Embedded Files
16 березня 2020 року
16 березня 2020 року
Тема. В.Винниченко. Прозові й драматичні твори. Перший український науково-фантастичний роман «Сонячна машина», його популярність у 1920-ті роки. Успіх п’єс В.Винниченка на світовій сцені
Тема. В.Винниченко. Прозові й драматичні твори. Перший український науково-фантастичний роман «Сонячна машина», його популярність у 1920-ті роки. Успіх п’єс В.Винниченка на світовій сцені
Складання опорного конспекту
Складання опорного конспекту
В. Винниченко першим у літературі 20-х років XX ст. створив соціально-утопічний і фантастичний роман з елементами пригодницького і детективного жанру.
В. Винниченко першим у літературі 20-х років XX ст. створив соціально-утопічний і фантастичний роман з елементами пригодницького і детективного жанру.
У «Сонячній машині» автор порушує суспільно-політичні, філософські, морально-етичні проблеми; уміло поєднує проблеми особи і колективу, класової боротьби, соціальних груп «прекрасної будущини», моралі й біологічних інстинктів. Новаторство письменника знаходить своє втілення в незвичайних поворотах людського характеру, думок і вчинків героїв, у сюжеті, що постійно інтригує читача, тримає в стані високої емоційної напруги, естетичної насолоди. Цей твір В. Винниченко присвятив своїй сонячній Україні.
У «Сонячній машині» автор порушує суспільно-політичні, філософські, морально-етичні проблеми; уміло поєднує проблеми особи і колективу, класової боротьби, соціальних груп «прекрасної будущини», моралі й біологічних інстинктів. Новаторство письменника знаходить своє втілення в незвичайних поворотах людського характеру, думок і вчинків героїв, у сюжеті, що постійно інтригує читача, тримає в стані високої емоційної напруги, естетичної насолоди. Цей твір В. Винниченко присвятив своїй сонячній Україні.
Доля роману «Сонячна машина» була трагічною. В. Винниченко написав його в Німеччині, намагаючись дати світові «візитну картку» української літератури. Але на батьківщині надрукування роману було пов'язано з великими труднощами, а критика зустріла його вороже. Починалися тридцяті роки – час репресій справжніх митців...
Доля роману «Сонячна машина» була трагічною. В. Винниченко написав його в Німеччині, намагаючись дати світові «візитну картку» української літератури. Але на батьківщині надрукування роману було пов'язано з великими труднощами, а критика зустріла його вороже. Починалися тридцяті роки – час репресій справжніх митців...
Дія роману відбувається в 1922-1924 роках у Німеччині. Автор гостро і сатирично зображує верховодів сучасного фінансово-промислового капіталу – гумового фабриканта і президента Об'єднаного Банку Мертенса та його оточення. Король Німеччини Мертенс за свої гроші купив усе: уряд і парламент, банки і підприємства, поліцію і пресу, а прагне купити ще й древній аристократичний герб разом з його власницею – родовитою принцесою Елізою. Він мріє панувати над усім світом.
Дія роману відбувається в 1922-1924 роках у Німеччині. Автор гостро і сатирично зображує верховодів сучасного фінансово-промислового капіталу – гумового фабриканта і президента Об'єднаного Банку Мертенса та його оточення. Король Німеччини Мертенс за свої гроші купив усе: уряд і парламент, банки і підприємства, поліцію і пресу, а прагне купити ще й древній аристократичний герб разом з його власницею – родовитою принцесою Елізою. Він мріє панувати над усім світом.
Тодішня Німеччина постає в романі як залізобетонний дім божевільних, морально спустошених, хижо жорстоких і моторошно нещасних істот.
Тодішня Німеччина постає в романі як залізобетонний дім божевільних, морально спустошених, хижо жорстоких і моторошно нещасних істот.
Могутній реальній політичній і економічній силі в романі протиставлено винахід геніального інженера Рудольфа Штора – сонячну машину, що символізує визволення від усіх економічних, соціальних, політичних форм утиску.
Могутній реальній політичній і економічній силі в романі протиставлено винахід геніального інженера Рудольфа Штора – сонячну машину, що символізує визволення від усіх економічних, соціальних, політичних форм утиску.
У романі переконливо показано, що людина, яка прагне стати над добром і злом, скидає всі суспільні обов'язки, перетворюється не стільки на вільну і всевладну істоту, оскільки на примітивну жуйну тварину. Автор доводить, що людство врятовується не стільки Сонячною машиною, скільки усвідомленням потреби суспільно-обов'язкової й організованої праці, поривом до нового життя. Сюжет роману розгортається двома лініями: боротьбою за Сонячну машину та негараздами нерівного, непереборного кохання принцеси Елізи до геніального плебея Рудольфа Штора.
У романі переконливо показано, що людина, яка прагне стати над добром і злом, скидає всі суспільні обов'язки, перетворюється не стільки на вільну і всевладну істоту, оскільки на примітивну жуйну тварину. Автор доводить, що людство врятовується не стільки Сонячною машиною, скільки усвідомленням потреби суспільно-обов'язкової й організованої праці, поривом до нового життя. Сюжет роману розгортається двома лініями: боротьбою за Сонячну машину та негараздами нерівного, непереборного кохання принцеси Елізи до геніального плебея Рудольфа Штора.
Символічним є час у романі. Як і в будь-якій утопії – час умовний, абстрактний. Застій – крах життя. Цікаво, що всі хороші справи відбуваються при дуже яскравому сонячному світлі, вдень. А все погане – вночі. Темрява втілюється в образі сажі: «Густа, чорна, як сажа, тьма шелестить дощиком по кущах..».
Символічним є час у романі. Як і в будь-якій утопії – час умовний, абстрактний. Застій – крах життя. Цікаво, що всі хороші справи відбуваються при дуже яскравому сонячному світлі, вдень. А все погане – вночі. Темрява втілюється в образі сажі: «Густа, чорна, як сажа, тьма шелестить дощиком по кущах..».
Символ Сонячної машини як символ нового, надії на майбутнє, що осяює їхні душі та пробуджує нові почуття. Це символ нового світу, де немає місця жорстоксті, темряві. Символічним є шлях здобуття хліба – треба крутнути ручку, використати крапельку поту.
Символ Сонячної машини як символ нового, надії на майбутнє, що осяює їхні душі та пробуджує нові почуття. Це символ нового світу, де немає місця жорстоксті, темряві. Символічним є шлях здобуття хліба – треба крутнути ручку, використати крапельку поту.
Символічним стає колір сонця і трави, який потім з'являється на прапорах – жовто-зелений. Символічні кольори утопії яскраві, різнобарвні та веселі, а колькори антиутопії навпаки – похмурі, темні, сірі. Образи мороку, темряви – безвихідь, відчай.
Символічним стає колір сонця і трави, який потім з'являється на прапорах – жовто-зелений. Символічні кольори утопії яскраві, різнобарвні та веселі, а колькори антиутопії навпаки – похмурі, темні, сірі. Образи мороку, темряви – безвихідь, відчай.
Символи заліза, бетону – символи Німеччини, Берліну: «Сучасна Німеччина – це залізобетоновий дім божевільних, морально оголених, хижо жорстоких і моторошно нещасних істот».
Символи заліза, бетону – символи Німеччини, Берліну: «Сучасна Німеччина – це залізобетоновий дім божевільних, морально оголених, хижо жорстоких і моторошно нещасних істот».
Залізобетонова цивілізація сприймається як негативна нищівна сила.
Залізобетонова цивілізація сприймається як негативна нищівна сила.
Символ коронки Зігфріда – як те, до чого прагне людство, – щастя. І її зникнення теж символічне. Шукають його, і ніхто не може його знайти.
Символ коронки Зігфріда – як те, до чого прагне людство, – щастя. І її зникнення теж символічне. Шукають його, і ніхто не може його знайти.
Про популярність роману «Сонячна машина» свідчить той факт, що після виходу твору українською, російською, а потім й іншими мовами, він став досить помітною подією, і його успіх закономірно вважався чимось незвичайним, досі не баченим в українській літературі. «Сонячна машина» є новаторським твором, що й досі не втратив ідейно-естетичного значення.
Про популярність роману «Сонячна машина» свідчить той факт, що після виходу твору українською, російською, а потім й іншими мовами, він став досить помітною подією, і його успіх закономірно вважався чимось незвичайним, досі не баченим в українській літературі. «Сонячна машина» є новаторським твором, що й досі не втратив ідейно-естетичного значення.
П'єси В. Винниченка на світовій сцені
П'єси В. Винниченка на світовій сцені
Драматичні твори В. Винниченка відіграли важливу роль у культурному відродженні українського народу. Своєю формою і своїм змістом вони витворювали своєрідну національну новаторську драматургію в дусі новітніх течій європейської драми – драм Ібсена, А. Чехова, М. Метерлінка, К. Гауптмана, А. Стріндберга. Їхня тематика, як і тематика інших творів письменника і драматурга, була цілком традиційною – дослідження людської особистості, морально-психологічне випробовування внутрішніх сил людини у боротьбі за утвердження свого «я». Герої цих п'єс прагнули незалежності від будь-кого і будь-чого: юрби, моралі, приписів, умовностей. Вони прагнули бути «чесними з собою». Але, як зазначав сам Винниченко, ніхто з його героїв не був по-справжньому «чесним з собою», оскільки вони лише прагнули цього.
Драматичні твори В. Винниченка відіграли важливу роль у культурному відродженні українського народу. Своєю формою і своїм змістом вони витворювали своєрідну національну новаторську драматургію в дусі новітніх течій європейської драми – драм Ібсена, А. Чехова, М. Метерлінка, К. Гауптмана, А. Стріндберга. Їхня тематика, як і тематика інших творів письменника і драматурга, була цілком традиційною – дослідження людської особистості, морально-психологічне випробовування внутрішніх сил людини у боротьбі за утвердження свого «я». Герої цих п'єс прагнули незалежності від будь-кого і будь-чого: юрби, моралі, приписів, умовностей. Вони прагнули бути «чесними з собою». Але, як зазначав сам Винниченко, ніхто з його героїв не був по-справжньому «чесним з собою», оскільки вони лише прагнули цього.
В. Винниченко розумів, що настав час європеїзувати український театр, тобто «надати йому філософської глибини, гостроти морально-етичних колізій, динамізувати дію». Ці думки розділяв і М. Садовський, який у 1910 році узявся за постановку п'єси «Брехня», написаної драматургом того ж таки року. Перші постановки не принесли великого успіху. Але поступово публіка відчула, що народжується новий театр, створюється нова сценічна естетика. На сторінках «Української хати» з цього приводу з'явився такий відгук: «Театр нарешті вдарив по нервах сучасності, торкнув боляче питання інтелігенції, й вона обізвалася й почала ходити в «Український театр». Цього раніше не бувало. З часу постави «Брехні» ми можемо рахувати нову еру в історії нашого театру.
В. Винниченко розумів, що настав час європеїзувати український театр, тобто «надати йому філософської глибини, гостроти морально-етичних колізій, динамізувати дію». Ці думки розділяв і М. Садовський, який у 1910 році узявся за постановку п'єси «Брехня», написаної драматургом того ж таки року. Перші постановки не принесли великого успіху. Але поступово публіка відчула, що народжується новий театр, створюється нова сценічна естетика. На сторінках «Української хати» з цього приводу з'явився такий відгук: «Театр нарешті вдарив по нервах сучасності, торкнув боляче питання інтелігенції, й вона обізвалася й почала ходити в «Український театр». Цього раніше не бувало. З часу постави «Брехні» ми можемо рахувати нову еру в історії нашого театру.
Зоряним часом Володимира Винниченка були 1910-1912 роки. У цей час він пише свої п'єси «Базар», «Брехня» (1910), «Співочі товариства» (1911), «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» (1911), «Дочка жандарма», «Натусь» (1912), «Молода кров» (1913) та ін.
Зоряним часом Володимира Винниченка були 1910-1912 роки. У цей час він пише свої п'єси «Базар», «Брехня» (1910), «Співочі товариства» (1911), «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» (1911), «Дочка жандарма», «Натусь» (1912), «Молода кров» (1913) та ін.
Мабуть, найбільшим успіхом користувалася п'єса «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», опублікована вперше у 1911 році. Але перша світова війна ускладнила її появу на сцені. Вперше вона була поставлена у 1917 році. Саме тоді «Молодий театр» Леся Курбаса відкрив новий театральний сезон з постановки «Базару» та цієї п'єси.
Мабуть, найбільшим успіхом користувалася п'єса «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», опублікована вперше у 1911 році. Але перша світова війна ускладнила її появу на сцені. Вперше вона була поставлена у 1917 році. Саме тоді «Молодий театр» Леся Курбаса відкрив новий театральний сезон з постановки «Базару» та цієї п'єси.
Твори драматурга були популярними не лише в тогочасній Україні, але й за її межами. Вони ставилися у Німеччині, Голландії, Швейцарії, Австрії, Польщі, Італії, Іспанії, Румунії та ін. На жаль, в кінці 20-х років радянський уряд піддав жорсткій критиці всю творчість Винниченка і суворо заборонив його твори. Тепер майже після багаторічної заборони вони повертаються до нас: цікаві й актуальні, без яких була б неповною картина української літератури початку століття.
Твори драматурга були популярними не лише в тогочасній Україні, але й за її межами. Вони ставилися у Німеччині, Голландії, Швейцарії, Австрії, Польщі, Італії, Іспанії, Румунії та ін. На жаль, в кінці 20-х років радянський уряд піддав жорсткій критиці всю творчість Винниченка і суворо заборонив його твори. Тепер майже після багаторічної заборони вони повертаються до нас: цікаві й актуальні, без яких була б неповною картина української літератури початку століття.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати с. 179-204 підручника. Прочитати новелу «Момент» В.Винниченка, скласти паспорт твору.
Опрацювати с. 179-204 підручника. Прочитати новелу «Момент» В.Винниченка, скласти паспорт твору.
19 березня 2020 року
19 березня 2020 року
Тема. Новела Володимира Винниченка «Момент»: поєднання реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту Імпресіонізм новели
Тема. Новела Володимира Винниченка «Момент»: поєднання реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту Імпресіонізм новели
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Видатний філософ Зигмунд Фрейд, досліджуючи світ людських почуттів, однозначно сформулював основне питання буття і дав таку ж однозначну, прямолінійну відповідь: «Що вони [люди] вимагають від життя і чого прагнуть у цьому житті? Навряд чи можуть бути сумніви при відповіді на це питання. Вони борються за щастя, вони хочуть стати щасливими і залишитися в цьому стані» . Найприродніше до щастя йти біологічним шляхом — він найближчий до первісних витоків людини. Тим більше, природний світ, проходячи життєвий, фізіологічний цикл, включає в себе й момент щастя. Це народження, розвиток, розквіт і продовження себе в дітях, у новому житті.
Видатний філософ Зигмунд Фрейд, досліджуючи світ людських почуттів, однозначно сформулював основне питання буття і дав таку ж однозначну, прямолінійну відповідь: «Що вони [люди] вимагають від життя і чого прагнуть у цьому житті? Навряд чи можуть бути сумніви при відповіді на це питання. Вони борються за щастя, вони хочуть стати щасливими і залишитися в цьому стані» . Найприродніше до щастя йти біологічним шляхом — він найближчий до первісних витоків людини. Тим більше, природний світ, проходячи життєвий, фізіологічний цикл, включає в себе й момент щастя. Це народження, розвиток, розквіт і продовження себе в дітях, у новому житті.
Для героя новели В. Винниченка «Момент» це звичайна істина. Її підтвердження він знаходить щомиті, споглядаючи розкіш весняного дня: «Круг мене кохалося поле, шепотіло, цілувалося...Пахло ростом, народженням, щастям руху і життя, змістом сущого».
Для героя новели В. Винниченка «Момент» це звичайна істина. Її підтвердження він знаходить щомиті, споглядаючи розкіш весняного дня: «Круг мене кохалося поле, шепотіло, цілувалося...Пахло ростом, народженням, щастям руху і життя, змістом сущого».
Проблему щастя, розуміння цього поняття різними людьми. його складові ми разом із В. Винниченком будемо досліджувати на сьогоднішньому уроці.
Проблему щастя, розуміння цього поняття різними людьми. його складові ми разом із В. Винниченком будемо досліджувати на сьогоднішньому уроці.
СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з текстом твору
1. Робота з текстом твору
Аналіз новели – за посиланням https://zno.if.ua/?p=4782
Аналіз новели – за посиланням https://zno.if.ua/?p=4782
«Асоціативний кущ»
«Асоціативний кущ»
Завдання: створити асоціативний ряд на тему «Щастя людини».
Завдання: створити асоціативний ряд на тему «Щастя людини».
Питання та орієнтовні відповіді:
Питання та орієнтовні відповіді:
У чому особливість композиції новели? (Є обрамлення, «оповідання в оповіданні»)
У чому особливість композиції новели? (Є обрамлення, «оповідання в оповіданні»)
Про який час йдеться в творі? За якими ознаками ви це визначили? (Перші десятиліття ХХ століття, передреволюційні події)
Про який час йдеться в творі? За якими ознаками ви це визначили? (Перші десятиліття ХХ століття, передреволюційні події)
Чому в героя-оповідача немає імені? (Автор хотів зосередити увагу на почуттях та переживаннях героя)
Чому в героя-оповідача немає імені? (Автор хотів зосередити увагу на почуттях та переживаннях героя)
Як ви поясните назву твору? Що нею хотів підкреслити автор? (Щастя – мить, момент, і ним треба дорожити)
Як ви поясните назву твору? Що нею хотів підкреслити автор? (Щастя – мить, момент, і ним треба дорожити)
Чи однаково сприймають світ герої твору? (Ні, не однаково. Юнак відчуває себе частиною навколишнього світу і навіть в смерті бачить продовження власного існування в природі, а дівчина створює власний, свій мікрокосм, для неї важливі тільки внутрішні переживання й почуття)
Чи однаково сприймають світ герої твору? (Ні, не однаково. Юнак відчуває себе частиною навколишнього світу і навіть в смерті бачить продовження власного існування в природі, а дівчина створює власний, свій мікрокосм, для неї важливі тільки внутрішні переживання й почуття)
2. Визначення імпресіоністичних рис новели «Момент»
2. Визначення імпресіоністичних рис новели «Момент»
Прочитавши новелу, ви зрозуміли, що «Момент» – новела не традиційна. Вона містить ознаки імпресіоністичного стилю. Згадаймо, що це за художня система – імпресіонізм та спробуємо визначити ознаки цього стилю в новелі В.Винниченка «Момент»
Прочитавши новелу, ви зрозуміли, що «Момент» – новела не традиційна. Вона містить ознаки імпресіоністичного стилю. Згадаймо, що це за художня система – імпресіонізм та спробуємо визначити ознаки цього стилю в новелі В.Винниченка «Момент»
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Підібрати цитати для характеристики образів персонажів.
1. Підібрати цитати для характеристики образів персонажів.
3. Написати есе (7-9 речень) на тему: «Немає в світі постійнішого за тимчасове».
3. Написати есе (7-9 речень) на тему: «Немає в світі постійнішого за тимчасове».
30 березня 2020 року
30 березня 2020 року
Тема. Альманах «З-над хмар і з долин», угруповання «Молода муза» – зв'язок із зарубіжною літературою, нова драма на межі століть
Тема. Альманах «З-над хмар і з долин», угруповання «Молода муза» – зв'язок із зарубіжною літературою, нова драма на межі століть
СКЛАДАННЯ ОПОРНОГО КОНСПЕКТУ
СКЛАДАННЯ ОПОРНОГО КОНСПЕКТУ
«Молода муза» – літературне угруповання українських письменників, діяло у Львові протягом 1906-1909 рр. як клуб літераторів. До «Молодої музи» належали В. Бирчак, П. Карманський, Б. Лепкий, О. Луцький, В. Пачовський, С. Твердохліб, С. Чарнецький, М. Яцків. Близькими до цієї групи були такі письменники, як Ф. Коковський, М. Рудницький, О. Туринський, композитор С. Людкевич, скульптор М. Паращук, маляр І. Северин.
«Молода муза» – літературне угруповання українських письменників, діяло у Львові протягом 1906-1909 рр. як клуб літераторів. До «Молодої музи» належали В. Бирчак, П. Карманський, Б. Лепкий, О. Луцький, В. Пачовський, С. Твердохліб, С. Чарнецький, М. Яцків. Близькими до цієї групи були такі письменники, як Ф. Коковський, М. Рудницький, О. Туринський, композитор С. Людкевич, скульптор М. Паращук, маляр І. Северин.
1907 р. – маніфест групи галицьких письменників «Молода муза» спрямований проти реалізму в літературі та національного волюнтаризму. Більшість модерністів групувалася навколо журналу «Світ» (1906-1907 рр.) та часопису «Будучність» (1909 р.). Пізніше об'єдналися навколо львівського часопису «Молода муза» (П. Карманський, В. Пачовський, Б. Лепкий, С. Твердохліб, М. Яцків). Маніфест 1907 року пропагував аполітизм, чисте мистецтво, утечу від життя, культ підсвідомого. „Молодомузівці” запровадили й активно експлуатували деякі нові теми: утечу від життя, оспівування смерті, самотності, зображення нічного життя великих міст, артистичної богеми, культ підсвідомих видінь, які не були новими для європейської літератури, однак в українській літературі ще не прозвучали з достатньою силою. У зв'язку із цим частину їхнього дискурсу становив інтерес до французького символізму й зокрема перекладів Бодлера. Однак поезія «молодомузівців» так і не виробила нової мови для вияву нових почуттів. Вона застосувала старі слова, стару метрику, старі, часто фольклорні кліше. "Молода муза" не мала концептуальної естетичної програми й відповідно солідного теоретичного дискурсу. Вони представлені кількома відомими заявами, серед яких стаття Остапа Луцького в газеті «Діло» 17 листопада 1907 p., яку Франко у своєму коментарі назвав «Маніфестом «Молодої музи”. Як відзначала С. Павличко, «у теоретичному сенсі цей дискурс був досить кволим. «Молодомузівці» усвідомлювали проблему, але не змогли не тільки її вирішити, але й сформулювати коректно своє завдання. Вони передовсім заперечували народницьку традицію та її відповідне літературне втілення – реалізм. «Молодомузівці» досить чітко орієнтувалися на Захід, бо саме звідти приходили, а не виростали на рідному ґрунті нові художні ідеї». Група навколо журналу «Українська хата» (1909-1914 рр.), зокрема М. Сріблянський, М. Євшан, А. Товкачевський, Г. Чупринка, П. Богацький, пропагували культ сильної особистості, роздвоєної душі, настроєності, крайнього індивідуалізму. Якщо «молодомузівці» спромоглися лише позначити певні координати нового модерного дискурсу й нової філософії мистецтва, то розвинули їх Микола Євшан та його колеги з київського журналу «Українська хата» (1909-1914 рр.). Ніцшеанство лягло в основу дискурсу «хатян». Завдання журналу – принести «помочі і світла в темну українську хату». Засновники журналу прагнули розширити рамки української культури, модернізувати її, головним об'єктом їхньої критики було «старее» народництво або українофільство в усіх його політичних та мистецьких виявах. Головний опонент «хатян» – народницька критика, представлена газетою «Рада», її постійним автором Сергієм Єфремовим. Усупереч назві «Хату» цікавило місто, її настанови були принципово антинародницькими. Тут друкувалися поезія й проза «модерністів», передовсім поетів «Молодої музи», а також «модерністів» російської України – Миколи Вороного, Олександра Олеся, Миколи Філянського та ін. Загалом усі, чия творчість була позначена естетичними інтересами, потрапляли в річище літературних зацікавлень журналу (Володимир Винниченко, Ольга Кобилянська, Михайль Семенко, Гнат Хоткевич, а також дебютанти часопису Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Свідзінський). Редактори журналу свою критику головним чином розгортали на засадах естетики. «Головне не про що писати, а як писати», – уважав М. Сріблянський. Головне не література (результат), а творчість (процес), у якій на перше місце висуваються індивідуальність митця та його психологія.
1907 р. – маніфест групи галицьких письменників «Молода муза» спрямований проти реалізму в літературі та національного волюнтаризму. Більшість модерністів групувалася навколо журналу «Світ» (1906-1907 рр.) та часопису «Будучність» (1909 р.). Пізніше об'єдналися навколо львівського часопису «Молода муза» (П. Карманський, В. Пачовський, Б. Лепкий, С. Твердохліб, М. Яцків). Маніфест 1907 року пропагував аполітизм, чисте мистецтво, утечу від життя, культ підсвідомого. „Молодомузівці” запровадили й активно експлуатували деякі нові теми: утечу від життя, оспівування смерті, самотності, зображення нічного життя великих міст, артистичної богеми, культ підсвідомих видінь, які не були новими для європейської літератури, однак в українській літературі ще не прозвучали з достатньою силою. У зв'язку із цим частину їхнього дискурсу становив інтерес до французького символізму й зокрема перекладів Бодлера. Однак поезія «молодомузівців» так і не виробила нової мови для вияву нових почуттів. Вона застосувала старі слова, стару метрику, старі, часто фольклорні кліше. "Молода муза" не мала концептуальної естетичної програми й відповідно солідного теоретичного дискурсу. Вони представлені кількома відомими заявами, серед яких стаття Остапа Луцького в газеті «Діло» 17 листопада 1907 p., яку Франко у своєму коментарі назвав «Маніфестом «Молодої музи”. Як відзначала С. Павличко, «у теоретичному сенсі цей дискурс був досить кволим. «Молодомузівці» усвідомлювали проблему, але не змогли не тільки її вирішити, але й сформулювати коректно своє завдання. Вони передовсім заперечували народницьку традицію та її відповідне літературне втілення – реалізм. «Молодомузівці» досить чітко орієнтувалися на Захід, бо саме звідти приходили, а не виростали на рідному ґрунті нові художні ідеї». Група навколо журналу «Українська хата» (1909-1914 рр.), зокрема М. Сріблянський, М. Євшан, А. Товкачевський, Г. Чупринка, П. Богацький, пропагували культ сильної особистості, роздвоєної душі, настроєності, крайнього індивідуалізму. Якщо «молодомузівці» спромоглися лише позначити певні координати нового модерного дискурсу й нової філософії мистецтва, то розвинули їх Микола Євшан та його колеги з київського журналу «Українська хата» (1909-1914 рр.). Ніцшеанство лягло в основу дискурсу «хатян». Завдання журналу – принести «помочі і світла в темну українську хату». Засновники журналу прагнули розширити рамки української культури, модернізувати її, головним об'єктом їхньої критики було «старее» народництво або українофільство в усіх його політичних та мистецьких виявах. Головний опонент «хатян» – народницька критика, представлена газетою «Рада», її постійним автором Сергієм Єфремовим. Усупереч назві «Хату» цікавило місто, її настанови були принципово антинародницькими. Тут друкувалися поезія й проза «модерністів», передовсім поетів «Молодої музи», а також «модерністів» російської України – Миколи Вороного, Олександра Олеся, Миколи Філянського та ін. Загалом усі, чия творчість була позначена естетичними інтересами, потрапляли в річище літературних зацікавлень журналу (Володимир Винниченко, Ольга Кобилянська, Михайль Семенко, Гнат Хоткевич, а також дебютанти часопису Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Свідзінський). Редактори журналу свою критику головним чином розгортали на засадах естетики. «Головне не про що писати, а як писати», – уважав М. Сріблянський. Головне не література (результат), а творчість (процес), у якій на перше місце висуваються індивідуальність митця та його психологія.
«З-над хмар і з долин» – літературно-художній альманах. Упорядкував і видав М. Вороний 1903 р. в Одесі. У листі до М. Коцюбинського від 13 липня 1901 р. та в зверненні до письменників М. Вороний виклав програму альманаху. Відверто виявивши симпатії «до новіших течій у літературах європейських», він зазнав гострої критики з боку за відхід від дійсності у сферу «чистого мистецтва». Найбільш толерантно висловив свою незгоду з декларованими М. Вороним програмними цілями І. Франко в поетичному посланні «Миколі Вороному», яке разом з відповіддю «Іванові Франкові» опубліковане в альманасі. М. Вороний спростував приписувану йому пропаганду гасла «мистецтва для мистецтва», наголошуючи на потребі осучаснення української літератури, бажанні не обмежувати сферу творчої свободи письменника. Виступаючи за розширення тематичних меж літератури, за пошук нових тем і художніх засобів виразності, він закликав до модернізації української літератури.
«З-над хмар і з долин» – літературно-художній альманах. Упорядкував і видав М. Вороний 1903 р. в Одесі. У листі до М. Коцюбинського від 13 липня 1901 р. та в зверненні до письменників М. Вороний виклав програму альманаху. Відверто виявивши симпатії «до новіших течій у літературах європейських», він зазнав гострої критики з боку за відхід від дійсності у сферу «чистого мистецтва». Найбільш толерантно висловив свою незгоду з декларованими М. Вороним програмними цілями І. Франко в поетичному посланні «Миколі Вороному», яке разом з відповіддю «Іванові Франкові» опубліковане в альманасі. М. Вороний спростував приписувану йому пропаганду гасла «мистецтва для мистецтва», наголошуючи на потребі осучаснення української літератури, бажанні не обмежувати сферу творчої свободи письменника. Виступаючи за розширення тематичних меж літератури, за пошук нових тем і художніх засобів виразності, він закликав до модернізації української літератури.
- Прочитати поезії «молодомузівців» П. Карманського, В. Пачовського, Б. Лепкого:
- Прочитати поезії «молодомузівців» П. Карманського, В. Пачовського, Б. Лепкого:
П. Карманський «Мені не жаль»
П. Карманський «Мені не жаль»
Мені не жаль, що нам судилось
Мені не жаль, що нам судилось
Нести до скону хрест розлуки,
Нести до скону хрест розлуки,
Моє чуття не раз сталилось
Моє чуття не раз сталилось
На пробнім камені розпуки.
На пробнім камені розпуки.
Мені не жаль…
Мені не жаль…
З мертвих спокоєм йму верстати
З мертвих спокоєм йму верстати
Тернистий шлях страждань і суму,
Тернистий шлях страждань і суму,
З брильянтів сліз буду кувати
З брильянтів сліз буду кувати
Твої трофеї: скорбну думу.
Твої трофеї: скорбну думу.
З мертвих спокоєм…
З мертвих спокоєм…
Лиш інколи в часі знемоги
Лиш інколи в часі знемоги
З дна серця вирветься зітхання,
З дна серця вирветься зітхання,
І я упаду край дороги
І я упаду край дороги
І проклену своє страждання.
І проклену своє страждання.
Лиш інколи —
Лиш інколи —
Як побачиш сліпця, що край шляху пристав
Як побачиш сліпця, що край шляху пристав
І тривожно шукає дороги,
І тривожно шукає дороги,
Приступи, розпитай і на путь його справ,
Приступи, розпитай і на путь його справ,
Роз’ясни йому хвилі тривоги.
Роз’ясни йому хвилі тривоги.
Глянь, це я. Морщина поорала чоло,
Глянь, це я. Морщина поорала чоло,
Буйний волос інеєм покрився;
Буйний волос інеєм покрився;
Провалилось життя, мов з водою пішло,
Провалилось життя, мов з водою пішло,
Завчасу я журою упився.
Завчасу я журою упився.
Із потопу життя я знімав рамена
Із потопу життя я знімав рамена
І благав на колінах підмоги,
І благав на колінах підмоги,
Але ти перейшла, гей царівна грізна,
Але ти перейшла, гей царівна грізна,
І лишила мене край дороги.
І лишила мене край дороги.
Рік за роком минав, я розпучно ридав,
Рік за роком минав, я розпучно ридав,
А з сльозами я виплакав очі.
А з сльозами я виплакав очі.
І тепер я охляв, серед шляху пристав,
І тепер я охляв, серед шляху пристав,
Серед тучі і громів і ночі.
Серед тучі і громів і ночі.
Ти могла мене знять понад земні світи
Ти могла мене знять понад земні світи
І вчинить самим Ікаром-богом,
І вчинить самим Ікаром-богом,
А тепер я сліпцем волочусь без мети,
А тепер я сліпцем волочусь без мети,
А мій лан спочиває відлогом.
А мій лан спочиває відлогом.
Приступи, подивись і на путь мене справ,
Приступи, подивись і на путь мене справ,
Роз’ясни мені хвилі тривоги!
Роз’ясни мені хвилі тривоги!
Я втомився, охляв, серед шляху пристав
Я втомився, охляв, серед шляху пристав
І тривожно шукаю дороги.
І тривожно шукаю дороги.
А все ж таки мені здається,
А все ж таки мені здається,
Що я діждуся свого свята,
Що я діждуся свого свята,
Що ти прийдеш колись до мене
Що ти прийдеш колись до мене
І заговориш як до брата.
І заговориш як до брата.
Прийдеш, як мрія, що зродилась
Прийдеш, як мрія, що зродилась
З безсонниці, зітхань і туги
З безсонниці, зітхань і туги
І щирим словом зачаруєш
І щирим словом зачаруєш
Мої застарілі недуги.
Мої застарілі недуги.
Мені здається… Чи сповниться
Мені здається… Чи сповниться
Моя надія — сам не знаю.
Моя надія — сам не знаю.
Я квітами прибрав хатину
Я квітами прибрав хатину
І терпеливо дожидаю.
І терпеливо дожидаю.
В. Пачовський «Дрожаннє душі»
В. Пачовський «Дрожаннє душі»
Так ходила по алеї, та займати я не міг! Чистий
Так ходила по алеї, та займати я не міг! Чистий
ангел-білосніг!.. Млів я, дивлячись на неї, плили
ангел-білосніг!.. Млів я, дивлячись на неї, плили
сльози з віч моїх, заросив я слідки ніг...
сльози з віч моїх, заросив я слідки ніг...
Поверталась, усміхалась –
Поверталась, усміхалась –
та займати я не міг!..
та займати я не міг!..
Та й над море сіла, пала – задивилась сумно в
Та й над море сіла, пала – задивилась сумно в
даль. Так на мене мала жаль – в шумі моря щось
даль. Так на мене мала жаль – в шумі моря щось
співала, з личка іскрилась печаль і мигтіла, як
співала, з личка іскрилась печаль і мигтіла, як
опаль...
опаль...
То тремтіла, то красніла,
То тремтіла, то красніла,
то гляділа сумно в даль...
то гляділа сумно в даль...
Нагло пирхла щебетушка, вже займати я не міг!
Нагло пирхла щебетушка, вже займати я не міг!
А лишила мов на сміх білу шарфу з капелюшка —
А лишила мов на сміх білу шарфу з капелюшка —
плили сльози з віч моїх, цілував я слідки ніг...
плили сльози з віч моїх, цілував я слідки ніг...
Улетіла пташка біла —
Улетіла пташка біла —
вже займати я не міг!
вже займати я не міг!
Б. Лепкий «Минеться ніч, розвієсь тьма»
Б. Лепкий «Минеться ніч, розвієсь тьма»
Минеться ніч, розвієсь тьма,
Минеться ніч, розвієсь тьма,
Просниться чорний сон.
Просниться чорний сон.
Настане день! Життя, весна
Настане день! Життя, весна
Загляне до вікон.
Загляне до вікон.
Та нім мине недолі час,
Та нім мине недолі час,
Нім щастя зацвітуть квітки,
Нім щастя зацвітуть квітки,
О пісне! – не кидай ти нас!
О пісне! – не кидай ти нас!
Дзвени, дзвени, дзвени!
Дзвени, дзвени, дзвени!
В лихій добі, в важкій борбі
В лихій добі, в важкій борбі
Мутиться людський ум.
Мутиться людський ум.
Нехай же він спічне собі
Нехай же він спічне собі
Хоть хвилю серед дум.
Хоть хвилю серед дум.
Най позабуде брязк оков
Най позабуде брязк оков
І звірства боротьби,
І звірства боротьби,
Під свою білу хоругов
Під свою білу хоругов
Горни ти нас, горни!
Горни ти нас, горни!
Минеться ніч, розвієсь тьма,
Минеться ніч, розвієсь тьма,
Просниться чорний сон!
Просниться чорний сон!
Настане день! Життя, весна
Настане день! Життя, весна
Загляне до вікон.
Загляне до вікон.
Та нім мине недолі час,
Та нім мине недолі час,
Нім щастя зацвітуть квітки,
Нім щастя зацвітуть квітки,
О пісне! – не кидай ти нас!
О пісне! – не кидай ти нас!
Дзвени, дзвени, дзвени!
Дзвени, дзвени, дзвени!
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Зробити письмовий ідейно-художній аналіз твору представника «Молодої музи» (П. Карманського, В. Пачовського чи Б. Лепкого); підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Лесі Українки.
Зробити письмовий ідейно-художній аналіз твору представника «Молодої музи» (П. Карманського, В. Пачовського чи Б. Лепкого); підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Лесі Українки.
Альманах «З-над хмар і долин». Угруповання «Молода муза».pptx02 квітня 2020 року
02 квітня 2020 року
Тема: Леся Українка. Життєвий і творчий шлях письменниці. Роль родини, культурного оточення і самоосвіти у формуванні світобачення письменниці
Тема: Леся Українка. Життєвий і творчий шлях письменниці. Роль родини, культурного оточення і самоосвіти у формуванні світобачення письменниці
Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає!
Я в серці маю те, що не вмирає!
Леся Українка
Леся Українка
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Хто ця жінка, життя якої – це боротьба? Боротьба за життя, за справедливість, за кращу долю простого народу. «Це жінка-боєць, жінка-воїн», - сказав про неї Рильський. Овіяна ореолом легенд донька Прометея. Всесвітньо відома поетеса, драматург, прозаїк, перекладач, учений – літературознавець, громадський діяч. Це – Леся Українка, з творчою спадщиною якої ви вже знайомі з молодших класів, а ми сьогодні поглибимо знання про життєвий і творчий шлях, розкриємо роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці, ознайомимось із основними збірками поезій, визначимо головні теми збірок.
Хто ця жінка, життя якої – це боротьба? Боротьба за життя, за справедливість, за кращу долю простого народу. «Це жінка-боєць, жінка-воїн», - сказав про неї Рильський. Овіяна ореолом легенд донька Прометея. Всесвітньо відома поетеса, драматург, прозаїк, перекладач, учений – літературознавець, громадський діяч. Це – Леся Українка, з творчою спадщиною якої ви вже знайомі з молодших класів, а ми сьогодні поглибимо знання про життєвий і творчий шлях, розкриємо роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці, ознайомимось із основними збірками поезій, визначимо головні теми збірок.
Я сподіваюсь, що ви зможете ще більше полюбити українську поезію, по-новому подивитися на твори Лесі Українки, розкрити красу поетичного слова. Хай життя цієї жінки буде вам прикладом чесності і принциповості, правдивості і душевної краси.
Я сподіваюсь, що ви зможете ще більше полюбити українську поезію, по-новому подивитися на твори Лесі Українки, розкрити красу поетичного слова. Хай життя цієї жінки буде вам прикладом чесності і принциповості, правдивості і душевної краси.
СПРИЙМАННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
СПРИЙМАННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
- Заповніть хронологічну таблицю.
- Заповніть хронологічну таблицю.
Лариса Петрівна Косач, в одруженні Квітка – літературний псевдонім – Леся Українка – народилася 25(13) лютого 1871 року в Новгороді-Волинському, в родині письменниці, відомої в літературі як Олена Пчілка, рідної сестри Михайла Драгоманова – Ольги Петрівни Драгоманової-Косач та Петра Антоновича Косача.
Лариса Петрівна Косач, в одруженні Квітка – літературний псевдонім – Леся Українка – народилася 25(13) лютого 1871 року в Новгороді-Волинському, в родині письменниці, відомої в літературі як Олена Пчілка, рідної сестри Михайла Драгоманова – Ольги Петрівни Драгоманової-Косач та Петра Антоновича Косача.
Лесин дід по матері – Яків Драгоманов – був декабристом, а дядько – Михайло Драгоманов – відомим публіцистом, критиком, активним громадським діячем, якого переслідував уряд.
Лесин дід по матері – Яків Драгоманов – був декабристом, а дядько – Михайло Драгоманов – відомим публіцистом, критиком, активним громадським діячем, якого переслідував уряд.
У 1859 році Михайло вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, а під час навчання викладав у недільній школі на Подолі. Освіті Драгоманов приділяв дуже багато уваги і в студентські роки, і в зрілому віці. Разом із колегами з київської та чернігівської «Громади» Драгоманов виступив на захист забороненої тоді в школах української мови і піддав критиці офіційного «законодателя» системи народної освіти князя Ширинського-Шматова, що було розцінено як вияв сепаратизму, і за Драгомановим встановили негласний нагляд. У 1864 році Драгоманов став приват-доцентом, а з 1879 року – доцентом Київського університету.
У 1859 році Михайло вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, а під час навчання викладав у недільній школі на Подолі. Освіті Драгоманов приділяв дуже багато уваги і в студентські роки, і в зрілому віці. Разом із колегами з київської та чернігівської «Громади» Драгоманов виступив на захист забороненої тоді в школах української мови і піддав критиці офіційного «законодателя» системи народної освіти князя Ширинського-Шматова, що було розцінено як вияв сепаратизму, і за Драгомановим встановили негласний нагляд. У 1864 році Драгоманов став приват-доцентом, а з 1879 року – доцентом Київського університету.
У 1873 – 1875 роках Драгоманов вважався найактивнішим учасником громадського життя України, а також продовжував і наукову роботу. Разом з В.Антоновичем видав праці «Исторические песни малоруського народа», «Про українських козаків, татар і турків». Він відстоював думку про соборність України і чимало зусиль доклав до того, щоб налагодити зв’язки між українським рухом на Наддніпрянщині з українським рухом на Наддністрянщині. Підтримував стосунки з І.Франком, О.Терлецьким та іншими галицькими активістами. У 1875 році, коли Драгоманова за неблагонадійність було звільнено з роботи в університеті, він виїхав за кордон і в Женеві організував вільну друкарню, де й виходили книги українською мовою. Підтримував стосунки з народницькими організаціями «Чорний переділ», «Народна воля». Помер Драгоманов 2 червня 1895 року в Софії.
У 1873 – 1875 роках Драгоманов вважався найактивнішим учасником громадського життя України, а також продовжував і наукову роботу. Разом з В.Антоновичем видав праці «Исторические песни малоруського народа», «Про українських козаків, татар і турків». Він відстоював думку про соборність України і чимало зусиль доклав до того, щоб налагодити зв’язки між українським рухом на Наддніпрянщині з українським рухом на Наддністрянщині. Підтримував стосунки з І.Франком, О.Терлецьким та іншими галицькими активістами. У 1875 році, коли Драгоманова за неблагонадійність було звільнено з роботи в університеті, він виїхав за кордон і в Женеві організував вільну друкарню, де й виходили книги українською мовою. Підтримував стосунки з народницькими організаціями «Чорний переділ», «Народна воля». Помер Драгоманов 2 червня 1895 року в Софії.
Олена Пчілка – мати Лесі Українки, рідна сестра М.Драгоманова. «Ще зовсім юною Ольга Петрівна заприсягала своєю клятвою, що все, до чого придатною буде сама, що злеліє під материнським серцем, випестує своїм світлим духом, - служитиме Україні, народові українському передусім», - так писав про Ольгу Драгоманову Г. Аврахов. На Волині Ольга Петрівна захопилася вивченням народного побуту, записувала пісні, колекціонувала вишивки. У 1876 році видала працю «Український орнамент», яка мала великий успіх, у Парижі з неї читали лекції для студентів. У Луцьку Олена Пчілка заснувала видавництво НГВ (невеликий гурток волинський) і в 1880 році видала «Співомовки С.Руданського».
Олена Пчілка – мати Лесі Українки, рідна сестра М.Драгоманова. «Ще зовсім юною Ольга Петрівна заприсягала своєю клятвою, що все, до чого придатною буде сама, що злеліє під материнським серцем, випестує своїм світлим духом, - служитиме Україні, народові українському передусім», - так писав про Ольгу Драгоманову Г. Аврахов. На Волині Ольга Петрівна захопилася вивченням народного побуту, записувала пісні, колекціонувала вишивки. У 1876 році видала працю «Український орнамент», яка мала великий успіх, у Парижі з неї читали лекції для студентів. У Луцьку Олена Пчілка заснувала видавництво НГВ (невеликий гурток волинський) і в 1880 році видала «Співомовки С.Руданського».
Ні смерть сина Михайла і чоловіка, ні смерть доньки Лесі Українки не здолали і не зламали Олени Пчілки. «Ще давніше тяжке горе, смерть любого сина, так гірко загартувало моє серце, що вже розбити його не може ніщо…», - пише вона до О.Кобилянської.
Ні смерть сина Михайла і чоловіка, ні смерть доньки Лесі Українки не здолали і не зламали Олени Пчілки. «Ще давніше тяжке горе, смерть любого сина, так гірко загартувало моє серце, що вже розбити його не може ніщо…», - пише вона до О.Кобилянської.
У 1883 році Олена Пчілка надрукувала свої поезії у львівській «Зорі», тут були оприлюднені і перші вірші Лесі Українки. У 1886 році у Львові вийшла збірка поезій Олени Пчілки «Думи-мережки».
У 1883 році Олена Пчілка надрукувала свої поезії у львівській «Зорі», тут були оприлюднені і перші вірші Лесі Українки. У 1886 році у Львові вийшла збірка поезій Олени Пчілки «Думи-мережки».
Померла Олена Пчілка 4 жовтня 1930 року.
Померла Олена Пчілка 4 жовтня 1930 року.
Лариса була другою дитиною у родині Косачів, росла хворобливою і тендітною дівчинкою, в 10 років дуже застудилася під час Водохреща і захворіла на тяжку, на той час не виліковну хворобу – туберкульоз кісток. Батьки возили Ларису до найкращих лікарів, які, після обстеження, не обіцяли Лесі більше ніж кількох років життя. Але силою свого духу і прагненням до високого, духовного, культурного Леся Українка прожила до 42 років. За цей час вона встигла зробити більше, ніж її не менш талановиті ровесники.
Лариса була другою дитиною у родині Косачів, росла хворобливою і тендітною дівчинкою, в 10 років дуже застудилася під час Водохреща і захворіла на тяжку, на той час не виліковну хворобу – туберкульоз кісток. Батьки возили Ларису до найкращих лікарів, які, після обстеження, не обіцяли Лесі більше ніж кількох років життя. Але силою свого духу і прагненням до високого, духовного, культурного Леся Українка прожила до 42 років. За цей час вона встигла зробити більше, ніж її не менш талановиті ровесники.
Сприятливе середовище з ранніх літ благотворно впливало на здібності дівчинки. «Мені легко було вийти на літературний шлях, бо я з літературної родини походжу, але від того не менш кололи мене поетичні терни», - писала Леся Українка.
Сприятливе середовище з ранніх літ благотворно впливало на здібності дівчинки. «Мені легко було вийти на літературний шлях, бо я з літературної родини походжу, але від того не менш кололи мене поетичні терни», - писала Леся Українка.
Родина Косачів була великою і досить заможною. Матеріальна забезпеченість і стабільні прибутки давали можливість рятувати хвору дитину. Батьки займалися громадською діяльністю, їздили на всесвітню виставку в Париж, часто залишали дітей під опікою родичів. Лесі дуже подобалося жити в Олени Косач, тітки по батькові, яку в 1879 році за революційну пропаганду було заарештовано. Перший Лесин вірш якраз і присвячений тітці Олені («Надія»).
Родина Косачів була великою і досить заможною. Матеріальна забезпеченість і стабільні прибутки давали можливість рятувати хвору дитину. Батьки займалися громадською діяльністю, їздили на всесвітню виставку в Париж, часто залишали дітей під опікою родичів. Лесі дуже подобалося жити в Олени Косач, тітки по батькові, яку в 1879 році за революційну пропаганду було заарештовано. Перший Лесин вірш якраз і присвячений тітці Олені («Надія»).
Взагалі Косачі мали чимало друзів серед «неблагонадійних». Ще одна жінка. Олександра Косач – Шимановська, дружина політичного в’язня, вчила Лесю гри на фортепіано, добре знала історію та літературу.
Взагалі Косачі мали чимало друзів серед «неблагонадійних». Ще одна жінка. Олександра Косач – Шимановська, дружина політичного в’язня, вчила Лесю гри на фортепіано, добре знала історію та літературу.
Літо родина Косачів проводила на лоні природи. Олені Пчілці це було потрібно для етнографічних записів, а Михайлові та Лесі – для здоров’я. Розташовувалися в лісництві доброго дідуся Лева Скулинського, який зачаровував Лесю розповідями про «нечисту силу». Мати навчала Лесю французької та німецької мови, заохотила до творчості і саме мати підказала Лесі псевдонім Українка.
Літо родина Косачів проводила на лоні природи. Олені Пчілці це було потрібно для етнографічних записів, а Михайлові та Лесі – для здоров’я. Розташовувалися в лісництві доброго дідуся Лева Скулинського, який зачаровував Лесю розповідями про «нечисту силу». Мати навчала Лесю французької та німецької мови, заохотила до творчості і саме мати підказала Лесі псевдонім Українка.
За сприяння матері у 1884 році восени у львівському журналі «Зоря» з’явилася перша Лесина публікація – вірш «Конвалія».
За сприяння матері у 1884 році восени у львівському журналі «Зоря» з’явилася перша Лесина публікація – вірш «Конвалія».
У 1890 році з-під пера Л.Українки вийшли поезії «Contra spem spero», «Мій шлях», «Сім струн». У Львові вийшла перша книга Л.Українки «На крилах пісень», що отримала схвальні відгуки І.Франка та Осипа Маковея. У 1899році – друга книга «Думи і мрії». О, Маковей написав схвальну рецензію на першу збірку Л.Українки, правильно визначивши провідні мотиви творчості поетеси: «Перший – то сумовитий погляд авторки на своє життя і долю, другий – то культ природи, а третій – то культ України і світове горе». У 1902 році в Чернівцях вийшла книга поезій Л.Українки «Відгуки».
У 1890 році з-під пера Л.Українки вийшли поезії «Contra spem spero», «Мій шлях», «Сім струн». У Львові вийшла перша книга Л.Українки «На крилах пісень», що отримала схвальні відгуки І.Франка та Осипа Маковея. У 1899році – друга книга «Думи і мрії». О, Маковей написав схвальну рецензію на першу збірку Л.Українки, правильно визначивши провідні мотиви творчості поетеси: «Перший – то сумовитий погляд авторки на своє життя і долю, другий – то культ природи, а третій – то культ України і світове горе». У 1902 році в Чернівцях вийшла книга поезій Л.Українки «Відгуки».
Проте все більше і більше письменниця тяжіла до драматичного жанру, причому саме до драматичних поем, написаних віршованою мовою. До речі, в літературі Л.Українка цінна насамперед як драматург-новатор, а вже потім – лірик. Першою дуже вдалою і цікавою трагедією Л.Українки стала «Касандра», яка принесла поетесі великий успіх. Окрилена цим успіхом, вона створила ще «Одержиму» та «Жертву», але при виході в світ вдруге збірки «На крилах пісень», ці драми були вилучені цензурою.
Проте все більше і більше письменниця тяжіла до драматичного жанру, причому саме до драматичних поем, написаних віршованою мовою. До речі, в літературі Л.Українка цінна насамперед як драматург-новатор, а вже потім – лірик. Першою дуже вдалою і цікавою трагедією Л.Українки стала «Касандра», яка принесла поетесі великий успіх. Окрилена цим успіхом, вона створила ще «Одержиму» та «Жертву», але при виході в світ вдруге збірки «На крилах пісень», ці драми були вилучені цензурою.
Першою юнацькою, мабуть, і єдиною справжньою на все життя любов’ю для Лесі Українки стало кохання до Сергія Мержинського. Це кохання трагічно закінчилося, бо Сергій помер у досить молодому віці. Щоб скрасити останні дні коханого, Леся приїхала до Мінська і доглядала його до останньої хвилини життя.
Першою юнацькою, мабуть, і єдиною справжньою на все життя любов’ю для Лесі Українки стало кохання до Сергія Мержинського. Це кохання трагічно закінчилося, бо Сергій помер у досить молодому віці. Щоб скрасити останні дні коханого, Леся приїхала до Мінська і доглядала його до останньої хвилини життя.
А коли поетеса заплакала у віршах над своїм трагічним коханням до Мержинського, її звинуватили у слабкодухості. Також почалися дорікання, що Леся Українка у своїх творах (драматичних) висвітлює різні епохи і показує представників різних націй, але нехтує українськими проблемами і українськими характерами. Лесю жорстоко ранили безпідставні дорікання критики. Гідну відповідь на звинувачення у занепадництві на основі її любовних поезій Леся дала у вірші «Хто вам сказав, що я слабка?»
А коли поетеса заплакала у віршах над своїм трагічним коханням до Мержинського, її звинуватили у слабкодухості. Також почалися дорікання, що Леся Українка у своїх творах (драматичних) висвітлює різні епохи і показує представників різних націй, але нехтує українськими проблемами і українськими характерами. Лесю жорстоко ранили безпідставні дорікання критики. Гідну відповідь на звинувачення у занепадництві на основі її любовних поезій Леся дала у вірші «Хто вам сказав, що я слабка?»
У відповідь на звинувачення на відсутність патріотизму вирішила написати драму з української історії. Нею стала драма «Бояриня», про яку радянський читач не мав і гадки довгі роки, бо забороняла радянська цензура.
У відповідь на звинувачення на відсутність патріотизму вирішила написати драму з української історії. Нею стала драма «Бояриня», про яку радянський читач не мав і гадки довгі роки, бо забороняла радянська цензура.
25 липня 1907 року Леся Українка і Климентій Квітка одружилися. Чоловік одержав посаду в Криму, і подружжя переїхало туди, а згодом до Ялти. Із здоров’ям у поетеси стало ще гірше.
25 липня 1907 року Леся Українка і Климентій Квітка одружилися. Чоловік одержав посаду в Криму, і подружжя переїхало туди, а згодом до Ялти. Із здоров’ям у поетеси стало ще гірше.
У 1911 році родина Климентія та Лесі перебралися у Грузію і поселилася у Кутаїсі. Але ніщо не могло віддалити невблаганний трагічний кінець. Це відчувала і сама Леся. Вона переслала архів сестрі, за короткий час написала «Лісову пісню», «Камінний господар», «Оргію» - шедеври нової української драматургії. До останніх своїх днів Леся не покидала творчу працю. Померла Леся Українка в Сурамі19 липня 1913 року, її тіло перевезли в Україну і 26 липня цього ж року в Києві поховали на Байковому кладовищі.
У 1911 році родина Климентія та Лесі перебралися у Грузію і поселилася у Кутаїсі. Але ніщо не могло віддалити невблаганний трагічний кінець. Це відчувала і сама Леся. Вона переслала архів сестрі, за короткий час написала «Лісову пісню», «Камінний господар», «Оргію» - шедеври нової української драматургії. До останніх своїх днів Леся не покидала творчу працю. Померла Леся Українка в Сурамі19 липня 1913 року, її тіло перевезли в Україну і 26 липня цього ж року в Києві поховали на Байковому кладовищі.
Через призму Лесиної поезії вимальовується постать винятково сильної і разом з тим ніжної і сердешної жінки.
Через призму Лесиної поезії вимальовується постать винятково сильної і разом з тим ніжної і сердешної жінки.
Найкращими ж хвилинами життя поетеси був час її творчої праці. Тоді приходило натхнення, наставало особливе душевне натхнення, забувалися страждання, що сковували тіло - рятувалась працею. Для себе чітко засвоїла: «Не можна, гріхів бути інвалідом, коли так багато роботи і так мало людей, треба перестати ними бути». І працювала, нехтуючи здоров`ям.
Найкращими ж хвилинами життя поетеси був час її творчої праці. Тоді приходило натхнення, наставало особливе душевне натхнення, забувалися страждання, що сковували тіло - рятувалась працею. Для себе чітко засвоїла: «Не можна, гріхів бути інвалідом, коли так багато роботи і так мало людей, треба перестати ними бути». І працювала, нехтуючи здоров`ям.
Поетеса свідома свого великого покликання у суспільстві, де українське слово було гнане, де «кора льодовая міцна» покривала сумний переліг української культури. Поетеса вбачає свій обов`язок в служінні суспільним темам, громадянським завданням, у тому, щоб «сіять квіти на морозі», поливати їх гіркими сльозами доти, доки не розтане лід гніту і зла і не зійдуть квіти добра і щастя. Вона буде шукати зірку провідну, ясну владарку темних ночей, і все це заради щастя людей. «В довгу нічку невидну – не стулю ні на хвильку очей, все шукатиму зірку провідну, ясну владарку темних ночей».
Поетеса свідома свого великого покликання у суспільстві, де українське слово було гнане, де «кора льодовая міцна» покривала сумний переліг української культури. Поетеса вбачає свій обов`язок в служінні суспільним темам, громадянським завданням, у тому, щоб «сіять квіти на морозі», поливати їх гіркими сльозами доти, доки не розтане лід гніту і зла і не зійдуть квіти добра і щастя. Вона буде шукати зірку провідну, ясну владарку темних ночей, і все це заради щастя людей. «В довгу нічку невидну – не стулю ні на хвильку очей, все шукатиму зірку провідну, ясну владарку темних ночей».
Таку програму ставить перед собою поетеса і поезія звучить, як своєрідний гімн життю. Боротьба і праця. Такий зміст життя Лесі Українки.
Таку програму ставить перед собою поетеса і поезія звучить, як своєрідний гімн життю. Боротьба і праця. Такий зміст життя Лесі Українки.
Літературна спадщина Лесі належить не тільки українському народу, а й входить до всесвітньої скарбниці художнього слова. Твори поетеси перекладені багатьма мовами світу, вони систематично видаються, бо є тими вічними книжками, що витримують випробовування часом.
Літературна спадщина Лесі належить не тільки українському народу, а й входить до всесвітньої скарбниці художнього слова. Твори поетеси перекладені багатьма мовами світу, вони систематично видаються, бо є тими вічними книжками, що витримують випробовування часом.
Тому Леся Українка і належить до митців, які пережили свій час, її літературна спадщина стала однією з вершин художньої свідомості українського народу і разом із тим видатним явищем світової літератури. Вона одна з найславетніших українських поетес, послідовний та енергійний борець за утвердження українського народу, за його консолідацію в політичну націю. Всі її твори – це образ ідеальної землі, земного раю, що зветься Україною. З`явився цей образ – і багато людей збагнули, що вони не просто обивателі, а українці, що це звання їх зобов`язує, що їм є за що боротись і віддавати життя.
Тому Леся Українка і належить до митців, які пережили свій час, її літературна спадщина стала однією з вершин художньої свідомості українського народу і разом із тим видатним явищем світової літератури. Вона одна з найславетніших українських поетес, послідовний та енергійний борець за утвердження українського народу, за його консолідацію в політичну націю. Всі її твори – це образ ідеальної землі, земного раю, що зветься Україною. З`явився цей образ – і багато людей збагнули, що вони не просто обивателі, а українці, що це звання їх зобов`язує, що їм є за що боротись і віддавати життя.
Боротьба і праця. Такий зміст усього життя Лесі Українки, життя гідного подвигу і захоплення. І дійсно вона мала в серці те, що не вмирає!
Боротьба і праця. Такий зміст усього життя Лесі Українки, життя гідного подвигу і захоплення. І дійсно вона мала в серці те, що не вмирає!
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
- Що ж мала в серці ця жінка, що є актуальним до сьогодні, не дає померти і понині?
- Що ж мала в серці ця жінка, що є актуальним до сьогодні, не дає померти і понині?
- Створіть інформаційне гроно «Леся Українка»
- Створіть інформаційне гроно «Леся Українка»
Мікрофон
Мікрофон
- Чому, на вашу думку, Леся належить до вічних митців?
- Чому, на вашу думку, Леся належить до вічних митців?
ПІДСУМОК УРОКУ
ПІДСУМОК УРОКУ
Леся Українка, подолавши тяжкий шлях, піднялась «на гору круту кам`яную», сягнула вершин людського духу. Ніжним і трепетним уродилось слово Лесі, несхитна громадянскість гармонійно поєднана з чистою, невичерпною любов`ю до людини.
Леся Українка, подолавши тяжкий шлях, піднялась «на гору круту кам`яную», сягнула вершин людського духу. Ніжним і трепетним уродилось слово Лесі, несхитна громадянскість гармонійно поєднана з чистою, невичерпною любов`ю до людини.
Лесю в народі називають дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка і понесла далі естафету правди, добра і людяності, її лірика сповнена глибокої пристрасності, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі, до свого нескоренного народу.
Лесю в народі називають дочкою Прометея, бо саме вона перейняла від Тараса Шевченка і понесла далі естафету правди, добра і людяності, її лірика сповнена глибокої пристрасності, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі, до свого нескоренного народу.
Її талант поєднав гаряче серце громадянина, світлий розум філософа з жіночою ніжністю і грацією.
Її талант поєднав гаряче серце громадянина, світлий розум філософа з жіночою ніжністю і грацією.
Через призму її поезій вимальовується постать винятково сильної і разом з тим ніжної й сердешної жінки.
Через призму її поезій вимальовується постать винятково сильної і разом з тим ніжної й сердешної жінки.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати сторінки 205-212 підручника.
1. Опрацювати сторінки 205-212 підручника.
2. Написати есе «Я маю в серці те, що не вмирає».
2. Написати есе «Я маю в серці те, що не вмирає».
Леся Українка -'Хто вам сказав, що я слабка...'.mp406 березня 2020 року
06 березня 2020 року
Тема. Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І.Франком. Основні цикли поезій. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. «Contra spem spero!» як світоглядна декларація сильної, вольової особистості
Тема. Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І.Франком. Основні цикли поезій. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. «Contra spem spero!» як світоглядна декларація сильної, вольової особистості
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Німецький поет Гете писав: «Хто хоче розуміти поета, мусить піти в його країну». Отож і ми, щоб зрозуміти цю незвичайну поетесу, помандруймо дорогами, що простелились перед Лесею.
Німецький поет Гете писав: «Хто хоче розуміти поета, мусить піти в його країну». Отож і ми, щоб зрозуміти цю незвичайну поетесу, помандруймо дорогами, що простелились перед Лесею.
Кажуть, що талановиті люди, як зорі, полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь. Сподіваюся, що Леся Українка свій слід залишить у ваших серцях.
Кажуть, що талановиті люди, як зорі, полишають свій слід у свідомості майбутніх поколінь. Сподіваюся, що Леся Українка свій слід залишить у ваших серцях.
СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Перша збірка «На крилах пісень» вийшла на початку 1893 року у Львові, фактичним редактором її був Іван Франко.
Перша збірка «На крилах пісень» вийшла на початку 1893 року у Львові, фактичним редактором її був Іван Франко.
Збірка складається з ліричних циклів.
Збірка складається з ліричних циклів.
У кращих віршах збірки «На крилах пісень» вповні виявилася притаманна поетесі виняткова суспільна чутливість, уміння схопити й образно виразити суспільні ідеї й тенденції доби.
У кращих віршах збірки «На крилах пісень» вповні виявилася притаманна поетесі виняткова суспільна чутливість, уміння схопити й образно виразити суспільні ідеї й тенденції доби.
Поезія Лесі Українки «то болісна, то ніжна, то співуча, що наче буря, грізна і жагуча летить на крилах пісні з кайданів». Мужній голос поетеси-борця став співзвучний музі великого Кобзаря України.» Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайлани порвіте,- писав Іван Франко,-Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хворої дівчини».» Україна нині не має поета, щоб міг силою і різносторонністю таланту зрівнятися Лесею Українкою».
Поезія Лесі Українки «то болісна, то ніжна, то співуча, що наче буря, грізна і жагуча летить на крилах пісні з кайданів». Мужній голос поетеси-борця став співзвучний музі великого Кобзаря України.» Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайлани порвіте,- писав Іван Франко,-Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої хворої дівчини».» Україна нині не має поета, щоб міг силою і різносторонністю таланту зрівнятися Лесею Українкою».
Іван Франко назвав Лесю Українку наймужнішою поетесою в усій соборній Україні.
Іван Франко назвав Лесю Українку наймужнішою поетесою в усій соборній Україні.
Ім’я Лесі Українки ввійшло у свідомість поколінь як символ мужності і боротьби. Своїми думками вона обіймає весь український народ.
Ім’я Лесі Українки ввійшло у свідомість поколінь як символ мужності і боротьби. Своїми думками вона обіймає весь український народ.
Збірка «На крилах пісень» складається із 69-ти поезій і трьох поем. Більшість віршів об’єднані у цикли. Є шість циклів, розділених на дві умовні частини: перша – окремі поезії, об’єднані у вірші, друга – великі цикли і ліричні поеми. До збірки ввійшли поетичні твори, написані у 1880-х роках, та ранні поеми «Самсон» (1888), «Місячна легенда» (1891 – 92), «Русалка» (1885).
Збірка «На крилах пісень» складається із 69-ти поезій і трьох поем. Більшість віршів об’єднані у цикли. Є шість циклів, розділених на дві умовні частини: перша – окремі поезії, об’єднані у вірші, друга – великі цикли і ліричні поеми. До збірки ввійшли поетичні твори, написані у 1880-х роках, та ранні поеми «Самсон» (1888), «Місячна легенда» (1891 – 92), «Русалка» (1885).
Збірка «На крилах пісень» складається з 6-ти поетичних циклів:
Збірка «На крилах пісень» складається з 6-ти поетичних циклів:
1. «Сім струн» (Посвята дядькові Михайлові)
1. «Сім струн» (Посвята дядькові Михайлові)
2. «Зоряне небо»
2. «Зоряне небо»
3. «Сльози-перли» (Посвята Іванові Франкові)
3. «Сльози-перли» (Посвята Іванові Франкові)
4. «Подорож до моря» (Посвята сім’ї Михайла Ф. Комарова)
4. «Подорож до моря» (Посвята сім’ї Михайла Ф. Комарова)
5. «Кримські спогади» (Посвята братові Михайлові)
5. «Кримські спогади» (Посвята братові Михайлові)
6. «В дитячому крузі».
6. «В дитячому крузі».
– 30 віршів поза циклами: «Конвалія», «Напровесні», «Contra spem spero!», «Коли втомлюся я життям щоденним», «Мій шлях», «В’язень», «Співець», «Розбита чарка», «Сосна», «Якщо прийде журба…», «Сафо», «До мого фортепіано», «Досвітні огні», «В магазині квіток», «Надія», «Сон», «Сон літньої ночі», «Сонет», «На роковини Шевченка», «Скрізь плач, і стогін, і ридання…», «До натури», «Вечірня година», «Завітання», «На давній мотив», «Пісня», «У путь», «Остання пісня Марії Стюарт».
– 30 віршів поза циклами: «Конвалія», «Напровесні», «Contra spem spero!», «Коли втомлюся я життям щоденним», «Мій шлях», «В’язень», «Співець», «Розбита чарка», «Сосна», «Якщо прийде журба…», «Сафо», «До мого фортепіано», «Досвітні огні», «В магазині квіток», «Надія», «Сон», «Сон літньої ночі», «Сонет», «На роковини Шевченка», «Скрізь плач, і стогін, і ридання…», «До натури», «Вечірня година», «Завітання», «На давній мотив», «Пісня», «У путь», «Остання пісня Марії Стюарт».
– 3 поеми: «Самсон» (1888), «Місячна легенда» (1892), «Русалка» (1895).
– 3 поеми: «Самсон» (1888), «Місячна легенда» (1892), «Русалка» (1895).
Ліричний цикл «Сім струн» відкриває збірку «На крилах пісень», присвячений дядькові Лесі Українки Михайлу Драгоманову.
Ліричний цикл «Сім струн» відкриває збірку «На крилах пісень», присвячений дядькові Лесі Українки Михайлу Драгоманову.
Сім струн – це чарівне злиття слова з музикою. Семирядкова строфа символізує 7 нот у музиці, 7 віршів у циклі – 7 струн, що їх торкає героїня на кобзі.
Сім струн – це чарівне злиття слова з музикою. Семирядкова строфа символізує 7 нот у музиці, 7 віршів у циклі – 7 струн, що їх торкає героїня на кобзі.
Пісня – один із центральних образів циклу «Сім струн».
Пісня – один із центральних образів циклу «Сім струн».
Жанр «гімн» сповнений світлого патріотичного звучання, ним починається перший вірш циклу «Сім струн» (це нота Do).
Жанр «гімн» сповнений світлого патріотичного звучання, ним починається перший вірш циклу «Сім струн» (це нота Do).
Тоді ж у журналі «Зоря» у статті «Наше літературне життя в 1893 році» Іван Франко висловлює думку, що ця збірка «становить, без сумніву, найважливіший здобуток поетичний нашої літератури оригінальної за 1892 рік». У творах молодого автора, Лесі Українки, переважають громадянські мотиви, мужні інтонації, життєстверджуючий настрій.
Тоді ж у журналі «Зоря» у статті «Наше літературне життя в 1893 році» Іван Франко висловлює думку, що ця збірка «становить, без сумніву, найважливіший здобуток поетичний нашої літератури оригінальної за 1892 рік». У творах молодого автора, Лесі Українки, переважають громадянські мотиви, мужні інтонації, життєстверджуючий настрій.
Принцип створення циклів: вони компонуються за мотивами, а не за хронологією чи жанрами. Для циклів Лесі Українки характерне поєднання ліричного, епічного та розповідного елементів. Цикл сприймається як єдиний завершений твір.
Принцип створення циклів: вони компонуються за мотивами, а не за хронологією чи жанрами. Для циклів Лесі Українки характерне поєднання ліричного, епічного та розповідного елементів. Цикл сприймається як єдиний завершений твір.
Особливість розташування віршів у циклі: вірші розташовані так, щоб розкрити ідейну позицію автора – напруження головної думки циклу поступово зростає.
Особливість розташування віршів у циклі: вірші розташовані так, щоб розкрити ідейну позицію автора – напруження головної думки циклу поступово зростає.
Ліричний герой циклу – національно свідома громадянка, яка не мириться зі світом насильства, тиранії, мужня патріотка, яка закликає співгромадян до боротьби за свободу.
Ліричний герой циклу – національно свідома громадянка, яка не мириться зі світом насильства, тиранії, мужня патріотка, яка закликає співгромадян до боротьби за свободу.
- Завдяки чому в поетичному циклі «Сім струн» лунає музика?
- Завдяки чому в поетичному циклі «Сім струн» лунає музика?
ü Музика лунає завдяки художньому звукопису:
ü Музика лунає завдяки художньому звукопису:
алітерація, асонанси, точні прикінцеві і внутрішні рими.
алітерація, асонанси, точні прикінцеві і внутрішні рими.
ü Стилістичні фігури-паралелізм.
ü Стилістичні фігури-паралелізм.
ü Послідовно дотримані віршові розміри –ямб, дактиль, амфібрахій, анапест створюють вишукану мелодію поетичного циклу «Сім струн».
ü Послідовно дотримані віршові розміри –ямб, дактиль, амфібрахій, анапест створюють вишукану мелодію поетичного циклу «Сім струн».
Робота зі словником
Робота зі словником
Неоромантизм – стильова течія модернізму, генетично пов’язана з романтизмом.
Неоромантизм – стильова течія модернізму, генетично пов’язана з романтизмом.
Ознаки:
Ознаки:
· прагнення поєднати ідеал із дійсністю;
· прагнення поєднати ідеал із дійсністю;
· увага до чуттєвої сфери людини;
· увага до чуттєвої сфери людини;
· емоційно-інтуїтивне пізнання світу;
· емоційно-інтуїтивне пізнання світу;
· усвідомлення індивідуальності й суспільної свободи;
· усвідомлення індивідуальності й суспільної свободи;
· піднесення постаті визначного героя;
· піднесення постаті визначного героя;
· самотність – філософська категорія, вимір самоцінності.
· самотність – філософська категорія, вимір самоцінності.
Поезія «Contra spem spero», назва якої в перекладі з латині означає «без надії сподіваюсь», написана 19-річною Лесею Українкою. У цей період перед нею постав вибір: чи бути скореною важкою недугою (і не тільки фізично), чи перемогти. Леся не піддалася, вона поставила перед собою мету – і перемогла. Наперекір зловісним «осіннім хмарам» вона відчула жагучу потребу жити повноцінним життям, про що написала у листі до брата (відомого у літературі як Михайло Обачний): «Любий Миша! Я воскресла! От і знов беруся здіймати «сізіфовий камінь» догори!.. Позволь при сій нагоді навести тобі цитату з мого нового безнадійно-надійного вірша:
Поезія «Contra spem spero», назва якої в перекладі з латині означає «без надії сподіваюсь», написана 19-річною Лесею Українкою. У цей період перед нею постав вибір: чи бути скореною важкою недугою (і не тільки фізично), чи перемогти. Леся не піддалася, вона поставила перед собою мету – і перемогла. Наперекір зловісним «осіннім хмарам» вона відчула жагучу потребу жити повноцінним життям, про що написала у листі до брата (відомого у літературі як Михайло Обачний): «Любий Миша! Я воскресла! От і знов беруся здіймати «сізіфовий камінь» догори!.. Позволь при сій нагоді навести тобі цитату з мого нового безнадійно-надійного вірша:
Я на гору круту крем’яную
Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать».
Буду пісню веселу співать».
«Contra spem spero!» («Без надії сподіваюсь»)
«Contra spem spero!» («Без надії сподіваюсь»)
(текст поезії – на с.214 підручника)
(текст поезії – на с.214 підручника)
Аналіз вірша «Contra spem spero»
Аналіз вірша «Contra spem spero»
- Визначте провідну думку поезії (Вболівання за долю рідного народу, місце особистості в суспільному житті, заперечення пасивного співчуття стражданням народу.)
- Визначте провідну думку поезії (Вболівання за долю рідного народу, місце особистості в суспільному житті, заперечення пасивного співчуття стражданням народу.)
- Як поетеса розуміє своє місце у суспільстві? (Активна життєва позиція: «Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі...» «В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей, Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей».)
- Як поетеса розуміє своє місце у суспільстві? (Активна життєва позиція: «Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі...» «В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей, Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей».)
- Які рядки з цього вірша, на вашу думку, під час декламації слід прочитати найбільш емоційно? (Гетьте, думи, ви, хмари осінні! І То ж тепера весна золота! / Чи то так у жалю, в голосінні / Проминуть молодії літа? /.../ Так! я буду крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Буду жити! Геть думи сумні!)
- Які рядки з цього вірша, на вашу думку, під час декламації слід прочитати найбільш емоційно? (Гетьте, думи, ви, хмари осінні! І То ж тепера весна золота! / Чи то так у жалю, в голосінні / Проминуть молодії літа? /.../ Так! я буду крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись, / Буду жити! Геть думи сумні!)
- Як використовується контраст у поезії. Наведіть приклад («...я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись»; «несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать»; «Буду сіять квітки на морозі...»)
- Як використовується контраст у поезії. Наведіть приклад («...я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись»; «несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать»; «Буду сіять квітки на морозі...»)
- Які романтичні образи створено авторкою? (Лірична героїня – самотня, трагічна, вольова, незламна. Вона протистоїть імперії, але ця непересічна особистість, яка веде відчайдушну внутрішню боротьбу зі своєю недугою і зовнішню – із самодержавством своїм словом, – незламний борець.)
- Які романтичні образи створено авторкою? (Лірична героїня – самотня, трагічна, вольова, незламна. Вона протистоїть імперії, але ця непересічна особистість, яка веде відчайдушну внутрішню боротьбу зі своєю недугою і зовнішню – із самодержавством своїм словом, – незламний борець.)
- Доведіть символічність твору (Символічними є образи, поєднані у пари за принципом контрасту: осені і весни, сумного перелогу і барвистих квіток, льодової кори і гарячих сліз, важкого каменя і веселої пісні, темної ночі і провідної зірки. У поезії імперію, яка запроваджувала політику утисків, заборон і рабської покори, символічно названо «довгою темною нічкою невидною». На «вбогім сумнім перелозі» «барвисті квітки» символізують волелюбні визвольні ідеї. Символічним образам, які уособлюють самодержавство («льодова кора», «крута, крем’яна гора», «темна ніч»), протиставлені ті, що символізують визволення («барвисті квіти», «весела весна», «зірка провідна» (прийом контрасту).)
- Доведіть символічність твору (Символічними є образи, поєднані у пари за принципом контрасту: осені і весни, сумного перелогу і барвистих квіток, льодової кори і гарячих сліз, важкого каменя і веселої пісні, темної ночі і провідної зірки. У поезії імперію, яка запроваджувала політику утисків, заборон і рабської покори, символічно названо «довгою темною нічкою невидною». На «вбогім сумнім перелозі» «барвисті квітки» символізують волелюбні визвольні ідеї. Символічним образам, які уособлюють самодержавство («льодова кора», «крута, крем’яна гора», «темна ніч»), протиставлені ті, що символізують визволення («барвисті квіти», «весела весна», «зірка провідна» (прийом контрасту).)
- Дайте характеристику ліричної героїні вірша (Сильна, незламна, вольова особистість, яка сповнена мрій і сподівань на краще, готова битися до перемоги.)
- Дайте характеристику ліричної героїні вірша (Сильна, незламна, вольова особистість, яка сповнена мрій і сподівань на краще, готова битися до перемоги.)
- Знайдіть рядки, які можна вживати як афоризми (Як афоризми звучать усі протиставлення: «Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота!»)
- Знайдіть рядки, які можна вживати як афоризми (Як афоризми звучать усі протиставлення: «Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота!»)
- Які ще художні засоби використано в поезії і з якою метою? (Епітети: «хмари осінні», «весна золота». Вони підкреслюють оптимізм героїні. Анафора «Буду сіять» надає героїні відчуття впевненості у своїх діях. Градація – наростання настрою непохитності прийнятого рішення: «хочу крізь сльози сміятись», «Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать», «Буду пісню веселу співать», «я буду крізь сльози сміятись», «Буду жити! Геть думи сумні!»)
- Які ще художні засоби використано в поезії і з якою метою? (Епітети: «хмари осінні», «весна золота». Вони підкреслюють оптимізм героїні. Анафора «Буду сіять» надає героїні відчуття впевненості у своїх діях. Градація – наростання настрою непохитності прийнятого рішення: «хочу крізь сльози сміятись», «Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать», «Буду пісню веселу співать», «я буду крізь сльози сміятись», «Буду жити! Геть думи сумні!»)
- Знайдіть алюзію в поезії («Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать» – ці рядки нагадують міф про Сізіфа, який такий же важкий камінь намагався закотити на гору.)
- Знайдіть алюзію в поезії («Я на гору круту крем’яную / Буду камінь важкий підіймать» – ці рядки нагадують міф про Сізіфа, який такий же важкий камінь намагався закотити на гору.)
- Визначте віршовий розмір, спосіб римування та риму (Анапест, перехресне римування, чоловіча рима.)
- Визначте віршовий розмір, спосіб римування та риму (Анапест, перехресне римування, чоловіча рима.)
- Чи збігається життєва позиція ліричної героїні вірша зі ставленням самої авторки до життя? (Поезія «Contra spem spero» є своєрідною програмою дій, це гімн життю і боротьбі. Повставши проти духовної деградації, яку нав’язувала поетесі її фізична недуга, вона виграла свою «весну золоту».)
- Чи збігається життєва позиція ліричної героїні вірша зі ставленням самої авторки до життя? (Поезія «Contra spem spero» є своєрідною програмою дій, це гімн життю і боротьбі. Повставши проти духовної деградації, яку нав’язувала поетесі її фізична недуга, вона виграла свою «весну золоту».)
Ідейно-тематичний зміст (законспектувати)
Ідейно-тематичний зміст (законспектувати)
Тема: поетеса проганяє жалі й голосіння, які ввірвалися в молоде життя.
Тема: поетеса проганяє жалі й голосіння, які ввірвалися в молоде життя.
Ідея: вболівання за долю рідного народу, заперечення пасивного співчуття його стражданням.
Ідея: вболівання за долю рідного народу, заперечення пасивного співчуття його стражданням.
Жанр: поезія громадянської лірики.
Жанр: поезія громадянської лірики.
Лірична героїня: активна, вольова, цілеспрямована, рішуча, прагне діяти, відповідальна перед народом, свій обов’язок вбачає у боротьбі, свідома у виборі життєвої долі.
Лірична героїня: активна, вольова, цілеспрямована, рішуча, прагне діяти, відповідальна перед народом, свій обов’язок вбачає у боротьбі, свідома у виборі життєвої долі.
Строфічна будова, образи-символи
Строфічна будова, образи-символи
Строфи: 9 чотирядкових:
Строфи: 9 чотирядкових:
– 1 – окреслення теми;
– 1 – окреслення теми;
– 2-7 – утвердження волі до боротьби;
– 2-7 – утвердження волі до боротьби;
– 8 – зміна настрою;
– 8 – зміна настрою;
– 9– віра в перемогу, надія на майбутнє.
– 9– віра в перемогу, надія на майбутнє.
Символи: алегорія – осінні хмари, золота весна, барвисті квітки, міцна льодова кора, крута крем’яна гора, важкий камінь, темна нічка – антитеза; зірка провідна – служіння Україні.
Символи: алегорія – осінні хмари, золота весна, барвисті квітки, міцна льодова кора, крута крем’яна гора, важкий камінь, темна нічка – антитеза; зірка провідна – служіння Україні.
Художні засоби
Художні засоби
· епітети: «хмари осінні, весна золота, молодії літа, думи сумні, вбогий сумний переліг, барвисті квітки, сльози гіркі, гарячі, кора міцна, весела весна, крута крем’яна гора, камінь важкий, вага страшная, пісня весела, нічка невидна, зірка провідна, ясна, темні ночі, суворая мгла, лютая смерть»;
· епітети: «хмари осінні, весна золота, молодії літа, думи сумні, вбогий сумний переліг, барвисті квітки, сльози гіркі, гарячі, кора міцна, весела весна, крута крем’яна гора, камінь важкий, вага страшная, пісня весела, нічка невидна, зірка провідна, ясна, темні ночі, суворая мгла, лютая смерть»;
· риторичне запитання: «Чи то так у жалю, в голосінні проминуть молодії літа?»;
· риторичне запитання: «Чи то так у жалю, в голосінні проминуть молодії літа?»;
· метафори: «на вбогім перелозі буду сіять, від сліз розтане кора міцна, світ застеле суворая мгла, серденько лютую смерть подола».
· метафори: «на вбогім перелозі буду сіять, від сліз розтане кора міцна, світ застеле суворая мгла, серденько лютую смерть подола».
Віршова форма
Віршова форма
* латинський заголовок;
* латинський заголовок;
* міфологічний образ Сізіфової праці;
* міфологічний образ Сізіфової праці;
* повтор «Я буду» – створення композиції.
* повтор «Я буду» – створення композиції.
ПІДСУМКИ
ПІДСУМКИ
- Що найбільше вразило вас у житті Лесі Українки?
- Що найбільше вразило вас у житті Лесі Українки?
В одному з листів вона писала: «Не знаю, чи буде хто з молодшого покоління згадувати про мене… Але я б хотіла на те заслужити». Як ви думаєте, чи заслуговує Леся Українка на те, щоб її згадували, читали її твори?
В одному з листів вона писала: «Не знаю, чи буде хто з молодшого покоління згадувати про мене… Але я б хотіла на те заслужити». Як ви думаєте, чи заслуговує Леся Українка на те, щоб її згадували, читали її твори?
Є вислів: «Життя Лесі Українки – подвиг». Чи можна вважати її життя подвигом? Чому?
Є вислів: «Життя Лесі Українки – подвиг». Чи можна вважати її життя подвигом? Чому?
Життя Лесі Українки було піснею – піснею мужності й любові, натхненною думкою про Україну.
Життя Лесі Українки було піснею – піснею мужності й любові, натхненною думкою про Україну.
Хотіла б я піснею стати
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Щоб вітер розносив луну.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати с. 212-214 підручника.
1. Опрацювати с. 212-214 підручника.
2. Вивчити напам’ять вірш «Contra spem spero».
2. Вивчити напам’ять вірш «Contra spem spero».
Page updated
Google Sites
Report abuse