ДіаМат

04 травня 2015 року

 Про твір радянського інституту філософії.

 На превелику мою радість, у студентські роки будучи 17 років "отроду" я не спотворив своє мислення "белібердою" наступного характеру. Але я розумію, що багатьох моїх ровесників, а також людей дещо старших мене за віком, ця інформація, викладена мною на семи фотографіях - не оминула стороною в часи їх студентства, маю на увазі - СТАЦІОНАРНОГО. 

Тобто "Діалектичний матеріалізм" був єдиним і обов'язковим предметом з філософії, який викладався у всіх ВНЗах бувшого Союзу Рад. І ось ставши вже людиною ближче до середнього віку, я отримав змогу поверхнево ознайомитись з даною інформацією. До чого веду, діалектика, як пишуть самі творці підручника, у древній Греції - мистецтво вести діалог, знаходячи в судженнях опонента протиріччя і вказуючи йому на них. Звісно вести діалог з людьми, які на сьогоднішній день вже напевно мертві - книга видана в 1954 році - безглуздо, але викласти деякі думки у вигляді тексту, в яких буде дана характеристика суджень з книги - доволі реально.

 Почну з еклектики. На сторінках 88-89, що я зафіксував на першому фото, мова йде саме про це. Тобто Гегемоном комунізму  засуджується "сіра посередність". Одразу стає зрозумілим, що людина дуже радикально налаштована, і займає позицію вкрай лівих політичних поглядів. Але розглядаючи такі дії з точки зору "золотої середини", одразу стає зрозумілим, що такі дії можливі тільки за наявності вкрай правих політичних сил в суспільстві тих часів. Тобто Гегемон намагається затягнути в свої сіті, як павук, чи рибак, декого саме з такої середини, роблячи ставку на їх честолюбство, якщо таке має місце. Як показує історія йому це вдалося. Але на час створення книги Гегемон вже лежав у саркофазі на Красній площі, а його послідовники, як приклад, приводили розвиток суспільства, де еклектичним збором вважалось поєднання географічного положення, щільності населення, буцім-то це все немає ніякого відношення до способу виробництва матеріальних благ. А чому? Обґрунтування цьому у книзі немає. Ось на попередній сторінці, мною було яскраво приведено приклад ЕКЛЕКТИКИ, коли я максимальний вік людини прирівняв до кількості елементів у таблиці Менделєєва, співвіднісши кожен з одним роком життя. А от якраз приклад з книги зовсім не є еклектичним  зібранням стану речей в суспільстві, бо ці явища безпосередньо взаємопов'язані між собою і впливають на розвиток останнього.   

 Йдемо далі, Вчитель Гегемона російського комунізму на сторінці 101, сьомої з фотографій у посиланні вище, пояснює текстом що таке ВИПАДОК. Цікаве пояснення, німець, фабрикант, і як наслідок - дуже тверезий погляд на життя, але як на мою думку - трошки вузьке бачення картинки світу. З моєї точки зору. Якщо прийняти до уваги таку гіпотезу, що життя кожної людини після певного завершення циклу починається з нуля, по новій, то ці всі речі про які писав соратник творця "Капіталу", цілком можуть бути і необхідними... Для того щоб дати характеристику поняття Випадок, не потрібно так глибоко копати. Будь-яка закономірність зафіксована людьми у вигляді власних знань чи текстової інформації - описує певну кількість взаємопов'язаних між собою факторів, які зумовлюють протікання процесу саме таким чином, а не інакше. А от коли привноситься новий фактор, який раніше не задіювався - то протікання процесу дещо змінюється - і до вивчення цього останнього фактору, його прийнято називати випадком.  Але його можуть і не вивчати, і тоді, в подальшому, його (фактору) дія так і буде розглядатись як випадок.

 Ще одне зауваження з приводу того, що в цьому світі можливе для спростування будь-яке з виду дуже фундаментальне твердження. У діаматі постійно повторюється, що всі закони мають об'єктивний характер, тобто не залежать від волі людини. А хто тоді ці закони відкриває? Роботи? Андроїди? Тобто для відкриття того чи іншого закону - уже потрібна наявність людської волі! Безвільна людина не відкриє жодного закону, бо перед нею насамперед стоїть одна задача - здобути собі волю. Хтось може заперечити, - мова не йде про відкриття, мова йде про дію того чи іншого об'єктивно існуючого закону. Тут у мене два варіанти: 1) Якщо мова йде про закони суспільства (право,мораль і т. і.) в якому ми живемо, то тут без волі до їх виконання всіма людьми вони не будуть діяти об'єктивно - тобто потрібна наявність людської волі; 2) Якщо мова йде про природничі науки, то протікання тих чи інших процесів у фізиці і хімії завжди ініціюється тими самими людьми, задля здобуття певної матеріальної вигоди, адже який сенс в законі якщо ти його не починаєш використовувати на благо самого себе і людства загалом. Якщо користуєшся - присутня воля, а якщо ні - значить і воля відсутня. Але тоді це не закони, а мертва текстова інформація на носіях як ото книги чи комп'ютерні накопичувачі.

 Можливо на пірамідах в різних місцях Земної кулі і зафіксовані певні Закони, але зараз вони не діють, тому що ті хто їх зафіксував жили в іншу епоху, у них були інші інтереси, можливо інше навколишнє середовище. Але сучасники сьогодення розшифрувавши їх за допомогою вольової праці, можливо й зможуть скласти до купи ті всі умови які вказані у письменах, і відтворити дієздатність тих чи інших розшифрованих законів древності. Але знову ж таки - без Волі Людини цей процес неможливий, і саме найголовніше - НІКОМУ НЕ ПОТРІБЕН. З моєї точки зору об'єктивність з діамату це такий демагогічний прийом, за допомогою якого вводились в оману мільйони людей, і як підтвердження цього факту - коротке життя цієї філософії, в історичному розумінні.

 Ну і закінчити цю сторінку хочу наведенням прикладу вершини еклектики, щоб показати гіпотетичному читачу різницю в моєму розумінні цього терміну, і того лівого радикала з учнями, які як на мою думку, навели не зовсім вдалий приклад для характеристики цього поняття. Мова піде про продовження інформації з попередньої сторінки НіЙа-ХУ? А саме про легендарну Першолюдину, там я математично намагався вивести обґрунтування довгого віку цієї істоти. Хто не читав нагадаю. Мова йде про певну матрицю закладену в кожній людині при її народженні. Ця матриця в кількісній характеристиці напряму залежить від двох факторів: 1) відкритих стабільно існуючих хімічних елементів у таблиці Менделєєва; 2) кількості людського населення в Сонячній системі; - на момент народження тієї чи іншої людини. Тобто - кількість відкритих елементів я прирівняв до кількості Земних років, які проживе той чи інший індивід, але повинен бути ще один впливовий фактор - народонаселення Землі, а в майбутньому, чи то пак минулому, адже Біблія книга про минуле, то можливо і на інших планетах, або планеті.

 Пишу або, бо прийшла в голову одна ідея, на підставі інформації яку я почерпнув у тому-ж таки "Діаматі" за 1954 рік. Там на одній з сторінок, мова йде про поглинання ядром атому найближчого електрону, при цьму протій перетворюється в нейтрон з виділенням деякого нейтрино. При цьому процесі всі електрони атому зміщуються в бік ядра останнього на один рівень, оголюючи крайній, або граничну оболонку, як завгодно. Еклектично перенесемо цю дію на Сонячну систему. Сонце - ядро, Планети - електрони. Виходить ми живемо в атомі Кисню. І от уявіть собі, що Сонце поглинає Меркурій, відповідно на його місце стає Венера і так далі. Юпітер ущільнюється і стає, перейшовши через Бар'єр, Марсом. Бар'єр це ті стовпці, які у вигляді астероїдного поясу спостерігають астрономи сучасної Землі, і про які я згадував на сторінці цього сайту ПроКолесо. Так ось, у людства постає дилема, чи скакати разом з Землею на місце Венери, чи відряджати експедиції в космос і готувати плацдарм свого розвитку на Марсі, маю на увазі збагачення оного киснем, органікою, водою, а також біологічними видами.

 Але можливий і третій варіант, залишити все так як є, і відремонтувати існуючі планети дещо пришвидшивши їх хід.

 Але це вирішувати не нам, а нащадкам, адже і саме Сонце кудись летить, така думка існує у астрофізиків сьогодення. Так ось, для того щоб на підготовлену планету відправити Першолюдину, людство повинно вийти в космос і жити на штучних станціях. Щоб було все як у казці, потрібне населення має складати 38 мільярдів, а стабільних елементів повинно бути синтезовано 1207 штук. І ось тоді прийде на світ Адам. Але самець без самки - містика - або гермафродит. А ми ж всі люди, звикли жити парно, іноді незалежно, як по настрою. Тобто потрібна ЕВА. І ось щоб еклектично приплести до купи ще й ребро з книги, повернімось до нашого ідеального тіла а саме гексаедра, або КУБа. Зрозуміло, що таку точність елементів і населення досягнути в край тяжко, щоб вийшов строгий КВАДРАТ. Нагадаю - 1207 Земних років еквівалентні приблизно 38 мільярдам секунд, еталоном одної з яких є розпад Цезію №? - забув. Тут і згаданий Випадок заважатиме необхідності, тобто можуть бути деякі відхилення.

 І ось на це відхилення, в меншу чи більшу сторону, і розраховано наявність продукування жіночої статі. Тобто, задля того, щоб тіло було ідеальним, потрібно щоб 8 вершин КУБа лежали строго на сфері одного ШАРа - а це єдина форма у Всесвіті, до якої можливе застосування терміну Синергетика. А якщо в розмірах прямокутника існує різниця між розмірами його сторін, то відповідно і куб на ньому не збудуєш, вийде паралелепіпед. Цю різницю, да не зляться на мене феміністки - заповнюємо жінками, таким чином, щоб збільшивши чи зменшивши ребр0 у тіла, та з двох паралелепіпедів отримати Куб.  Приклад: пропорції прямокутника [люди х елементи] - 2х3. Щоб вийшов Куб потрідно два паралелепіпеда 2х3х3 та 1х3х3 скласти до купи. Процентне співвідношення у прикладі дорівнює 33.33% до 66.67%.

 Ось тоді наступить рівновага і гармонія. Можливий такий стік обставин, коли, чи людей вже буде 38 000 000 000 а елементів тільки 600, чи навпаки елементів синтезують вже 1207, а людей житиме тільки 19 000 000 000, і тоді в такому випадку 51% об'єму ідеального тіла (куб) належить чоловікові, а решта 49% жінці, задля утворення в сумі правильного гексаедра. Це я описав серединні варіації, але можуть бути випадки як і у Ілліча - крайнє ліві, або як у Жани Д'арк - крайнє праві. Залишилось тілки знайти причину, по якій людство, і як уособлення ідеальної людини з реальними своїми копіями у піка і тера світах, знайде привід, задля того, щоб цю парочку послати на освоєний роботами плацдарм на Марсі. Адже умови там будуть вже сприятливі для існування реальних біологічних організмів, з ідеальними своїми копіями в піка і тера світах.

 Що це буде? хто знає, можливо Макінтош з логотипом "укушене яблуко" - дуже виросте, а Адам по наученню Єви доведе його до банкрутства,.., або ж гідропонні штучні сади понищить на станціях - тут фантазувати можна до безкінечності, і саме таку причину прийнято називати ВИПАДКОМ, тому що безглуздо вважати необхідністю необдумані дії людини, які призводять до непередбачуваних результатів. А саме відрядження цієї парочки на Землю, для них самих виглядає непередбачуваним, тобто випадковим, тоді як з точки зору ІДЕАЛЬНОЇ ЛЮДИНИ, яка є уособленням ЛЮДСТВА загалом, така "звёздная командировочка" (майже як у радянському кінофільмі) виглядає у світлі викладенної вище інформації - цілком закономірною - тобто необхідною. Тут я намагаюсь пояснити суть єдності протирічь у термінах випадковість і необхідність на одному й тому самому прикладі розглядаючи його під різними кутами огляду...

 Ось це я називаю ЕКЛЕКТИКОЮ. А то в діаматі щось пишуть, а реальних прикладів з її застосування приведено не було...

5 число, рік і місяць той самий.

 Добавив два фото з вищезгаданного підручника у папку на гуглдиску в яку можна потрапити перейшовши за посиланням на початку сторінки. 

Як на мій погляд у творців підручника дещо хромає логіка. Адже кожне поняття відповідає певному терміну у мові, і якщо цей термін вживати не за призначенням то виходить нісенітниця. Але головне що на кожній 5-10 сторінці не забули згадати про загальносуспільний характер на засоби виробництва - ось це, мовляв, небаченний до цих пір прогрес. Таке назойливе повторювання нагадало мені анекдот, правда дещо нецензурного характеру. Може хто чув - то зрозуміє. Там мова йде про Івана-Дурня, який хотів добитись прихилення Василиси-Царівни, приходить до Змія за порадою, мовляв чув він про траву чарівну, а Змій йому Лопату як засіб радить, мовляв - тюк по голові - і царівна твоя навіки. Кащей - те саме Івану запропонував, але він все траву бажає знайти. Приходить до Баби-Яги з цим питанням - а та йому і каже почекай зараз відварю. Даси каже Василисі на ніч цього відвару попити, і все, вона твоя. А Іван зневірений був у цьому житті, та й питає - А якщо не подіє?, на що Яга знервувавшись відповідає - А ти її тоді Лопатою по голові тюк... Ось так як в анекдоті лопата головний інструмент, так в підручнику загальносуспільний характер власності є головним діючим фактором комуністів.

Я не кажу що це погано, було-б безглуздим критикувати Історію, завдяки якій всі ми, в тому числі і я, живемо сьогодні, адже "ефект метелика" ніхто не відміняв, але як на мій погляд, що забагато - то не здорово, а саме такої пропаганди там дуже багато. Але повернімось до понять. Цілий інститут філософії творив книгу, а чітке визначення різниці між поняттями ПРОТИЛЕЖНІСТЬ і СУПЕРЕЧНІСТЬ так і не було дано - видно що склад мислення у них був гуманітарний а не анадітичний. На цьому сайті вже є тлумачення різниці в цих поняттях. Але я повторюсь. Протилежності завжди мають певний Центр відносно якого вони є Протилежностями, і з яким вони одночасно входять в Протиріччя. Як кілограмова Гиря і така-ж вага Яблук, Протилежні по вазі, але знаємо ми це за допомогою Осі шальок терезів, з якими і гиря і яблука входять в Суперечність.

 Такий собі наглядний базарний приклад задля кращого розуміння смислу даних понят. Тобто - протилежності між собою боротись не можуть, це те саме що стверджувати боротьбу людини зі своїм відображенням у дзеркалі, а от з цим замим дзеркалом - поборотись цілком можливо, але чи буде з цього толк?, - сказати тяжко, все залежить від ситуаціїї. Ну і на завершення приведу приклад по зіштовхуванню лбами двух монстрів філософії - Арістотеля і Енгельса. Перший в своїх Аналітиках стверджував, що один і той самий предмет не може бути одночасно в різних місцях. А в підручнику з матеріалізму стоїть цитата з твору другого (саме на цих фото що я сьогодні до виклав), що виявляється може - і як приклад приводиться поняття РУХ. Рух чого? Може це партія українських націоналістів? Тоді дійсно може, адже вона дискретна, і складається з членів, які ... А от що мав на увазі Фрідріх, я так і не зрозумів, можливо перекладачі напартачили, а німецькою я не володію, і тому оригінал мені не знайомий.

 Можливо він мав на увазі суперечність руху, як процесу, з тілом яке цей процес виконує. Іншими словами Абстрактне (рух) суперечить Конкретному (тіло). Тут можна гадати до бескінечності, але вина за цю провину лягає на тих хто ці тексти складав до купи, показуючи свою не компетентність у даних питаннях. Але і їх можна зрозуміти, всі ми люди, якісь негаразди на роботі, а тут в країні перебудова, рік як Сталін помер, культ особи оголошено, їх напевно більше голова боліла за те що вони посилання в книзі на тексти ексВождя виклали, ніж такі дрібниці, як правильне тлумачення понять з приведенням доступних для розуміння прикладів.

 23 травня, рік той самий.

 Ще декілька слів стосовно діамату. По тому самому посиланню на початку сторінки, в папку з фотографіями декількох сторінок підручника під редакцією академіка Алєксандрова, виклав ще декілька текстових зображень, під номерами 193-196. 

Там йде мова про причинно наслідкові зв'язки, тобто - детермінізм. Саме з тих сторінок я "висосав" згадану вище теорію про поглинання ядром атому найближчого з електронів, і приміряв її на Сонячну систему. Все там правильно написано, але, як на мій погляд - неповно. Якщо мова йде про причину і наслідок, то порівнювати такі речі як деталі квантової фізики, та процеси в біологічних  організмах потрібно з поясненням. А таке в підручнику відсутнє. Сказано лиш що суспільні явища набагато складніші для аналізу ніж у квантовому світі. Тут я не згідний. Причина чому ці процеси складніші - не вказана, тобто нам приходиться вірити Академіку на слово. Але ж розділ присвячений причинно-наслідковим зв'язкам, так чому-б викладачу не вказати причину, яка на його думку викликає більшу складність суспільних процесів у порівнянні з атомною фізикою?

 А причина дуже проста, і вона діаметрально суперечить твердженню з діамату. Суспільні процеси люди можуть формувати в реальному часі, тобто контролювати хід процесу макросвіту. А явища в атомній фізиці, не підлягають такому контролю, їх можна вивчати уже по наслідкам. Правда на підставі цих наслідків можливе ініціювання нових процесів, тобто - експериментування - але в реальному часі контролювати хід оного - на противагу суспільним явищам - неможливо. Але задля загальної ерудиції, з такими речами ознайомитись не завадить. Сюди ще потрібно приплести Астрономію, і вийде повний букет. Тобто НЕБО і те що там ми бачимо в макросвіті, це також не є картинка в реальному часі. Але подібність до уявних об'єктів квантової фізики (уявних - тому що ми їх не бачим, а тільки вираховуємо по наслідкам їх діяльності) можливо спроекувати на макросвіт, і звідси вивести, що над видимим нами світом, існує ще більш застиглий в часі - ТЕРАсвіт. І знову-ж таки, об'єктивно людина не в змозі впливати на хід процесів у тому-ж терасвіті, як і в пікасвіті (піка і тера - приставки які вказують на величину одиниці в меншу і більшу сторони відповідно - тобто десять в мінус дванадцятій і плюс дванадцятій степіні).

 Ось в цьому то і є об'єктивна причина, про яку йде мова у діаматі, того, що я вважаю більш складнішими, для аналізу і подальшого прогнозування наслідків, явища АстроКвантового світу, в порівнянні з нашим реальним світом людей, в якому ми всі живемо і прогнозуємо на підставі здобутих знань наше майбутнє...