Г.Сковорода. Поезія

Дата 09.11.2020

Класи – 9А,Б

Тема. Григорій Сковорода “Всякому місту - звичай і права”, “De libertate”


Коспект уроку


План

1. Життя і творчість Григорія Сковороди – філософа, просвітителя, поета.

2. Збірка “Сад божественних пісень”

2.1. Аналіз поезії “Всякому місту – звичай і права”

2.2. Аналіз поезії “De libertate”


Літературний диктант с.65-66

1. Дата і місце народження Григорія Саввовича Сковороди.

03.12.1722 с.Чорнухи, Полтавщина

2. Яке обдарування виявилося у Григорія в дитинстві?

Музичне

3. У якому навчальному закладі поет отримував освіту?

Києво-Могилянській академії

4. Чому Григорій Сковорода навчався в академії 10 років і закінчив її у тридцятирічному віці?

Брав декілька перерв під час навчання.

5. Чому у 20 років Сковорода співав у придворній капелі Петербурга?

Талановито грав на скрипці, бандурі та інших музичних інструментах, складав музичні твори.

6. Які країни відвідав поет-філософ у складі Токайської комісії?

Німеччина, Словаччина, Польща, Італія, Угорщина, Австрія.

7. Чим він займався за кордоном?

Відвідував лекції в університетах, працював у бібліотеках, вівчав філософські праці, , дискутував з ученими різних країн.

8. Коли, де і завдяки чому сформувалися філософські погляди Г.Сковороди?

1750-1756, с.Ковраї, завдяки близькості до природи й народу.

9. Яких норм дотримувався Г.Сковорода у житті?

Учив, як жив, а жив, як навчав.

10. На який час припадає написання більшості творів поета-філософа-мислителя?

З 1769р. Коли він вів мандрівний спосіб життя.


Збірка “Сад божественних пісень” складається з 30 віршів (пісень). Зміст творів цієї збірки був зрозумілим і близьким звичайним людям того часу.


Всякому місту – звичай і права”-

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш, що став народною піснею (філософсько-сатиричний).

Вид лірики: громадянська (філософська).

Провідні мотиви: викриття суспільних вад; щасливий той, хто має чисте сумління.

Віршовий розмір: дактиль.

Тип римування: суміжне.

Про твір: у пісні «Всякому місту — звичай і права…» автор ставить в один ряд і засуджує здирників і бюрократів, розпусників і пияків, ледарів і підлабузників. Ліричний герой вірша думає не про маєтки й чини, а про те, щоб мати чисту совість, жити мудро й померти з ясним розумом. Перемогти смерть здатна лише людина з чистою совістю й помислами, перед смертю всі рівні — і мужик, і цар.

Кожна шестирядкова строфа побудована на антитезі: у перших чотирьох рядках автор указує на суспільні вади, а останніми двома протиставляє недолікам суспільного життя ідеал чистої совісті й ясного розуму. Останній рядок кожної строфи, крім завершальної, є рефреном, у якому сконденсований неспокій митця: «Лиш одне непокоїть мій ум».

Проблеми, порушені у творі, були злободенними в той час, а отже, і близькими простолюду, тому вірш «Всякому місту — звичай і права…» зажив великої популярності, ставши народною піснею: відомі понад п’ятдесят її варіантів (а це одна з ознак фольклорного твору). Іван Котляревський один із варіантів цієї пісні використав як арію Возного в п’єсі «Наталка- Полтавка».


De libertate”

Рід літератури:лірика

Вид лірики: філософсько-громадянська

Жанр: ода.

Тема: роздуми про волю як найбільшу суспільну цінність і про Б. Хмельницького як взірця боротьби за свободу.

Мотиви: возвеличення свободи як найбільшої суспільної цінності; прославляння Б. Хмельницького, борця за свободу рідного народу, яка є найбільшим багатством людини. Віршування: віршовий розмір — дактиль.

Художній напрям — бароко.

Художні особливості:

Порівняння: неначе воно золотеє; риторичні оклики: Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!; риторичні запитання: Що є свобода? Добро в ній якеє?;

звертання: Богдане-герою.

Понад двадцять віршів Сковороди не ввійшли до збірки «Сад божественних пісень». Серед творів, що не увійшли до цієї збірки, особливо примітною є ода «De Libertate» {«ПРО СВО­БОДУ» — лат.), у якій він привітав національно-визвольну боротьбу рідного народу на чолі з Богданом Хмельницьким. Виголошення слави гетьману України, який боровся за волю і незалежність рідного краю, у часи жорстокої реакції було вираженням відкритого протесту проти царсько-поміщицької сваволі, виявом високої громадянської мужності.




Домашнє завдання

Знати конспект

Вивчити напам’ять поезію “Всякому місту – звичай і права” до 16.11.2020