Священні книги

Загальнокультурне значення священних книг народів світу

План

1. Найвідоміші священні книги світу їх загальнокультурне значення.

2. Священні книги як вихідна основа світових релігій етичних уявлень, мистецтва різних народів.

У кожної книги своя доля, свій вік. Є книжки-одноденки, і є книги, які проходять від покоління до покоління. Адже у світі справді є такі книги, вік яких вважається найдовшим. Це — священні книги народів світу, які упродовж тисячоліть спонукають людей до пошуку власних життєвих шляхів.

Бесіда

• Що ви можете сказати про перші художні твори?

• Що спонукало людей до їх створення?

• Про кого або про що вони розповідали?

• Чи дістали ці теми продовження в літературі?

— У багатьох народів світу є книги, шановані людьми як священні.

Це — Веди, Біблія і Коран.

Вони пов’язані з релігійними віруваннями людей і справили великий вплив на духовний розвиток усього людства.

Веди — одна з найдавніших книг світу, пам’ятка давньоіндійської літератури, що стала основою для створення різних релігійних і філософських учень. Власне слово веда означає священне знання.

У ті давні часи, коли створювали веди, художня творчість ще не була відокремлена від інших видів духовної діяльності людини. Основні засади релігії, міфології і моралі було втілено в художніх образах вед. Веди стали не тільки пам’яткою релігійної культури, але й літератури.

У грецькій мові слово бібліа означає книги. Але для багатьох поколінь різних народів це слово стало символом віри.

Біблія — збірник текстів, до якого увійшли відібрані поколіннями й освячені церквою твори, що розкривають сутність релігійного вчення. Віряни сприймають Біблію як єдиний текст Святого Письма, хоча вона містить багато творів, написаних у різні часи різними авторами й різними мовами.

Дві частини Біблії — Старий і Новий Заповіти — пов’язані з постаттю Ісуса Христа і відбивають складний розвиток християнського віровчення. Саме слово «заповіт» виникло під час перекладу Біблії з давньоєврейської мови грецькою. В оригіналі слово, яке переклали як «заповіт», ближче за значенням до слів договір, угода або союз, тобто, по суті, у цих книгах йдеться про «угоду» між Богом і людиною, «народом божим»: люди приймають заповіді Бога і чинять на землі Його волю, а Бог за це охороняє і «рятує» людей.

Коран — священна книга мусульман. Мусульманство, або іслам, одна з трьох провідних, нарівні із християнством і буддизмом, світових релігій. Виникнення ісламу було пов’язано із появою священної книги — Корана, який через ангела Гавриїла послав людям Аллах. Вона була явлена пророку Мухаммеду у формі одкровення, а той вже передав ці одкровення своїм одноплемінникам.

Коран — це збірка проповідей Мухаммеда, звернутих до язичників, які ще не прийняли ісламу. Коран має 114 розділів (сур), розташованих не за змістом чи хронологією, а за принципом зменшення розміру. У Корані немає систематичного викладення основ мусульманської релігії, тут подано лише найважливіші положення, які вже значно пізніше систематизували мусульманські богослови. Відповідно до вчення ісламу, все суще у світі створене Аллахом, і всі явища та події, які сталися і мають статися у Всесвіті аж до кінця світу і Страшного суду, визначено ним і відбуваються за його волею. Мухаммед проголошував пророками багатьох персонажів і пророків Біблії та Євангелія. У Корані трапляються імена Адама і Ноя, Авраама і Йосипа, Мойсея та Ісуса Христа. Але сам Мухаммед ніби завершує весь цей ряд пророків, вивищуючись над усіма ними як останній і головний пророк.

Домашнє завдання с. 12-13

Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»

• Дібрати по три слова-асоціації до назв священних книг людства

Веди-

Біблія-

Коран-