6-А

6-А клас

Зарубіжна література

30.03.2020

Тема: Позакласне читання

Бачення світу і людини в ньому у віршах І.С.Тургенєва «Собака», «Горобець».

Хід уроку

1. Знайомство з короткою біографією І.С. Тургенєва. (Додаток 1)

2. Поглиблення знань з теорії літератури.

Вірш у прозі – невеликий ліричний твір, наближений за формою до прози і водночас за ритмомелодикою, настроєвим характером, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом – до поезії.

Уперше до цього межового жанру звернувся французький письменник Ш.Бодлер («Малі поезії у прозі», 1869). Згодом його розробляли А.Рембо, І.Тургенєв, М.Горький, М.Коцюбинський, В.Стефаник, М.Черемшина, О.Кобилянська, Ю.Липа та інші. У вірші в прозі поєднуються миттєве враження і філософські узагальнення. Це надзвичайно гнучка і пластична форма, що дає можливість виразити внутрішні переживання, настрої і водночас передати суб’єктивне сприйняття світу, тобто сумістити внутрішнє та зовнішнє. Йому притаманна фрагментарність, спонтанність, відкритість сюжету тощо. Відомі такі різновиди віршів у прозі, як «акварелі», «етюди», «шкіци» тощо.

«Вірші в прозі» створювалися протягом 1877 – 1882 років. Письменник планував дати дозвіл на їх публікацію лише після смерті. Однак, давши дозвіл на друк, автор з великим хвилюванням очікував відгуків на них.

Жанр віршів у прозі був запозичений автором у західноєвропейських письменників. Спираючись на традиції французької літератури, Тургенєв вводить в російську літературу новий жанр: ліричний роздум (прозову елегію) чи коротку історію (маленьку новелу, анекдот з моральним висновком). Так з’явився новий прозовий жанр малої форми у російській літературі.

У 1882 році у дванадцятому номері часопису «Вісник Європи» з’явилася перша частина «віршів у прозі» з передмовою автора «До читачів»: «Добрий мій читачу, не пробігай цих віршів підряд: тобі, мабуть, нудно стане – і книга вивалиться у тебе з рук. Але читай їх вибірково: сьогодні один, завтра інший, - і якийсь із них, може, заронить тобі що-небудь в душу».

І. Тургенєв назвав свої ліричні мініатюри «Selenia» («Старече»). Але редактор замінив назву іншою, яка й залишилася назавжди – «Вірші в прозі». У листах Тургенєв іноді називав ці твори «Зигзагами», тим самим підкреслюючи контрастність тем і мотивів, образів та інтонацій, незвичайність жанру. Цей твір був схвально зустрінутий публікою і назавжди увійшов до золотого фонду світової літератури.

Тургенєвській манері «Віршів у прозі» наслідували такі російські поети і письменники, як К.Д. Бальмонт, І.А.Бунін, В.М.Гаршин, Я.П.Полонський.

3. Робота з таблицею «Вірш у прозі як межове жанрове утворення».

Зв'язок із прозою:

• Відсутність рим, віршового розміру, строфічної організації.

• Оповідний характер.

• Присутність розповідача.

• Сюжетність.

Зв'язок із поезією:

• Внутрішня ритмомелодика, чергування довгих та коротких відтинків ритмізованого тексту, тяжіння до фонетичної впорядкованості, регулятивності мовлення.

• Вираження переживань, настроїв, почуттів.

• Розповідач – ліричний герой.

• Основний сюжет становлять процеси внутрішнього життя особистості: плин думок, настроїв, почуттів(ліричний сюжет).

Глибокий ліризм, емоційність оповіді, стислість форми зближують їх з ліричною поезією. Емоційно-ліричний зміст і організуючий його прозаїчний ритм і утворюють оригінальний жанровий сплав: вірші у прозі.

У передчутті наближення смерті згадуючи минуле і роздумуючи про теперішнє, Тургенєв ніби ще раз задумується над тим, що ж він залишає тут, на землі. Давні роздуми про смисл людського життя і смерті, любові і мистецтва, молодості і старості заволодівають письменником.

Вони якнайкраще і найсильніше відбилися у віршах «Собака», «Горобець», «Жебрак».

4. Перегляд та слухання відео запису віршу І. Тургенєва «Собака»

https://www.youtube.com/watch?v=Z8HfKUxBnBc

5. Виразне читання твору І. Тургенєва «Собака».

Нас двоє в кімнаті: собака моя і я. На дворі виє страшна, шалена буря.

Собака сидить переді мною — і дивиться мені прямо в очі.

І я теж дивлюся їй в очі.

Вона ніби хоче сказати мені щось. Вона німа, вона без слів, вона сама себе не розуміє — але я її розумію.

Я розумію, що в цю мить і в ній і в мені живе одне і те ж почуття, що між нами немає ніякої різниці. Ми тотожні; в кожному з нас горить і світиться той же трепетний вогник.

Смерть налетить, махне на нього своїм холодним широким крилом …

І кінець!

Хто потім розбере, який саме в кожному з нас горів вогник?

Ні! це не тварина і не людина обмінюються поглядами …

Це дві пари однакових очей спрямовані один на одного.

І в кожній з цих пар, у тварині і в людині — одне і те ж життя тулиться лякливо до іншого.

Лютий, 1878 р.

6. Бесіда

- Назвіть героїв твору. (Собака і його господар.)

- Якою була погода в той час, коли відбувалася дія? (Була страшенна буря.)

- Що робили собака і господар? (Вони сиділи в кабінеті й дивилися один на одного.)

7. Творче завдання.

У тексті читаємо: «Він [ про собаку] неначе хоче мені щось сказати. Він німий, він без слів, він сам себе не розуміє – та я його розумію».

- Подумайте й сформулюйте, про що «хоче розказати» собака.

8. Бесіда.

- Що розуміє господар, дивлячись на собаку? (Людина розуміє, що між нею й собакою немає ніякої різниці, адже вони діти природи.)

- Що об’єднує людину і собаку? (У кожному з них «горить і світить один і той же тремтливий вогник».)

- Як ви думаєте, про який вогник ідеться у творі? (Герої – і людина, і собака – похилого віку, і цей вогник – це вогник життя, що тліє в кожному з них.)

- Як ви думаєте, як почуваються герої? (Дуже самотньо.)

- Як ви розумієте останні рядки твору?

9. Проблемне запитання.

- Як ви думаєте, що перемогло у творі: життя чи смерть? Аргументуйте свою думку.

10. Практичне завдання.

1) назвіть символи, які присутні у творі. Спробуйте розкрити їх значення. (старий - …, собака - …, буря - …, очі - …, вогник - … .);

2) проаналізуйте художні засоби, які використовує автор. (епітети - …, метафори - …, персоніфікації - …, антитеза - …, анафора - …, звукопис - … .);

3) визначте структурні елементи сюжету твору. (Зав’язка - …, кульмінація - …, розв’язка - … .)

11. Перегляд та слухання відео запису віршу І. Тургенєва «Горобець».

https://www.youtube.com/watch?v=JDwbNrWUQ4g

10. Виразне читання твору І. Тургенєва «Горобець».

Я повертався з полювання і йшов по алеї саду. Собака бігла попереду мене.

Раптом вона зменшила свої кроки і почала крастися, як би зачувши перед собою дичину.

Я глянув уздовж алеї і побачив молодого горобця з жовтизною близько дзьоба і пухом на голові. Він впав з гнізда (вітер сильно качав берези алеї) і сидів нерухомо, безпорадно розчепіривши крильця, які тільки почали проростати.

Моя собака повільно наближалася до нього, як раптом, зірвавшись з близького дерева, старий черногрудий горобець каменем впав перед самою її мордою — і весь кострубатий, спотворений, з відчайдушним і жалюгідним писком стрибнув рази два в напрямку зубастої розкритої пащі.

Він кинувся рятувати, він затулив собою своє дітинча … але все його маленьке тіло тремтіло від жаху, голосок здичавів і охрип, він завмирав, він жертвував собою!

Яким величезним чудовиськом повинна була йому здаватися собака! І все-таки він не міг всидіти на своїй високій, безпечній гілці … Сила, сильніше його волі, скинула його звідти.

Мій Трезор зупинився, позадкував … Видно, і він визнав цю силу.

Я поспішив відкликати збентеженого пса — і пішов, побоявшись.

Так; не смійтеся. Я обожнював того маленького героїчного птаха, схилявся перед любовним його поривом.

Любов, думав я, сильніше смерті і страху смерті. Тільки нею, тільки любов’ю тримається і рухається життя.

Квітень, 1878 р.

11. Бесіда.

- Де і коли відбувається дія? (На алеї саду, коли мисливець із собакою повертаються додому з полювання.)

- Від чийого імені ведеться оповідь? (Від імені ліричного героя, тому й вживається займенник «я».)

- Що схвилювало собаку Трезора? (Собака побачив маленького горобця, який випав із гнізда.)

- Якими були дії собаки після того, як він побачив пташеня? (Він повільно почав наближатися до горобеняти.)

- Яка несподіванка зупинила собаку? (З дерева зірвався старий горобець і каменем упав перед собакою.)

12. Робота з текстом.

Знайдіть у тексті описи двох горобців. Порівняйте їх.

13. Бесіда.

- Які асоціації виникають у вас, коли ви читаєте про відчайдушний вчинок старого горобця? ( Так захищають своїх дітей люди. Старий горобець асоціюється з батьком, а горобеня – з маленькою дитиною.)

- Як ви розумієте фразу: «Сила, сильніша за його волю, скинула його звідти»?

- Що викликало благоговіння оповідача?

- Який момент оповіді, на вашу думку, є найбільш емоційним?

- Як ви вважаєте, яке речення можна вважати смисловим центром оповіді?

14. Практичне завдання.

Визначте, які художні засоби використовує автор у творі. (епітети - …, повтори - …, окличні речення - …, незакінчені речення - … .)

15. Дослідницька робота.

1) Складіть порівняльну характеристику новел «Собака» і «Горобецю». Визначте, що спільного є між цими двома творами. (В обох творах існує межова ситуація між життям і смертю. Та життя перемагає.)

2) Визначте художні особливості даних творів.

- це вірші без розміру і рими;

- майстерне вираження почуттів і переживань зближує їх з ліричними творами;

- відсутні детальні описи, докладні характеристики персонажів;

- текст членується на невеликі абзаци.

Висновок.

«Вірші у прозі» дослідники називають «лебединою піснею» І. Тургенєва. У них – роздуми мудрої людини про сенс людського життя, про все живе, що існує у цьому світі, про молодість і старість. Герой –оповідач згадує минуле, аналізує сучасне, замислюється над тим, що він залишить після себе.

Отже, вірші у прозі І.С.Тургенєва актуальні і сьогодні, так як порушують загальнолюдські проблеми і утверджують моральні цінності доброти, милосердя, гуманності, духовності.

Домашнє завдання (до наступного уроку позакласного читання)

1) читати, переказувати оповідання Р. Бредбері «Все літо в одному дні»;

2) дати відповідь на проблемне запитання. Як ви думаєте, чого не вистачило людям майбутнього в їх надрозвиненому світі?

3) Інтернет ресурси:

Фільм за мотивами оповідання Р. Бредбері «Все літо в одному дні»:

https://www.youtube.com/watch?v=cA9j_njWvL8

https://www.youtube.com/watch?v=pGa3a3NjtmQ

Аудіокнига Р. Бредбері «Все літо в одному дні:

https://www.youtube.com/watch?v=Wo9neW6QNtA

Додаток 1

ІВАН ТУРГЕНЄВ

КОРОТКА БІОГРАФІЯ

Іван Тургенєв (1818 – 1883) – знаменитий російський письменник і поет, публіцист і драматург, класик російської літератури 19 століття.

Народився Іван Сергійович Тургенєв 28 жовтня (9 листопада) 1818 року у місті Орел у дворянській сім’ї.

Першу освіту отримав в маєтку Спаському-Лутинові. З 1827 роки сім’я переїхала до Москви, де Тургенєв навчався в приватних пансіонах Москви.

У 1833 р. він вступив до Московського університету, а наступного року перевівся уПетербурзький, у якому закінчив у 1837 р. словесний відділ філософського факультету.Також навчався закордоном, після чого подорожував по Європі . Навчаючись на третьому курсі інституту, в 1834 році Тургенєв пише свою першу поему під назвою «Стено».

У 1841 році, повернувшись до Росії, займався науковою діяльністю, написав дисертацію і отримав ступінь магістра філології. Потім, коли потяг до науки охолов, Іван Тургенєв служив чиновником у міністерстві внутрішніх справ до 1844 року.

У 1843 році Тургенєв знайомиться з Бєлінським, у них зав’язуються дружні відносини. Під впливом Бєлінського створюються, друкуються нові вірші Тургенєва, поеми, повісті, серед яких: «Параша», «Поп», «Бретёр» і «Три портрети».

З 1847 року, на запрошення Некрасова, в перетвореному журналі «Современник» виходять його «Сучасні нотатки» і перші глави «Записок мисливця» («Тхір і Калинич»), які принесли автору величезний успіх, і він почав роботу над рештою розповідями про полювання.

Робота в «Современнике» принесла Тургенєву багато цікавих знайомств, в журналі також друкувалися Достоєвський, Гончаров, Островський, Фет та інші відомих письменники.

У 1847 році разом зі своїм другом Бєлінським їде за кордон, де стає свідком лютневої революції у Франції. Наприкінці 40-х – початку 50-х років активно займається драматургією, пише п’єси «Де тонко, там і рветься» і «Нахлібник» (обидва – 1848), «Холостяк» (1849), «Місяць у селі » (1850) , « Провінціалка » (1851), які ставляться на театральних сценах і мають успіх у публіки.

Тургенєв перекладав на російську мову твори Байрона і Шекспіра, у них він вчився майстерності володіння літературними прийомами .

У серпні 1852 публікується одна з найголовніших книг Тургенєва – «Записки мисливця». Після смерті Гоголя Тургенєв написав некролог, за який Іван Сергійович був відправлений на два роки у заслання в рідне село. Існує думка, що справжньою причиною заслання стали радикальні погляди письменника, а також співчутливе ставлення до кріпаків, яке він висловлював у своїй творчості.

Під час заслання Тургенєв пише оповідання «Муму» ( 1852). Потім, після смерті Миколи I, в пресі з’являються найбільш відомі твори Тургенєва: «Рудін» (1856), «Дворянське гніздо» (1859), «Напередодні» (1860) і « Батьки і діти» ( 1862).

До інших відомих творів письменника можна віднести: романи «Дим» (1867) і « Новина» (1877) , повісті та оповідання «Щоденник зайвої людини» (1849), «Бежин луг» (1851), «Ася» ( 1858), «Весняні води» (1872 ) та багато інших .

Восени 1855 Тургенєв познайомився з Львом Толстим, який незабаром опублікував оповідання «Рубка лісу» з присвятою І. С. Тургенєву .

З 1863 роки виїхав до Німеччини, де знайомиться з видатними письменниками Західної Європи, пропагує російську літературу. Працює редактором і консультантом, сам займається перекладами з російської мови на німецьку та французьку і навпаки. Він стає найпопулярнішим і читаним російським письменником в Європі. А в 1879 році отримує звання почесного доктора Оксфордського університету.

Саме завдяки старання Тургенєва були переведені кращі твори Пушкіна, Гоголя, Лермонтова, Достоєвського, Толстого.

В кінці 1870-х – початку 1880-х років швидко зросла його популярність, як на батьківщині, так і за кордоном. А критики стали зараховувати його до кращих письменникам століття. З 1882 року письменник почав хворіти. У результаті болісної хвороби (саркоми) він помирає 22 серпня (3 вересня) 1883 року в Бужівалі (передмістя Парижа). Тіло його було привезено до Петербурга і поховано на Волковському кладовищі .