Українська мова

4.05.20р.

Повторення й узагальнення вивченого за рік

Тема. Будова слова.

— Сьогодні на уроці ми повторимо вивчене про будову слова.

https://www.youtube.com/watch?v=Ukuxayo1O_U

Бесіда

— Що таке закінчення?

— Для чого воно служить?

— З яких частин слова складається основа слова?

— Що закладено у корені? (У корені закладено основне значення слова.)

— Чи завжди можна вважати слова спорідненими, якщо корені слів зву­чать однаково? (Ні. Корені можуть звучати однаково, та слова можуть мати різні значення.)

— Які слова називаються спільнокореневими? (Слова, які мають спільну частину — корінь і однакове значення.)

— Закінчіть речення.

· Основа — це...

· Закінчення — це...

· Корінь — це...

· Префікс — це...

· Суфікс — це...

2. Інтерактивна вправа «Голосування ногами»

— Якщо ви почуєте неправильне твердження, тупотіть ніжками.

· Корінь — змінна частина слова.

· Суфікс стоїть після кореня.

· Префікс служить для утворення нових слів.

· Визначити закінчення означає дібрати спільнокореневі слова.

· Основа — це слово без закінчення.

· Корінь — спільна частина споріднених слів. домі? Дайте їм визначення.

— Чи завжди слова з однаковим коренем є спільнокореневими?

— Що є спільною частиною споріднених слів? Наведіть приклади.

— Яке значення має закінчення у слові? Що воно виражає?

— Які суфікси надають слову емоційного забарвлення?

— Які слова не мають закінчення?

Каліграфічна хвилинка

Бо се єн ос восени

— Доберіть спільнокореневі слова. Визначте спільну частину. Складіть з поданим словом питальне речення.

Словниковий диктант

Аеродро́м, будь ла́ска, вв́чері, вдень, взи́мку, вісімдесяти́, влі́тку, восени́, впере́д, вра́нці, вчо́ра, гардеро́б, гекта́р, гвинті́вка, до поба́чення, держа́ва, дисциплі́на, зза́ду, інжене́р, кіломе́тр, ліво́руч, меха́нік, мізи́нець, мільйо́н, наза́д, напа́м’ять, океа́н.

Фізкультхвилинка

Робота за підручником (с. 180–181)

Вправи 357–359

Самостійна робота

Тестування

1. Закінчення — це значуща частина слова, яка:

а) стоїть після кореня і служить для утворення слів;

б) містить спільне значення споріднених слів;

в) виражає граматичне значення слова і служить для зв’язку слів у реченні.

2. Позначте рядок, у якому всі слова не мають закінчення.

а) Уголос, заєць, колос;

б) зранку, банку, другу;

в) навесні, поночі, увечері.

3. Позначте рядок, у якому всі слова мають нульове закінчення.

а) Вид, код, молодий;

б) канал, палац, тихий;

в) сир, хліб, віск;

4. Слова кажу, кажеш, кажемо — це:

а) форми одного слова;

б) спільнокореневі слова;

в) синоніми.

5. Позначте рядок, у якому всі слова спільнокореневі.

а) Сон, сонний, сонце;

б) рости, доростити, зріст;

в) народ, народний, нарада;

6. У словах запам’ятати, відвідати буквосполучення -ти виконує роль:

а) частини кореня;

б) суфікса;

в) закінчення.

7. У словах заможному, свіжому закінченням є:

а) -у;

б) -му;

в) -ому.

8. Суфікс -еньк- у словах тихенький, маленький надає словам значення:

а) згрубілості;

б) пестливості;

в) неповної дії.

9. Позначте стовпчик, у якому прізвища письменників записані в алфавіт­ному порядку.

а) Бойко Г.

б) Бойко Г.

в) Костенко Л.

Нестайко В.

Костенко Л.

Нестайко В.

Костенко Л.

Нестайко В.

Бойко Г.

10. Позначте слово, яким можна замінити вислів накивати п’ятами.

а) Попрощатися;

б) втекти;

в) роззутися.

11. Визначте, у якому рядку всі іменники в орудному відмінку записано пра­вильно.

а) Матір’ю, сіллю, радістю;

б) матірю, сілю, радістю;

в) матір’ю, сілью, радісьтюю.

12. Позначте рядок, у якому всі прикметники записано правильно.

а) Сільський, запоріжський, чумацький;

б) сільський, запоріжський, чумакський;

в) сільський, запорізький, чумацький.

Підсумок уроку

— Які значущі частини слова вам відомі? Дайте їм визначення.

— Чи завжди слова з однаковим коренем є спільнокореневими?

— Що є спільною частиною споріднених слів? Наведіть приклади.

— Яке значення має закінчення у слові? Що воно виражає?

— Які суфікси надають слову емоційного забарвлення?

— Які слова не мають закінчення?

Домашнє завдання

Вправа 360 (с. 182).

4.05.20р. Укр. мова.ppsm

5.05.20р.

Повторення й узагальнення вивченого за рік

Тема. Повторення вивчененого про будову слова, частини мови, однорідні члени речення

Каліграфічна хвилинка

Пр во ор уч праворуч

— Вставте прислівники в речення.

Мов у казці: їдеш в один кінець — зеленіє..., їдеш у другий кінець — зе­леніє...

Словниковий диктант

Попе́реду, посере́дині, портре́т, право́руч, п’ятдеся́т, п’ятдесяти́, п’ятсо́т, револю́ція, респу́бліка.

Робота за підручником (с. 182–183)

Вправа 361

Вправа 362

Цікаво знати

Зелені свята — дуже давнє народне свято, яке символізує остаточний прихід літа. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього врожаю.

У Зелені свята в деяких місцевостях України були звичаї, пов’язані зі свя­щенними деревами. Наприклад, на Лівобережжі був обряд водити тополю. Ді­вчата вибирали поміж себе дівчину на тополю, прикрашали її намистом, стріч­ками та квітами, обличчя зав’язували хусткою, руки прив’язували до палиці і так водили по селу з гучними піснями. Кожний господар радо зустрічав про­цесію і, приймаючи від неї добрі побажання (головним чином, приплоду худобі і гарного врожаю), щедро обдаровував учасників обряду.

А ще відома така молодіжна забава, як завивання берези. Уранці у Зелену неділю дівчата беруть харчі, закликають хлопців і з піснями-веснянками та га­ївками йдуть у ліс чи в гай. Там грають, співають, хороводять, а потім сідають і разом їдять все, що принесли. Після цього шукають у лісі молоді берізки, що мають тонкі і довгі гілля-пруття — і з того тонкого гілля на самій березі зави­вають вінки, співаючи відповідних пісень:

По саду ходжу, виноград саджу.

Посадивши та й поливаю,

Ой поливши та й нащіпаю,

Нащіпавши, віночка зів’ю,

Віночка звивши, на воду пущу:

Хто вінка пійме, той мене візьме...

Хлопці можуть допомагати — кожен своїй дівчині — завити вінок на бе­резі.

Ой, зав’ю вінки та на всі святки,

Ой на всі святки, на всі празники...

На всі святочки, на годовії і на роковії...

Звивши вінок на живій березі, хлопці їх обережно відламують і доручають дівчатам. А дівчата забирають додому і пізнім вечором йдуть до води і пус­кають їх на воду, як на Купала, споглядаючи, чи швидко пливуть, чи не підуть під воду, чи з’єднається з іншим вінком, на який загадала дівчина, чи не при­стане до берега, тощо.

Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. За­звичай їх влаштовували в лісі чи в полі, на вигоні за селом. Подекуди моло­діжні забави й танці проходили біля спеціальних лаштунків — ігорного дуба чи явора. Вони являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене квітами, гіллям, стрічками.

Вправа 363

Споріднені слова: спека — пекучого, пекти, запіканка, пекар, спекотно; день — денної, щоденник, щоденно, деньок, днина, удень.

Фізкультхвилинка

Самостійна робота

1) Постав розділові знаки в середині та в кінці речень. Дай характеристику речень за зразком.

Зразок: Діти шанують своїх батьків. (Розповідне, неокличне)

Хіба можна не любити свій рідний край

Рідний край є в кожної людини

Любіть діти свій рідний край

2) Перетвори розповідні речення на питальні і спонукальні.

Андрій читає художню книжку.

Учні заходять у світлий клас.

Діти взяли кошики і пішли до лісу.

Підсумок уроку

— Що виражає речення?

— Які є речення за метою висловлювання?

— А за інтонацією?

— Наведіть приклади таких речень.

Домашнє завдання

Вправа 364 (с. 183).

https://www.youtube.com/watch?v=iuKGT7xeps4

5.05.20р. Укр. мова.ppsm

8.05.20р.

26.05.20р. Укр. мова
8.05.20р. Укр. мова
8.05.20р. Укр. мова.ppsm

12.05.29р.

12.05.20р. Укр. мова
12.05.20р. Укр. мова.ppsm

15.05.-18.05.20р.

15.05.-18.05.20р. Укр. мова
15.05.-18.05.20р. Укр. мова.ppsm

19.05.20р.

19.05.20р. Укр. мова
19.05.20р. Укр. мова.ppsm

22.05.20р.

22.05.20р. Укр. мова
22.05.20р. Укр. мова.ppsm

25.05.20р.

25.05.20р. Укр. мова
25.05.20р. Укр. мова.ppsm

26.05.20.

26.05.20р. Укр. мова.ppsm

29.05.20р.

29.05.20р. Укр. мова
29.05.20р. Укр. мова.ppsm