Алгоритм надання домедичної допомоги при травмі хребта

• сильний біль або відчуття тиску в голові, шиї або спині;

• поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг;

• втрата рухових функцій кінцівок;

• деформація в області хребта;

• судоми;

• ускладнене дихання;

• втрата рівноваги.

Якщо у постраждалого наявні ознаки пошкодження хребта, треба негайно викликати невідкладну медичну допомогу, далі виходити з обставин – чи залишити нерухомим до приїзду швидкої, якщо постраждалий притомний і не треба здійснювати додаткових допоміжних дій, чи зафіксувати ушкодження.

1. Переконатися у відсутності небезпеки.

2. Провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання.

3. Викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги.

4. Якщо постраждалий у свідомості та його місцезнаходження безпечне:

• зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна фіксація);

• залишити у початковому положенні; забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду швидкої;

• вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою та забезпечити психологічну підтримку.

1. Якщо місце події небезпечне:

• зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна фіксація);

• перемістити постраждалого на довгу транспортувальну дошку або тверду рівну поверхню (щит, двері, тощо);

• зафіксувати постраждалого на довгій транспортувальній дошці перед транспортуванням;

• вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

• перемістити постраждалого в безпечне місце;

• провести повторний огляд;

• надати домедичну допомогу постраждалому залежно від наявних пошкоджень (пов’язки, фіксація переломів, тощо);

• надати психологічну підтримку;

• забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду швидкої.

Якщо дихання немає, розпочати серцево-легеневу реанімацію:

• виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину;

• виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски, тощо. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд;

• поперемінно повторювати попередні два пункти до приїзду швидкої. Важливо змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини.

• падіння з висоти;

• стрибок у воду головою вперед на мілині;

• сильний удари по тулубу;

• обрушення важких предметів на тулуб;

• надмірні силові навантаження в спорті;

• дорожньо-транспортні пригоди;

• ураження блискавкою;

• ураження електричним струмом;

• вибух.

Розрізняють ушкодження хребта закриті та відкриті.

Травма може поєднуватися з ушкодженням спинного мозку або нервових корінців, які відходять від спинного мозку. У цих випадках розвиваються різні неврологічні порушення. І що вище травмований хребет, то ці порушення тяжчі. Якщо перелом поперекового відділу супроводжується паралічем обох ніг, то розміщені вище пошкодження спинного мозку вимикають функцію всіх кінцівок, черевного преса, тазових органів тощо.

• сильний біль у спині навіть за незначних спроб руху,

• видима деформація хребта,

• набряк м’яких тканин у місці травмованих хребців,

• шкірні ушкодження — рани, садна,

• відчуття поколювання, печіння, повзання мурашок.

В разі підозри на травму шийного відділу хребта проводять додаткову іммобілізацію спеціальним коміром Шанца .

Шина-комір Шанца — ортопедичне пристосування, виготовлене з м'якого і екологічно безпечного пінополіуретану.

Постраждалого з підозрою на травму хребта заборонено:

• саджати,

• змушувати вставати на ноги,

• транспортувати в сидячому положенні,

• намагатися самостійно вправити деформований хребет,

• тягнути за кінцівки,

• здійснювати витягування (тракцію) будь-якого відділу хребта,

• годувати та напувати.

Рухи постраждалого, зокрема, рухи хребта, особливо згинання, можуть призвести до додаткового ушкодження хребців та спинного мозку, тому кількість перекладань постраждалого має бути зведеною до мінімуму. А саме перекладання його має бути максимально щадним. Відповідно розроблена техніка вкладання постраждалого з травмою хребта на ноші.

Транспортувати такого постраждалого треба на довгій широкій транспортувальній дошці або жорстких ношах (дверях чи щиті, які довші за зріст постраждалого). Ноші або щит повинні мати рівну жорстку поверхню. Для попередження раптових рухів та зміщення тіла постраждалого необхідно обережно зв’язати йому руки (на рівні талії) та ноги. Якщо постраждалий перебуває в положенні на спині, на ноші під його поперек підкладають валик із м’якої тканини.

У разі положення постраждалого обличчям додолу його не перевертають, а транспортують, попередньо підклавши йому під груди валик.

У крайньому разі, коли травмованого потрібно негайно винести з небезпечного місця, але там неможливо відразу вкласти його на жорстку дошку, можна використати м’які ноші. При цьому необхідно постраждалого вкласти на живіт, підклавши йому під плечі валик з одягу так, щоб голова була дещо піднята.

За дотримання усіх цих вимог небезпека ускладнення перелому хребта на догоспітальному етапі буде найменшою.