7-А, 7-В Всесвітня історія

03.04. Урок №25

КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х–ХV ст.

Робота з картою атласу "Польща та Велике князівство Литовське"

Вивчити дати:

1362 р. — битва на р. Сині Води;

1385 р. — укладення Кревської унії;

1410 – перемога у Грюнвальдській битві.

Заповнити таблицю "Кревська унія".

Виконати завдання по Угорщині (див. презентацію)

Матеріали за посиланням https://drive.google.com/drive/folders/1kvRcs8f5C0Oq30OvDztNJZqjvPjK50lm

Домашнє завдання

Опрацювати § 16 п. 5-8, виписати до зошита та вивчити дати з теми.

Підготувати довідку "Монгольська армія"

7-А, 7-В Всесвітня історія

01.04. Урок №24

Чернечі лицарські ордени (Тевтонський, Лівонський, орден Мечоносців) та християнізація Східної Європи. Ян Гус. Гуситські війни у Чехії.

Повторення

Дайте визначення поняттю "єретик".

Які чернечі лицарські ордени Ви знаєте?

Під час яких подій вони були створені?

Який князь розгромив орден меченосців у 1238 році під Дорогичином?

Діяльність Тевтонського та Лівонського орденів https://znaj.ua/history/lycarski-ordeny-yak-voyiny-chenci-vplyvaly-na-doli-derzhav

Тевтонський орден приєднав до себе Орден мечоносців, що зазнав перед цим поразки від русичів, литовців і земгалів. Орден мечоносців був перейменований у Лівонський орден. У 1240 р. тевтонські лицарі розпочали похід на Русь. Вони захопили Копор’я, Ізборськ, Псков і грабували землі Новгорода. Новгородський князь Олександр Невський на чолі руських військ виступив проти Тевтонського ордену й до 1242 р. звільнив усі руські землі від німецьких лицарів. 1243 р. тевтонські лицарі остаточно відмовилися від своїх завоювань на руській землі й уклали мирний договір з Новгородом. У період з 1340 до 1410 р. тевтонські лицарі здійснили близько ста великомасштабних походів на землі Великого князівства Литовського. Грабіжницьких нападів німецьких лицарів зазнали міста Брест, Вільно, Гродно, Новогрудок, Ліда. У другій половині XIV ст. відбулося значне посилення Польщі, особливо після об’єднання її з Литвою під владою династії Ягеллонів. У цей час Тевтонський орден планував чергове вторгнення на землі князівства Литовського, але польська сторона висловила своє несхвалення і зауважила, що якщо орден здійснить свої плани, то польське військо піде війною на тевтонські землі. У відповідь на цю заяву 6 серпня 1409 р. орден оголосив Польщі війну. Так почалася Велика війна, що тривала до 1411 р. Тевтонці були розгромлені під Грюнвальдом у 1410 р.

Визначте мету діяльності даних орденів (захоплення прибалтійських та слов'янських земель і поширення на ці землі католицизму).

Ян Гус. Гуситські війни у Чехії.

Виписати до зошита вимоги Яна Гуса, хронологічні межі гуситських війн та скласти схему "Учасники гуситських війн"

https://drive.google.com/drive/folders/1OJzFfgrANYTar5o0G0xzhDoxqjaKFvR-

Болгарія. Походження болгар

https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?Year=0681

Домашнє завдання

Опрацювати § 16 п. 1-4, вивчити визначення поняття «гусити», «гуситські війни», знати

7-А, 7-В Всесвітня історія

20.03. Урок №23

Узагальнення знань за темою "МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ "

Мета: повторити, закріпити й узагальнити матеріал розділу, розвивати вміння, навички, які формувалися під час його вивчення; виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого.

Запитання і завдання

1. Якими були причини та наслідки християнізації Європи?

2. Визначте хронологічну послідовність ключових подій історії християнської церкви у Європі.

3. Поясніть значення понять і термінів: єретик, інквізиція, Відродження, гуманізм, теологія, схоластика, алхімія.

4. Складіть історичний портрет одного з діячів: Алкуїн, Абеляр, Фома Аквінський, Дайте, Гутенберг, Петрарка, Ботічеллі, Бокаччо.

5. Наведіть приклади могутності католицької церкви у XII—ХIIІ ст.

6. Виконайте завдання за історичною картою атласу.

1) Проведіть межу поділу християнського світу між католиками й православними.

2) Покажіть землі, за які велася боротьба між християнами та мусульманами в Середні віки.

3) Покажіть регіони Європи, що були уражені масовими єретичними рухами.

7. Складіть докладний опис однієї з пам’яток середньовічної культури.

8. Заповніть таблицю «Культура Середньовіччя» с. 158 підручника !!!

9. Між Східною та Західною церквами від самого початку існували відмінності. Чому в 1054 р. вони призвели до розколу?

10. Поясніть, для чого папі римському потрібна була власна держава, якщо він уже був главою всіх християн-католиків.

11. Поясніть, чому колони для храму в Ахені, який будувався за часів Карла Великого, довелося вести з Італії.

Домашнє завдання

Повторити п.п. 14-15, виконати тестові завдання с. 159-160

7-А, 7-В Всесвітня історія

18.03. Урок №22

Тема уроку: “Архітектура та мистецтво. Ранній гуманізм"

https://drive.google.com/drive/folders/1YhIZZ4OZHnTsUiVFEftcLuCZz8WI4bme

Романський стиль (від лат. Romanus – «римський») – художній стиль, що панував в Європі в Х – ХІІ ст. (іноді до ХІІІ), для якого були характерними масивні споруди-фортеці. https://mastery-of-building.org/uk/?s=%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C+

Романський замок, помешкання та оборонна споруда феодала, характеризувався масивністю форм, які надавали йому особливої монументальності, а навколишні фортечні мури посилювали це враження. Весь архітектурний вигляд замку давав уявлення про могутність його володаря. Романський собор, якому притаманні ті самі стилі, повинен був утілювати ідею величі й могутності церкви. В основу романського собору ліг план римської громадської (світської) будівлі — базиліки. З перших років романської архітектури постало питання про кам’яне перекриття будівлі. Це технічно складне завдання було вирішено зведенням напівциркулярного склепіння, в будівництві якого майстри романського стилю досягли вражаючої майстерності.

Особливості архітектури: наслідування римських споруд. Храм – фортеця для захисту від ворогів. Величезні вежі, масивні стіни, напівкругле склепіння, що підтримуються грецькими колонами та стовпами, міцні круглі арки, вузькі вікна. Фрески, рельєфи, скульптури святих. Скульптури показували міць духу

Прикладом романської будівлі може служити Вормський собор (Німеччина) з масивним кам’яним склепінням, підпертим масивними стінами. Невеликі вікна, пробиті в товстих стінах і схожі на бійниці, горизонтальний поділ стін напівциркулярними арками лише підкреслюють грандіозність і сувору монументальність споруди. Похмуру велич архітектури посилює скульптура, яка лише умовно передає риси людини.

Готичний стиль (від італ. Gotico – від назви германського племені готів) – художній стиль, що панував в Європі у ХІІ – XV ст., для якого були властиві великі споруди зі стрілчатими склепіннями та значною кількістю кам’яного різьблення та скульптурних прикрас. https://mastery-of-building.org/uk/goticheskij-stil-v-arxitekture/

У XII – XV ст. в Західній Європі бурхливо зростали і розвивалися міста. Розквітав і новий архітектурний стиль, який згодом дістав назву готичного, а тоді він називався новою французькою манерою. У XII – XIII ст. у Франції провадилося таке бурхливе будівництво, що, за підрахунками вчених, на спорудження храмів було витрачено більше каменю, ніж у Стародавньому Єгипті. Серед будівель, споруджених у той час, вражають уяву і зараз собори в Реймсі та Ам’єні, Лані та Бове, Шартрі та Парижі. Фундаменти цих будівель закладалися на глибину до 10 метрів, а їхні вежі підносилися на висоту 40-поверхового будинку. Ці величні собори мали вмістити майже всіх мешканців міста того часу. Так, Ам’єнський собор вміщав до 10 000 віруючих.

Готичний стиль — один із небагатьох, чия дата виникнення визначена точно. Абат Сен-Дені, усипальниці французьких королів, Сугерій (1080 – 1141) захотів надати незвичної форми церкві свого абатства. Спираючись на твори грецького теолога Діонісія, який жив у V ст., Сугерій вважав, що божественну красу можна передавати через створення прекрасних речей. З цього випливало, що архітектура церкви має нести красу, легкість і велич. У 1137 р. цю ідею було втілено в життя.

Основними ознаками нового стилю були тонкі стіни, висока стрімка аркова стеля, великі вікна, прикрашені кольоровими вітражами.

Усього цього можна було досягти лише завдяки новій системі й техніці будівництва. Конструкція спиралася на несучий каркас, споруджений поза стінами собору. Це дозволило будівельникам споруджувати собори небаченої висоти з тонкими стінами і великими стрімчастими вікнами. Вертикалізація будівництва стала важливою особливістю готичного стилю.

Поява великих вікон дала поштовх до розквіту вітражів. У XIII ст. вони поширилися всією Європою. Вітражі — це мозаїка з кольорового скла, яка за допомогою зв’язок (у середні віки використовували свинець) з’єднувалася в якусь композицію. Вітражі в католицьких храмах відтворювали біблійні сюжети і заступили розписи. Справжнім дивом залишаються вітражі собору Шартра. 173 вітражі площею 2000 кв. м, виготовлені в XII – XIII ст., відтворюють біблійні сюжети.

Ще одним важливим елементом готичного стилю є скульптура, яка наче оспівує, наповнює споруду рухом. У готичному храмі скульптура відігравала роль, з одного боку, архітектурної прикраси, а з іншого, — енциклопедії знань і уявлень про світ середньовічної людини. Поряд зі скульптурами святих, ангелів, Ісуса Христа, Діви Марії, демонів з’явилися скульптури звичайних людей. До того ж усі скульптури набули людських рис, характеру. Так у надрах готичного стилю зародилися паростки цікавості до людини, світу, в якому вона живе. Цей нюанс розвивався вже за наступної епохи — Відродження.

■

Гуманізм – ідейний рух в західноєвропейській культурі, спрямований на утвердження поваги до гідності й розуму людини, її права на земне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей.

■

Відродження (Ренесанс) – період в історії Європи, коли в людей відродився інтерес до античної культури, характеризувався піднесенням суспільно – політичного і культурного розвитку.

Основні ідеї гуманістів:

■

Людина – богоподібна й розумна істота, тому заслуговує на повагу й любов.

■

Людина має право насолоджуватися природою, коханням, славою.

■

Людина зобов'язана бути справедливою, порядною, працьовитою, жертвувати особистою вигодою задля громадських інтересів.

■

Людина має прагнути знань, оскільки лише творча праця та освіченість відрізняють людину від тварини.

■

У людському суспільстві не має бути війн, розбоїв, тиранії, а повинні процвітати політичні свободи.

■

Люди мають жити за законами та віддаватися громадським справам.

■

Надмірний потяг до багатства є шкідливим, оскільки псує людину.

■

Людина повинна бути щедрою і великодушною.

Наприкінці Середніх віків у культурі Західної Європи відбуваються зміни. Вони були зумовлені багатьма чинниками. Одним із головних став той, що людина почала більше покладатися на власні сили, а не підкорятися поведінці тієї групи, до якої вона належала. Особистий інтерес, прагнення до успіху, зосередженість на собі відкрили новий шлях у розвитку людини. Людина починає по-новому дивитися на світ, на саму себе, на місце людини у світі. Такі нові погляди збіглися з періодом підвищеного інтересу до античності. Античність вважалася ідеальним періодом в історії, коли процвітали науки, мистецтва, держава і суспільне життя. Доказом цього були речі, рукописи античних часів, які вражали своєю досконалістю.

Зазначене вище найбільш помітним було в Італії, де вирувало міське життя, а залишки античності лежали просто під ногами. Прояв інтересу до античності супроводжувався і намаганням відродити, наслідувати її. Саме тому нову епоху назвали Відродженням, або по-французьки Ренесансом. Хоча насправді було не відродження, а створення нової культури, яка поєднала в собі елементи античної та середньовічної.

Від XIV ст. шанувальники античності, спираючись на здобуті знання, вважали, що потрібно в першу чергу займатися studia humanitatis, тобто «вивченням людського». Тих, хто вивчав людське, від кінця XV ст. стали називати гуманістами. Сьогодні словом «гуманізм» ми називаємо любов до людей і таке розуміння світу, за якого людина є найвищою цінністю.

За тих часів гуманістом міг стати будь-який шанувальник античності. Але насправді гуманістів було дуже мало. Вони гуртувалися у нечисленні групи. Проте знання цих людей давали їм змогу обіймати високі посади в управлінні італійських міст, у канцеляріях королів, кардиналів і пап.

На противагу християнським чеснотам гуманісти виробили власні, найважливіші з яких проголошувалися гідність і доблесть. Хоча всі гуманісти були щирими християнами, кожен із гуманістів прагнув стати всебічно розвиненою людиною, здібною до творчості у різних сферах науки, літератури та мистецтва.

На порозі великої культури Відродження стояв відомий поет і філософ Дайте Аліг’єрі (1265 —1321 рр.). Він рано почав писати вірші. Всі вони були присвячені одній дівчині — Беатріче. Ще хлопчиком Дайте побачив її на дитячому святі і палко покохав на все життя, хоча бачити її міг рідко і лише здалеку — у церкві чи на вулиці. Сама Беатріче стала дружиною іншого і рано померла. Найбільш відомий твір Данте — «Божественна комедія». Комедіями у ті часи називали твори зі щасливим кінцем про незвичні події героїв. Божественною її назвали за видатне художнє виконання.

Для свого твору Данте обрав форму видіння: у темному лісі він раптово зустрічає видатного римського поета Вергілія, з яким вирушає в подорож у потойбічний світ. Із ним він проходить дев’ять кіл Пекла, а потім з іншими героями мандрує в Чистилище і Рай. Поема розповідає про Італію, Флоренцію, пап, імператорів, монахів і святих, античних полководців і мудреців. Її головні герої — сам Данте і його сучасники. Одних він сурово критикує, іншими захоплюється. Всі, кого зустрічає Данте у потойбічному світі, продовжують переживати пристрасті земного життя: гнів, гордість, презирство. Саме ця напруга пристрастей, якими сповнений світ, стала новою для літературних творів.

Так, якщо Данте був попередником Відродження, то першою людиною Відродженя можна впевнено назвати Франческо Петрарку (1304—1374 рр.). Він не обіймав офіційних посад, але був настільки відомим, що з його думкою рахувалися королі і папи. Петрарку уславила «Книга пісень» — 366 віршів (сонетів), присвячених його коханій Лаурі. Він закохався у Лауру в дитинстві, але його любов до неї була невзаємною. Сама Лаура померла від чуми. За свої поетичні здібності поет, як в античні часи, був коронований лавровим вінцем на римському Капітолії.

Послідовником і другом Петрарки був Джованні Бокаччо (1313—1375 рр.). Він писав вірші про кохану Марію. Але світову славу йому приніс збірник зі ста розповідей «Декамерон». Розповіді написані від імені веселої компанії із семи дівчат і трьох хлопців, що протягом десяти днів перебували в заміському будинку, переховуючись від епідемії чуми. Упродовж цього часу вони розважали один одного всілякими життєвими історіями про кохання, розлучення, подорожі, пригоди.

Всі вище зазначені праці були створені живою народною італійською мовою. Цим їхні автори довели, що народною мовою можна писати видатні твори, передавати весь спектр почуттів.

Принципи Відродження знайшли своє відображення і в скульптурі. Так, флорентієць Донателло (бл. 1386—1466 рр.) відродив античні традиції, створивши круглу скульптуру. Така статуя була самостійним витвором митця, а не частиною прикраси храму. Її можна було споглядами з усіх сторін. Найвидатнішим твором Донателло стала скульптура біблійного Давіда.

Початки культури Відродження в архітектурі заклав архітектор і скульптор Філіппо Брунеллескі (1377—1446 рр.). Він розробив закони лінійної перспективи і розв’язав складні інженерні завдання зі створення величезних куполів над соборами. Головним у його творчості стало створення купола собору Санта-Марія-дель-Фьоре у Флоренції.

Висновок

Культура Відродження змінила середньовічне уявлення про світ, земне життя, людину та її чесноти. Людина була поставлена у центрі світотворення ( у Середньовіччі - в центрі був Бог).

Домашнє завдання

Опрацювати § 15, запитання с.155, письмово завдання 14 (використовуючи додаткові джерела).

Повторити § 14.

Всесвітня історія

7-А, 7-В

13.03. Урок №22 Тема уроку: “Середньовічні школи і університети. Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування”

Більшість дітей у ранньому середньовіччі не вміли ні писати, ні читати. Книги та підручники їм заміняли казки, легенди та розповіді. Із виникненням імперії Карла Великого зросла потреба в освічених людях. З’явилися нові школи. Карл Великий писати не вмів, але міг читати. Він надавав великого значення розвитку освіти. Королівський двір називали “Палацовою академією”, оскільки він став прихистком для поетів, філософів, істориків, богословів.

Робота з історичним джерелом.

З указу Карла Великого 789 р.

Нехай утворюються школи для навчання хлопчиків читання. Псалми, ноти, посібники зі співу, лічби й граматики, богослужбові книги в монастирях і єпископствах мають бути виправлені, оскільки часто буває, що дехто, бажаючи молитися Богові, погано молиться за неправильними книгами. І не дозволяйте хлопчикам нашим псувати їх при читанні й письмі.

· Які настанови надав Карл Великий?

· Для кого наказував заснувати школи?

· Які предмети мали викладатися у цих школах?

Закріплення вивченого. Запитання.

Дайте визначення: університет, декан, лекція, диспут, факультет, ректор, вагант, студент.

Схоластика. Фома Аквінський.

Схоластика – середньовічна філософія, яка ставила за мету науково обґрунтувати релігійне світобачення. Метод логічного мислення пізнання.

П’єр Абеляр (1079-1142) - відомий філософ-схоласт, французький богослов, блискучий полеміст. Заснував в Парижі власну школу. Шукав підтвердження віровчення розумом. Праця “Діалектика”, “Вступ до теології”, “Пізнай самого себе”. Помер у Клюнійському монастирі.

Фома Аквинський (1225 (або 1226(-1274) – монах-доміканець. Утверджував, що віра і розум не протистоять один проти другого, що істинні знання можна пізнати й з Святого Письма та з наукового пошуку. Його вчення стало основою католицького богослов’я. Праця “Сума богослов’я”.

Закріплення вивченого. Запитання:

1) Дайте визначення схоластики.

2) Назвіть відомих схоластів Середньовіччя.

3) Чому П’єр Абеляр був схильний до єресі?

2. Наукові досягнення і технічні відкриття.

Перегляньте відео і дайте відповідь на запитання https://www.youtube.com/watch?v=j1c-EswHSp8

1. Хто і коли винайшов друкарський верстат?

2. Як відбувався друк середньовічних книг?

3. Яку книгу було надруковано вперше?

Хто з європейців першим здійснив подорож до Китаю та Центральної Азії?

. https://www.youtube.com/watch?v=Wjg9mQOqA2E&feature=youtu.be

Застосування, значення винаходів в Середньовіччі

1) Важкий колісний залізний плуг. Застосування - сільське господарство.

Значення - підвищення якості обробки землі. Збільшення врожайності.

2) Домена піч.

Застосування - в металургії для виплавки заліза. Залізо використовувалося в побуті – виготовлення знарядь праці (плуг, коси, серпи, вила, граблі), у верстатобудуванні, у військовій справі (зброя).

Значення - збільшення виробництва металу.

3) Пісковий годинник - пристрій для вимірювання часу, що складається з двох (зазвичай скляних) посудин, сполучених вузькою горлоподібною трубкою.

Застосування - використовувалися в богослужіннях церквою, в мореплавстві.

Значення: в повсякденному житті і для церкви.

4) Механічні годинники для веж. Почали з'являтися в Європі в 14 столітті. Перші з них не мали ані стрілок, ані циферблата, про час доби сповіщав дзвін. Пізніше застосовувалася годинникова стрілка. показували не тільки час, а й дату, день тижня, фази Місяця, і, навіть, гороскоп.

Застосування - в побуті, церковному житті, в містах; в астрології, в науці - астрономії.

Значення:визначення точного часу.

5) Каравела– вітрильний корабель. Мала три щогли з прямими та косими вітрилами, що дозволяло рухатися за будь-якого вітру і здійснювати далекі мандрівки.

Застосування – в мореплавстві, міжнародної торгівлі.

Значення – можливість далеких морських подорожей.

6) Астролябія – кутовимірювальний прилад.Користувалися до ХVІІІ ст.Застосування – в мореплавстві, міжнародної торгівлі.

Значення – визначення точного місцезнаходження.https://www.google.com/search?rlz=1C1CHBD_ruUA863UA863&sxsrf=ALeKk031mPqdnqaWd43LdNfd3XUdf0P1bQ:1584086335767&q=%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B1%D1%96%D1%8F&tbm=isch&source=univ&sa=X&ved=2ahUKEwjey9i6_ZboAhVCt3EKHSOnCb4QsAR6BAgKEAE

7) Портолан (італ. portolano - лоція) — високоточні середньовічні навігаційні морські карти. Виготовлялись за своїм прямим призначенням протягом XIV–XVII століть, головним чином на пергаменті.https://www.google.com/search?q=%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BD&tbm=isch&ved=2ahUKEwjeuOm8_ZboAhXIu6QKHXtADngQ2-cCegQIABAA&oq=%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE+%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BD&gs_l=img.12...59851.59851..63670...0.0..0.136.136.0j1......0....1..gws-wiz-img.rekg7IXDUsw&ei=RD1rXt6GDsj3kgX7gLnABw&rlz=1C1CHBD_ruUA863UA863

Застосування – в мореплавстві, міжнародної торгівлі.

Значення - визначення точного місцезнаходження, можливість далеких морських подорожей.

8) Вертикальний ткацький верстат – ІХ-ХІІ століття. Застосування: в побуті, на мануфактурах.

Значення – підвищення якості та виробництва.

9) Окуляри винайдено, можливо в 1284 р.Застосування: в побуті, навчанні, читанні.

Значення – для покращення життя людей, освіти.

10) Ножиці використовують в Європі з ХІІІ ст. Застосування: в побуті, сільському господарстві, мануфактурному виробництві. Значення – підвищення якості життя.

11) Вітряк — споруда, що використовує силу вітру як джерело енергії, і використовується для того, щоб молоти зерно, для помпування води, розпилу деревини.Застосування:млинарстві, мануфакторному виробництві, будівництві. Значення – підвищення якості життя людей і виробництва.

12) Друкарський верстат з ХІV ст. Застосування:книгодрукарство.

Значення: збільшилась кількість книг – розповсюдження знань.

13) Гармати – артилерійська зброя. ХІV - ХV ст. Застосування:в військовій справі, в осаді фортець, замків феодалів. Значення– в війні; замки втратили неприступність.

Закріплення вивченого. Запитання.

1)Де використовувався важкий колісний залізний плуг?Яке значення? (Застосування - сільське господарство. Значення - підвищення якості обробки землі. Збільшення врожайності.)

2)Чому вітряки та приливні млини змінили виробництво? (Застосування: млинарство, мануфактурне виробництво, будівництво. Значення – підвищення якості життя людей і виробництва.)

3)Де використовувалися каравела, компас, астролябія, портолан? (Застосування – в мореплавстві, міжнародної торгівлі.)

4)Яке значення мали ці відкриття для мореплавства і торгівлі? (Значення - визначення точного місцезнаходження, можливість далеких морських подорожей.)

5)Якими технічними відкриттями користувалися мандрівники нашої подорожі “Середньовічні університети”? (Каравела, компас, астролябія, портолан, гармати.).

6)Яке значення мало відкриття книгодрукарства в Середньовіччі? (Збільшилась кількість книг; розповсюдження і доступність наукових знань.)

Домашнє завдання.

Опрацювати § 15 п. 1-9.

Підготувати презентацію “Представники Раннього Відродження”.

(Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, Джованні Бокаччо, Мазаччо, Донателло, Сандро Боттічелі)

Додаткові матеріали.

Словник “Середньовічні школи. Університети”

Вагант – мандруючи студенти від університета до університета.

Диспут – науковий спір, як діалог двох або трьох осіб.

Лекція – викладання навчального матеріалу в університеті розповіддю або читанням книг.

Декан –це той, хто очолював факультет.

Ректор – очільник університету.

Сім вільних наук - науки, що викладалися у Середньовіччі в школах.

Сім вільних наук: нижні – трівіум (граматика, риторика, діалектика); вищі – квадріум (арифметика, геометрія, астрономія, музика).

Студенти – учні університету.

Університет (спільнота, сукупність) – вищий навчальний заклад, де готують

спеціалістів з різних галузей знань, ведуть наукову роботу.

Факультет (від лат. «здатність»,здатність викладати який-небудь предмет. Об'єднання викладачів відповідно до предметів.

Словник “Технічні відкриття”

Астролябія – кутовимірювальний прилад. Користувалися до ХVІІІ ст.

Вітряк — споруда, що використовує силу вітру як джерело енергії,

Домена піч - в металургії використовується для виплавки заліза.

Каравела– вітрильний корабель.

Пісковий годинник - пристрій для вимірювання часу, що складається з двох (зазвичай скляних) посудин

Портолан(італ. portolano лоція) високоточні середньовічні навігаційні морські карти.