ЗДОРОВЕНЬКІ  БУЛИ

При оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно враховувати володіння ними здоров’язбережувальними компетентностями, що виражаються у дієвості знань, умінь і навичок, мотивації до здорового і безпечного способу життя та його дотримання.

Характеристики навчальних досягнень

1. Знання

Називає (елементи, складові, принципи, предмети, явища щодо здоров’я і безпеки, способи здоров’язбережувальної діяьності).

Пояснює (деталізує, доводить, аргументує свою відповідь).

Аналізує (виділяє істотні ознаки предметів і явищ, основніелементи і складники, встановлює функціональні і причинно – наслідкові зв’язки щодо здоров’я і безпеки).

Оцінює (порівнює варіанти фактів, уявлень, понять щодо здоров’я та безпеки; визначає їх переваги і недоліки).

2. Уміння і навички

Відтворює (у стандартних ситуаціях виконує дії, які складають відповідні здоров’язбережувальні уміння і навички)*.

Застосовує (демонструє здатність застосовувати здоров’язбережувальні уміння і навички у частково змінених ситуаціях; виявляє здатність творчо мислити, аналізувати і оцінювати нові/частково змінені ситуації,адекватно застосувати здоров’язбережувальні уміння і навички в ситуаціях,передбачених програмою і частково змінених).

3. Мотивація

Позитивні ставлення (демонструє усвідомлення цінності і переваг здорового і безпечного способу життя для себе та оточуючих).

Позитивні наміри (демонструє психологічну налаштованість на дотримання правил здорового способу життя і безпечної життєдіяльності).

Рішучість (демонструє усвідомлення необхідності докладання особистих зусиль у реалізації позитивних намірів щодо здоров’я та безпечної життєдіяльності).

4. Реальна поведінка (діяльність) 

Адвокаційна (сприяє залученню до здорового і безпечного способу життя інших; характеризує активну і соціально спрямовану життєву позицію учня, його здатність пропагувати, переконувати, підтримувати інших).

Для визначення конкретного бала, окрім вище наведених, додатково враховуються такі чинники: 

самостійне виконання завдань,

творче виконання завдань, 

повнота оволодіння учнем навчальним матеріалом.

Оцінюються дії учня (учениці), спрямовані на:

1) опанування навичками здорового способу життя, його позитивна спрямованість на ведення такого способу життя, практичні дії, які він виконує при відпрацюванні кожної теми;

2) підвищення рівня знань про здоров’я і безпеку життєдіяльності, здоровий спосіб життя, уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров’я;

3) набуття навичок, що сприяють розвитку та взаємозв’язку усіх складових здоров’я (фізичній, соціальній, психічній та духовній);

4) позитивне ставлення до здорового способу життя.

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ В СОЦІАЛЬНІЙ ТА ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНІЙ ГАЛУЗІ 

Головна мета оцінювання у соціальній та здоровязбережувальній галузі – відстежити динаміку досягнення ключових результатів навчання, надати учневі/учениці зворотний зв’язок і допомогти йому/їй усвідомити власний поступ (формувальне оцінювання), а також визначити рівень опанування навчального матеріалу й компетентностей (підсумкове оцінювання). Учні не повинні механічно відтворювати фактологічний матеріал чи алгоритми дій, натомість мають:  розуміти причиново-наслідкові зв’язки між соціальним та особистим добробутом;  критично працювати з інформацією щодо добробуту, безпеки, здоров’я, підприємливості;  виявляти відповідальну, етичну поведінку, володіти життєвими компетентностями. У соціальній та здоров’язбережувальній освітній галузі необхідно розвивати здатність учнів до самозарадності, взаємодопомоги, уміння вчитися; брати участь у дискусіях, аналізувати медійний контент, аргументовано висловлюватися, ухвалювати рішення. Тому завдання мають відображати життєві ситуації або передбачати діяльність «наживо» (проєкти, дискусії, розв’язання «ситуативних завдань» тощо). 

• Поточне оцінювання – регулярна оцінка навчальних досягнень учнів у межах певної групи результатів, що відбувається протягом семестру. Вона фіксується у класному журналі в колонці з датою уроку та позначкою відповідної групи (наприклад, ГР1).

• Підсумкове оцінювання – оцінювання, що проводиться один раз на семестр для кожної групи результатів (або як одна комплексна робота для всіх груп). 

• Семестрова оцінка – це підсумковий бал за семестр, який виводиться у два етапи. Спочатку для кожної групи результатів виставляється семестрова оцінка за групою на основі поточних та підсумкової оцінок. Потім, загальна семестрова оцінка за предмет обчислюється як середнє арифметичне всіх семестрових оцінок за групами.

Нормативно-правове та методичне підґрунтя оцінювання

Для забезпечення стандартизації та прозорості процедур оцінювання в закладах освіти ключове значення має опора на чинну нормативно-правову базу. Вона не лише окреслює загальні рамки, але й надає конкретні інструкції та рекомендації, що є обов'язковими для виконання. Основними нормативно-правовими актами, що регулюють оцінювання в НУШ, є:

• Наказ МОН від 13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти».

• Наказ МОН від 02.08.2024 № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» (встановлює загальні рекомендації для базової школи).

• Лист МОН від 14.03.2025 №1/4895-25 «Про окремі питання оцінювання результатів навчання» (надає роз'яснення щодо практичного застосування нових підходів).

• посібник «Як оцінювати в Новій українській школі: путівник з кожної освітньої галузі» (містить детальні галузеві рекомендації, приклади завдань та критеріїв).