Доброго дня, учні 6-А класу.
Я Вам даю завдання із літератури за 13.02.2020.
Знати зміст повісті Ярослава Стельмаха " Митькозавр із Юрківи" у підручнику с. 157 - 184.
Запишіть у зошити, що таке сюжет і елементи сюжету із таблиці.
Дати усно відповіді на запитання підручника с. 171-172, 184- 185.
17.03.2020
Тема. Допитливість, винахідливість, кмітливість хлопчиків – головних героїв
Розгляньте презентацію.
Дайте усно відповіді на тестові завдання, розміщені у презентації (3,4,5 слайди)
За питаннями із презентації усно проаналізуйте твір (7-14 слайд)
Охарактеризуйте усно образи головних героїв Митька та Сергійка.
Розгляньте літературний аналіз повісті.
Почитати твір Я. Стельмаха " Накращий намет" ( повість Вам додаю )
31.03.2020
Тема. Леся Воронина – сучасна письменниця, авторка багатьох книг для дітей. «Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку №9» - фантастична, романтична повість про виховання гідності та мужності. ТЛ: сюжет, його елементи
Повторити літературознавчі терміни: повість, сюжет, елементи сюжету.
Опрацювати статтю підручника с. 186 та з матеріалом, який поданий нижче
Леся Воронина (справжнє ім’я Вороніна Олена Анастасіївна) – улюблена письменниця багатьох дітей, журналістка, перекладачка.
Літературні псевдоніми:
Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна, Сестра Лесич.
Відзнаки:
Лауреат Всеукраїнської акції «Книжка року» (2004);
Лауреат Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс «Коронація слова» (2005);
Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Дитячий Портал» (2006);
Лауреат конкурсу «Книжка року Бі-бі-сі» (2008);
Перша премія VІ Московського міжнародного конкурсу «Мистецтво книги» у номінації «Книга для дітей та юнацтва» за книжку «Сни Ганса-Християна» (2009);
Перша премія Національного конкурсу «Краща книга України 2009».
Народилася 21 березня 1955 року у Києві в письменницькій родині.(«Назвали Лесею на честь Лесі Українки, та в паспортному столі не захотіли записувати, сказали: «Таково імені нєту», а Леся, мовляв, – похідне від Лариси або Олександри, тож мама записала мене Оленою. Та я все життя – Леся»). Дід - Прохор Воронин - був письменником, тато - художником-оформлювачем та реставратором. Мама перекладала книжки з кількох європейських мов. Маленька Леся почувалася білою вороною, бо розмовляла у російськомовному Києві українською. Рано почала читати. І сама дуже швидко почала вигадувати різні історії. («Мені здавалося, що це є в кожної людини. З подивом дізналася, що такі здібності мають не всі, а діти ж люблять різні цікаві історії! Я й стала таким собі неформальним лідером у садку, а потім у школі. Мої однокласники страшенно любили слухати ті кумедні побрехеньки. А ще я вміла досить точно копіювати й пародіювати інших, вигадувала різні сценки. Та хоча зростала в літературному середовищі, письменники здавалися мені якимись особливими, унікальними – куди вже мені до тих небожителів?! Але все одно писати почала рано (для себе) десь у першому класі»).
1972 р. вступила на заочне відділення філологічного факультету Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчила 1979 р. За роки навчання встигла попрацювати кур’єром у Спілці письменників України, лаборантом у школі, електромонтером на деревообробному комбінаті, екскурсоводом у Музеї народної архітектури та побуту в Пирогово і т. д. Мандрувала Україною (автостопом) та Польщею (на байдарках). Протягом 1987–1991 рр. працювала редактором відділу літератури та мистецтва журналу «Україна». З 1991 року працювала у дитячому журналі «Соняшник» (з 1992 до 2006 року — головним редактором часопису). Нині – автор та ведуча програм на радіо «Культура». Член Спілки письменників України, член Асоціації Українських письменників. Пише для дітей, бо вважає, «що найкращі люди – це діти й підлітки, вони щирі й безкомпромісні. Вони вірять, що світ можна змінити на краще, вміють дружити й жертвувати собою заради іншого, сприймають життя оголеними нервами. Це вже потім на людині наростає захисний панцир і вона вчиться йти на компроміси, пристосовуватися й відмовлятися від найцінніших речей заради грошей, слави, посади…»
В одному з інтерв’ю Леся Воронина зауважила:
- Мені здається, що найгірші вчинки людина робить під впливом страху. Наше суспільство ніби й справді заражене вірусом страху, і я дуже хочу, щоб ми його позбулися. Щоб ми не привчали своїх дітей змалечку пристосовуватися й озиратися на всі боки, втягнувши голову у плечі. Отож, герої моєї пригодницько-фантастичної повісті, потрапляючи у небезпечні, а часом і неймовірні ситуації, вчаться долати переляк і перемагати власну слабкодухість, рятуючи інших. А ще я переконана, що сміх — це неймовірно сильна зброя, адже всі паскудства у світі роблять люди, цілковито позбавлені почуття гумору.
- Як же подолав страх, цю тяжку недугу людства, головний герой повісті Лесі Ворониної «Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку №9»? Вам цікаво, як цьому звичайному українському хлопчині, звичайнісінькому боягузові, вдалося врятувати Землю від космічних прибульців, які заразили більшість людей вірусом страху? Тож для цього пориньмо у світ пригод, романтики, фантастики, починаймо нашу захоплюючу подорож сторінками повісті.
Знати зміст 1-12 розділів повісті " Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9" с. 186 - 201
Усно визначте реальні та фантастичні елементи у прочитаних розділах