"НЕ ЗГАСНЕ ПАМ'ЯТІ СВІЧА"
до 75-річчя від дня народження видатного політичного діяча
В'ячеслава Максимовича Чорновола
24 грудня 1937 - 25 березня 1999
Дай боже нам любити Україну понад усе сьогодні — маючи, щоб не довелося гірко любити, втративши. В. Чорновіл
Під час розколу Руху, який був організований провладними чиновниками, що прийшли до влади за допомогою Руху, Чорновіл в інтерв'ю газеті "Независимость" (26.02.1999р.) на запитання "Коли вам, В'ячеславе Максимовичу, було важче - коли протистояло КДБ і вся радянська система чи тепер?" відповів:
"Тепер! Те, що відбувається, - це для мене така несподіванка, таке потрясіння... Люди, охоплені бажанням мати гроші і посади, стають не до пізнання. Хочу провести таку паралель. Свого часу первинне накопичення капіталу супроводжувалося пострілами з-за рогу, ударами ножів у спину, зрадою партнерів тощо. Так ось, те, що відбувається сьогодні у нас - первинне накопичення політичного капіталу. І прийоми застосовуються аналогічні. Задля того, щоб видертися нагору, підім'яти під себе партію (яка вже не допомагає, а заважає), люди не гидують нічим. Мені здається, у всьому винна моя надмірна довірливість - до слів, а не до вчинків, переконаність, що краще повірити, ніж не довіряти, краще вважати людину однодумцем, аніж опонентом".
В останній день свого життя, 25 березня 1999 р., під час виступу в Кіровоградському педінституті, В'ячеслав Чорновіл сказав:
"Рух - це та велика політична сила, яка найбільше зробила для того, щоб Україна стала незалежною державою. У 88-89-му - на початку 90-х років не можна було собі уявити розвитку України без Народного руху України, без Народної ради, до наших здобутків можна зарахувати й Акт проголошення незалежності, Декларацію про державний суверенітет України, й участь у референдумі, - ми тоді виклали всі сили, щоб було 92% за незалежність. Я думаю, що зараз Рух ми відстоїмо, але на першому плані повинна бути ідея; лідери повинні бути ідейними. Якщо вони пішли на лобіювання якихось грошових інтересів, то хай собі йдуть у бізнес, їм нічого робити в керівництві політичних партій. Оце моє переконання". *
Маю право сказати, що чесно виконую оту свою студентську клятву служити Україні, дану під час випускного вечора 1960 року на Володимирській гірці в Києві. Може це звучить банально, та все ж скажу: "Я хотів би ще раз прожити своє життя". **
ЛІТЕРАТУРА
Дисидентство в Україні:
Довідник з історії України (А-Я): посіб. для ЗНЗ / за ред. І. Підкови, Р. Шуста. - 2-ге вид., доопрац. і доповн. - К.: Генеза, 2001. - С.211-212.
Пометун О.І. Історія України: підруч. для 11 кл. ЗНЗ: рів. станд., акад. рів. / О.І. Пометун, Н.М. Гупан. - К.: Освіта, 2012. - С.172-179.
Турченко Ф.Г. Новітня історія України (1939 - початок ХХІ ст.): пдруч. для 11 кл. ЗНЗ. - вид. 5-те, доопрац. і доповн. - К.: Генеза, 2007. - С.190-198.
Біографія В'ячеслава Чорновола:
Шакула С.В. В'ячеслав Чорновіл (1937 - 1999рр.) / С.В. Шакула: в кн.: 100 великих українців. - К.: Арій, 2010. - С.468-472.*
Моє життя: текст з автобіографії В. Чорновола. 1994 рік // Час Руху. - 2007. - №24. - С.4-5.**
Теленчі О. Кому під силу тернії Любові перейти / О. Теленчі // Голос України. - 2007. - №245. - С.3.
Спогади про В'ячеслава Чорновола:
Тарасюк Б. Дух, що тіло рве до бою / Б. Тарасюк // Час Руху. - 2008. - №6. - С.1, 4.
Ольховський І. Урок інтелегентності / І. Ольховський // Час Руху. - 2008. - №6. - С.5.
Кулеба В. Непідкупний Чорновіл / В. Кулеба // Час Руху. - 2008. - №6. - С.5.
Сценарії вечорів пам'яті.