це медичний працівник, який надає екстрену медичну допомогу на місці події або під час транспортування пацієнта до лікарні. Його основне завдання — стабілізувати стан постраждалого до моменту передачі лікарям.
Парамедики мають ширші повноваження, ніж звичайні фельдшери: вони можуть проводити серцево-легеневу реанімацію (СЛР), зупиняти кровотечі, використовувати дефібрилятори, вводити деякі ліки тощо.
Це дуже відповідальна та стресова професія, яка вимагає не тільки медичних знань, а й витримки, швидкої реакції та співчуття.
Коли викликають швидку допомогу, часто приїжджають саме парамедики або фельдшери. В Україні та багатьох інших країнах "швидка" може складатися з різного медичного персоналу:
Парамедик — це спеціаліст, який пройшов спеціальну підготовку для надання невідкладної допомоги. Він не лікар, але має більше повноважень, ніж, скажімо, медсестра.
Фельдшер — також може бути частиною бригади швидкої, часто з аналогічними обов’язками.
Лікар екстреної медицини — іноді в складі бригади є лікар, особливо при складних викликах.
це фахівець, який надає першу медичну допомогу в умовах бойових дій або інших небезпечних ситуацій (наприклад, при терактах, обстрілах, надзвичайних ситуаціях). Його завдання — стабілізувати поранених і забезпечити їх виживання до моменту евакуації або транспортування до медичного закладу.
Основні функції тактичного медика:
Зупинка кровотечі (турнікети, гемостатики);
Забезпечення прохідності дихальних шляхів;
Контроль шоку;
Оцінка та евакуація постраждалих;
Взаємодія з бойовими підрозділами, щоб не заважати операціям і не наражати себе на небезпеку.
Тактичний медик повинен вміти діяти швидко, грамотно і злагоджено під вогнем, часто з мінімумом ресурсів. Його підготовка включає елементи медицини, військової справи і психологічної стійкості.