Г. Гейне

Г. Гейне «Книга пісень»

План

1. Особливості композиції збірки «Книга пісень», образ ліричного героя, фольклорні елементи.

2. Утілення високого почуття кохання у віршах митця.

3. Особливості поетичної мови творів.

· З чим у вас асоціюється слово «романтизм»? (асоціація із Середніми віками, коли в літературі був популярним жанр рицарського роману.)

· Що ви знаєте про романтизм як напрям мистецтва? (романтизм — напрям у літературі та мистецтві першої чверті ХіХ ст., для якого є характерним зображення ідеальних героїв і високих почуттів.)

· У чому полягає суть романтизму? (У зображенні незвичайної людини в незвичайних обставинах)

· Що є витоками, першоосновою творів романтиків? (Усна народна творчість, легенди, розповіді. романтики намагались створювати свою національну культуру, їх цікавила історія рідної країни.)

· Укажіть найвизначніші досягнення романтиків у літературі. (Створення нових жанрів: роману, поеми та ліричної поезії) Назвіть найвідоміших письменників, імена яких пов’язані з романтизмом. (В. Скотт, ж. Санд, В. Гюго, Е. Гофман, Ф. Купер, е. По, Дж. Байрон, Г. Гейне, а. Міцкевич, П. Шеллі, Ш. Петефі)

Особливості композиції збірки «Книга пісень»

„Книга пісень” Г. Гейне – лірична сповідь, об’єднана єдиною спільною темою – темою кохання.

Збірка складається з чотирьох циклів: «Cтраждання юності», «Ліричне інтермецо», «Знову на батьківщині», «Північне море». Однак у кожному з циклів означена тема набуває різних інтерпретацій. Почуття ліричного героя знехтувані. На цьому ґрунті виникає конфлікт закоханого і дійсності, яку герой сприймає через призму власної драми.

„Книга пісень” – своєрідний ліричний щоденник, твір, цілісний за формою і змістом. До книги ввійшли вірші, написані в різних жанрах: елегії, балади, романсу, медитації. Ліричний герой книги – людина багатої душі. Та він не лише здатний на високі почуття і любовні страждання, але й уміє аналізувати власні переживання, вдаючись часом навіть до самоіронії. У „Книзі пісень” зібрана духовна історія ліричного героя: він проходить шлях від кохання до розчарування і самотності.

Утілення високого почуття кохання у віршах митця.

Кохання – надзвичайно складне, незбагненне і загадкове почуття, що має містичну силу над волею та бажаннями людини. Це відкриття епохи Романтизму. Це ще й твір про особисту трагедію поета і драму всього його покоління, що нерідко потрапляло в полон ілюзій.

Нерадісним було кохання Гейне до Амалії. А через сім років Генріх закохується в молодшу сестру Амалії — Терезу. Але й ця дівчина не відповіла поету взаємністю. І знову — нещасне кохання, душевні страждання і — нові вірші, які пізніше увійдуть до циклу «Знову на батьківщині».

Узагалі, тема нещасного кохання — не нова для поетів, але твори Гейне відрізняються тим, що в них не лише душевний біль, але й соціальний протест — ніколи б багатий дядько Соломон не погодився на шлюб своєї доньки з бідним небожем. Поет страждає через невизнання родичами його особистості. Він значно краще почувається серед простих, щирих людей, ніж серед «золотої молоді». Гейне, як і всі поети, страждає через самотність, але його ліричний герой не мовчазний і не покірний. Гейнівський герой не хоче миритися з дійсністю, його не приваблює зустріч з коханою на небесах, він прагне звичайного людського щастя на землі.

Особливості поетичної мови творів

Г. Гейне зробив мову повсякдення придатною для поетичних творів. Віршам Гейне властиві глибока задушевність, щирість, зрозумілість і простота, але романтична відвертість не завжди знаходить розуміння, нерідко вона викликає сміх. Вірші Гейне вирізняються надзвичайним ліризмом, душевністю, у них яскраво й тонко відображено біль і переживання зболілого серця.

Усі твори у збірці вирізняються надзвичайною мелодійністю. Не випадково вірші з «Книги пісень» привернули увагу таких всесвітньо відомих композиторів, як Ф. Шуберт, Р. Шуман, Ф. Ліст, Р. Ваґнер, Ф. Мендельсон, Е. Ґріґ, П. Чайковський, М. Римський-Корсаков, С. Рахманінов, М. Лисенко та ін. За кількістю текстів, покладених на музику, збірка «Книга пісень» не має рівних у світовій поезії. За підрахунками німецьких учених, на кінець XIX ст. існувало приблизно півтори тисячі музичних творів на тексти й мотиви із цієї збірки. А за підрахунками сучасних дослідників, нині ця цифра сягає восьми тисяч.