Embedded Files
Шановні друзі, ми продовжуємо публікувати нариси колишньої вчительки історії Алли Василівни Кобизєвої про видатного українця, нашого земляка Олександра Олеся (1878-1944). Сторінку підготовлено до Міжнародного дня рідної мови, бо тема слова, мови неодноразово звучить в Олесевій поезії, про що, зокрема, і йдеться у нарисі.
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ:
"О СЛОВО - МЕЧ! О СЛОВО - СОНЦЕ!"
Нарис
"Творча спадщина О. Олеся: поезія, переклади, п'єси, проза, сатиричні твори, казки для дітей, пісні й романси на його слова, листування з українськими письменниками, державними діячами УНР...
Ми всі завинили перед О. Олесем: мало знаємо, мало публікацій. Вперше саме в його поезії природа Східної України дістала свого закоханого співця. Він зумів передати почуття краси від степу, вітру, простору і трав. Поезія серця злилась з поезією природи рідного краю.
Уроджений на межі Гетьманщини і Слобожанщини, О. Олесь твердо і неухильно пішов українською дорогою. Лихоліття ХХ ст. не зламали його. В його поезії повно обурення проти насильства, повно гніву з скривджених. Український буревісник підносить народну енергію і віру, закликаючи йти до бажаної мети "... без сумніву й вагання".
Проголошуючи гімн рідній мові, що "...в єдине нас злива", він тим самим формує національну свідомість. О. Олесь залишив нам таке, що стало вічним і невмирущим національним здобутком на всі часи: "О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним".
Післямова: якщо ми збираємось стати цивілізованою нацією, маємо відновити пам’ять про історичні постаті нашої культури".
А.В. Кобизєва
Бібліотека ДПТНЗ "Шосткинське ВПУ" пропонує до вашої уваги добірку віршів О. Олеся про мову:
***
Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче, і миліш,
І дорожче в час недолі?!
Рідна мова! рідна мова!
Що в єдине нас злива, –
Перші матері слова,
Перша пісня колискова,
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій,
І в вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?!
Краще нам німими стати,
Легше гори нам нести,
Ніж тебе розіп'ясти,
Наша мово, наша мати!
Ні! В кім думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
"В рідній школі рідна мова!"
І спасе того в недолі
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета:
Рідна мова в рідній школі!
***
О слово рідне! Орле скутий!
Чужинцям кинуте на сміх!
Співочий грім батьків моїх,
Дітьми безпам'ятно забутий.
О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між ними левій рев…
О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним.
1907
***
Як довго ждали ми своєї волі слова,
І ось воно співа, бринить...
Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить.
Як довго ждали ми... Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг,
Зберіг в таку страшну негоду,
Коли він сам стоять не міг...
1911
На вулиці
Космополіте!.. Правду кажеш, брате:
Єдина мова і народ!
Пора всім неукам почати
Проти порядків свій поход!
Чому ж по-твоєму казати мушу?
Чого ти... дивишся згори?!
Я маю теж і честь, і душу...
Космополіте, не дури!
30.04.1917
***
В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна.
Цвіти і сяй, моя державна...
І розцвіла, як квітка, мова
На рідній ниві, над струмком,
Але прийшла на лан корова
І завертіла язиком...
Недовго думала і ждала,
Взяла і всю її злизала...
Отож чужих корів годуйте
Сінцем, помиями в хлівах,
Але вночі і вдень пильнуйте,
Щоб не ходили по ланах.
Коли ж у вас серця телячі,
Зробіть намордники собачі.
13.10.1918
***
Є слова, що білі-білі,
Як конвалії квітки,
Лагідні, як усміх ранку,
Ніжносяйні, як зірки.
Є слова, як жар, пекучі
І отруйні, наче чад...
В чарівне якесь намисто
Ти нанизуєш їх вряд.
20.01.1922
Джерело:
Олександр Олесь Твори: в 2 т. / упоряд. Р.П. Радишевський. - К.: Дніпро, 1990.
Т.1: Поетичні твори. Лірика. Поза збірками. З неопублікованого. Сатира. - 959с.
Page updated
Google Sites
Report abuse