У бойових підрозділах країн НАТО військовий, який надавав домедичну допомогу, разом зі старшим бойовим медиком заповнюють картку пораненого, у якій зазначають:

• пріоритетність евакуації — у яку чергу (залежить від тяжкості уражень і тяжкості стану пораненого);

• паспортні дані про пораненого, бойовий підрозділ, номер жетона;

• дату, час надання допомоги;

• наявність алергії;

• механізм поранення (унаслідок кульового поранення; унаслідок вибуху від снаряда, наземної міни, гранати, падіння, пожежі) та види пошкоджень (рана, проникне поранення, тупа травма, перелом (відкритий, закритий), ампутація, опік);

• статус пораненого: основні показники життєдіяльності (притомність, пульс, дихання, артеріальний тиск);

• наданий обсяг домедичної допомоги в червоній і жовтій зонах (джгут, гемостатична пов’язка, носогорлова трубка, оклюзійна пов’язка, декомпресійна пункція грудної клітки, конікотомія, іммобілізація шиною, іммобілізація косинками, стабільне положення, термопокривало; застосування медикаментів та кровозамінників);

• дані про осіб, які надавали домедичну допомогу; із цією карткою пораненого евакуюють у медичний пункт батальйону, а далі — у госпіталь. Наявність картки має важливе значення для спадкоємності надання допомоги пораненому під час евакуації. В армії ЗСУ картка пораненого перебуває на етапі розробки.