МЕТА
Порівняти сутність і соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (постіндустріального, інформаційного) суспільств; визначити зміни, що відбуваються в суспільстві під час переходу до постмодерного суспільства.
1. КОНЦЕПЦІЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА. Родоначальником концепції індустріального суспільства вважають американського економіста Пітера Друкера, який у 1940-х рр. опублікував кілька праць, присвячених цій проблемі: «Майбутнє індустріальної людини» (1942 р.), «Ідея корпорації» (1946 р.), «Великий бізнес» (1947 р.), «Нове суспільство. Анатомія індустріального ладу» (1949 р.).
Становлення індустріальної системи він відносить до XX ст. Її основу створюють великі підприємства й корпорації, що здійснюють масове виробництво. Індустріальна система знаменує перехід до індустріального суспільства. Центральним інститутом індустріального суспільства є велике спеціалізоване підприємство. П. Друкер визначає два різновиди індустріального суспільства: капіталістичне й соціалістичне. Капіталістичне індустріальне суспільство П. Друкер називає вільним, а соціалістичне — рабським.
У 1960-х рр. теорію індустріального суспільства розвинули американський соціолог і економіст Волт Ростоу, французькі соціологи Жак Еллюль і Раймон Арон. Підсумок цій концепції зробив американський економіст Джон Гелбрейт (праця «Нове індустріальне суспільство», 1967 р.).
У «Новому індустріальному суспільстві» Дж. Гелбрейт намагається комплексно розглянути всю економічну систему капіталізму, яку пов’язує з технічним прогресом. Технічний прогрес у нього є сутністю, що саморозвивається, породжує сама себе. Технічний прогрес та організація визначають економічну форму суспільства.
Дж. Гелбрейт виділяє дві форми капіталістичної економіки з точки зору рівня техніки, масштабів виробництва й форми організації підприємств — великі корпорації та дрібне виробництво. Дрібне виробництво не відіграє значної ролі в сучасній економіці. Її основу становлять великі корпорації, породжені передовою технікою, які формують індустріальну систему. Щоправда, сам Дж. Гелбрейт вважає неприпустимим ототожнення великої корпорації з монополією.
Індустріальна система, за Дж. Гелбрейтом, у свою чергу, визначається високорозвиненою технікою, що зумовлює всі інші її ознаки: панування корпорацій у вирішальних сферах економіки; необхідність великих капіталовкладень; ускладнення умов і зростання витрат часу на виконання завдань, що постають перед виробництвом у зв’язку зі збільшенням ролі наукових досліджень і необхідності належних лабораторних випробувань; підвищення вимог до кваліфікації робітництва й керівництва корпораціями; потреба в ліквідації ризику для великих корпорацій, яка вимагає планування.
В індустріальному суспільстві зростає і роль держави, яка мусить узяти на себе частину витрат для забезпечення технічного прогресу й зменшення ризику підприємств від його запровадження. Тобто саме техніка визначає всю економічну структуру суспільства.
Дж. Гелбрейт виокремлює два рівні розвитку корпорацій: підприємницьку і зрілу. У підприємницькій корпорації (1920—1930-ті рр.) господарем і керівником був окремий капіталіст, власник капіталу. Його основною метою була максимізація прибутку. Контроль над корпорацією зумовлювався капіталом особи, що здійснювала підприємницьку діяльність, а не її компетентністю. Така корпорація не потребувала планування і державного втручання.
На зміну підприємницькій корпорації приходить зріла корпорація. Цей перехід зумовлений технічним прогресом, його вимогами. Зріла корпорація — це колективна організація, тому приватна власність замінюється суспільною капіталістичною власністю. На чолі зрілої корпорації стоїть не окремий підприємець, а техноструктура, до якої переходить влада.
Дж. Гелбрейт визначає техноструктуру як «союз знань і кваліфікації». Це основний керівний персонал великих корпорацій, який складається з людей, що спеціалізуються на керівництві виробництвом, збутом, фінансами, корпоративним плануванням, тобто тих, хто приймає рішення. Він підкреслює, що цей керуючий інтелект — мозок підприємства. Це група людей (не тільки менеджерів), яка «охоплює всіх, хто володіє спеціальними знаннями, талантом або досвідом групового прийняття рішень». Саме цю групу людей Дж. Гелбрейт пропонує назвати техноструктурою.
Перехід у корпораціях влади до техноструктури змінює й мету діяльності корпорацій. Передусім вона відображає не особистий інтерес підприємця, а суспільний, керується не максимізацією прибутку, а суспільною метою. На перший план техноструктура висуває економічне зростання, яке сприяє ефективному функціонуванню корпорації, що відповідає як інтересам суспільства, так і її власним інтересам. Ефективне функціонування корпорації забезпечує високий рівень дивідендів. Отже, наявне узгодження інтересів суспільства, корпорацій та індивідів.
Важливою рисою індустріальної системи Дж. Гелбрейт називає планування, яке теж породжує розвиток науки і техніки. Велика корпорація з її складною технікою, значними капіталовкладеннями не може ефективно функціонувати за умов ринкової стихії. Ринок перестав бути надійним регулятором виробництва. Його заступає планування корпоративної діяльності.
В індустріальному суспільстві, як зазначає Дж. Гелбрейт, нібито зникає конфлікт між багатими й бідними. Замість нього з’являється новий конфлікт, породжений НТР, — між «класом освічених» і «класом неосвічених та малоосвічених». Вирішальною силою індустріального суспільства стає «клас освічених», складовою частиною якого є техноструктура. Ця теорія Дж. Гелбрейта, на його власне визнання, мала на меті спростувати марксистське вчення про протилежність інтересів праці та капіталу.
Велику роль в індустріальному суспільстві Дж. Гелбрейт надає державі. Технічний прогрес у нього автоматично зумовлює необхідність втручання держави в економічне життя. Він визнає необхідність планування на державному рівні, регулювання державного попиту, перерозподілу національного доходу через систему податків, сприяння розвитку НТР, освіти, національної оборони. При цьому він підкреслює незалежність корпорацій, їхню самостійність, «автономію» щодо держави. Державу й корпорації Дж. Гелбрейт розглядає як дві незалежні сили, які плідно співпрацюють одна з одною.
2. КОНЦЕПЦІЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА. Термін «постіндустріалізм» запровадив у науковий обіг англійський соціолог А. Пенті ще на початку XX ст. Науковець дав і його перше визначення: «стан суспільства, яке постане після розвалу індустріалізму». Він пропонував використати цей термін для роздумів про майбутнє у зв’язку з тим, що «індустріалізм приречений».
Як вам уже відомо, концепція постіндустріалізму склалася в 1970-х рр. і пов’язана з ім’ям професора соціології Гарвардського університету Деніела Белла. Ще з кінця 1950-х рр. він активно пропагував її. А в 1970 р. на VII Міжнародному соціологічному конгресі Д. Белл представив сформовану концепцію постіндустріального суспільства. У 1973 р. вийшла друком праця Д. Белла «Настання постіндустріального суспільства», у якій він оприлюднив найновіший удосконалений варіант концепції.
Систему постіндустріалізму Д. Белл характеризує п’ятьма ознаками:
1) перехід від виробництва товарів до виробництва послуг;
2) переважання серед працівників «класу» професійних фахівців і техніків;
3) провідна роль теоретичних знань як основи нововведень в економіці, політиці й соціальній структурі суспільства;
4) орієнтація в майбутньому на методи контролю й оцінювання можливих напрямів розвитку технології;
5) прийняття рішень на засадах нової «інтелектуальної технології».
Ці процеси, на думку американського соціолога, уже набувають реальних життєвих форм, тоді як риси традиційного капіталізму поступово зникають.
Д. Белл писав: «Якщо для індустріального суспільства є характерною боротьба між капіталістом і робітником на підприємстві, то в постіндустріальному суспільстві конфлікт проявляється в зіткненні між фахівцем і простолюдином в організаціях і в суспільстві».
1) Чи характерні постіндустріальні риси для розвитку сучасної України?
2) Які суспільні, економічні, політичні потрясіння тягне за собою перехід до постіндустріального суспільства?
3) Що таке відсталість (як характеристика розвитку країни)? Чи можна її подолати?
Підготувати презентації: 1) Постіндустріальне суспільство, прояви в повсякденному житті.
2) Соціальна структура постіндустріального суспільства.
20.03. Урок №30
РОЗДІЛ 6. Повсякденне життя і культура.
Тема. Науково-технічно революція: наукові відкриття, нові галузі наук, високі технології, інтеграція науки і виробництва.
https://www.youtube.com/watch?v=wbfpc-ep93k
https://www.youtube.com/watch?v=uYU8eCi_XkA
https://www.youtube.com/watch?v=4Q-HVGA0k-w&feature=youtu.be
Домашнє завдання.
Опрацювати п. 22, запитання с.218 , переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=3HxdJzJLqj8&t=3s
Чи вплинула отримана інформація на ваше ставлення до проблеми глобального потепління?
17.03. Урок №29
Тема. Узагальнення знань за темою "Міжнародні відносини у другій половині ХХ - на поч. ХХІ ст."
Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з вивченої теми, повторити її ключові поняття та хронологію, продовжувати формування предметних компетентностей (хронологічної, логічної, аксіологічної), формувати навички мислення вищого рівня ( аналіз, синтез, оцінювання); сприяти усвідомленню учнями важливості миру і взаєморозуміння між народами на основі особистого усвідомлення історичного досвіду.
• http://tyzhden.ua
• http://enc-dic.com
• https://uk.wikipedia.
• http://yaksecret.ru
• http://istoryk.in.ua
Очікувані результати (Слайд 2):
• Повторимо і узагальнимо матеріал вивченої теми.
• Дамо відповідь на ряд проблемних питань.
• Прослідкуємо зв’язок між подіями та явищами “холодної війни” та сучасним світоустроєм.
• Удосконалимо навички групової взаємодії
• Будемо давати історичну оцінку явищ і процесів та обгрунтовувати власну позицію.
• Мислення — це нове створення світу.
Альбер Камю
Питання. Що таке «холодна війна»? Які її основні прояви?
Учитель оголошує проблемне завдання уроку та пропонує повернутися до нього у кінці обговорення теми:
Видний політичний діяч СРСР, доктор історичних наук В. Фалін, український історик Т.Орлова та японський професор
X. Сіра розглядають «холодну війну» саме як «третю світову війну».
Чи згодні ви з такою позицією?
Завдання «Інтелектуальна розминка» (Слайд 4). Пропоную зображення, які символізують певні поняття, явища, події, що стосуються періоду «холодної війни». Учні повинні визначити, яка інформація зашифрована у зображенні та прокоментувати його. (Слайди №5-11)
Відповіді:
Слайд №5 – біполярний світ.
Слайд №6 – перегони ядерних озброєнь.
Слайд №7 – «зоряні війни».
Слайд №8 – формування військово-політичних блоків.
Слайд №9 – ідеологічна боротьба
Слайд №10 – «залізна завіса».
Слайд №11 – боротьба за сфери впливу між наддержавами.
Робота з матеріалом слайду 12
Питання: Перед вами троє джентльменів, які ведуть між собою суперечку. Яка проблема у вивченні історії «холодної війни» проілюстрована на слайді? (Дата початку конфронтації між СРСР та колишніми союзниками по Антигітлерівській коаліції).
Робота із вторинними історичними джерелами (різні погляди на ступінь вини наддержав у розгортанні протис
Питання: Який висновок ми можемо зробити, ознайомившись із документами? (це різні погляди на те, хто винен у початку «холодної війни»).
Джерела пропонуються учням як роздавальний матеріал:
1.Американський експерт з вивчення питань “холодної війни” Марк Крамер (Слайд 13):
“… Сталін, його амбіції та цілі американської влади були аж ніяк не зіставні. Тобто радше ініціатива належала Сталіну, втім, певну роль відіграла і американська сторона.
Уникнути холодної війни було неможливо, тому що цілі були різними, та й позиції СРСР та США у світі після війни були такими потужними, що, на мою думку, холодна війна була невідворотною…»
2.Велика Радянська енциклопедія (Слайд 14) визначає “холодну війну” як політику реакційних і агресивних кіл Заходу щодо Радянського Союзу та інших соціалістичних країн, а також народів, що борються за національну незалежність, мир, демократію і соціалізм. Політика, спрямована на загострення і збереження стану міжнародної напруженості, на створення і підтримання небезпеки виникнення «гарячої війни» («балансування на грані війни»), має метою виправдати нестримну гонку озброєнь, збільшення військових витрат, посилення реакції і переслідування прогресивних сил у капіталістичних країнах.
3.Американський історик Артур Шлесінджер-молодший (Слайд 15):
"Холодна війна... була результатом не якогось рішення, а наслідком дилеми, перед якою опинилися сторони. Кожна сторона 'відчувала непереборне бажання провадити саме ту політику, яку інша ніяк не могла розглядати інакше, як загрозу принципам влаштування світу. Потіч кожна сторона відчула настійну потребу розпочати оборонні заходи. Так, росіяни не бачили іншого вибору, крім зміцнення свосї безпеки у Східній Європі. Американці, які вважали, що це всього лише перший крок у напрямку до Західної Європи, прореагували заявою про свої інтереси в зоні, яку росіяни вважали дуже важливою для своєї безпеки...
Кожна сторона жагуче вірила, що майбутня міжнародна стабільність залежить від успіху її вчасної концепції світового порядку ".
Наведіть 5 аргументів на підтвердження того, що винуватцем протистояння є США. Можливі аргументи:
• Створення атомної бомби і розробка плану «Дропшот»;
• Фултонская промова У. Черчілля;
• Доктрина Трумена;
• Створення військових баз вздовж кордону СРСР;
• Створення ФРН;
• Створення НАТО;
• Участь в Корейській війні.
– аргументи на підтвердження того, що винуватцем протистояння є СРСР. Можливі аргументи:
• Курс Сталіна на протистояння із Заходом і нову війну;
• Встановлення радянського контролю над країнами Східної Європи;
• Блокада Західного Берліна;
• Участь у Корейській війні;
• Створення атомної бомби і включення в гонку озброєнь;
• Керівництво міжнародним комуністичним рухом
•
Проблемне питання:чи можна було уникнути «холодної війни», використовуючи метод ПРЕС :
· Я вважаю …
· Тому що …
· Наприклад, ….
· Отже, ….
Оберіть один із запропонованих локальних конфліктів і характеризують його: витоки-перебіг-вплив на міжнародні відносини-сучасний стан конфлікту. (Слайди № 20-24).
Слайд 20 – берлінська криза 1948-1949рр.
Слайд 21 – війна у Кореї
Слайд 22 – будівництво Берлінського муру
Слайд 23 – Карибська криза
Слайд 24 – війна у В’єтнамі
Питання:
1.Що таке розрядка?
2. Яка подія стала піком політики розрядки? (Нарада з безпеки і співробітництва в Європі, слайд 25)
3.Назвіть дві події в історії України, так чи інакше пов’язані з рішеннями НБСЄ 1975р. ( Підказка на слайді 26). Можливі відповіді: утворення Української Гельсінської групи; порушення Російською Федерацією принципів Заключного акту НБСЄ: непорушності кордонів; територіальної цілісності держав; невтручання у внутрішні справи іноземних держав внаслідок анексії Криму у 2014р.
1а пол.. 80-х рр. характеризувалася зривом політики розрядки і початком так званої «другої холодної війни».
Вправа «Озвуч комікс» - за картинками-опорами учні «ланцюжком» озвучують перебіг подій 1-ї пол. 80-х рр. (Слайд 28-33).
Слайд 28 – введення радянських військ в Афганістан, початок загострення відносин між СРСР та Заходом
Слайд 29 – у своїй промові 1983р. президент США Р.Рейган проголосив СРСР «імперією зла»
Слайд 30 – бойкот Олімпіади – 80 з боку більшості країн Заходу: США, ФРН, Японії, а також більшості ісламських країн - на знак протесту проти військової інтервенції СРСР в Афганістан. У змаганнях взяли участь тільки країни комуністичного блоку та головним чином неісламські країни Азії та Латинської Америки.
Слайд 31- проголошення Р.Рейганом у 1983р. програми СОІ
Слайд 32 – розміщення СРСР і США своєї ядерної зброї у країнах Європи
Робота з матеріалом слайду 33
Питання:
1.Прокоментуйте карикатуру на слайді.
2. Чому стало можливим «потепління» радянсько-американських відносин у 2-й пол. 80-х рр. ХХст.?
3. У чому воно проявилося?
4.Якими були підсумки і наслідки «холодної війни»?
Робота над проблемним питанням уроку. Слайд 34.
Напишіть аргументи на підтвердження або на спростування тези про те, що «холодна війна» була Третьою світовою війною.
Проблемне питання. У період «холодної війни» існувала біполярна модель світу. На сьогодні серед дослідників існує кілька суперечливих думок щодо сучасної геополітичної моделі світу.(Слайд 36). Яка з них, на вашу думку, є найбільш переконливою? Учні озвучують та аргументують свою позицію.
V. Домашнє завдання.
Написати есе « Чи засвоїв сучасний світ уроки «холодної війни»?
https://drive.google.com/drive/folders/1n0fib3LkXm9nh8r3hISlV0mjQA7rCSTo
13.03. Урок №28
11-Б клас
Практичне заняття: демонтаж результатів періоду "розрядки": причини і наслідки
Причини холодної війни:
· Суперечності між СРСР та США, які були переможниками у Другій світовій війні і стали наддержавами після неї.
· Протистояння капіталістичного та соціалістичного світів.
· Прагнення СРСР здійснити світову революцію.
· Боротьба за сфери впливу між СРСР та США.
· Прагнення переваги у військовій та технічній сфері.
· Мирне існування не відповідало інтересам ні США ні СРСР.
Особливість холодної війни полягає в тому, що країни-суперниці не вступають у відкритий конфліт одна протии одної.
Періодизація холодної війни:
Перший період —1945–1955 рр.
Другий період — друга половина 1955р. —60-ті рр.
Третій період —70-ті — перша пол. 80-х років
Четвертий період —друга половина 80-х — поч. 90-х рр.
Які події можна дописати до кожного періоду?
Прояви холодної війни:
1. Мілітаризація економіки. СРСР всю свою фінансову , трудову і матеріальну міць зосередила на посиленні військово-промислового комплексу в ущерб розвитку сільського господарстаі предметів першого вжитку.
Запитання: Для чого це робилося?
2. Шалена гонка озброєнь: у великій кількості створюються нові види зброї, збільшується кількість військових баз.
3. Встановлюються тоталітарні режими в країнах Сх. Та Центральної Європи.
Запитання: Які це країни?
4. Створюються військово-політичні блоки: НАТО та ОВД
НАТО (NATO - North Atlantic Treaty Organization) – Північно-Атлантична договірна організація. Була створена 4 квітня 1949р.. Спочатку сюди ввійшли 12 держав Північної півкулі: США, Велика Британія, Бельгія, Данія, Ісландія, Люксембург, Франція, Норвегія, Португалія, Канада, Італія). Блок був утворений для сумісної оборони від комунізму. За договором , в разі небезпеки, США могли розміщати свої війська в будь-якій з цих країн. Зараз членами НАТО є 28 країн світу.
ОВД - Організація Варшавського договору. Була створена країнами соц.табору у противагу НАТО- 14 травня 1955р. Сюди ввійшли: Албанія, БолгаріяЮ, Угорщина, Румунія, Польща, НДР, Чехо-Словаччина, СРСР.. За цим договором війська СРСР були розміщенів в даних країнах.
Робота з картою:
Подивіться на карту в атласах на ст.. «Міжнародні відносини в ІІпол. ХХст. – поч.. ХХІст.. Які висновки ми можемо зробити?
(Світ поділився на два ворогуючі табори, став біполярним –двополюсним).
5. «Доктрина Трумена» - принцип стримування комунізму, сформульований президентом США Гарі Труменом 12 березня 1947 року.
6. «План Маршала» - план економічного оздоровлення Європи, який озвучив держсекретар США Джордж Маршал.
7. Розкол Німеччини - ФРН- вересень 1949р. та НДР – жовтень 1949р.
8. Численні втручання у внутрішні конфлікти інших держав.: війна у В’єтнамі, Афганістані, революція в Єфіопії, Мозамбіку).
9. Розкол певних країн на дві частини (розкол Німеччини, розкол Кореї, Китаю, В’єтнаму).
З середини 50-х рр. на поч.. 60-хрр. Міжнародна напруженість дещо помякшилася. Так, наприклад у 1959р. Микита Хрущов відвідав США, , а в 1963р. був підписаний був підписаний договір про заборону випробовування ядерної зброї в атмосфері, під водою і в космосі.
Цікавим фактом є виникнення Руху неприєднання в 1961р. Ініціатором цього руху стали країни Азії та Африки
Внаслідок таких проявів міжнародна напруженість зростала і «холодна війна кілька разів могла перетворитися на гарячу. Реальна загроза Третьої світової війни настала під час Карибської кризи. (повідомлення студента «Карибська криза).
В 70-х роках починається розрядка міжнародної напруженості.
Розрядка – період у міжнародних відносинах, для якого характерне зменшення напруженості й ослаблення протиборства між наддержавами – США та СРСР, через переговорний процес, взаємні поступки і компроміси.
Причини розрядки:
· Збройне протистояння та гонка озброєнь виснажували США та СРСР, між ними був встановлений військово-стратегічний паритет(рівновага).
· Усвідомлення світовою спільнотою небезпеки продовження політики гонки озброєнь, погроз застосування зброї масового знищення.
· Активний переговорний процес.
1970 р.
Договір між ФРН та СРСР про непорушність східного кордону ФРН, між ФРН та ПНР
1971 р.
Чотиристороння угода між СРСР, США, Францією та Великобританією про статус Західного Берліна
1972 р.
Договір про непорушність кордонів між ФРН та ЧССР.
Радянсько-американська угода про ПРО (протиракетну оборону).
Радянсько-американська угода ОСО–1 (обмеження стратегічних
озброєнь). Початок нормалізації відносин між США та КНР. Договір про «Основи взаємовідносин між СРСР та США»
1973 р.
Договір про непорушність кордонів між ФРН та ЧССР.
Радянсько-американська угода про відвернення ядерної війни.
Угода про припинення війни та повернення миру у В’єтнамі, завершення виводу американських військ із країни
1974 р.
Договір про обмеження підземних випробувань ядерної зброї.
Підтвердження СРСР та США наміру підписати договір ОСО-2
1975 р
Спільний політ радянських космонавтів та американських
астронавтів за програмою «Союз-Аполлон»
Домашнє завдання
Повторити п.п. 19-21, виконати тестові завдання с. 206-208