Голокост
"ГОЛОКОСТ: ПИТАННЯ ПАМ'ЯТІ ТА СУМЛІННЯ"
до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту (27 січня)
ВИСТАВКА ЛІТЕРАТУРИ
У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 "Пам'ять про Голокост", що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. Україна приєдналася до цього документу у 2012 році та вперше скромно відзначила Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.
Саме того дня 1945 року радянська армія звільнила в’язнів найбільшого нацистського концтабору Освєнцім (Аушвіц-Біркенау), що був розташований у 70 кілометрах від Кракова. В роки другої світової війни у фашистських таборах смерті було знищено шість мільйонів євреїв і мільйони людей інших національностей.
Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоби наступні покоління зберегли пам'ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду.
Цього року світова спільнота темою річниці обрала "Сміливість не бути байдужими: рятівники часів Голокосту".
Голоко́ст (від англ. the Holocaust , з дав.-гр. ὁλοκαύστος — «всеспалення») — переслідування і масове знищення євреїв у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933 — 1945 років; геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни.
Як жертв Голокосту зазвичай сприймають також інші етнічні та соціальні спільноти, яких нацисти переслідували і знищували за приналежність до цих спільнот (цигани, геї, масони, безнадійно хворі тощо).
Тобто, у ширшому розумінні, голокост — систематичне переслідування і знищення людей за ознакою їх расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
Бібліотека запрошує переглянути:
Кон Н. Привід для геноциду / Норман Кон. – К.: Самміт-Книга, 2011. – 352с.
Антисемітизм – одна з найтемніших плям історії ХХ століття. Зазирнути в неприємну передісторію Голокосту, розкрити його рушійні сили та соціальні й психологічні фактори його заразливості, а також розплутати незбагненний клубок історичних манівців, якими антисемітизм проторував шлях на головну сцену історії ХХ століття – таке завдання книжки британського історика Нормана Кона (1915 – 2007), котрий спеціалізується на вивченні апокаліптичних релігійних світоглядів.
Брухфельд С. Передайте об этом детям вашим… История Холокоста в Европе 1933-1945 / Стефан Брухфельд, Пол А. Левин; правительство Швеции, проект «Живая история». – М.: Текст, 2001. – 104с.
Проект «Живая история», посвященный Холокосту, был предложен премьер-министром Швеции Йорданом Перссоном во время парламентских дебатов в июне 1997, цель этой инициативы состояла в том, чтобы отталкиваясь от Холокоста в годы Второй мировой войны, привлечь внимание общества к проблемам демократии, гуманизма и равенства. Книга «Передайте об этом детям вашим…» - одна из составных частей проекта «Живая история». Она адресована в первую очередь взрослым.
Франк А. Щоденник / Анна Франк. – К.: Сфера, 2009. – 282с.
Перший український переклад всесвітньовідомого твору Анни Франк (1929 – 1945). Щоденник, який вела єврейська дівчинка понад два роки, переховуючись від нацистів в одному із будинків Амстердама, відбиває вражаючий світ почуттів і думок авторки і не в останню чергу засвідчує її письменницький хист.
Ця книга – хвилюючий документ, що неспростовно викриває людиноненависницьку політику геноциду, яку здійснювала гітлерівська Німеччина.
Беркгоф К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою / Карел Беркгоф. – К.: Критика, 2011. – 456с.
Монографію голандського історика Карела Беркгофа присвячено дослідженню повсякденного життя та стратегій виживання під нацистською окупацією і 1941-1944 роках населення України. Монографія містить потужний розділ «Голокост євреїв і ромів».
Кузнецов А. Бабий Яр. Роман-документ / А. Кузнецов. – К.: Обериг, 1991. – 352с.
Сорок первый… Растерзанный, истекающий кровью Киев. 29 сентября. Толпы евреев, жителей всех районов города, тоскливыми потоками вливаются в медленно текущую Дехтяревскую улицу. На лицах смятение, страх, безысходность. Плачут дети. Застывшие слезы в глазах стариков. В них – вечность. Маленьких, немощных и престарелых везут в колясках и на подводах, вперемежку с нехитрым скарбом, никому не нужной мебелью, детскими матрацами, куклами, узелками с едой…
Дорога в бессмертие оканчивается через два километра, на узком выступе глубокого оврага, расстрелянного, как и люди. Внизу – одна из самых огромных братских могил…
Памятники бывают разными. Роман-документ Анатолия Кузнецова «Бабий Яр» является памятником одной из самых страшных человеческих трагедий второй мировой войны…
На виставці представлені публікації із періодичних видань, а також роздруковані матеріали з Інтернету.