1
№166 (18.07.2006) - РОБОТА
”Якщо зварювальник зробить шов халтурно, біди не оберешся”
800 доларів заробляє майстер, який уміє варити труби під тиском
Анатолій Кабиш зварювальником працює 33 роки (фото: Андрій Шматов)
Зварювальників можна назвати елітою у будівельних професіях. Вони заробляють удвічі-тричі більше, ніж мулярі чи слюсарі. Та й на пенсію йдуть не в 60, як усі, а в 55 років. Столичні кадрові агентства пропонують роботу на будівництві у сусідніх Чехії та Польщі. Легальне працевлаштування і щомісячний заробіток $500–1200. Хоча досвідчений майстер може отримувати стільки ж, не їдучи на край світу.
— Часто люди переоцінюють свої уміння, — розповідає провідний інженер відділу реалізації проектів київської фірми ”Екватор КТВ” Олег Єфімов, 46 років. Його компанія шукає на роботу зварювальників. — Телефонує за оголошенням чолов’яга, каже, що виконує будь-які зварювальні роботи. З’ясовується, він працював у ЖЕКу й окрім пайки мідних та зварювання металевих труб практично нічого не робив.
Знайти кваліфікованого спеціаліста, який уміє варити труби під тиском, знає сучасні технології і працює з новими матеріалами, важко, — зітхає Олег Валентинович. — ”Екватор КТВ” — компанія специфічна.
Ми встановлюємо кондиціонери, теплопостачальну і вентиляційну техніку на підприємствах, оснащуємо нею офіси й котеджі ”нових українців”. Здаємо об’єкти ”під ключ”. Якщо зварювальник зробить шов халтурно, труба потече і біди не оберешся. Одна офісна кімната коштує десятки тисяч доларів! Тому беремо на роботу фахівців як мінімум із чотирирічним досвідом. На початку пропонуємо 400 доларів. Згодом зварювальник може заробляти і 800.
51-річний Анатолій Кабиш працює у цій компанії вже другий рік. У нього 33-річний досвід зварювальних робіт. Приїхав у столицю із Запоріжжя.
Житло доводиться винаймати, та й з родиною бачиться раз на кілька тижнів. Однак пан Анатолій не ремствує. Їхав у Київ не лише заради заробітку. Тут більше можливостей освоїти сучасні технології, розповідає він.
Раніше зварювальників випускали ПТУ. Тепер більшість училищ позакривали, компаніям доводиться самим готувати молодь, на виробництві.
— На навчання учня йде близько трьох місяців, — каже Кабиш. — Спочатку його треба навчити відрізняти метал від шламу, а вже потім професійно варити шви.
Один з його колишніх вихованців 29-річний Сергій Куліш працює з паном Анатолієм в одній бригаді. Роботою хлопця задоволені. Хоча було б непогано, щоб він здобув відповідну освіту, кажуть авторитетні колеги.
Кваліфікованих зварювальників шукають і потужні будівельні компанії. Головний інженер українсько-німецького будівельного підприємства ”Бауер-Альтіс” Володимир Литвиненко розповідає, що їхній фірмі конче потрібні зварювальники до 35 років, які мають 4–5 розряди і досвід роботи з арматурою та відновленням зношеного бурового обладнання. Бажано, щоб умів ще й монтувати залізобетонні конструкції. Але знайти таких фахівців непросто, в основному звертаються 40–50-річні. Хоча заробітки непогані — початкова платня $400.
— Головне у цій справі — акуратно і якісно варити шви, — розповідає колишній зварювальник Юрій Женжера, 43 роки. Він відпрацював за фахом більш ніж п’ять років. Спершу на авторемонтному заводі, потім на станції технічного обслуговування автомобілів. Змінив роботу через стан здоров’я.
— Цінуються фахівці, які ладять і з газозварювальним апаратом, і з автоматичною та напівавтоматичною електрозваркою. А розряд — справа несуттєва. Ще в радянські часи, маючи третій розряд, варив краще, ніж дехто з колег із четвертим. Відповідно, й заробляв більше, — згадує чоловік. — Добрий зварювальник уміє працювати з різними матеріалами. Наприклад, ті, хто встановлює бронедвері, — з металами, які важко різати. На цій роботі теж можна заробляти не менш ніж 500 доларів. Встановлення одних дверей коштує близько 50 доларів.