02.04.2020
Мета: визначати засоби творення комічного у творі та робити узагальнення і висновки, визначати основну настанову класицизму — прагнення виховувати глядача; повторити відомості із теорії літератури;
Найкраще, що я можу зробити – це викривати у смішних зображеннях пороки мого часу. Мольєр
Актуалізація знань.
-Яке значення мають слова Мольєра , винесені в епіграф, для розуміння комедії? (На відміну від трагедії, де зображувались королі, герої, полководці комедія змальовувала звичайне повсякденне життя. Вона показувала дрібних дворян, прислугу. Завдяки правлінню Людовіка IV престиж дворянства піднявся дуже високо. Нерідко заможні купці купували собі дворянські титули. А Мольєр показував, що нічого високого у дворянстві немає. Він висміяв жадобу до наживи, будь-що потрапити у вищий світ. )
Робота в зошиті. Виконайте завдання за вибором: завершіть речення чи складіть і розгадайте кросворд. (За бажанням можете виконати два завдання)
Завершіть речення
1) Головний герой комедії «Міщанин-шляхтич» —
2) Пан Журден прагне…
3) Слуги в комедії — …
4) Люсіль — це…
5) Весела вигадка про сина турецького дворянина належить…
6) Перевдягнувся на турецього вельможу…
7) Пана Журдена посвятили в неіснуючий сан…
8) Н а бенкет пан Журден запросив…
9) Маркіза Доримена закохана…
10) У кінці комедії намічаються весілля…
Розгадайте кросворд
1. Жанр твору «Міщанин-шляхтич».
2. Збіднілий дворянин, що позичає гроші в головного героя твору.
3. Ім'я дочки головного героя.
4. І м’я служниці.
5. І м’я слуги.
6. І м’я маркізи, до якої залицялись два герої твору.
Ключове слово для перевірки по вертикалі - Ім’я автора твору «Міщанин-шляхтич».
2. Повторення термінів із теорії літератури та використання їх у творі.
Гумор — вид комічного, коли серйозне в житті зображується жартівливо, коли про людські вади говориться з добродушною посмішкою.
Іронія — засіб гумору та сатири, заснований на приховано-глузливому, зневажливо-осудливому зображенні людини чи явища.
Сатира — художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднано з його гострим осміюванням.
Сатирична розповідь — розповідь, у якій різко висміюються люди, людські вади, характери.
Антитеза — підкреслене протиставлення протилежних життєвих явищ, понять, почуттів, характерів.
Подумайте над питаннями та зробіть висновки.
Які засоби комічного автор використав, щоб найбільш точно змалювати своїх персонажів? (Основні засоби — гумор, іронія, сатира. Гумор — у відображенні смішного в життєвих явищах і характерах, добродушний сміх; іронія — їдка насмішка, замаскована під зовнішньою благопристойною формою, що виражає глузливо-критичне ставлення автора до предмета зображення; сатира — у гострому осудливому висміюванні негативних явищ.)
Що висміює і що прославляє Мольєр у комедії? (Мольєр у комедії викриває таких спритних людей, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших. Мольєр також весело сміється і з тих, хто дає себе піддурити, але комедіограф вірить у велику шляхетність людини. На його переконання, здоровий глузд і щирість завжди перемагають.)
Чи можемо ми сказати, що основним об’єктом сатиричного зображення в п’єсі є пан Журден? (Автор критикує також графа Доранта — збіднілого дворянина. Порівняно з Дорантом Журден щиріщий у своїх прагненнях, він простодушний і не підлабузнюється, як Дорант.)
Робота з текстом. Знайдіть і ще раз перечитайте комічні ситуації у творі. Поміркуйте і дайте відповідь
-Чому Журдена називають «комічним характером»?
-Чи можна назвати решту персонажів «комічними характерами»? Відповідь обгрунтуйте.
-Пригадайте комічні ситуації, дійовою особою яких є Клеонт. Як ці ситуації характеризують героя?
3. Висновки.
У п’єсі Мольєра панує атмосфера сміху. Драматург використовує сміх для викриття негативних рис людей і вад суспільства. Сміх у комедії має величезну виховну силу, бо з його допомогою автор показує справжнє обличчя людства. Сміх допомагає людям посміятися із себе, побачити те, чого вони раніше не помічали.
Сміх у комедії «Міщанин-шляхтич» має не тільки історичну основу: епоха Людовіка XIV давно минула, стосунки між дворянством і буржуазією нині не актуальні, а п’єса й досі подобається публіці. А це означає, що автор втілив у своїх персонажах не стільки індивідуально-конкретне, скільки те, що завжди було й буде притаманне людській натурі. Мольєр, як видатний майстер комедії, показав ті загальні недоліки, що живуть у людях і до сьогодні,— марнославство, лицемірство, невігластво, пихатість тощо.
Сміх Мольєра багатозначний за своїм змістом. Він то веселий, доброзичливий, життєрадісний, то викривальний, нищівний. Багатозначність сміху зумовлює розмаїття засобів комічного у п'єсі. У зображенні Журдена, пані Журден, закоханих автор віддає перевагу гумору та іронії. Глядачі весело сміються, коли кравець пояснює Журденові, що на костюмах аристократів квіточки мають бути розташовані лише голівками вниз, коли вчителі навчають Журдена гарних манер або коли його посвячують у «мамамуші». Викликає сміх і гумористична сцена сварки Клеонта й Люсіль, і кожна поява пані Журден, яка весь час лається. Тим часом при змалюванні образів аристократів застосовуються гостріші засоби комічного — сатира та сарказм. Якщо вчинки Журдена лише висміюються, то спосіб життя Доранта й Дорімени рішуче засуджується.
Мольєр був блискучим майстром комізму. Комізм у «Міщанині-шляхтичі» виникає і в окремих ситуаціях, в які потрапляють герої п’єси, і в їхніх висловлюваннях (яскравий приклад словесного комізму — «турецька» мова, вигадана автором). Проте комізм криється передусім у характерах персонажів і виявляється через їхні вчинки та діалоги. Не обмежуючись зображенням комічних моментів, драматург створив живі сатиричні образи, які не втратили свого значення і в наш час. Комічні ефекти в комедії Мольєра ґрунтуються на широкому використанні можливостей народного театру, що надає п’єсі особливої життєвості та дієвості.
Сміх у комедії «Міщанин-шляхтич» — це спосіб викриття лицемірної моралі та рабської психології суспільства, це вираження демократичної точки зору автора і моральний урок не тільки сучасникам драматурга, а й нашому сьогоденню.
4. Завдання.
Дати відповідь на питання 11 с. 255 (письмово);
Повторити вивчене, підготуватись до контрольної роботи за питаннями на с. 257-258;
До уваги учнів! Додаткові інтернет-ресурси, які допоможуть краще зрозуміти творчість Мольєра та зміст комедії "Міщанин-шляхтич"
https://www.youtube.com/watch?v=zMbipjjSYbg
https://www.youtube.com/watch?v=D0PmRSOY3QU (тут ви можете переглянути виставу "Міщанин-щляхтич" Московського театру Вахтангова ч.І)
https://www.youtube.com/watch?v=vlTN9vOGVmQ – вистава (ІІч.)
31.03.2020
Мета: продовжити знайомство із сюжетом комедії Мольєра; глибше зрозуміти зміст твору та його художні особливості; характеризувати та порівнювати героїв, розвивати образне мислення, коментувати художній текст.
Актуалізація опорних знань.
-Прийом «Пазли». З'єднати героя з його характеристикою. Робота в зошиті.
Журден Лицемірний і цинічний дворянин
Дорант Розумний і кмітливий слуга
Пані Журден Лицемірна і ница молода вдова
Ков'єль Тип сварливої дружини
Клеонт Тип міщанина, втілення марнолюбства
Дорімена Тип благородної людини, яка понад усе ставить честь і кохання.
-Подумайте над питаннями. Зробіть висновки.
=Хто такий пан Журден за своїм походженням? (Буржуа, чиї батьки були торговцями, але він соромиться свого походження і способу життя.)
• Яких учителів наймає пан Журден? (Музики, танців, фехтування, філософії)
• Навіщо йому це потрібно? (Уроки танців потрібні для того, щоб вишукано вклонитися маркізі, музики — бо «вельможне панство теж учиться музики»; фехтування гарне тим, що «...й боягуз може вбити свого супротивника, а сам завжди залишиться цілий», а вся «філософія» зводиться до одного: як краще написати записочку одній великосвітській дамі, маркізі Дорімені.)
• Яка риса характеру пана Журдена є провідною? (Сильне прагнення бути схожим на дворян.)
• Якими засобами Журден намагається стати таким, як дворянин? (Журден ладен багато заплатити за те, щоб люди ставилися до нього як до благородно народженого. Крім того, він ладен видати дочку навіть за турка, тільки щоб той був дворянином.)
• У чому ще, крім навчання, пан Журден намагається бути схожим на дворян? (В одязі, звичках, манерах)
• Які ще риси характеру пана Журдена ви би зазначили? (Кмітливість; самоприниження; простодушність; довірливість)
2.Характеристика образів комедії. Для глибшого розуміння змісту комедії.
Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: сім’ю, гроші, здоров’я. За своїм походженням Журден — буржуа, чиї батьки були торговцями, але він соромиться свого походження та способу життя. Головною рисою характеру пана Журдена є його манія, пристрасть до всього дворянського. Він прагне потрапити до вищого товариства, стати шляхетним дворянином. Безумовно, нікому не забороняється самовдосконалюватися. Однак пан Журден обрав хибний шлях та примарну мету, яку ніяк не можна назвати достойною. Він вирішив стати коханцем маркізи Дорімени і завдяки їй увійти до аристократичних кіл. Вершина його прагнень — бути прийнятим самим королем. Визначальна риса образу Журдена — марнославство (пихатість, гонористість). Мріючи бути таким, як дворяни, Журден ладен багато заплатити за те, щоб люди ставилися до нього як до благороднонародженого.
Граф Дорант – збіднілий дворянин, який утратив можливість, але не бажання «широко» пожити на чужий кошт. Недарма він позичає гроші в довірливого пана Журдена. Граф хоче поліпшити свої справи одруженням із багатою маркізою Доріменою. Але залицяння потребує грошей. Із цією метою Дорант використовує простодушного пана Журдена. Він схилив пана Журдена до думки, що Дорімена звернула на нього увагу і не проти прийняти його залицяння. Для цього шляхтича не існує моральних норм, і він у п’єсі виконує роль шахрая, який користується чужим гаманцем, обдурюючи його власника. Дорант домігся прихильності маркізи подарунками, тобто переконав її, що він багатий. Це і стало для маркізи головним у її рішенні одружитися з ним. У цьому прихована тонка насмішка над обома аристократами: маркіза шукає багатого жениха, а граф — багату наречену. Маркіза дає згоду на шлюб, бо вважає Доранта дійсно тим, за кого той себе видає. Її розчарування автор мудро виніс за межі комедії. Мольєр у комедії викриває таких спритних людців, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок іншої людини, як правило, нечесними методами.
Дорімена - молода вдова, яка прагне розкоші, світських розваг і хоче зробити вигідну партію. Образ маркізи Дорімени подано в сатиричному плані. Вважаючи графа Доранта багатим, вона погоджується вийти за нього заміж, радіючи, що заволодіє не тільки його серцем, а й майном. Проте Дорімена потрапляє у тенета власної розбещеності, її вади обертаються проти неї самої.
Пані Журден — дружина, в порівнянні з чоловіком розумна і начитана, обдурити не просто, відразу бачить підступ. Дружина Журдена, істинна представниця дворянства. Це розсудлива, практична жінка з почуттям власної гідності. Вона всіма силами намагається протистояти манії свого чоловіка, його недоречним претензіям: "Ти збожеволів на всіх цих примхах, муженьок. І почалося це у тебе з тих пір, як ти здумав водитися з важливими добродіями ". Всі зусилля пані Журден спрямовані на те, щоб очистити будинок від непрошених гостей, які живуть за рахунок її чоловіка і використовують його довірливість і марнославство в своїх цілях: «Ось що, гони-но ти своїх вчителів в шию з усією їх тарабарщиною»
Люсіль і Клеонт — освічені, чесні й добрі молоді люди. Вони не соромляться свого походження, понад усе цінують в людях моральні якості, чисті й високі почуття, борються за своє щастя. Клеонт не дворянин, але веде чесний спосіб життя й віддано служить державі. За свої високі моральні якості Клеонта винагороджено в п’єсі шлюбом з Люсіль. Дочку Журдена змальовано у творі менш виразно, але добре показано її привабливі риси — красу, людяність і здатність до високого кохання. Автор утверджує силу взаємних почуттів, що важать більше за титули і багатство.
Слуги Ніколь і Ков'єль представляють народні типи. Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги тверезо оцінюють події та людей, вони активніші від своїх хазяїв. Те, що всю «режисуру» розіграшу автор віддає Ков’єлю, підкреслює глибоку віру Моль’єра в народ, у його розум і творчі можливості, у здатність відновити справедливість.
3. Завдання.
Переглянути відеоролик "Образ Журдена в комедії Мольєра".
Схарактеризувати образ пана Журдена, використавши цитати, за такими ознаками:
· прагнення стати аристократом;
· бажання вчитися;
· спілкування з дворянами;
· піклування про щастя дочки;
· ставлення до свого минулого.
Повторити значення термінів сатира, сатирична розповідь, гумор, іронія, антитеза.
17.03.2020
Класицизм- літерно-мистецький напрям, що взяв за зразок античне мистецтво з дотриманням почуття міри, чітких правил, прагненням до гармонії та уявленням про прекрасне.
Для літератури класицизму характерні:
висока громадянська тематика;
суворе дотримання певних творчих норм і правил;
відображення життя в ідеальних образах.
Правила класицизму:
поділ літературних жанрів на високі та низькі. (Високі- трагедія, ода- урочиста хвалебна пісня в честь видатної особи чи події; низькі-комедія, байка.)
Використання особливого стилю мовлення для високих і низьких жанрів.
Дотримання правил трьох єдностей для драматичних творів: місця, часу і дії (події повинні відбуватися протягом одного дня, в одному просторовому місці і за одною сюжетною лінією).
Завдання. Опрацювати підручник с. 236-239. Скласти ментальну карту чи гроно "Класицизм". Дати відповіді на питання с. 239.
Читати зміст комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич". Переглянути відеоролики ютубу "Архітектура уласицизму".
19.03.2020
Актуалізація опорних знань. Пригадайте, що таке комедія? В добу класицизму комедія - це високий чи низький жанр?
Одним з найбільших драматургів Франції доби класицизму був геніальний комедіограф Мольєр. Вистави за його драмами донині викликають щирий сміх у глядачів.
Опрацювати підручник с. 239-243. Знайдіть і випишіть зі статті риси новаторства Мольєра-драматурга.
Анкета до вивчення комедії "Міщанин-шляхтич".
Твір. «Міщанин-шляхтич».
Дата написання. 1670.
Творча історія. У 1669 році король Людовік XIV приймав у своїй резиденції у Версалі турецьких послів на чолі з Солиманом-Агою. Турків змусили чекати, а потім прийняли їх у галереї Нового Палацу, що була прибрана надзвичайно розкішно. Король сидів на троні, а на вбранні короля було діамантів не менш як на 14 млн. ліврів. Однак Солиман-Ага ніяк не виказав свого захоплення. У нього був такий вираз обличчя, начебто в Туреччині всі носять костюми з діамантами. Поведінка турецької делегації не сподобалася королю. І він наказав придворному композитору і драматургу написати п’єсу, що висміювала б турків. Так був створений «Міщанин-шляхтич». Прем’єра вистави відбулася 14 жовтня 1670 р. в Шамборі.
Жанр. Комедія-балет.
Теорія літератури. Комедія – вид драми, в якій конфлікт, дія, характери, ситуації постають у смішних, комічних формах. Комедія-балет – різновид комедії, в якому поєднуються слово, танець, пантоміма, музика, образотворче мистецтво. Характерна для мистецтва XVII ст.
Тематика. 1. Зображення прагнення пана Журдена потрапити у вище товариство, стати шляхетним дворянином. 2. Викриття лицемірної моралі аристократії.
Ідея. Насмішка над невіглаством буржуазії і сатира на дворянство.
Основний конфлікт. Конфлікт між пристрастю і розумом.
Сюжет. Пан Журден – малокультурний міщанин, засліплений бажанням увійти до аристократичного світу. Він познайомився з марнотратним графом Дорантом і готується таємно від дружини прийняти в своєму домі маркізу Дорімену. Вчителі дають йому різні поради. Пан Журден чекає гостю в химерному костюмі. Він не дає згоди на одруження своєї дочки з Клеонтом. Тому юнак вирішив провчить пана. Перевдягнутий на турецького вельможу, він просить у пана Журдена руки його дочки. Маркіза тішиться. Комедія закінчується весіллям трьох закоханих пар: маркізи і графа, Люсіль і Клеонта, їхніх служниці і слуги, Ніколь і Ков’єля.
Композиція. Комедія складається з V актів. Перші два акти є експозицією: знайомимося з характером пана Журдена. Активні події розгортаються з ІІІ акту. Маркіза і граф розігрують пана Журдена на бенкеті (ІІІ, IV акти). Потім його розігрує Клеонт (IV, V акти). В V акті наступає розв’язка. П’єса побудована за типовою мольєрівською схемою.
Простір і час. Всі події відбуваються протягом одного дня в будинку пана Журдена.
Образи. Позитивні: пані Журден, Клеонт, Ковєль, Люсіль, Ніколь. Негативні: пан Журден, граф Дорант, маркіза Дорімена, вчителі.
Висновок. Мольєр у комедії викриває таких спритних людців, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших нечесними методами. Мольєр весело сміється одночасно і з тих, хто дає себе піддурити. Але комедіограф вірив у велику шляхетність людини. За його переконанням, здоровий глузд і щирість завжди перемагають. Це твір літератури класицизму.
Традиції класицизму.
Єдність місця і часу.
Протиставлення негативних і позитивних персонажів.
Викриваються соціальні та людські вади.
Новаторство Мольєра.
1. Наявні риси реалізму.
2. Комедія піднесена на нову висоту.
3. Мотиви поведінки обумовлені певним становищем людини у суспільстві.
4. Порушення трьох єдностей. 5. Використання традицій народного театру.
6. Введення балету та співів в структуру комедії.
7. Орієнтація на смаки не вищого класу, а широкої публіки.
Завдання. Прочитати комедію "Міщанин-шляхтич", знайти у прочитаних уривках приклади гумору, сатири, сарказму, іронії. (с.245-254). Переглянути відеоматеріали до уроку.