NaMastu

 08 квітня 2012 рік

 Про Місто і Масти.

 Родився я у 1969 році у м.Чернівці. Моменту народження не памятаю, Батьки розповідали, ну і документів цьому масса (свідоцтво про народження, наприклад). Люди кажут, що у тому році, влітку, у районі Міста, був великий паводок. Весілля змило, Наречений з Нареченою втопились, горе людям, не дай Бог такого зазнати. Вода так піднялась, що не досягала пару метрів до того місця мосту, де ходять люди і їздять машини. Зараз цей міст стоїть поруч з новим, біля дріжзаводу, Австрійці його ще збудували, на дубових сваях закріпили залізобетонну основу, поверх якої залізо клепане, як в башті Єйфеля, настелили. Дамби, яка захищала Місто, тоді ще не було, і вся вода розлилась на обидва від мосту боки. Після цього збудували Дамбу, і, при паводках, вода підтоплює тільки лівий берег ріки.

 Їздив в дитинстві до Бабусі з Дідусем (батьків Мами, які мешкали в Чернівецькій обл., бо були ще і у Львівсквй обл. - батьки Тата, до них також часто їздив, але іншою дорогою), до дріжзаводу, де знаходилась Автобусна станція, тролейбусна лінія ще не була прокладена (зараз вже є). Міст через Прут, потрібно було переходити пішки. І ось, в гарну погоду, під мостом було два русла. В одному течія швидка, а в іншому її майже зовсім не було. Мені подобалось стояти на мосту і дивитись як по мілкому руслі "стоячої" прозорої води, плавають риби, великі і малі (найбільші, які я там бачив з мосту [а це приблизно відстань до води в метрів 10-14 не міряв, на око по памяті прикинув], були 40-50 см, я сам тоді може з метр мав, а може й ні). Плюнеш, бувало, а вони всі з різніх боків з великою швидкістю до слюни, яка вдарившись о воду коливання викликала, підпливали. Але не допливаючи до неї зупнялись і починали хаотично переміщуватись у водному середовищі, розуміючи, що нічого їстівного з неба їм не впало. А мені, малому, цікаво було спостерігати цей перехід, від ціленаправленого руху, і до хаотичного, причому в рибному середовищі, спостерігаючи їх дії зверху, ніяких "аварій", свого роду зіткненнь між рибами, я не помічав.

 Недавно книгу документальну прочитав, про джунглі Непалу. Там Росіянин один, розповідав про свої враження від спілкування з місцевим населенням. Описував він багато подій, учасником яких він, разом із співвітчизниками й був. Цікаво він розповідав про те, як експедиція (я так зрозумів що Росіяни там займались геодезичною розвідкою, з ціллю, в майбутньому, побудови автомобільних доріг) святкувала роковину Жовтневої революції 1917 року. Було запрошено декілька поважних гостей, серед яких був і колишній Прем'єр міністр Непалу. І ось, коли Пожилий чоловік, Державний діяч у відставці, проголошував тост, він зауважив що подібність, візуальна, між Росіянами, і ними, Дітями гір, дуже велика - ніс, очі, губи - обличчя загалом. І ще він зауважив, що вимова такого слова, як НАМАСТЕ, також дуже подібна. Я не чув як вимовляють Намасте корінні жителі Непалу (віросповідання у них - Буддизм і Індуїзм, а слово намасте вживається в процесі привітання людей, і при цьому долоні рук складаються між грудьми пальцями да голови і торцем до тулуба), але, можливо, якщо я не помиляюсь, в російській мові літера Э не пишеться після приголосних, за деякими виключеннями, і в Абревіатурах, наприклад - "Тепло-Электро Станция - ТЭЦ". Намасте написане по Російськи, можливо звучить, як - [НАМАСТЭ].

 В Україні є таке дієслово - МАСТИТИ, і давайте розберемо його значення і значення похідніх від нього термінів. Воно означае рівномірно розподіляти щось густе, тягуче, по твердій поверхні. Наведу приклад - "Йшов Голодний 43 рік. У деяких людей небуло навіть самого головного - Хліба. Тоді вони діставали ножики і МАСТИЛИ Вершкове Масло на порізану Твердокопчену Ковбасу". В цьому прикладі передостання літера з Т змінена на Л. Це означае що з невизначеного дієслова теперішнього і майбутнього часу воно перетворилось у частково визначене минулого часу (це як по англійськи закінчення ED). А тепер приберемо суфікс ИЛ і получимо пропозиційне дієслово МАСТИ, наведу приклад у реченні: "Масти шпатлівку на стелю рівномірно", повчає вчитель маляр свого учня. Коли пропозиція відноситься до множини людей, або до однієї, але більш старшої за віком, закінчення дієслова замінюється суфіксом ІТЬ, приклад наведу з українскої метафоричної пропозиції: "Мастіть собі голову...". Але якщо ще й допишем префікс НА, у випдку коли звертаємся з пропозицією до однієї, рівної собі за віком, людини, яка не обтяжена офіційним саном, тоді утворюється пропозиційно-спонукальне значення, наприклад: "НАМАСТИ тіло болотом..." - при лікуванні Грязями. І ось одна літера змінена, а яка разюча різниця у значенні терміна "НАМАСТЕ".

 Тепер давайте розглянемо вищезгадану метафору - "Масти собі голову...". Суть її така: "Думай сам/сама...". Приклад застосування:

 Одна людина, більш мудра (як вона собі думає), за іншу, щось радить по питанню, з яким до неї звернулась остання, чи з власної ініціативи, не має значення. І ось та людина, якій щось порадили, не виконала правильно пораду, по причині нерозуміння, або з власної ініціативи (необачності або небажання), це не має значення. В результаті її дій, виникає деяка, як на її розсуд, проблема. Тоді вона вже ціленаправлено звертається до тієї людини, пораду якої намагались виконати, з деяким проханням щось порадити знову, або навіть з претензією. Так ось, в житті бувають випадки, коли на це деякі люди, які потрапляють за критерієм у вищеописану категорію, можуть відповісти метафорично, про вищезгадану мастіку на голові. Але це тільки в Україні. Скажімо у народів Близького Сходу, я в "Історіях єврейського Народу" читав, це Книга така стара, існує звичай посипати голову попелом. Виникає питання - А чому ПОСИПАТИ? Як на мою думку, одна із можливих відповідей така:

 Народи південного-східного Середземномор'я розвивались у складних кліматичних умовах, а саме обмежена кількість прісної води. А тому, коли одна людина, не слухала іншу, більш досвічену в якомусь конкретному питанні, і натворила якихось "делов", і ще після цього набиралась сміливості з претензією звертатись до радника, чиї поради були виконані некоректно, то той, в свою чергу, міг запропонувати посипати їй попелу на голову, а іноді навіть і власноруч це зробити. Але в Україні-ж питної води достатньо. І ось у таких випадках, щоб попіл з голови вітром не здуло, його розводили водою, після чого цією сумішю і МАСТИЛИ, чи то собі, чи то комусь іншому, за бажанням останнього, голову. Ось така в мене версія виникнення цього вислову. Який з Народів раніше застосовував такий спосіб проведення часу, а який пізніше, це вже інше питання, кожен нехай сам собі і вирішує.

 Україна вже давно бореться за незалежність. Ще у 18 році, одразу після Більшовицької революції, були спроби створити незалежну державу. Спроб було маса, і новоутворених Держав, також: ЗУНР, УНР, Директорія, КУР (кажись Карпатська Українська Республіка, а може автономна, тоді КАР вийде). Щоб наглядно показати як проходили переговори, я зробив фотографію круглого столу, за яким і велось спілкування-поділ Земель нинішньої правобережної України. По центру стола - стакан-фужер, який уособлює собою Мирні переговори (це по типу як у Північно-Американських Індіанців - трубка Миру, здається з Табаком, а може і з яким іншим Зіллям, - Історія такі факти замовчує).

Не по темі, але...

 По кругу розташовані металеві предмети, які вже побували (деякі разом, деякі окремо в порядку черги, але також не в одиночку) в румунському Стакані-Фужері (до речі, в сосуді, натуральна, харчова, Лимонна Кислота високої концентрації, розведена відфільтрованою, у 9-ти рівнях, водою). По кутам уявного чотирикутника, розташовані металічні предмети, які ще не побували в Кислоті (фото зроблене недавно, але напишу по секрету, що і Лей 93 року, вже також побував в кислоті, але у свіжорозведеній, та став, як і 5 бань, такий самий рожевий). П'ять Бань я поклав на спід стакану, і прогнозував, що у кислотному середовищі, Мідь з поверхні монети (яка по кольору збігалась з 1 Лейем, який можна спостерігати у лівому нижньому кутку фотографії)  емігрує на Білу поверхню срібної монети.

 Цим думав "вбити двох зайців". По перше подивитись чи біле коло, яке можна було спостерігати в центрі монети - це дійсно цільний інородний стрижень, який пронизує її наскріз, а не більш легкий метал, який при виливанні монети, по закону синергетики, самооргнізувався в коло у найвищому і найгарячішому місці, яке, як правило за цим самим законом, знаходиться в Центрі активного середовища (треба враховувати і текучість матеріалу, по відношенню до форми, в яку він заливався, або сплавлявся, яка в свою чергу, залежить від співвідношення термостійкості цих матеріалів. Скажімо якби прогин був-би вниз, по відношенню до горизонту, то більш легкі і тугосплавні метали, в сплаві монети, розподілились-би по колу, на границі з формою, а більш тяжкі, і так само більш тугоплавкі - відповідно у центрі, і навпаки, якщо відношення термостійкості форми і сплаву змінити обернено-пропорційно,). І по друге, - рівномірно покрити монету міддю, щоб зберегти її від впливу Сірки, до якого срібло дуже охоче, адже в наш-то час вона вже по рукам не ходить, і її можна показувати тільки як музейний експонат.

 Але все сталось, не так як гадалось. Залишки міді з моїх попередніх дослідів, які частково покривали Аверс срібної монети, чи-то анігілювались, чи-то колір змінили (до речі на фото чітко видно місця на профілі Пауля Гінденбурга, де до реакції був червоний колір, місце покриття стало навіть трохи білішим), не прогнозований процес стався. можливо тому, що у старому розчині багато вільних іонів з різних металів знаходилось, або мідь у Банях не так структурована, і не в таких пропорціях, як у Жетоні зв'язок

 Фото "круглого стола", з "охороною по периметру", можна побачити перейшовши за посиланням:

https://sites.google.com/site/dutkes/tiguranepol