Зірка Мензатюк

Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі».

Пригодницька повість сучасної письменниці.
Фантастичне й реальне в ній.
Важливість знань про історичне минуле нашого народу в житті людини.
ТЛ: епічний твір

Теорія літератури

Повість «Таємниця козацької шаблі» - епічний твір.

Епічними творами (або епосом) називаються такі, які змальовують життя в розповіді про людей, про події, в яких вони беруть участь, про їх вчинки, переживання, про взаємовідносини між людьми.

ШАБЛЯ – різновид холодної зброї. Вона має клинок (довжиною більше 100 см), хрестовину (гарду) та руків’я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків’я. Зразки шабель, які ми бачимо, вказують, що козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою.

Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою.

Окремо треба наголосити на особливому значенні шаблі для козака-лицаря. У козацькому середовищі ставилися до шаблі як символу військової звитяги. Козаки повсякчас удосконалювали свою техніку шабельного бою.

Шабля завжди посідала визначне місце у свідомості українців, асоціюючись у першу чергу з козаком – захисником Вітчизни. Оспівана великим Кобзарем як невід’ємний супутник українського лицаря, шабля фігурує у величезній кількості українських народних дум, поезій, прислів’їв та приказок (слайд 9):

Шабля – це зброя,

Шабля – це правда,

Шабля козацька – це сила і влада!

Береженого бог береже, а козака шабля стереже.
Дай Боже воювати і шабель не виймати.
Кінь, шаблюка, вітер в полі – і ніхто не здолає козацької волі!
Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного.
В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.