9 травня - День Перемоги
День Перемоги (рос. День Победы) — державне свято Радянського Союзу, що відзначалося щорічно 9 травня «на згадку про переможне завершення Великої Вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників». Дата пов'язана з прийняттям капітуляції Німеччини у війні в радянській зоні окупації в передмісті Берліна Карлсхорсті за московським часом. Встановлене указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року (ще до підписання) як день «всенародного торжества». У 1948 році, враховуючи жахливі наслідки війни, зокрема наявність на той момент величезної кількості інвалідів, свято скасували. Статус державного свята й неробочого дня 9 травня знову отримало 1965 року. З того часу супроводжувався урочистими військовими парадами радянської армії на Червоній площі в Москві. Також святкувався у деяких країнах Варшавського договору. З 1991 року, після розвалу СРСР, продовжує святкуватися в низці пострадянських країн — Росії, Білорусі, Україні, Казахстані тощо. В українському законодавстві від 2000 року визначається як день «торжества безсмертного подвигу народу — переможця над фашизмом, всенародної пам'яті про його боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини». У більшості європейських країн День перемоги в Європі відзначають 8 травня, а країнах Британської Співдружності — 7 травня. Вікіпедія
ОСТАННІЙ
Настане день
Cкорботи світової -
І попливе у лодії труни
За вічний круг і пруг
Останній Воїн
Великої, Священної війни.
Душа солдата в потойсвітнім краї
Повільно рушить на суворий звіт,
І від осколків давніх
Перед раєм
Дуга безпеки заячить у світ.
І сам Петро,
Зачудування повен
З небаченої досі дивини,
У Всеблагого запитає:
- Хто він? -
І Бог відкаже:
- Се - Останній Воїн
Великої, Священної війни.
Ти відчини Йому ворота,
Петре,
І - грішного - до раю запроси:
Він на землі зазнав такого пекла,
Що Я Його простив
На всі часи!
...Останній залп
Прониже тишу гостро.
І в щемну мить,
Як сироти в сльоту,
Таку печаль відчують
Час і простір,
Що навіть кутий з каменя
Апостол
Ледь стримає за вією сльозу.
Борис Олійник // Дивослово. - 2006. - №5
Бібліотека запрошує відвідати виставку літератури про Велику Вітчизняну війну. До вашої уваги документальні та художні видання часів Радянського Союзу та сучасні. Більше інформації можна отримати, скориставшись тематичною картотекою. Вірші, які представлені на сторінці, ранять душу та ще раз доводять, що немає в світі нічого страшнішого за війну.
ДІТИ ВІЙНИ
Звучить надто болісно - "діти війни".
Слова ці - як долі зім’яті.
Війна, як відомо, це - від сатани.
А тут, виявляється, - мати.
Насіяла діток.
І що їм дала?
Яким молоком годувала
В колисках-окопах?
Якого тепла
Вділила з пожежного шалу?
Чим бавила?
Свистом снарядів і куль?
Як мати, і "мудро", і "тонко"
Про першу науку подбала таку -
Малим за буквар - похоронка.
І спинки завбачливо гнула тоді ж,
Щоб зручно вмостилась робота -
Ота, що не тільки в літа молоді,
А й старші вмивала їх потом...
Ці діти сьогодні ще є поміж нас.
Сивенькі, а все-таки - діти.
Голодне сирітство у них не мина
І щастя прийдешнє не світить.
Як речі, покинуті сетед багви, -
Заношені, ветхі і зайві...
Невже так ніколи і не всиновить
Дітей цих їм рідна держава?
Ніна Багата // Сумщина. - 2012. - №16-17
