Урок 29 


Пожежна безпека

 

Опрацюй параграфи  27, 28

Для чого можна використовувати вогонь?

"Трикутник вогню"

Основною умовою для виникнення горіння є наявність трьох чинників:

Окислювачіце речовини, що здатні активно окислювати інші речовини чи легко розкладатися з виділенням речовин, що активно окислюються (наприклад, кисень, повітря, бертолетова сіль, пероксид натрію, азотна кислота, хлор тощо). 

Символічний пожежний трикутник дає уявлення про два важливі чинники, які необхідні для запобігання і гасіння пожеж:

Види матеріалів (речовин)

Негорючі — ті, що не горять за будь-яких умов.

Важкогорючі — ті, що загоряються, тліють чи обвуглюються під дією вогню, але перестають горіти, якщо джерело запалювання видалити чи загасити.

Горючі (легкозаймисті) — ті, що загоряються від джерела запалювання і продовжують самостійно горіти, коли це джерело видалити.

Причини виникнення пожеж 

Основні небезпечні фактори пожежі: 

З історії пожежної охорони 

З історії пожежної охорони 

Перші пожежники з’явилися в нашій країні понад два століття тому. Двоповерхова споруда з високою вишкою (каланчею) мала назву «пожежне депо».

На першому поверсі розміщували коней, вози з діжками, наповненими водою, та протипожежний інвентар. На другому — жили пожежники, яким дозволялося відлучатися з казарми лише один раз на тиждень, заборонялося відвідувати громадські місця, читати будь-що, крім Біблії. Щоб завжди бути напоготові, вони навіть на ніч не знімали чобіт.

Як тільки черговий (віниковий) помічав пожежу, на каланчі одразу піднімали сигнальні знаки, щоб повідомити інші депо. Вартовий ударяв у дзвін, і з воріт на коні вилітав вістовий. Він розвідував обстановку на пожежі й мчав назад.

Після його повернення з гуркотом і дзвоном на місце пожежі поспішали пожежники. Трубники рятували людей і гасили пожежу водою зі шлангів, сокирники рубали дах, щоб випустити з приміщення дим, а качальники й водопостачальники поповнювали запаси води в діжках.

Допомагаємо пожежникам 

Після отримання сигналу оголошується тривога в найближчій до місця пожежній частині, і за півхвилини пожежні автомобілі з увімкненими сиренами вже мчать гасити пожежу.

Завданням пожежної служби є не лише гасіння пожеж, а й профілактика, тобто забезпечення пожежної безпеки будівель. Жоден будинок не заселяють без підпису працівників пожежної служби, які ретельно перевіряють справність електричної мережі, наявність і доступність евакуаційних виходів і шляхів, запасних виходів, пожежних драбин, засобів гасіння та виявлення пожежі.

У приміщеннях і будинках встановлюють пожежну сигналізацію. Навіть маленькі діти мають знати, що коли вона спрацювала, треба негайно вийти з будинку шляхом, який вказано на плані евакуації. А щоб засвоїти, куди бігти у випадку пожежі, двічі на рік слід проводити навчальні пожежні тренування. І не лише в школі, а й удома, особливо якщо в родині є маленькі діти. 

Особливо небезпечно, коли пожежа виникає там, де одночасно перебувають багато людей, наприклад, у школі. 

Уважно вивчи ПЛАН ЕВАКУАЦІЇ нашої школи!

1-й поверх

2-й поверх

Що таке пожежа?

Пожежа — це неконтрольований процес горіння, який несе загрозу життю людей і тварин, знищує природні ресурси і матеріальні цінності. 

Три стадії пожежі

1. Початкова. Триває переважно від 15 до 30 хвилин. Для неї характерна невисока температура полум’я і незначна швидкість поширення вогню. Якщо пожежу встигнуть загасити на цій стадії, вона заподіє найменші збитки.

2. Основна стадія. Триває переважно наступні 30 хвилин, температура полум’я може перевищувати 1000° С. Пожежа швидко поширюється, загасити її дуже важко.

3. Стадія закінчення. Вогонь згасає у міру догоряння матеріалів. Рятувати вже нічого.

Як загасити пожежу на початковій стадії загоряння 

1.  Якщо загорілася звичайна річ 

Вогонь можна просто затоптати, залити водою, засипати піском чи накрити пожежним покривалом, замість якого можна використати килим, ковдру, пальто. Але в жодному разі не те, що виготовлено із синтетичних матеріалів.

Найчастіше пожежі гасять водою. Для цього найкраще підходить звичайне або пожежне відро.

Відро треба заповнити на дві третини. Відтак, узявшись однією рукою за дно, а другою за його верхню частину, вихлюпнути воду в напрямку вогню (мал. а).

2. Електроприлади

Не можна гасити водою. Це призведе до ураження електричним струмом. Треба спочатку від’єднати електроприлад від напруги, узявшись за вилку рукою, обмотаною сухою тканиною, або вимкнути електрику на щитку. Іноді це одразу допомагає, і пожежа припиняється, а якщо прилад продовжує горіти, накрий його пожежним покривалом. Воду треба лити, стоячи збоку, тому що нагрітий кінескоп може вибухнути (мал.  б). 

3.  Легкозаймисті рідини (наприклад, бензин)  

Також не можна заливати водою. Вони легші за воду, і якщо на рідину вилити воду, вона спливе на поверхню і продовжуватиме горіти, поширившись по всій поверхні. Вогонь можна загасити, засипавши землею, піском, у крайньому разі — навіть пральним порошком. Спочатку треба засипати краї, а потім — середину (мал. в). 

Вогнегасники

Найефективнішим із первинних засобів пожежогасіння є вогнегасник. 

Вогнегасники бувають трьох типів.

Пінному вогнегаснику вже близько 100 років. Його використовують для гасіння горючих матеріалів та легкозаймистих рідин. Але пінним вогнегасником не можна гасити електроприлади під напругою, та й речі, які загасили піною, доведеться викинути.

А от вуглекислотним чи порошковим вогнегасником можна загасити будь-яку пожежу.

Будь обережним!

Коли відкривається вентиль вуглекислотного вогнегасника, з нього подається заморожений вуглекислий газ (у вигляді снігових пластівців). Намагайся не торкатися розтруба, тому що він охолоджується до — 70°С.

Використовуючи порошковий вогнегасник, слід затримати дихання, тому що порошковим пилом можна отруїтися.

Як правильно дихати в зоні пожежі 

Ти вже знаєш, що на пожежах люди гинуть не лише від вогню, а й від газів, які виділяються у процесі горіння. Особливо небезпечними є гази, що утворюються під час горіння пластиків та інших синтетичних матеріалів, а також чадний газ.

Саме отруйні гази є найбільш небезпечними під час пожежі. Іноді буває достатньо кілька разів вдихнути таке повітря, щоб втратити свідомість. Тому найперше, що треба зробити, відчувши запах диму, — захистити органи дихання (мал. 62, а).

Якщо це сталося, коли ти був у ліжку, не підводься, адже чадний газ піднімається вгору Закрий рот і ніс тканиною (рушником чи подолом нічної сорочки) і сповзи на підлогу, не піднімаючи голови (мал. 62, б). Якщо можливо, намочи тканину, якою ти захищаєш органи дихання. 

Якщо на людині загорівся одяг

Зупинитися — означає, що передусім треба зусиллям волі побороти паніку й бажання бігти, оскільки в цьому випадку вогонь лише розгоряється. Тому слід зупинитися, а побачивши людину, на якій загорівся одяг, щосили намагатися її зупинити.

Впасти — означає, що треба впасти самому чи повалити людину, на якій загорівся одяг. Добре, якщо поблизу є ковдра чи одяг з цупкої тканини (краще мокрий), яким можна накрити людину і загасити на ній полум’я. Обличчя закривати не можна.

Котитися — означає, що треба котитися по землі чи підлозі, намагаючись у такий спосіб збити вогонь. Руками слід захищати очі й обличчя.

Перевір себе. Виконай ЗАВДАННЯ на оцінку.