8 клас

8-А клас 16.03.2020

1. Опрацювати параграф 27, виконати вправу 286; виписати з художньої літератури по 5 речень із поширеними й непоширеними звертаннями

19.03.2020

1. Вивчити правила, с. 132-133 підручника, виконати вправу 295

2. Опрацювати параграф 31, виконати вправу 312; виписати з художньої літератури 5 речень із відокремленими членами

06.04.2020. 8 – В клас. Українська мова ( 2 уроки )

Тема. Контрольний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень з використанням речень, ускладнених однорідними членами речення

Зміст уроку

1.Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда.

- Які типи мовлення ви знаєте? ( Опис, розповідь, роздум ( міркування )).

- У чому полягають особливості опису? ( Підручник, с.190, вправа 418 ).

ІІ. Основний зміст уроку.

- Творче завдання. До слів місто, вулиця, будинок, парк доберіть епітети, означення.

Орієнтовна відповідь

Місто – гарне, стародавнє, нове, велике, радісне, сонячне, яскраве, різнобарвне.

Вулиця – весела, гамірна, сонна, спокійна, міська, довга, маленька, звивиста, охайна.

Будинок – казковий, маленький, незвичайний, багатоповерховий, гарний, старовинний, сучасний.

Парк – квітучий, привітний, немарніючий, зелений, з фонтанами, алеями, затишний.

-Опрацювати пам’ятки: «Орієнтовний складний план твору-опису вулиці», «Як працювати над твором» ( підручник, с191, вправа 423 ).

-Теми твору-опису.

1.Моя вулиця – моя маленька батьківщина.

2.Вулиця мого дитинства.

3.Вулиця моєї мрії.

4.Улюблене місце відпочинку.

5.Центральна площа міста.

ІІІ.Самостійна робота учнів над написанням твору-опису ( написати твір на одну із запропонованих тем ).

ІV.Домашнє завдання. Повторити параграфи: 27, 28, 29.

8-В клас

16.03.2020

1. Повторити параграфи 23,24.

2. Вивчити параграф 25.

3. Виконати вправи: 256 (усно); 257, 264 (письмово).

02.04.2020

8 – В клас. Українська мова

Тема. Вставні слова (словосполучення, речення). Групи вставних слів і словосполучень за значенням. Розділові знаки при вставних словах.

Зміст уроку

1. Повторити параграф 27.

2. Виконати вибірково-розподільний диктант.

Випишіть у два стовпчики звертання: 1) непоширені, 2) поширені.

Якщо болить серце, тобі, друже, поталанило. (В. Стус) Нам випало, сину, досіяти і долюбити отецьке поле. Тримайтесь, козаче! Поки є ми, порівну на наші плечі поклади свій біль. (Б. Олійник) Прапрадіди, в тім і моя вина, що вас небагатьох сьогодні знаю. Не забудь, мій сину, жнивне поле! (П. Перебийніс) Пробач мені, життя, дароване так щедро! Душа полів, ти пам’ятаєш стерні? (Л. Костенко) Здрастуй, сонце, і здарастуй, вітер! Здрастуй, свіжостне нив! (В. Симоненко) Ти,хмарино у небі, ти, сестрице срібляста, ти скажи, – тебе не проходило щастя? З'явись, мій світлий дню, світанку мій рум'яний, збирай товаришів у коло полум'яне. Чуєш ти мене, друже і брате, всім я руку в путі подаю. Забряжчи, золоте відеречко, розплещи дзвонкової води! Журавлем худим і непокірним, рідний краю мій, я прилечу! (Із тв. А. Малишка)

3. Опрацювати параграф 28, 29 (правила на с. 132, 133, 134,136 – 137 вивчити на пам'ять). До правил самостійно підібрати приклади (усно).

4. Виконати вправи: 290, 292 (усно);

291 (І, ІІІ завдання усно, ІІ – письмово);

294, 301 (І і ІІ завдання письмово).

5. Домашнє завдання

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Виконати вправу 303 (письмово).

3. Виписати з українських народних пісень 2 речення зі звертаннями (за бажанням).

8 - В

Тема. Речення зі звертаннями. Звертання поширені й непоширені. Риторичне звертання. Розділові знаки при звертанні.

1. Вивчити параграф 27 ( с.128-129, 130).

2. Опрацювати рубрику " Мовний етикет" ( 129 ).

Звертання до співрозмовника - найяскравіший і часто вживаний етикетний знак, який може бути офіційним, загальним та індивідуальним.

За допомогою звертання ми можемо покликати людину, звернутися до неї з проханням, пропозицією тощо. До близьких нам людей звертаємося: Степане! Мамо! Братику! Донечко! До незнайомих людей: пані, пане, добродію, добродійко. Офіційне звертання передбачає такі форми, як: пане міністре, пані Світлано, добродійко Софіє.

3. Виконати вправи: 277 ( усно ), 283, 286 - письмово.

4. Повторити параграф 25.

5. Виконати синтаксичний розбір речення ( послідовність розбору с. 119-120 ).

Усюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги - росли молоді осокори.

30.03.2020. 8 - В клас. Українська мова

Тема. Розвиток мовлення. Інтерв'ю в публіцистичному стилі

1. Повторити стилі мовлення.

2. Сфера використання публіцистичного стилю

Публіцистичним стилем мовлення користуються в суспільно-політичному житті. Це мова газет, журналів, Інтернет-видань, радіо- і телепередач, суспільно-політичних виступів.

Мета публіцистичного стилю - точно, доступно, яскраво інформувати про важдиві події, вплинути на свідомість людей, на формування громадської думки, інколи й спонукати до певних дій.

Основні ознаки публіцистичного стилю: інформативність, логічність, образність, емоційність.

Основні жанри публіцистичного стилю: замітка, стаття, інтерв'ю, рецензія, репортаж, звернення, виступ на зборах тощо.

Характерними мовними засобами публіцистичного стилю є суспільно-політична лексика, крилаті вислови, прислів'я, порівняння, повтори, непрямий порядок слів, короткі прості речення ( часто питального або окличного характеру ), звертання.

Слово інтерв'ю походить з англійської мови. Інтерв'ю - призначена для поширення в пресі, по радіо і телебаченню бесіда у формі запитань і відповідей з якою-небудь особою з актуальних питань.

3. Опрацювати за підручником с. 213 ( вивчити, що таке інтерв'ю; ознайомитися з пам'яткою " Етапи роботи над інтерв'ю" ).

4. Виконати вправу 447 (усно).

5. Домашнє завдання. Складіть запитання для інтерв'ю на тему: " Що таке успіх та як його досягти" (письмово ).

8-А, ознайомтеся, будь ласка, із конспектом за 10.03.2020 на тему "Вставні слова, словосполучення, речення. Розділові знаки при вставних словах"

19.03.2020

Конспект уроку для 8-А класу (за 10.03.2020)

Тема: Вставні слова (словосполучення, речення). Розділові знаки при них.

Мета: поглибити знання учнів про вставні слова (словосполучення, речення);

розвивати вміння знаходити їх у тексті й доцільно вживати в мовленні; вчити правильно розставляти розділові знаки при вставних конструкціях; удосконалювати вміння правильно визначати речення із вставними словами та співзвучними словами, самостійно складати з ними речення; виховувати культуру мовлення, почуття шани та поваги до видатної української письменниці Лесі Українки.

Хід уроку

Ι. Мотивація навчальної діяльності

Проаналізуйте два уривки з віршів Лесі Українки. Чому слово «може» в одному випадку виділяється комами, а в іншому – ні?

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може, в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів.

(Леся Українка «Слово, чому ти не твердая криця»)

І та мелодія не може заніміти:

не раз, як тільки лист од вітру зашумить

чи блиснуть проти сонця ярі квіти,

Протягом уроку ми спробуємо дати відповідь н

вона зненацька в думці забринить.

(Леся Українка «Забуті слова»).

а це питання, навчимося доцільно й правильно використовувати вставні слова в своєму мовленні.

Для нашого уроку я недаремно обрала уривки з віршів саме Лесі Українки. Адже 25 лютого виповнилося 145 років з дня народження цієї видатної української письменниці, поетеси, яка відома в усьому світі. Тому вивчення нашої теми ми пов’яжемо з творчістю цієї письменниці.

ΙΙ. Актуалізація суб’єктивного досвіду учнів.

- Спочатку давайте пригадаємо, які слова ми називаємо вставними і для чого вони взагалі існують в українській мові.

1. Лінгвістична казка.

Вставне слово знало про все на світі. Хай найдрібніше що скоїться, а дізнається. Чи хто не з тієї ноги встав, чи хто на когось щось подумав — отримувало інформацію моментально. Тільки зайде в речення — новина готова. Таємниче всміхнеться і змовницьким шепотом розпочне:

— Між іншим, ви чули?

— Що? — кинуться всі до Вставного слова. Бо ж ніхто, ясна річ, не чув нічого.

— Не чули? Підмет учора дружину Додатка підво­зив додому. Тільки це, між іншим, домовились?..

Або:

— Ой, що я знаю!

— А що?

— Звісно, то, між іншим, не для розголосу, але вчора Обставина мети свого благовірного лупцюва­ла!..

Вставне слово не милувало нікого. Сьогодні про вас розкаже, завтра мене «ощасливить». Дружити з ним лячнувато було, а от слухати... Дня не могли без нього!

А найдужче відчулося це тоді, коли Вставне сло­во з роботи попросили. Не того попросили, що колектив захотів. Просто переборщило трохи Вставне слово, набалакавши, буцім Присудок у калюжі п'яним валявся. Присудок образи не стерпів і поставив питання руба.

Коротше, думка була одностайна: за підрив авто­ритету керівника, за розповсюдження наклепів і пліток Вставне слово з колективу виключити.

Так то й так. Але ж у реченні стало відразу, як у могилі. Усі принишкли, спохмурніли. Клацають безупинно на клавіатурах — словом не перемовляться. Що в світі робиться — ніхто не знає. Із Вставним словом таки ве­селіше жилося. А тепер... Що казати, не та атмосфера, зовсім не та.

Присудок, либонь, і сам це скоро відчув. Призна­тися, він теж полюбляв слухати Вставне слово, а що встиг уже пересердитись, то знову поставив питання руба: на роботі поновити. Підтриманий, безперечно, був одностайно.

Вставне слово з'явилось у реченні бліде, з синця­ми попід очима. Вочевидь, таки сильно виключення вплинуло. Аж стурбувалися усі: чи не перестане по­стачати новинами?

Нараз Вставне слово усміхнулось і по-змовниць­кому зашепотіло:

— Ви чули?

— Що? — зраділо кинулись до нього члени речен­ня.

— Прикладка з Іменником розлучатися хоче. Тільки це, між іншим, гаразд?

Усі засвітились. У колективі знову запанував здо­ровий дух.

2. Тестові завдання:

1. Вставні слова, словосполучення і речення…

А) називають того, до кого звернене мовлення;

Б) виражають особисте ставлення мовця до висловлюваної думки;

В) називають виконавця дії або саму дію.

2. В усній мові вставні слова, словосполучення і речення…

А) завжди виділяються паузами;

Б) не завжди виділяються паузами, але на письмі – обовязково;

В) ніколи паузами не виділяються.

3. Вставні слова, словосполучення і речення можуть стояти…

А) лише на початку речення;

Б) лише в кінці речення;

В) на початку, в середині та кінці речення.

Отже, зробимо висновок:

· Вставні слова – це….

· Наведіть приклади.

· На які групи поділяються вставні слова?

· Як ми виділяємо їх в усному мовленні?

- А як виділяємо вставні слова на письмі?

ΙII. Закріплення й узагальнення матеріалу.

1. Перепишіть речення, розставте розділові знаки. Визначте вставні слова, поясніть, до якої групи вони належать

1. Кажуть мудрість приходить з роками. 2. Населення на диво зустріло нас привітно. 3. А вона уявіть зупинилась в ту мить. 4. Звідси до левади я біг мабуть швидше ніж до перелазу.

2. Замість крапок дібрати вставні слова із значенням, указаним у дужках.

Весна – це… найкраща пора року (упевненістьі). З цим погодяться всі…. (припущення). Весна …. днем красна (джерело вислову). Скоро зацвітуть сади, але …. вночі можливі приморозки (активізація уваги).

3. Гра «Зайве слово». Визначте групу вставних слів і знайдіть зайве слово.

А) Чого доброго, на жаль, здається, як на зло, на щастя.

Б) Безумовно, безперечно, без сумніву, сподіваюсь, по-перше.

В) По-моєму, як кажуть, на мою думку, за словами, либонь.

Г) Чуєте, отже, бачиш, уяви собі, зверніть увагу.

4. Пропоную вам розминку від Хвилинки-веселинки.

Прочитайте гумореску Павла Глазового. Запропонуйте свою назву.

Яким чином автор гуморески досягає комічного ефекту?

Вже ніч надворі. Не спить дитина.

Схилився батько над ліжком сина

І виявляє любов і ласку.

- Послухай, - каже, - синочку, казку.

Так, значить, дід жив і, значить, баба.

Була в них, значить, ще й курка ряба.

І сіла, значить, вона в гніздечко

І, так сказати, знесла яєчко.

Дід бив яєчко і баба била.

Ну, баба, значить, теж не розбила.

А, так сказати, пробігла мишка…-

І тут синочок схопився з ліжка –

Все значить, значить та так сказати…

Не треба казки! Я хочу спати!

Отже, нам треба вміти доцільно використовувати вставні слова, щоб не потрапляти в такі комічні ситуації, як герой гуморески.

6. Леся Українка дуже вміло використовувала в своїй творчості вставні слова. Як ви вважаєте, для чого?

Я пропоную вам зробити синтаксичний розбір двох речень з творів письменниці.

1) Мені осіння ніч короткою здається.

2) Здається, рукою подати до села.

Зробимо висновок. І повернемося до нашого епіграфу. Чи вирішили ми наше проблемне питання? Можемо відповісти на нього?

7. Скласти речення, щоб одне й те саме слово виступало в ролі члена речення і в ролі вставного слова.

IV. Домашнє завдання.

Вивчити правила, с. 132-133, виконати вправу 295.

8-А клас, з 30 березня матеріали для вас на окремій підсторінці.