П.Тичина "Блакить мою душу обвіяла"
Павло Тичина "Блакить мою душу обвіяла..."
Аналіз вірша
Тема твору: зображення шанобливого ставлення до України.
Ідея твору: уславлення любові до Батьківщини.
Основна думка: бути дитиною своєї Батьківщини.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш
Тематика: патріотична лірика.
Художні засоби
Епітет іменниковий: кротості трав.
Метафори: блакить душу обвіяла, світу сказав.
Персоніфікація: душа намріяла, душа причастилася.
Порівняння: «струмок..., як стрічечка», «... метелик, мов свічечка».
Перелічення: «Хвилюють, маюють, квітують поля».
Асонанс (часте використання певних голосних звуків у рядку): «На квітці метелик, мов свічечка», «Хвилюють, маюють, квітують поля».
Риторичний оклик: «...Добридень я світу сказав!».
Звертання: «Україно моя».
Віршований розмір: тристопний амфібрахій: тристопний – у рядку повних три стопи (/), закономірність - наголошений склад між ненаголошеними складами (U_U).
Бла|кить| мо |ю | ду |шу | об |ві |я |ла,
ду |ша | мо |я | сон|ця | на |мрі|я |ла,
ду |ша | при |ча|сти |ла |ся |кро|то|сті| трав —
до |бри |день | я| сві |ту | ска |зав!
Схема ненаголошених (U) й наголошених (_) складів, стоп (/).
U_U/ U_U/ U_U/ U
U_U/ U_U/ U_U/ U
U_U/ U_U/ U_U/ U_
U_U/ U_U/ U_
Рими: обвіяла – намріяла, трав – сказав, стрічечка – свічечка, поля, моя..
Римування: суміжне ААББ
Блакить мою душу обвіяла,
душа моя сонця намріяла,
душа причастилася кротості трав —
добридень я світу сказав!
Зорові образи: сонце, трави, струмок, стрічечка, метелик, свічечка, поля.
Слухові образи: сказав, маюють.
Образи кольорів: блакить.
Будь уважним до слова.
Причаститися — тут: ставати причетним до чого-небудь; прилучатися.
Кротость — покірність, смиренність.
Маювати — злегка ворушитися під дією вітру, маяти.