18.03. 2020
Тема. Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Казкове й реалістичне в повісті-казці,час теперішній і минулий у ній
Опрацювати статтю підручника с. 212 та слайди презентації 1-7. Ви ознайомитеся із біографією Марини Павленко.
Прочитати 1-21 розділи повісті-казки Марини Павленко "Русалонька із 7 - В, або Прокляття роду Кулаковських" с. 212- 225
Опрацювати зміст цих розділів за слайдами презентації 8 - 15
Теорію літератури запишіть у зошит ( слайд 9, 11)
Слайд 14 виконати письмово у зошит по рядах: І ряд - І група; ІІ -ІІ група; ІІІ - ІІІ група
Домашнє завдання слайд 16
Життя… Таким коротким воно здається для людини. А як хочеться багато зробити. Ще маленькою людина прагне самоутвердитися, пізнати нове, цікаве, корисне, а потім, ставши дорослою, передати ці знання наступному поколінню.
Чи ніколи ви не задумувалися над змістом життя? Що хоче отримати кожний від нього? Здоров’я, кохання, матеріальне благополуччя, владу над іншими…
Дійсно, людина сама визначає власні пріоритети. Але як зробити так, щоб прожитий час не був марний, витрачений на якісь дрібниці? Людина живе у суспільстві, тому вона повинна співвідносити власні інтереси з інтересами оточуючих.
Так, для Софійки головним у житті є:
- робити добро;
- надання безкорисливої допомоги;
- шанобливе ставлення до матері…
Продовжте ланцюжок
Робота над змістом тексту
- Який гріх став поштовхом для сімейного прокляття?
- Чи справді можливе таке прокляття, чи можна пояснити такі події чимось іншим?
- Як, на вашу думку, впливає характер людини на майбутнє нащадків?
- Як ви можете пояснити слово «людина»?
- Якими характерними якостями повинна бути наділена справжня Людина?
- До якого головного героя можна звернутися із закликом: «Ти знаєш, що ти людина?» Доведіть свою думку, опираючись на зміст твору.
Рубрика «Поміркуй, обґрунтуй»
- Що, на ваш погляд, є найціннішим надбанням для людини – матеріальне чи духовне?
- Яке призначення людини на землі?
- Чи намагаєтесь ви застерегти свого товариша від негативного вчинку, який він планує здійснити? Якщо так, то яким чином?
Гордій Кулаківський
Це прапрадід Вадима Кулаківського. Саме від нього починається прокляття роду. Ніхто з членів Гордієвої сім’ї не зазнав щастя. Його бажання мати більше, ніж має, спричинило до того, що кожне наступне покоління Кулаківських «мало гроші, а щастя – ніколи». У роду були зрадники, вбивці, злодії – все те негативне й зле, чого боїться в житті людина. Він перший , хто порушив присягу «не вкради».
Сама авторка твору з кригою в голосі розповідає, що таких людей ми можемо зустріти і сьогодні, позбутися від них дуже важко, а може, й неможливо, бо викликають вони страх та відразу. А вдається зробити це лише Софійці – дівчині з іншого століття. Вона рятує покоління Кулаківських від загибелі.
Отже, на нашу думку, образ Гордія Кулаківського повинен слугувати нам прикладом у боротьбі зі злом.
Данило Міщенко
Це людина, яка поставилася безвідповідально до дорученої йому справи. Хвалькуватий та закоханий у себе. Рятує своє життя втечею та переховуванням. Залишає сім’ю: дружину та двох синів, яким доводиться жити з тавром батька-зрадника.
Як сказала Софійка, дівчинка, що намагалась допомогти героям ХІХ ст.: «Усі Міщенки схожі між собою».
Не допомогло йому навіть те, що змінив своє прізвище на Даниїла Міщенкова, а його син на – Михайла Бєлого, бо хотів стати «… новим і чистим чоловіком».
На нашу думку, зміна прізвища не врятувала наступних членів роду Міщенків. Вони передавали з роду до роду лише духовну порожнечу, яку надзвичайно важко заповнити.
Вадим Кулаківський
Вадим – один із головних героїв повісті. Він однокласник Софійки. Зухвалий, зарозумілий, але самотній. Його вихованням турбується бабуся, з якою він поводиться не зовсім чемно.
Хлопець мріє, на нашу думку, про зустріч з мамою й татом, але не хоче в цьому зізнатися.
Письменниця ставиться до Вадима, як до сучасного хлопця, який має складний характер і заплутане минуле.
Наша група ставиться до хлопця з розумінням, бо він такий як ми, хлопці 6 класу. Пройде час і він усвідомить свої помилки, а ми готові йому в цьому допомогти.
Михайло Міщенко
Син Данила Міщенка, що з вини батька стає двірником. Спочатку справляє враження порядного юнака, що закоханий у панночку Юзю. Але з часом побачимо різку зміну в характері хлопця. Жорстокість, мстивість заполонили його серце. Жив, ховаючись від людей, ніколи не ділився наболілим, душив у собі любов до Юзі. Сина виховав схожим на себе.
Наша група прийшла до висновку, що не кохання до Юзі зробило його таким, а помста за те, що він не рівня їй. Батько Михайла втратив звання «дворянського предводителя», і це не дає йому дорівнятися до майнових статків його коханої.
Що, на вашу думку, робить людину красивою?
Розв’яжіть суперечку двох учнів, які вважають, що красивою є Софійка, головна героїня повісті, а також Ірина Завадчук, однокласниця Софійки та Вадима.
Висновок:
Ірина Завадчук
Дівчинка-підліток, яка «не заморочується» з виконанням домашнього завдання.
Полюбляє жити красиво.
Софійка
Ця дівчина є взірцем багатьох сучасних дівчат.
Її вчинки роблять її красивою.
Красивою людину роблять її вчинки, а не її зовнішність.
Коли відбуваються події, зображені у творі?
Зачитати, яку роботу виконували полонені німці?
Чим займався Фрідріх після робочого дня?
Що робили діти, коли побачили скопану грядку?
Як ставилися жителі міста до полонених?
Чим любив хизуватися Фрідріх?
Коли і чому німець перестав садити грядку?
Яке він знайшов інше заняття?
Яка трагічна подія сталася з Фрідріхом?
Що привернуло увагу оповідачки, коли вона сиділа на вікні у новому будинку?
Чому дівчина не зірвала квітку?
Якою подією завершується твір?
ставлення полонених до міста, його жителів;
Полонені «зводили цей квартал з любов’ю і розпачем»; «не любили цей народ, не любили будинки»; «Фрідріх саджав нас на коліна та співав: полонені «всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау». Полонені німці ненавиділи і місто, і його жителів, і будинки, які зводили, але тільки до того часу, поки не бачили творіння своїх рук, з любов’ю згадували свою домівку, були вдячні вдовам за допомогу. Фрідріх любив дітей, квіти, був умілим майстром.
ставлення дорослих до полонених;
«Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував»; «місто давно не сердилось на німців, вдови жаліли їх»; «охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною»; «самотні жінки стояли подовгу, роздивлялися прикраси і навіть сплакували».
ставлення дітей до полонених.
« ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці»; «і ми цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку»; «ми не могли його не дражнити, ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав».
Фрідріх – жертва чи ворог? Чому?
Які слова, словосполучення несуть символічний характер або на щось натякають?
Як вони називаються в літературі?
Художня деталь — засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція. Через деталь значною мірою виявляється спосіб художнього мислення митця, його здатність вихопити з-поміж безлічі речей чи явищ таке, що у сконцентрованому, спресованому вигляді економно і з великою експресивністю дає змогу виразити авторську ідею твору. Художня деталь з’являється часто внаслідок інтуїтивного імпульсу, як осяяння, навколо неї нерідко «організовується» уся будова твору. В одних випадках художня деталь може набирати характеру символу, в інших — бути деталлю-штрихом. У тексті цей спосіб мислення матеріалізується в речових, портретних, пейзажних, інтер’єрних деталях. Художня деталь може надавати особливого забарвлення мовленню персонажа тощо. Вона буває як наскрізною (повторюваною) у творі, так і одномоментною, але в кожному разі вона має в собі прихований зміст, підтекст, може викликати широкий спектр асоціацій, здатна замінити собою розлогий опис, авторську характеристику, міркування, цілий епізод тощо.