П.Тичина "Блакить мою душу обвіяла"

Павло Тичина "Блакить мою душу обвіяла..."

Аналіз вірша

Тема твору: зображення шанобливого ставлення до України.

Ідея твору: уславлення любові до Батьківщини.

Основна думка: бути дитиною своєї Батьківщини.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш

Тематика: патріотична лірика.

Художні засоби

Епітет іменниковий: кротості трав.

Метафори: блакить душу обвіяла, світу сказав.

Персоніфікація: душа намріяла, душа причастилася.

Порівняння: «струмок..., як стрічечка», «... метелик, мов свічечка».

Перелічення: «Хвилюють, маюють, квітують поля».

Асонанс (часте використання певних голосних звуків у рядку): «На квітці метелик, мов свічечка», «Хвилюють, маюють, квітують поля».

Риторичний оклик: «...Добридень я світу сказав!».

Звертання: «Україно моя».

Віршований розмір: тристопний амфібрахій: тристопний – у рядку повних три стопи (/), закономірність - наголошений склад між ненаголошеними складами (U_U).

Бла|кить| мо |ю | ду |шу | об |ві |я |ла,

ду |ша | мо |я | сон|ця | на |мрі|я |ла,

ду |ша | при |ча|сти |ла |ся |кро|то|сті| трав

до |бри |день | я| сві |ту | ска |зав!

Схема ненаголошених (U) й наголошених (_) складів, стоп (/).

U_U/ U_U/ U_U/ U

U_U/ U_U/ U_U/ U

U_U/ U_U/ U_U/ U_

U_U/ U_U/ U_

Рими: обвіяла – намріяла, трав – сказав, стрічечка – свічечка, поля, моя..

Римування: суміжне ААББ

Блакить мою душу обвіяла,

душа моя сонця намріяла,

душа причастилася кротості трав —

добридень я світу сказав!

Зорові образи: сонце, трави, струмок, стрічечка, метелик, свічечка, поля.

Слухові образи: сказав, маюють.

Образи кольорів: блакить.

Будь уважним до слова.

Причаститися — тут: ставати причетним до чого-небудь; прилучатися.

Кротость — покірність, смиренність.

Маювати — злегка ворушитися під дією вітру, маяти.