Голокост
"ПАМ’ЯТЬ ПРО ГОЛОКОСТ - ШЛЯХ ДО ТОЛЕРАНТНОСТІ"
до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту (27 січня)
виставка літератури
Любі друзі!
Толерантність - це не поблажливість і не мовчазна терплячість, не байдужість і не вседозволеність. Тоді що це? Люди, які готують документи для ООН, визначили, що толерантність - це визнання права кожної іншої людини на її інакшість, самобутність. І ще толерантність - це те, що сприяє переходу людства від війни як способу життя до культури миру. Це і прагнення людини до об’єднання, і об’єднавчий чинник. Адже плекаючи в собі толерантність, людина з подрібнених, розрізнених уламків розколотого ненавістю і спотвореного неправдою світу творить єдину, цілісну, чисту картину, в якій є місце для всіх народів, усіх релігій, усіх особистостей - таких, якими вони є насправді.
А якими є джерела толерантності? Ви, мабудь, помічали, що люди цілісні, знаючі, відкриті для спілкування, які володіють різними мовами, цікавляться культурою інших народів - як правило, шанують особливості інших. А от чим менше людина "наповнена" знаннями, чим жадібніше вірить чуткам і міфам, чим неохочіше відкривається до правдивого пізнання інакшого - тим більше боїться "чужого". Відповідно, таку людину "чуже" дратує як щось незрозуміле і непотрібне, чого слід позбавитись - "щоб був порядок". Тобто, щоб усе стало однаковим.
А чи можуть бути толерантними люди, які не шанують себе, не прислухаються до свого внутрішнього голосу, занедбують свою самобутність? Озирніться довкола і поміркуйте, яка людина швидше навчиться бути толерантною - вільна чи залежна; відповідальна чи байдужа; свідома своїх прав і власної інакшості чи така, що ніколи над цим не замислювалася; добре обізнана з культурою свого народу чи переконана в його "меншовартості"?
Етапи "пробудження" толерантності в особистості такі: людина усвідомлює інакшість іншого і намагається його зрозуміти; докладає зусиль, щоб передати це розуміння іншим людям; захищає право на самобутність інших людей; готова до самопожертви заради іншого.
Кожен грає свою мелодію, але чудово, коли мелодії кожного гармонійно зливаються у спільній симфонії життя.
Джерела толерантності: каталог виставки. - Амстердам-Київ: Дух і літера, 2005
Бібліотека запрошує переглянути:
Кон Н. Привід для геноциду / Норман Кон. – К.: Самміт-Книга, 2011. – 352с.
Антисемітизм – одна з найтемніших плям історії ХХ століття. Зазирнути в неприємну передісторію Голокосту, розкрити його рушійні сили та соціальні й психологічні фактори його заразливості, а також розплутати незбагненний клубок історичних манівців, якими антисемітизм проторував шлях на головну сцену історії ХХ століття – таке завдання книжки британського історика Нормана Кона (1915 – 2007), котрий спеціалізується на вивченні апокаліптичних релігійних світоглядів.
Брухфельд С. Передайте об этом детям вашим… История Холокоста в Европе 1933-1945 / Стефан Брухфельд, Пол А. Левин; правительство Швеции, проект «Живая история». – М.: Текст, 2001. – 104с.
Проект «Живая история», посвященный Холокосту, был предложен премьер-министром Швеции Йорданом Перссоном во время парламентских дебатов в июне 1997, цель этой инициативы состояла в том, чтобы отталкиваясь от Холокоста в годы Второй мировой войны, привлечь внимание общества к проблемам демократии, гуманизма и равенства. Книга «Передайте об этом детям вашим…» - одна из составных частей проекта «Живая история». Она адресована в первую очередь взрослым.
Франк А. Щоденник / Анна Франк. – К.: Сфера, 2009. – 282с.
Перший український переклад всесвітньовідомого твору Анни Франк (1929 – 1945). Щоденник, який вела єврейська дівчинка понад два роки, переховуючись від нацистів в одному із будинків Амстердама, відбиває вражаючий світ почуттів і думок авторки і не в останню чергу засвідчує її письменницький хист.
Ця книга – хвилюючий документ, що неспростовно викриває людиноненависницьку політику геноциду, яку здійснювала гітлерівська Німеччина.
Беркгоф К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою / Карел Беркгоф. – К.: Критика, 2011. – 456с.
Монографію голандського історика Карела Беркгофа присвячено дослідженню повсякденного життя та стратегій виживання під нацистською окупацією і 1941-1944 роках населення України. Монографія містить потужний розділ «Голокост євреїв і ромів».
Кузнецов А. Бабий Яр. Роман-документ / А. Кузнецов. – К.: Обериг, 1991. – 352с.
Сорок первый… Растерзанный, истекающий кровью Киев. 29 сентября. Толпы евреев, жителей всех районов города, тоскливыми потоками вливаются в медленно текущую Дехтяревскую улицу. На лицах смятение, страх, безысходность. Плачут дети. Застывшие слезы в глазах стариков. В них – вечность. Маленьких, немощных и престарелых везут в колясках и на подводах, вперемежку с нехитрым скарбом, никому не нужной мебелью, детскими матрацами, куклами, узелками с едой…
Дорога в бессмертие оканчивается через два километра, на узком выступе глубокого оврага, расстрелянного, как и люди. Внизу – одна из самых огромных братских могил…
Памятники бывают разными. Роман-документ Анатолия Кузнецова «Бабий Яр» является памятником одной из самых страшных человеческих трагедий второй мировой войны…
На виставці представлені публікації із періодичних видань, а також роздруковані матеріали з Інтернету.