Василь Стус
"Народе мій, до тебе я ще верну..."
До недожитого 75-ліття Поета (8 січня 1938 - 4 вересня 1985)
ВИСТАВКА ЛІТЕРАТУРИ
Земле рідна! Тобі одній
Я волів би служить до скону.
До твоїх прийдешніх днів
Дотягнутися б хоч рукою.
В. Стус
Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,
Добро і правда віку.
В. Стус
НА СМЕРТЬ ПОЕТА
Умирають в тюрмі поети...
Умирають в тюрмі пророки...
І ніхто, десь, на всій плянеті
Не зуміє сказати, доки?
Доки будуть на душогубства
Християни дивитись мовчки,
Нахвалятися братолюбством
І дружити з поріддям вовчим?
Доки будуть молити Бога,
Хоч не жде він від нас молитви?..
Те, що жде Він – це перемога,
Перемога на полі битви.
Буде Бог не по нашім боці,
Доки ми не йдемо всі разом,
Доки Гриць ворогує з Троцем,
А в чоло дістається блазень...
Тільки де ж того слова взяти,
Що єднає вогонь і воду,
Що до брата зближає брата,
І сварню оберта на згоду?
Хтось забрав нам слова високі
Й дав їх іншим на цій плянеті...
Умирають в тюрмі пророки,
Умирають в тюрмі поети...
Святослав Караванський
Євген Сверстюк про Василя Стуса:
"Василь Стус - висока постать, що піднялася над малим часом, над мілинами часу.
Василь Стус - вольова людина: йому вдалося зреалізувати свій талант за умов, де інші гаснуть і посилаються на умови.
Василь Стус - щаслива людина: його спадщина не пропала, хоча лежала в пропасті...
Загиблий Василь Стус зробив більше за багатьох інших, кому поталанило вернутися. Він справді "у смерті повернувся до життя".
Якщо говорити про зворотню луну його загибелі - вона була великою. То був час, коли грім було далеко чути. Усі радіостанції світу повідомили про загибель українського поета. Комуністи заметушились.
Цей грім вдарив по його друзях - і теж пробудив. Чимало сміливих акцій проходило під його іменем - за законом зеківської солідарності.
"Стуса ми не здамо" - висіло в повітрі.
"Стуса не забудуть" - це стало зрозуміло тим, хто дозволив без шуму видати книжку "Дорога болю".
"Від Стуса краще відійти, умивши руки", - здогадалися кагебісти після кількох спроб виправдати свій вирок. Стус був найбільшим, найбільш відвертим ворогом КГБ, бо, здається, тільки він написав звинувачення тій бездушно жорстокій і антиукраїнській потворі.
Звинувачення від імені свого народу. Воно звучить. Воно завжди звучатиме".