Тропи

Двадцять четверте листопада

Класна робота

В.Симоненко “Цар Плаксій та Лоскотон”


План

1. Різні життєві позиції царя Плаксія та Лоскотона

2. Порівняння, епітети.


Тема твору: зображення плачевного правління царя Плаксія, який змушує людей страждати, та його повалення дядьком Лоскотоном, який бажає добра людям.

Ідея твору: засудження бездушності, жорстокості, уславлення доброти, заклик не миритися з тиранією.

Мета твору: утвердження активної життєвої позиції.

Проблематика твору: життєва позиція людини, «світ належить оптимістам, песимісти – тільки глядачі», боротьба за краще життя.

Чому навчає твір? Сильний не той, хто цар, а той, хто має багато друзів. Лоскотон, мабуть, не може не подобатись. Він несе дітям сміх і радість, звеселяє і розважає їх. Казка В. Симоненка вчить, що сміх робить життя довшим, а позитивні емоції завжди перемагають смуток.

Кінець царювання Плаксія, кінець сльозам.

Тропи: епітет, метафора, гіпербола, порівняння, персоніфікація ( с.250-251)

Порівняння- художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось подібним до нього.

Порівняння: «голова його мов бочка, очі — ніби кавуни», «лоскотливі мав він вуса

І м'якенькі, наче пух», «віроломний, як змія, капітан Макака», «а лукавий капітан підікрався змієм», «гнули ґрати, мов прути», «ллються сльози, як ріка»

Епітет — художнє означення.

Епітети: «грізна гвардія», «велів сердито», «добрий дядько», «голодної малечі», «вдачу теплу й щиру», «накидка сіра», «лоскотливі і м'якенькі вуса», «м'яке волосся русе», «голосний та щирий сміх», «злих законів», «в розмальованій торбині», «пальцях лагідних», «гнівно гукнув», «ледачі сльозівці», «завзяті сльозівці», «в бідняцькі хати», «лютий посіпака», «віроломний капітан», «міцний сон», «вузенькі ґрати», «висохлу Нудоту», «був бридкий», «поет гладкий», «віковічне царство», «гірко плаче», «веселий Лоскотон», «завзяті Плаксуни», «чужих країв», «поганський трон».

Гіпербола: «сльози відрами лили».

Метафора: «хай чи дощ іде, чи сніг», «усім приносив сміх», «приходив до усіх голосний та щирий сміх», «носив з собою сміх в розмальованій торбині», «всіх колише сон», «придворні одубіли».