитися в товаристві дітей. «Не розумію, як можна не любити дітей,— писав він в одному зі своїх листів,— вони становлять три чверті мого життя». Він здійснював із ними тривалі прогулянки, водив їх у театр, запрошував у гості, розважав спеціально вигаданими для них оповідками, які супроводжу­валися швидкими виразними замальовками за ходом розповіді. Спілкування з дітьми, гра незмінно слугували поштовхом до творчості для Керролла.

Казки «Аліса в Країні Чудес» та «Аліса в Задзеркаллі» люблять дорослі і діти. За ними створено кінофільми і поставлено п’єси. Ці твори перекладено понад сотнею мов. Українською мовою дилогію про Алісу переклали В. Корні­єнко, Н. Демурова.

Гра «Рибки»

Самостійне мовчазне читання учнями статті «Льюїс Керролл» (с. 162–163)

— Де і коли народився Льюїс Керролл?

— Які твори принесли йому всесвітню славу?

— Хто надихнув його на їх створення?

Фізкультхвилинка

Руки підняли і погойдали,

Ніби дерева в саду.

Руки зігнули, ними тріпнули —

Вітер збиває росу.

В сторони руки — ними покажем,

Як до нас птахи летять.

Як вони сядуть — також покажем,

Склавши руки назад.

Опрацювання твору «Аліса в Країні Чудес» (Частина І. У кролячій норі) (с. 163–170)

Словникова робота.

Читання колонок слів «луною» за вчителем, потім — «буксиром» із сусідом по парті

Крокет

ярличок

антипод

реверанс

стокротки

буфет

картала

живопліт

закортіло

глибочезний

— Прочитайте тлумачення слів у підручнику: стокротки, живопліт (с. 163), антипод, реверанс (с. 165), крокет (с. 169).

Тлумачення слів

Ярличок — наклейка на предметі, товарі із зазначенням назви, кількості, місця виготовлення, номера або інших відомостей; етикетка.

Буфет — шафа для зберігання посуду, столової білизни, закусок, напоїв.

Картала — гостро дорікала, лаяла; різко критикувала, осуджувала.

Закортіло — дуже захотілось, забажалось.

Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.

— Де відпочивала Аліса?

— Чому їй не сподобалася книжка, яку читала сестра?

— Прочитайте опис Кролика.

— Коли Аліса побачила його вперше?

— Чому дівчинка побігла за ним?

— За чим спостерігала Аліса, коли летіла вниз?

— Про що вона думала?

— Які знання, здобуті в школі, пригадувала?

— Хто така Діна?

— Що про неї думала Аліса?

— Де раптом опинилася дівчинка?

— Куди їй дуже захотілося потрапити?

— Чому вона не могла вибратися в сад?

— Що дівчинка побачила на столику?

— Який напис був на ярличку, прив’язаному до пляшечки?

— Чому Аліса відразу не випила те, що було в пляшечці?

— Прочитайте, яким був смак напою.

— Чи вдалося відчинити Алісі дверцята?

— Як вона реагувала на невдачі?

Фізкультхвилинка.

Всі піднесли руки — раз!

На носках стоїть весь клас,

Два — присіли, руки вниз,

На сусіда подивись.

Раз! — і вгору,

Два! — і вниз,

На сусіда не дивись.

Будем дружно ми вставати,

Щоб ногам роботу дати.

Раз — присіли, два — піднялись.

Хто старався присідати,

Може вже відпочивати.

Вправи на розвиток техніки читання.

Гра «Утворіть порівняння». Робота в парах.

— Знайдіть у тексті порівняння і допишіть. Яка пара впорається швидше?

Кроляча нора йшла рівно, мов... (тунель).

Аліса й незчулась, як полетіла кудись, наче... (в глибочезний колодязь).

Аліса помчала слідом, мов... (вітер).

От якби я могла складатися, мов... (підзорна труба).

Чого доброго я розтану зовсім, як... (свічка).

Гра «Земля — небо».

За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За ко­мандою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову звучить команда «земля» — учні очима знаходять, де вони припинили читання.

Гра «Голосування ногами».

Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.

Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

Сьогодні на уроці я вчився...

Мені було цікаво...

Свою роботу на уроці оцінюю...

Урок завершую з... настроєм.

Домашнє завдання

Виразно читати повість-казку (с. 163–170).

Відповідати на запитання у під­ручнику (с. 170).

Тема. Підсумковий урок за розділом «У країні світової літератури»

Знову день почався, діти,

Всі зібрались на урок.

Тож пора нам поспішати —

Кличе в подорож дзвінок.

Сьогодні в нас урок звичайний,

Та вчить багато нас чому,

Хай буде він для нас повчальний —

За це подякуєм йому.

Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором.

Накрапає дощ (тихо).

Дощ пускається сильніше (голосніше).

Злива (голосно).

Дощ слабшає (тихіше).

Дощ припинився (читання припиняється).

ДЖМЕЛІ

Де цвіту рясне гілля,

Ви побачите джмеля.

Він кружляє між гілок

Та й розносить скрізь пилок.

Потрудилися джмелі —

Більше яблук на гіллі.

Прочитай і зрозумій!

Хто розплутає слова?

За струмком дзюрчить село,

Небо в сонечко зійшло,

У ставку сплеснувся шпак,

У садку співа щупак,

Вистрибнув на півня пліт,

Кукурікнув сірий кіт,

Сіла квітка на бджолу,

Дуб старий спиляв пилу...

Хто ж розплутає слова?!

Ви не зможете, бува?

В. Шаройко

— Який розділ ми завершили вивчати?

— Сьогодні ми підіб’ємо підсумки роботи за розділом «У країні світової лі­тератури». Перевіримо здобуті знання, узагальнимо вивчений матеріал.

Гра «Чи уважний ти читач?»

Тестування

1. Куди зібралася поїхати мама?

а) До міста;

б) до друзів;

в) до бабусі.

2. Як звали сина тітки Наталки?

а) Сашко;

б) Василько;

в) Володя.

3. Біля кого сиділа Аліса на березі?

а) Біля мами;

б) біля сестри;

в) біля подруги.

4. Що кролик дістав із жилетної кишені?

а) Хустинку;

б) годинник;

в) квітку.

5. Яким став зріст Аліси, коли вона випила вміст пляшечки?

а) Півметра;

б) метр;

в) чверть метра.

6. Чим на пиріжку було викладено гарний напис?

а) Намистинками;

б) кремом;

в) родзинками.

Відповіді: 1а; 2в; 3б; 4б; 5в; 6в.

Фізкультхвилинка

Робота в групах

— Складіть розповідь про те, якою могла б бути зустріч Аліси та Мишка і його друга.

Гра «Відгадай, чиї це слова»

Що ж, я з’їм. Якщо від цього стану ще менша — пролізу під дверцятами. Чи так чи інак попаду в сад, то хай буде, що буде. (Аліса. Льюїс Керролл «Аліса в Країні Чудес»)

Ой, бідні мої вушка й вуса! Як же я спізнююся! (Кролик. Льюїс Керролл «Аліса в Країні Чудес»)

Тільки вам тут доведеться самим обід готувати. Зумієте? (Мама. Микола Носов «Мишкова каша»)

Що там варити? Морока сама! З’їмо весь хліб, а на вечерю зваримо каші. Кашу можна без хліба їсти. (Мишко. Микола Носов «Мишкова каша»)

Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

Сьогодні на уроці я вчився...

Мені було цікаво...

Свою роботу на уроці оцінюю...

Урок завершую з... настроєм.

Домашнє завдання

Відповідати на запитання рубрики «Повтори і пригадай» (с. 170).

Повторення за рік.

Тема. Вступ до розділу «У країні дитинства». Жанри прози

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Пролунав уже дзвінок,

Починаємо урок!

Артикуляційна гімнастика

«Кицька».

Губи в посмішці, рот відкритий, кінчик язика упирається в нижні зуби; ви­гнути язик гіркою, упираючись кінчиком язика в нижні зуби.

«Піймати мишку».

Губи в посмішці, відкрити рот, вимовити «а-а» і прикусити широкий кінчик язика (зловили мишку за хвостик).

«Конячка».

Витягнути губи, відкрити рот, поцокати «вузьким» язиком (як цокають копитами конячки).

Гра «Нумо, прочитай»

— Складіть слова, переставивши букви.

Трфуки

(фрукти)

мьіфл

(фільм)

олбтуф

(футбол)

іфніш

(фініш)

Робота з підручником (с. 73-74)

Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ.

— Прочитайте його назву.

— Як ви вважаєте, про що йтиметься у творах цього розділу?

— Які за жанром твори ми будемо вивчати?

— Твори яких авторів будемо читати?

— З ким із них ми вже знайомі?

— А з ким познайомимося?

Читання вступної статті до розділу учнями в парах

— Якою темою об’єднані твори розділу?

— Чому дитинство називають найцікавішою порою?

— Доберіть синонім до слова кортить. (Хочеться)

Опрацювання тексту Івана Сенченка «Скажіть, будь ласка, чи є у вас молодша сестра...?»

Виразне читання тексту вчителем.

— Чи сподобалось вам оповідання?

— Які почуття воно у вас викликало?

— Які картини ви уявляли, слухаючи його?

Словникова робота.

Читання слів «луною» за вчителем, а потім — мовчки

Ім’я

сусіди

терпець

клопоту

кликати

граєтеся

розкажіть

образитися

— У якій колонці всі слова є іменниками?

— До якої частини мови належать слова другої колонки?

— Доберіть синоніми до слова клопоту. (Мороки, турботи)

Фізкультхвилинка.

Гра «Бджілки».

Самостійне напівголосне читання оповідання учнями

Аналіз змісту прочитаного з елементами вибіркового читання.

— Яке питання ставить нам автор?

— Які почуття він передає в цьому запитанні?

— Як звати головного героя?

— Як звати його сестру?

— Як він ставиться до запитань молодшої сестрички?

— Як ви розумієте слова «урвався терпець»?

— Якими словами автор передає щирість, безпосередність маленької дів- чинки?

— З якою інтонацією слід читати слова автора? А з якою — слова Ніни?

Робота в парах.

Розігрування діалогу між Олегом і Ніною.

Підсумок уроку

Гра «Закінчи речення»

Сьогодні на уроці я вчився...

Я зрозумів...

Мені найбільше сподобалося...

Хотів би ще дізнатися...

Домашнє завдання

Підготувати розповідь про своїх молодших братиків і сестричок.

Повторення й узагальнення вивченого за рік

Краса світу в художньому творі

Тема. Ліричні твори-роздуми. Дмитро Павличко. Плесо

Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором.

Накрапає дощ (тихо).

Дощ пускається сильніше (голосніше).

Злива (голосно).

Дощ слабшає (тихіше).

Дощ припинився (читання припиняється).

Дуб дубовистий, широкозеленолистний.

Артикуляційна вправа «Хоботок»

В зоопарку ми були,

Там великі є слони.

А маленький Раві

Привітався з нами.

Хобот свій він витягав,

«Всім привіт!» — немов казав.

Щоб йому відповісти,

Хоботок зроби і ти.

Краще губи витягай,

Раві швидше привітай.

(Витягнути губи сильно вперед, напружити, як під час вимовляння звука [у].)

Повідомлення теми і мети уроку

Звучить пісня «Два кольори» (муз. Олександра Білаша, сл. Дмитра Пав­личка).

https://www.youtube.com/watch?v=q729USGsCLU

— Чи сподобалася вам пісня?

— Які почуття вона у вас викликала?

— Композитор Олександр Білаш написав музику до геніальних поетичних рядків українського поета Дмитра Павличка. З його творчістю ми сьогодні й ознайомимося.

Біографічна довідка

— Народився поет 28 вересня 1929 р. у с. Стопчатово на Івано-Франків­щині у багатодітній родині, «коли копати картоплю мати з батьком йшли» — «тверда земля Дмитрові була за ліжко, шорсткий киптар — за пелюшки». Доля судилася поетові така, як і всім українцям, та ще бідакам: нужда, тяжка праця, бідненька освіта — такий шлях і слався сину лісоруба. Кпини та зну­щання за рідну мову, за босі ноги...

Початкову освіту поет розпочав здобувати у польській школі в Яблуневому, де «за мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати...». Вересень 1939 р. приніс зміни...— школа рідною мовою (Коломийська гімназія, де опа­нував німецьку мову та латинь), десятирічка у Яблуневі, українські книжки. Про це молодий поет захоплено пише у вірші «1939 рік». Забуяв поетичний та­лант, народилися перші вірші, а далі й книжки.

1964 р. Дмитро Павличко з родиною переїхав до Києва й очолив сценарну майстерню кіностудії ім. О. Довженка. За його сценаріями поставлені фільми «Сон» (1965 р.) — у співавторстві з В. Денисенком та «Захар Беркут».

1997 р. поета нагороджено орденом «За заслуги» III ст., а 1999 р.— орденом князя Ярослава Мудрого V ст.

Павличко був Послом України в Республіці Польща (завдяки його ста­ранням у центрі Варшави в березні 2002 р. було споруджено пам’ятник Тарасу Шевченку). 2004 р. за визначний особистий внесок у розвиток української лі­тератури, створення вершинних зразків поетичного слова, плідну державну і політичну діяльність поету присуджено звання Героя України з врученням ордена Держави.

Дмитро Павличко є визначним майстром перекладу (перекладає з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, ідиш та багатьох слов’янських мов).

Дмитро Павличко — автор відомих пісенних текстів — «Впали роси на по­коси», «Лелеченьки», «Пісня про Україну». Пісня «Два кольори» стала на­родною.

Творчий доробок Дмитра Павличка відомий у близькому і далекому зару­біжжі. Окремими книгами виходили його твори російською, естонською, поль­ською, болгарською, угорською, грузинською та слов’янськими мовами.

Фізкультхвилинка

Опрацювання вірша Дмитра Павличка «Плесо» (с. 56–57)

1) Робота над заголовком.

— Прочитайте заголовок.

— Як ви його розумієте?

— Прочитайте заголовок з відповідною інтонацією.

«Плесо».

«Плесо»!

«Плесо»?

Плесо — спокійна, чиста водна гладінь.

2) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Які почуття ви переживали, слухаючи його?

— Які картини уявляли?

3) Словникова робота.

Читання колонок слів на одному мовному видиху

Люблю

дивлюся

перетина

заглядати

лезо

підкову

блакить

глибині

— Що спільне між словами першої колонки? (Дієслова) Другої? (Іменники)

4) Робота в парах. Читання вірша учнями в парах.

— З якою інтонацією, силою голосу будете читати вірш?

— Які рядки виділите особливою інтонацією?

5) Виразне читання вірша учнями.

6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Про яке захоплення розповідає поет?

— Чим його приваблює плесо?

— Які почуття переживає автор, дивлячись у глибінь?

— Які порівняння є у вірші? Чому поет уживає саме ці порівняння?

7) Гра «Диктор телебачення».

Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

8) Робота в групах. Гра «Складаємо казку».

Скласти казку про все, що можна побачити на дні водойми.

Підсумок уроку

— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?

— Що вас найбільше зацікавило?

Домашнє завдання

Виразно читати вірш (с. 56–57).

Намалювати до нього ілюстрацію.