Поезія до Дня Збройних Сил України

6 грудня ми відзначаємо День Збройних Сил України — день сили, мужності, відповідальності й любові до Батьківщини. Це свято не лише військових, а й усього українського народу, адже кожен із нас несе в серці вдячність тим, хто стоїть на захисті нашої свободи.

Поезія завжди була способом говорити про найважливіше, а у воєнний час її сила відчувається особливо. Вона стає молитвою, підтримкою, зброєю пам’яті й подяки. Саме тому учасники читацького клубу «ІнфоPROстір» на своєму засіданні читали вірші, щоб ушанувати тих, хто щодня боронить Україну.

Прозвучала поезія з книги «Вірші з бійниці» Максима Кривцова (позивний «Далі») — українського поета, фотографа, добровольця, громадського діяча та військового, який загинув у 2024 році. Його слова — це голос фронту, чесний і болючий, але сповнений світла.

Учасники клубу також познайомилися з творчістю Лідії Мищенко — поетеси, мами Захисника України і волонтерки. Її вірші давно полюбилися людям у соцмережах, а нещодавно у Франції вийшла збірка, яка українською має назву «Про що мріють матері?». Це книга про війну, наше сьогодення, про те, що відчуває мама, чия дитина боронить країну.

Поезія Лідії Мищенко вражає до глибини душі — щира, правдива, пронизана материнським болем і любов’ю, торкається серця з перших рядків. Недарма багато її віршів стали піснями: у соцмережах — десятки відео, де люди виконують їх, інколи навіть без музичного супроводу, лише голосом. І це найтепліше свідчення того, що Лідія Мищенко — справжня народна поетеса.

Учасники клубу переглянули кілька музичних композицій на її слова: "В вечір на Андрія", "Бережи їх, Боже, бережи", "Ми живемо надією", "Як би мала крила", "Я - Україна". Засідання пройшо у дружній та дуже зворушливій атмосфері. 

Поезія знову нагадала нам, що сила слова здатна підтримати, об’єднати й подарувати віру. 

Слава Україні! Слава Збройним Силам України!