Ми тебе не забули, Тарасе!

Світ постав зі Слова, і Україна постала зі Слова, і те Слово було Шевченковим. Слово Поета росло із чернозему пісні і думи, з глибинних коренів українського народу і первісної чистоти його духу. І це Слово заяскріло на верховинах світової слави мудрістю поета-пророка. Шевченко відкрив світові Україну, а українцям - дорогу в світ.

Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов'ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Тарас Григорович прожив дуже мало - лише 47 років.

"Як трагічно мало прожив поет, - писав Михайло Стельмах, - але й цього досить було йому, щоб перейти у віки... Шевченко є чи не найбільшим борцем проти всього, що окайданювало людину, нівечило рабством, лжею, криводушієм її дух і тіло".  Пам'ять про Тараса Шевченка живе та буде жити у серці кожного українця.

Напередодні 210-річного ювілею Поета учні та педагоги Шосткинського вищого професійного училища згадують та шанують славного сина українського народу: із задоволенням читають улюблені вірші; декламують рядки поезії, що закарбувалися у пам'яті; переглядають літературу різних років, представлену на тематичній виставці  у бібліотеці.

Вже третій рік Україна живе в умовах війни, страшною ціною виборює свою свободу та незалежність. І слова великого Кобзаря актуальні сьогодні, як ніколи:

"Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!"

"Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… Ось де, люде, наша слава, Слава України!"

"Свою Україну любіть. Любіть її… во врем ‘я люте, В остатню, тяжкую мінуту За неї Господа моліть".