Вірші про бібліотеку

***

Бібліотека - море книг  

Бібліотека – море книг,

Бібліотека – храм науки...

Переступайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки!

Вони – це згусток давнини,

Вони прийшли із далини,

Як наша виспівана мова.

У них боління тих людей,

Кому за біль – добро народів.

У грізній сутичці ідей

Вони бажали добрих сходів.

Вони прорвались в наші дні

Крізь морок тьми і непогоди.

Переступайте наш поріг,

Вам буде добре в цій оселі:

Гомер громово гряне в ріг,

Заплаче мужньо Руставелі.

Тут Данте заведе вас в рай,

Шекспір відкриє високості.

Наш Гоголь обезсмертить край

І Пушкін вас запросить в гості.

Запалить душу вам Тарас

І заквилить чаїно Леся...

Тож не минайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки:

Нема прекрасніших доріг,

Ніж в цей вселюдський храм науки.

Петро Гоць

***

Для мене книги – світло дня,

Для мене книги – зорі ночі...

Моя сім’я, моя рідня,

Мій розум, серце моє, очі...

Без книги я не проживу

Вже, як без вирію лелека...

Я і крізь вічність оживу

В отім святім : бібліотека...

Для вас я книгою лишусь,

Словами, строфами рядками,

У пам’ять віршами впишусь

У прози буйними рядками...

В енциклопедіях знайду

Для вас усі найкращі гасла

І з ними у серця прийду,

Щоб свічка помислу не згасла,

Бо книги – то і світло дня,

Бо книги – то і зорі ночі...

Моя сім’я, моя рідня

Мій розум, серце моє, очі.

Петро Гоць

***

ми шукаємо щонайточніших знань

драбинами сходимо на вищі поверхи книгозбірні

нишпоримо по стелажах спільно з павуками

здіймаючи крейдяні хмари під стелею

мов на вершині стрімкої вежі

почуємося повітряними гімнастами

аж забиває дух і ледве

втримуєм рівновагу

поринаємо в найтовщі томи без надії колись вибратися

книги поглинають нас як моря

хапаємось руками за різьблені виступи

сяк-так тримаємось на поверхні

і коли вже цілком підупадем на силі

засапані обсипані штукатуркою

здається знаходимо

в гущавині сап’янів та коленкорів

притулене до стіни

легке і тепле

гніздо

вуличної ластівки

Юрій Андрухович

***

В умовах фронту нині ваше свято,

І ви — на головному рубежі.

І скільки ж сили треба вам зібрати

На захист української душі!

На захист того, що нас всіх єднає,

Дає наснагу вірить в майбуття,

І, як надія, душі окриляє,

Даруючи любов нам до життя.

У нас нема часу на оборону

В інформаційній цій важкій війні.

Йдемо в атаку всі одним загоном,

Щоб буть не під конем, а на коні.

Ми поруч з вами, ваша зброя — слово,

Яку куєм ми нині попри все.

Партнерство наше — головна основа

Того, що перемогу нам несе.

І хоч ревуть свинцеві лиховії,

На злам усіх випробуючи нас,

В ваших руках на майбуття надія.

Ми вірим вам і щиро любим вас!

Олександр Афонін 

(30 вересня 2014)

ІЗ ВСЕУКРАЇНСЬКИМ ДНЕМ БІБЛІОТЕК!