9 клас ВШО

На початку повномасштабного вторгнення росії мережа Інтернет рясніла такими заголовками,

мовляв, киянка збила надсучасний дрон банкою помідорів.

Всі думали, що це міф.

Однак насправді така жінка існує.

Місцеві журналісти її відшукали.

Звати Олена.

Перебуваючи на балконі, вона побачила дрон.

І оскільки боялася, що її можуть обстріляти,

вхопила банку консервованих помідорів, що була поруч,

і чимдуж жбурнула в літальний апарат.

Звісно, жінка захистила себе.

Та чи думала вона про небезпечну ситуацію,

яка могла статися, коли збивала літальний апарат голіруч?

Як захистити життя під час обстрілів і бомбардувань?

Як вибрати надійне укриття?

І що робити, коли ви опинилися під завалами?

Очевидно, що часу на роздуми не було.

Тож пропоную попередньо задуматися.

Відповіді шукатимемо в нашому уроці.

Всі ми хочемо жити без війни,

у країні, де немає обстрілів і бомбардувань.

Однак непередбачувані події інколи створюють неочікувані виклики,

тому вміння зберегти своє життя та здоров’я є надзвичайно важливою

навичкою в сучасному світі.

Тож до вашої уваги інструкції-поради від Кабінету Міністрів України,

СБУ та Офісу Президента,

які можуть врятувати життя під час бойових дій.

Що робити під час артилерійських обстрілів системами залпового вогню?

Снаряд (ракету) можна помітити та швидко зреагувати,

залп реактивної установки добре видно.

Вночі — це яскравий спалах на обрії,

а вдень — димні сліди ракет.

Тримайте в полі зору будівлі й споруди, які розташовані поруч

та які можна використовувати як укриття.

Ховайтеся в підвалі або в іншому заглибленому приміщенні.

Вибирайте місце в кутку між несучими стінами,

недалеко від вікон та дверей для того, щоб миттєво покинути будинок

у разі влучання снаряда.

Не виходьте з укриття, не зачекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу,

адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби

й коригування вогню або зміна позицій.

Під час артилерійського, мінометного обстрілів

або авіаційного нальоту не залишайтеся в під’їздах,

під арками та на прогонах.

Також небезпечно ховатися в підвалах панельних будинків.

Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл,

авіаційне бомбардування застали вас на вулиці, негайно лягайте на землю,

туди, де є будь-який виступ, навіть тротуар,

заглиблення в землі або канава.

Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона.

Розверніться ногами в бік стрілянини, прикривши голову руками та розтуливши рота,

щоб близький вибух не зашкодив барабанним перетинкам.

Що робити під час обстрілу стрілецькою зброєю?

Під час стрілянини найкраще сховатися в захищеному приміщенні.

Наприклад, у ванній кімнаті або й у самій ванні.

Коли це неможливо, варто лягти, прикрившись предметами,

які здатні захистити вас від уламків і куль.

Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками —

вони часто стають мішенями.

Якщо ваше житло розміщене в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна.

Обклейте клейкою стрічкою або обкладіть мішками з піском

чи масивними меблями.

І найголовніше: почули сирену — одразу прямуйте до укриття!

Швидко та без паніки.

До речі, просканувавши QR-код, який на екрані,

можна знайти список укриттів з геомітками по всій Україні або конкретно вашого регіону.

Як вибрати надійне укриття, щоб сховатися під час обстрілу або бомбардування?

Найбільш придатні для укриття:

- бомбосховища із системою вентиляції та наявністю двох і більше виходів на поверхню;

- метро;

- широка труба водостоку під дорогою, але не варто залазити туди занадто глибоко,

максимум на 3–4 метри;

- підземне овочесховище.

До речі, якщо ви виявили зачинене укриття під час повітряної тривоги, тоді:

- Зафіксуйте це на фото чи відео.

- Зателефонуйте в поліцію (номер 102) чи рятувальникам (номер 101).

- Коли загроза минула, зверніться до райдержадміністрації вашого місця проживання.

Що не кажіть, а винахідливість українців та українок вражає навіть під час надзвичайних ситуацій

воєнного характеру.

У мене на телефоні вже встановлено застосунок одеських волонтерів «єППО».

Він персонально повідомляє про ймовірні ворожі удари

та наближення небезпеки.

Застосунок розраховує траєкторію і час польоту ворожих об’єктів

завдяки повідомленням небайдужих користувачів і користувачок.

Це дозволяє врятувати тисячі життів та зберегти інфраструктуру нашої держави.

До того ж він рекомендований до застосування Головним управлінням розвідки

Міністерства оборони України.

А от на більшості зупинок Харкова вже встановили «укриття».

Вони мають високий ступінь захисту,

оскільки перед встановленням були протестовані на полігоні.

Як стверджують виробники, «зупинки-укриття»

витримують термобаричний удар, уламковий удар та влучання снарядів до 152 мм.

Усередині є місця для сидіння, Wi-Fi, а також екран,

за допомогою якого пасажири й пасажирки можуть побачити транспорт, що під’їжджає.

Такий досвід Харкова зі встановлення захисних споруд

переймають й інші міста України.

Наприклад, дніпровські архітектори створили вуличний модуль-укриття Dot.

За словами самих авторів, модуль-укриття перекладається як «Довготривала оборонна точка».

Спершу його розробляли для укріплення військових рубежів та блокпостів.

Зараз же архітектори встановлять близько 20 модулів у самому місті,

щоб захистити мирних жителів від обстрілів.

Однак ворог продовжує обстрілювати житлові квартали.

З огляду на це, нам необхідно бути готовими до виникнення руйнувань,

завалів, надзвичайних ситуацій.

То що ж робити, якщо ви опинилися під завалом?

Збережіть собі й покажіть рідним ці важливі рекомендації від Державної служби України

з надзвичайних ситуацій!

Якщо є можливість — подавайте сигнали рятувальникам.

Кричіть або свистіть, світіть ліхтариком,

махайте шматком тканини, стукайте по батареях чи трубах.

Рятувальники іноді влаштовують «хвилину тиші» — у цей час слід якомога голосніше кричати

та подавати сигнали, щоб вас почули й помітили.

Не використовуйте сірники чи запальнички — це може призвести до вибуху.

Вас ніхто не чує? Оцініть обстановку.

Дайте собі відповіді на запитання.

Чим вас притиснуло?

Що ви бачите перед собою?

Чи є поряд ще хтось?

Чи вільні ваші кінцівки?

А тепер дійте:

Спробуйте обережно вивільнити руки та ноги.

Якщо частину тіла притиснуто й звільнити її неможливо —

починайте масажувати частину тіла вище затиснутої.

Це потрібно, щоб підтримати циркуляцію крові та врятувати кінцівку.

Вкрай важливо не зрушити перекриття чи балки, на яких все тримається.

Тому не намагайтеся самотужки розбирати завали довкола себе.

Якщо вам вдалося вибратися, огляньте себе на наявність травм та ран.

За можливості надайте собі та іншим домедичну допомогу.

Якщо розумієте, що немає сил і можливості вибратися самотужки,

продовжуйте кликати на допомогу та чекати рятувальників.

Щоб мінімізувати шанси опинитися під завалами, не ігноруйте сигнал «Повітряна тривога».

Коли чуєте його — ідіть в укриття.

Якщо такої можливості немає —

скористайтеся правилом двох стін.

Важливо пам’ятати!

Не публікуйте в соцмережах: - наслідки влучань ворожих ракет чи снарядів

або моменти їх прольотів у небі;

- час та місце «прильотів» (ні в публікаціях, ні в коментарях);

- дані про роботу української ППО;

- неперевірену інформацію про потерпілих чи загиблих.

Саме воєнній безпеці будуть присвячені наші наступні уроки.

А на сьогодні все.

Закріпіть знання, виконавши практичну роботу та завдання,

що міститься в матеріалах під цим відео.

Бережіть себе і Україну!